Рішення

від 22.12.2023 по справі 160/20650/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 рокуСправа №160/20650/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Савченка А.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Граф» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

16 серпня 2023 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Граф`до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, у якій заявлено такі вимоги:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.07.2023 року № 0182780411.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, оформленого актом перевірки № 19771/04-36-04-11/40317387 від 30.05.2023 року, дійшов висновків, щодо реєстрації 5податкових накладних, складених ТОВ «Фірма «Граф» з порушенням строків, передбачених п.201.10 ст.201 ПK України, що стало підставою для накладення на позивача штрафу згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України та, відповідно, винесення податкового повідомлення-рішення від 13.07.2023 року № 0182780411. Так позивач стверджує, що приписи підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України передбачають звільнення від застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних для платників податків, які мають можливість реєструвати податкові накладні, граничних строк реєстрації яких припадав на період з 22.04.2022 по 27.05.2022, за умови їх реєстрації до 15.07.2022 (тобто застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних, граничних строк реєстрації яких припадав на період з 22.04.2022 по 27.05.2022, здійснюватиметься за умови їх не реєстрації до 15.07.2022), а одже

позивачем 15.07.2022 року о 17:56, тобто в межах операційного дня, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення - комп`ютерної програми «М.Е.Dос» було направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні від 01.04.2022 р. № 1 та №2, від 06.04.2022 р. №3, від 16.05.2022 р. № 1 та №2, проте всупереч вимогам ПК України, в день направлення на реєстрацію податкових накладних до 20-ї години 15.07.2022 р. позивачу не надійшло ані квитанції про реєстрацію податкових накладних, ані квитанції про відмову у такій реєстрації. З урахуванням того, що у разі якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків булонаправлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні накладні вважаються зареєстрованими у цей день, то,на переконання позивача, ним не було пропущено встановлений строк для реєстрації податкових накладних стосовно направлення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а отже і підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 120-1 статті 120 ПК України, були відсутні.Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від30 серпня 2023 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Граф`до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/20650/23, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

14.09.2023 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК Україні. За результатами перевірки, відповідно до вимог п. 86.2 ст. 86 ПК Україні складено акт камеральної перевірки № 19771/04-36-04-11/40317387 від 30.05.2023 рокущодо порушення термінів реєстрації в ЄРПН 5 податкових накладних за періоди складання: квітень, травень 2022 року.ТОВ «Фірма «ГРАФ» листом від 21.06.2023 року №21/06-1 подало заперечення до акту перевірки. За результатами розгляду ГУ ДПС заперечень до акту перевірки висновки акту залишено без змін (лист від 05.07.2023 року №47488/6/04-36-04-11-18).Перевіркою даних ЄРПН встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України.Так, відповідно інформації наведеній у матеріалах перевірки (акт перевірки, додаток до податкового повідомлення-рішення від 13.07.2023 року №0182780411) перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН 5-ти податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних з датою складання квітень, травень 2022 року, датареєстрації - 18 липня 2022 року, затримка реєстрації 3 дні.Факт порушення терміну реєстрації вищевказаних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних підтверджено даними ЄРПН, зокрема даними відповідних квитанцій.За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС відповідно до норм чинного законодавства, зокрема пункту 1201.1 статті 1201 ПК України, прийнято податкове повідомлення- рішення від 13.07.2023 року №0182780411 про застосування штрафних санкцій у загальній сумі 76927,92 грн. (в залежності від дати складання документа та відповідно до терміну затримки - 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Реквізити (№, дата виписки) податкових накладних, розшифровка по кількості днів затримки реєстрації в ЄРПН та розрахунок сум штрафних санкцій наведені в акті перевірки та в додатку до податкового повідомлення-рішення від 13.07.2023 року №0182780411.Податкове повідомлення-рішення від 13.07.2023 року №0182780411 направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу позивача (відправлення №0600032719900) та, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано 08.08.2023 року. Крім того, відповідачем зауважується, що ТОВ «Фірма «ГРАФ» у позовній заяві не надано доказів, що направлені з використані спеціалізованого програмного забезпечення - комп`ютерної програми «M.E.Doc» на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні були у день їх направлення доставлені до поштової скриньки ДПС України.У доданих до позову скріншотах з програми M.E.Doc не зазначена така інформація. Протоколів руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, з інформацією про день та час доставки зазначених податкових накладних до поштової скриньки ДПС України, Позивачем не представлено.При цьому слід зазначити, що ДПС не супроводжує послуги з надання платних програмних забезпечень, які надають приватні компанії (у тому числі «M.E.Doc»).Також, ГУ ДПС зазначає, що термін «надіслані» на реєстрацію податкові накладні не є тотожним терміну «направлені» на реєстрацію податкові накладні, оскільки «надіслання» передбачає їх доставку до поштової скриньки/отримання ДПС України.Дата та час надання зазначених податкових накладних до ДПС України, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у відповідних квитанціях (квитанції №1 або №2).З огляду на дію зазначених норм ПК України та те, що Позивачем не здійснено (не забезпечено) своєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, за наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС правомірно застосовано до ТОВ «Фірма «ГРАФ» штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 13.07.2023 року №0182780411.

