Рішення

від 22.12.2023 по справі 520/23558/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

22 грудня 2023 р. справа № 520/23558/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО" (далі за текстом заявник, платник, Товариство, ТОВ "ТД "ДІСВЄС-АГРО"), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про (з урахуванням наданих уточнень): 1) визнання протиправним та скасування Рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків від 11.07.2022 року за №1207; 2) зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО" (ЄДРПОУ: 40471467) з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що вчинене контролюючим органом волевиявлення з приводу прийняття рішення про відповідність платника категоріям ризиковості створює необґрунтовані та суттєві перешкоди в господарській діяльності Товариства та порушує його права та законні інтереси.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби, заявив клопотання про заміну первісного відповідача в порядку правонаступництва на Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43983495), а також заявив про залишення позову без розгляду з огляду на те, що Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, не є учасником спірних правовідносин, а відтак і підстави для відкриття провадження відсутні, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Ухвалою суду від 25.09.2023р. клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва - задоволено; замінено відповідача у справі з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43983495); заяву про залишення позову без розгляду - залишено без задоволення; залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Відповідач, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби (далі за текстом контролюючий орган, владний суб`єкт, Головне управління, ГУ), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що за наслідком збору, опрацювання та використання податкової інформації встановлено, що підприємство включено до переліку ризикових платників податків за критерієм ризиковості з огляду на обґрунтовані сумніви в реальності здійснення господарських операцій позивачем.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник є резидентом України юридичною особою приватного права, набув правового статусу платника податку на додану вартість.

Місцезнаходження ТОВ "ТД "ДІСВЄС-АГРО" є: 64102, Харківська область, Лозівський район, м. Первомайський, м-н 4, буд.9, кв. 49.

Засновником та директором ТОВ "ТД "ДІСВЄС-АГРО" є ОСОБА_1 .

Основними видами діяльності ТОВ "ТД "ДІСВЄС-АГРО" згідно з установчими документами та даними ЄДРПОУ є: Основний: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами Додаткові: 20,20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами 82.92 Пакування 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах.

Згідно договору оренди № 01/04 від 18.04.2020 р. заявник має склад для зберігання загальною площею 500кв.м., розташований за адресом: 64102, Харківська область м. Первомайський, ПДП "Хімпром".

Заявник має розрахункові рахунки, відкриті в різних банках, зокрема в: АТ ОТП БАНК м. Київ, AT КБ Приватбанк, Харківське обласне AT "Ощадбанк".

ТОВ "ТД "ДІСВЄС-АГРО" має в штаті 2х працівників, а саме: 1 директор, 1 продавець непродовольчих товарів.

Вказані обставини підтверджуються витягом з ЄДРПОУ, наказом від 06.05.2016р., витягом з реєстру платників податку на додану вартість №1620284500041, відомостями з ЄДРПОУ), довідкою про відкриття рахунку, протоколом №1/2016 від 05.05.2016р., рішенням №1/2021 від 30.09.2021р., договором оренди №01/04 від 18.04.2020р., штатним розписом на 01.01.2022р.

28.01.2022 року Головним управлінням ДПС у Харківській області відносно ТОВ "ТД "ДІСВЄС-АГРО" було винесено рішення №193 від 28.01.2022р. про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв`язку із тим, що наявні ознаки проведення ризикових операцій.

01.07.2022 року ТОВ "ТД "ДІСВЄС-АГРО" через електронний кабінет платника податку було подано повідомлення №1 про подання інформації разом з копіями документів щодо невідповідності платника критеріям ризиковості платника податку (квитанція №9105932485 від 01.07.2022 року).

11.07.2022 року Головним управлінням ДПС у Рівненській області в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №1207 з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку із тим, що наявні ознаки проведення ризикових операцій.

Будь-якого іншого, детального та достатнього поза розумним умотивування суджень контролюючого органу текст названого рішення не містить.

Заявник не погодившись з рішенням від 11.07.2022 року №1207 подав контролюючому органу скаргу вих.№30 від 03.08.2023р., за результатами розгляду якого рішенням від 10.08.2023р. №1679 залишено скаргу без задоволення та від 11.07.2022 року №1207 без змін.

Не погодившись із відповідністю закону вчиненого контролюючим органом управлінського волевиявлення з приводу прийняття рішення про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків, заявник ініціював даний спір.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення контролюючого органу, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

З 01.01.2011р. відносини з приводу справляння податку на додану вартість регламентовані, насамперед, приписами розділу V Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.п.«а» п.185.1 ст.185 та п.п.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У силу п.201.10 ст.201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

За правилами п.12 Порядку ведення Реєстру №1246 контролюючим органом в автоматичному режимі (тобто без фізичної участі конкретного працівника, а виключно за раніше створеними налаштуваннями продукту програмного забезпечення - інформаційно телекомунікаційної системи) вчиняється управлінське волевиявлення першого рівня процедури моніторингу податкових накладних з приводу прийняття податкової накладної до Реєстру або з приводу відмови у прийнятті податкової накладної до Реєстру.

Постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом Порядок зупинення реєстрації №1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019р. за №1245/34216) було затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом Порядок прийняття рішень №520).

За нормами Порядку зупинення реєстрації №1165 контролюючим органом також в автоматичному режимі (тобто без фізичної участі конкретного працівника, а виключно за раніше створеними налаштуваннями продукту програмного забезпечення - інформаційно телекомунікаційної системи) вчиняється управлінське волевиявлення другого рівня процедури моніторингу податкових накладних з приводу реєстрації податкової накладної у Реєстрі або з приводу зупинення реєстрації податкової накладної у Реєстрі.

За визначенням п.2 Порядку зупинення реєстрації №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Окрім того, у розумінні п.2 Порядку зупинення реєстрації №1165 ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, ризиком, котрий зумовлює виникнення у контролюючого органу сумніву у дотриманні особою податкової дисципліни є наявність у розпорядженні суб`єкта владних повноважень об`єктивних даних про неможливість здійснення операції з постачання товарів/послуг або про спробу уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

Розглядаючи справу, суд зважає, що п.3 Порядку зупинення реєстрації №1165 містить критерії застосування до податкової накладної режиму безумовної реєстрації в Реєстрі.

Відносно решти податкових накладних у силу п.5 Порядку №1165 розпочинається перевірка за параметрами: 1) ризиковості платника податку; 2) позитивної податкової історії платника податку; 3) ризиковості операцій.

Так, відповідно до п.6 та п.7 Порядку зупинення реєстрації №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, п.6 Порядку зупинення реєстрації №1165 чітко передбачено, що управлінське волевиявлення контролюючого органу з приводу належності особи до кола ризикових платників за правовою природою та зовнішнім оформленням є письмовим рішенням владного суб`єкта і може бути оскаржено до суду.

До того ж саме у цьому пункті Порядку зупинення реєстрації №1165 указано, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згадана обставина прямо указує на те, що законодавець передбачив існування такого рішення суду.

Отже, з положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків (у спосіб прийняття рішення про визнання відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків) змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної такою собою податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.

Відтак, рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня.

Таким чином, рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника докорінно змінює звичайну процедуру реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Зважаючи на викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що рішення владного суб`єкта, котре створює настільки значні правові наслідки має бути предметом окремої судової перевірки у порядку адміністративного судочинства з огляду на приписи ст.ст. 8 і 124 Конституції України, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 2, ч. 4 ст. 242 КАС України.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 02.07.2019 р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд вважає, що наведений висновок Верховного Суду повністю кореспондує положенням ч.2 ст.2 КАС України.

Аналогічний по суті висновок з приводу умотивованості волевиявлень адміністративних органів викладений і у п.75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18, де указано, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Між тим, ані у тексті оскраженого індивідуального правового акту суб"єкта владних повноважень, ані у відзиві на позов контролюючим органом не викладено жодних належних, достатніх та юридично і фактично спроможних аргументів відповідності закону оскарженого волевиявлення в частині доведення порушення заявником стандартів виваженої, обачливої, розсудливої, сумлінної поведінки у якості учасника суспільних відносин - суб`єкта господарювання із статусом платника податку на додану вартість.

Пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку встановлює, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

В спірному рішенні замість податкової інформації зазначено, що наявні ознаки проведення ризикових операцій, а у відзиві на позов контролюючий орган посилається на те, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

При цьому, відповідачем до матеріалів справи надано витяг з протоколу від 11.07.2022 №120/17-00-18 засідання Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, в наданому документі відсутня будь-яка інформація щодо фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків.

Суд констатує, що і текст оскарженого рішення контролюючого органу, і текст відзиву на позов не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи надано копії первинних (бухгалтерських) документів по взаємовідносинам з ФГ "ПЕРВОМАГРО" та з ТОВ "АГРОТОРГ ОДЕСА", які також були надані до скарги заявника вих.№30 від 03.08.2023р. на рішенням від 11.07.2022 року №1207.

У відзиві на позов відповідачем також визнано, що заявником були надані відповідні пояснення разом з додатковими документами до Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 01.07.22, квитанція №9105932485 від 01.07.2022 року.