24.10.2023 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшло клопотання про здійснення розподілу судових витрат по справі, зокрема витрат на професійну правничу допомогу позивача, зазначених в Акті приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2023 р. до договору про надання правової допомоги № 14/08 від 14.08.2023 р., розподіливши їх пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що головним державним інспектором Кам`янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Білоус Сергієм Олександровичем, на підставі підпункту 191 1.1. пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.201 Ороку №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II Кодексу проведено камеральну перевірку ТОВ «ФІРМА`ГРАФ» (код ЄДРПОУ 40317387) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за листопад, грудень 2022 року, лютий 2023 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 19771/04-36-04-11/40317387 від 30.05.2023 року, відповідно до висновків якого, зафіксовано встановлені під час перевірки допущення позивачем порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ФІРМА`ГРАФ» (код ЄДРПОУ 40317387). Відповідальність платника передбачена п.1201.1, статті 1201 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України. Загальна сума штрафу становить 76927,921 грн.

Також в вищевказаному акті перевірки № 19771/04-36-04-11/40317387 від 30.05.2023 року зазначено, що ТОВ «ФІРМА «ГРАФ» (код ЄДРПОУ 40317387) порушено строки реєстрації податкових накладних у ЄРПН:

№1 від 01.04.2022 - дата реєстрації 18.07.2022 (3 дні затримки) на суму ПДВ 225298,20 грн., розмір штрафу 10%, суму штрафу 22529,82 грн.;

№2 від 01.04.2022 - дата реєстрації 18.07.2022 (3 дні затримки) на суму ПДВ 170816,44 грн, розмір штрафу 10%, суму штрафу -17081,64 грн.;

№3 від 06.04.2022 - дата реєстрації 18.07.2022 (3 дні затримки) на суму ПДВ 85667,49 грн., розмір штрафу 10%, суму штрафу -8566,75 грн.

№1 від 16.05.2022 - дата реєстрації 18.07.2022 (3 дні затримки) на суму ПДВ 199617,37 грн., розмір штрафу 10%, суму штрафу 19961,73 грн.;

№2 від 16.05.2022 - дата реєстрації 18.07.2022 (3 дні затримки) на суму ПДВ 87879,73 грн., розмір штрафу 10%, сума штрафу 8787,97 грн.

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки № 19771/04-36-04-11/40317387 від 30.05.2023 року, звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в порядку ст. 44 та ст. 86 Податкового кодексу України із запереченнями вих.№21/06-1 від 21.06.2023 р., проте листом від 05.07.2023 року №47488/6/04-36-04-11-18 ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлено ТОВ «ФІРМА`ГРАФ», що висновки, викладені у Акті перевірки, правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

На підставі вищевказаного акта камеральної перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0182780411 від 13.07.2023 року, яким до ТОВ «ФІРМА`ГРАФ`застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених ст 201 Податкового кодексу України та згідно з п.1201.1, статті 1201 Податкового кодексу України у сумі 76927,92грн ( штраф в розмірі 10%)

Незгода позивача з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «форми «Н» №0182780411 від 13.07.2023 року стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за п.1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.

Разом із тим, Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2, 3 Порядку № 1246 операційний день частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з п. 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис","Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з п. 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Відповідно до п. 2 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок № 557), операційний день визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня Порядком № 557 не визначені, тоді як пунктом 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20 години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК України як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДПС для реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до п. 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 по справі № 820/6330/16, у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 03.04.2020 по справі № 160/5380/19, в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у постановах від 10.06.2019 по справі № 802/1825/16-а, від 12.07.2019 по справі № 0940/1600/18 відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 по справі № 160/10558/19 дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми "M.E.Doc" є належним засобом доказування.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі № 806/832/17, у зв`язку з недотриманням контролюючим органом обов`язку із надіслання платнику податку квитанції про прийняття розрахунків коригування або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації розрахунків коригування, із врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до приписів якого, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.69.19 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням у даних правовідносинах є встановлення порушення строків реєстрації податкових накладних від 01.04.2022 р. № 1 та №2, від 06.04.2022 р. №3, від 16.05.2022 р. № 1 та №2, вказаних в акті перевірки № 19771/04-36-04-11/40317387 від 30.05.2023 року та відображених у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення№0182780411 від 13.07.2023 року.

Так позивачем було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних наступні податкові накладні, які за даними програми «M.E.Doc» подані на реєстрацію, а саме:

- податкова накладна № 1 від 01.04.2022 р. на суму 1351789,21 грн., у т.ч. ПДВ - 225298,20 грн., надіслана до контролюючого органу 15.07.2022 о 17:56; звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України: 18.07.2022;

- податкова накладна № 2 від 01.04.2022 р. на суму 1024898,62 грн., у т.ч. ПДВ - 170816,44 грн., надіслана до контролюючого органу 15.07.2022 о 17:56; звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України: 18.07.2022;

- податкова накладна № 3 від 06.04.2022 р. на суму 514004,95 грн., у т.ч. ПДВ - 85667,49 грн., надіслана до контролюючого органу 15.07.2022 о 17:56; звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України: 18.07.2022;

- податкова накладна № 1 від 16.05.2022 р. на суму 1197704,21 грн., у т.ч. ПДВ - 199617,37 грн., надіслана до контролюючого органу 15.07.2022 о 17:56; звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України: 18.07.2022;

- податкова накладна № 2 від 16.05.2022 р. на суму 527278,36 грн., у т.ч. ПДВ - 87879,73 грн., надіслана до контролюючого органу 15.07.2022 о 17:56; звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України: 18.07.2022;

Позивачем разом із позовною заявою надано скриншоти сервісу електронного документообігу "M.E.Doc" та файли з програмного забезпечення, відповідно до змісту яких, вищевказані податкові накладні надіслана до контролюючого органу 15.07.2022 о 17:56 год.

З огляду на той факт, що податкові накладні були направлені до 18:00 год. 15.11.2022 року, враховуючи положення п.69.19 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, податковий орган мав направити позивачу квитанції в електронній формі щодо прийняття вказаних податкових накладних протягом операційного дня, тобто саме 15.07.2022 року, тобто в останній день граничного строку, визначеного статтею 201 ПК України, однак не були зареєстровані ГУ ДПС у Дніпропетровській області того ж дня, а зареєстровані 18.07.2022 року.

Також суд зазначає, що роздруківки скріншотів файлів спеціалізованого програмного забезпечення - комп`ютерної програми «M.E.Doc» є належними та допустимими доказами на підтвердження факту направлення на реєстрацію електронного документа.

Такий висновок було зроблено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24 листопада 2021 року у справі № 200/12604/19-а, від 28 квітня 2020 року по справі № 810/198/16, від 20 жовтня 2020 року у справі № 620/817/19.

Таким чином, враховуючи, що позивачем податкові накладні подані на реєстрацію у строк встановлений Податковим кодексом України та Порядком №1246, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування відповідальності до платника податків.

Вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №620/3609/18, від 14.08.2018 у справі №803/1583/17, від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 02.07.2019 у справі № 2340/3802/18, від 20.08.2019 у справі № 1640/3125/18.

При цьому, враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

Разом із тим, квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня, хоча самі податкові накладні були направлені на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України.

Тобто, позивачем вжито заходів щодо реєстрації податкових накладних у строк, встановлений п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та їх фактична реєстрація відбулася, що підтверджується матеріалами справи.

Суд зауважує, що вина позивача в порушенні граничного строку реєстрації податкових накладних є відсутньою, що, відповідно, виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності, оскільки штраф, передбачений п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, а відтак, може бути застосований виключно за умови наявності його вини.

За таких обставин суд доходить висновку, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладнихвід 01.04.2022 р. № 1 та №2, від 06.04.2022 р. №3, від 16.05.2022 р. № 1 та №2 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими та безпідставними.