Намір контролюючого органу запобігти наперед (на майбутнє) можливим втратам бюджету від за діяння заявника у схемах незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість сам по собі не є підставою для прийняття рішення про визнання платника податків ризиковим.

Отже, у спірних правовідносинах контролюючий орган у ході розгляду справи не довів ані наявності реального ризику порушення податкової дисципліни у сфері справляння ПДВ від діяльності заявника, ані явної та очевидної досягнення уявним ризиком такого рівня небезпеки, котрий створює дійсну (а не удавану чи примарну) загрозу економічним інтересам держави.

Усі використані відповідачем - суб`єктом владних повноважень мотиви вчинення оскарженого управлінського волевиявлення, зважаючи на відсутність у розпорядженні контролюючого органу попередньо отриманих відомостей про ведення заявником господарської діяльності у явно та очевидно незвичайний спосіб чи про сталі зносини із суб`єктами права, факти порушення якими податкової дисципліни доведені у встановленому законом порядку, слід визнати юридично неспроможними.

Суд констатує, що у даному конкретному випадку замість вчинення волевиявлення на підставі правомірно здобутих та достовірно з`ясованих обставин фактичної дійсності, котрі б поза розумним сумнівом із прийнятною достатністю спростовували презумпцію добросовісності, виваженості, розсудливості, сумлінності платника податків відповідач - контролюючий орган вдався до перекладання тягаря доведення правомірності правочинів, у межах яких виник об`єкт справляння податку на додану вартість, на приватну особу.

Відтак, твердження відповідача - суб`єкта владних повноважень про ризиковість діяльності заявника у якості платника ПДВ у межах даного конкретного спору (з урахуванням використаних Управлінням мотивів та наявної у розпорядженні Управління податкової інформації) є виключно нерозсудливим припущенням органу публічної адміністрації, а не правомірним та обґрунтованим управлінським волевиявленням у формі рішення суб`єкта владних повноважень, котре задовольняє критеріям ч.2 ст.2 КАС України.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Із кореспонденції частин 1 і 2 ст.77 КАС України та приписів ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

До того ж і у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19 визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів, а також доведеність невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Оцінивши доводи сторін та добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку орган публічної адміністрації під час вчинення оскарженого управлінського волевиявлення не забезпечив реалізацію функції контролю відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, позаяк до моменту вчинення волевиявлення з приводу віднесення заявника до кола ризикових платників ПДВ не здобув достатнього обсягу беззаперечних та неспростовних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками явного та очевидно (чи хоча б розумного прийнятного для виникнення обґрунтованого сумніву у дотриманні податкової дисципліни) недодержання вимог чинного законодавства України, а намір контролюючого органу запобігти наперед (на майбутнє) можливим втратам бюджету ґрунтується виключно на уявному припущенні у ймовірному задіянні заявника у схемах незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість і сам по собі не є підставою для прийняття рішення про визнання платника податків ризиковим.

Факт створення додаткової та необґрунтованої перешкоди у виконанні обов`язку особи у спірних правовідносинах у галузі податкової справи знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову в частині скасування правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень.

Водночас, враховуючи, що оскаржуване рішення прийнято Головним управлінням ДПС у Рівненській області, оскільки Наказом ДПС України від 28.03.2022 №173 "Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС" (зі змінами, внесеними наказом ДПС України від 24.06.2022 №344) закріплено виконання повноважень Головного управління ДПС у Харківській області, передбачених положенням про Головне управління ДПС у Харківській області, за Головним управлінням ДПС у Рівненській області та відповідно до наказу ДПС України від 28.03.2022 №173 моніторинг фінансово - господарських платників податків на наявність податкових ризиків та організації роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в період з 09.06.2022 року і по 25.01.2023 року (включно) за ГУ ДПС у Рівненській області, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати саме рішення Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 11.07.2022 року за №1207.

При цьому, вимоги про зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити заявника з переліку платників з ознаками ризиковості підлягають задоволенню, оскільки з 26.01.2023 року вказані повноваження вже виконуються ГУ ДПС у Харківській області.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз роти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 11.07.2022 року за №1207.

Зобов`язати Головне Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43983495, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО" (код ЄДРПОУ 40471467, адреса: 64102, Харківська область, Лозівський район, м. Первомайський, м-н 4, буд.9, кв. 49) з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО" (код ЄДРПОУ 40471467, адреса: 64102, Харківська область, Лозівський район, м. Первомайський, м-н 4, буд.9, кв. 49) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

СуддяО.В. Старосєльцева