При цьому, позивач не несе відповідальність за надходження/опрацювання на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Таким чином суд констатує своєчасне (з дотриманням граничного строку), направлення позивачем вище зазначених 5 накладних для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт порушення позивачем положень податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0182780411 від 13.07.2023 року не є обґрунтованим та прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мали значення, а тому не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Граф» у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 2684,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частини дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно адвокатам; заявлена до стягнення сума витрат має бути співмірною з наданими послугами, обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, ці витрати мають бути пов`язаними з розглядом справи та підтверджені відповідними доказами.

Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та витрачений час.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у цій справі позивачем надано до суду ордер серії АЕ №1219675 від 14.08.2023 року, договір про надання правової допомоги №14/08 від 14.08.2023, додаток №1 від 14.08.2023 до договору про надання правової допомоги №14/08 від 14.08.2023, Акт приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2023до договорупро надання правової допомоги №14/08 від 14.08.2023,платіжна інструкція №2308 від 05.09.2023, звіт про надання посдуг з правової (правничої) допомоги від 23.10.2023.

Так, договір про надання правової допомоги №14/08 від 14.08.2023, укладено між адвокатом Лазарєвою Катериною Василівною та Товариством з обмеженою відповідальністю«ФІРМА «ГРАФ».

Додатком №1 від 14.08.2023 до договору про надання правової допомоги №14/08 від 14.08.2023, Сторонами було погоджено пункт 2, відповдно до якого предметом цього додатку є захист прав та інтересів Клієнта стосовно результатів перевірки клієнта, оформлених Актом про результати камеральної перевірки від 30.05.2023 р. № 19771/04-36-04-11/40317387, складеним ГУ ДПС у Дніпропетровській області, та стосовно інших документів, пов`язаних з такою перевіркою (зокрема, податкових повідомлень-рішень), в тому числі судове представництво Клієнта.

Відповідно до звіту про надання посдуг з правової (правничої) допомоги від 23.10.2023 року:

- 15.08.2023 року складання позовної заяви щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2023 року №0182780411 5 годин- вартість 5000,00 грн.;

- 23.10.2023 року складання заяви про розподіл судових витрат по судовій справі № 160/20650/23 3 години- вартість 3000,00 грн.;

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2023 до договорупро надання правової допомоги №14/08 від 14.08.2023, сторонами засвідчується факт падання наступних послуг з правової допомоги Клієнту:

- складання позовної заяви щодо щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2023 року № 0182780411 - 5 000 (пять тисяч) гривень (фіксований розмір) (витрачений час - 5 годин);

- складання заяви про розподіл судових витрат по судовій справі № 160/20650/2 - (три тисячі) гривень (6 сторінок по 500 гривень) (фіксований розмір) (витрачений час - години)

Загальна сума гонорару Адвокату склала 8 000,00 грн.

Платіжною інструкцією №2308 від 05.09.2023 підтверджується факт оплати за надання правової допомоги згідно договору №14/08 від 14.08.2023 у сумі 2500,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд зазначає, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні, та є справою незначної складності, відповідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 КАС України, а також на наявність установленої практики з вирішення цієї категорії спорів.

Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), є нескладною. У судових засіданнях адвокат участі не брав.

При цьому також необхідно враховувати, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Як уже зазначалось вище, при розгляді даної справи суд, оцінивши судові та інші витрати, понесені позивачем, їх обґрунтованість та розумність, дійшов висновку, що підтвердженими належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами є витрати позивача на професійну правничу допомогу саме у сумі 2500,00грн.

Аналіз положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, з огляду на часткову доведеність позивачем розміру фактично понесених витрат на правничу допомогу у сумі 2500,00грн. та недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем розміру витрат у меншому розмірі, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви позивача про розподіл між сторонами судових витрат та про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, шляхом стягнення з выдповыдача за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Фірма «Граф» судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00грн.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5500,00грн., про відшкодування якої просив позивач, слід відмовити у зв`язку із не наданням позивачем належних доказів їх співмірності, а також того, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Граф» (код ЄДРПОУ: 40317387, місцезнаходження: пр. Гімназичний, буд. 9-д, оф.6, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925)до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 17А, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49005)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0182780411 від 13.07.2023 року, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 17А, м.Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Граф» (код ЄДРПОУ: 40317387, місцезнаходження: пр. Гімназичний, буд. 9-д, оф.6, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925)судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00грн. (дві тисячіп`ятсот гривень 00 копійок).

У стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Савченко