Рішення

від 22.11.2023 по справі 314/1232/23

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/1232/23

Провадження № 2/314/501/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2023 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №314/1232/23 за позовом ОСОБА_1 до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 27.01.2023 за №10, складеного виконавчим комітетом Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за участі старости сільської ради ОСОБА_2 , депутата ОСОБА_3 , сусіда ОСОБА_4 , ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_1 , починаючи з грудня 2012 року та по теперішній час, та разом із ним, за вказаною адресою проживають дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 , та рідний дядько дружини ОСОБА_7 .

Житлове приміщення та земельна ділянка належать ОСОБА_8 , яка померла, проте інформація щодо часу її смерті у позивача відсутня.

Так, у грудні 2011 року, позивач, заробивши грошей у місцевого фермера, придбав вказане домоволодіння у ОСОБА_8 , та у зв`язку із її станом здоров`я офіційно, у встановленому законом порядку, правочин оформлено не було.

У подальшому від рідних ОСОБА_8 стало відомо, що вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 2607, складений Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції м.Запоріжжя, причина смерті «церебросклероз», місце смерті 9 міська клінічна лікарня Ленінського району м.Запоріжжя.

Після отримання грошових коштів ОСОБА_8 передала позивачеві копію свого паспорту громадянина України, оригінал технічного паспорту на житловий будинок, оригінал договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 21.05.2003 Вільнянською державною нотаріальною конторою Запорізької області, зареєстрованого в реєстрі за №685, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОП ЗМБТІ від 27.06.2003, які позивач зберігає у себе.

У подальшому у вказаному домоволодінні також оселились дружина позивача, ОСОБА_5 , та їх малолітній син, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також рідний дядько дружини позивача, ОСОБА_7 .

Станом на теперішній час позивач зі своєю родиною користується вказним будинком та прилеглою земельною ділянкою, відноситься до домоволодіння як до своєї власності, сплачує комунальні платежі.

Починаючи з грудня 2011 року, оригінали документів на спірне домоволодіння, зберігаються у позивача. Крім того, після смерті ОСОБА_8 ніхто жодних претензій майнового характеру на вказане домоволодіння не виявляв.

Під час підготовчого судового засідання позивачем в особі представника-адвоката Зіменко О.В. подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій зазначено, що під час виготовлення технічного паспорту на житловий будинок та формування інформації про ідентифікатор об`єкта нерухомого майна стало відомо про наявність кадстрового номеру земельної ділянки, на якій знаходиться спірний житловий будинок.

Так, на адвокатський запит Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області надано належним чином завірену копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ 513381 виданого на ім`я ОСОБА_8 , кадастровий номер 2321581000:05:001:0032, площею 0.1650 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим подається заява про збільшення розміру позовних вимог, висновок про оцінку земельної ділянки, технічний паспорт на житловий будинок виготовлений на замовлення ОСОБА_1 , лист ГУ Держгеоккдастру від 15.09.2023 та державний акт на земельну ділянку.

Позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 2321581000:05:001:0032, площею 0.1650 га, розташована за адресою АДРЕСА_2 , право на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ 513381, виданого на ім`я ОСОБА_8 .

Представником позивача до суду подано заяву про розгляд цивільної справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, просить позов задовольнити, судові витрати залишити за позивачем.

Представником відповідача Петро-Михайлівської сільської ради до суду подано заяву про розгляд цивільної справи за його відсутності, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст.11ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст.10ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 3 цієї ж статті Закону, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналогічним чином питання обов`язків доказування та питання доказів регулює ст.60 ЦПК України, за якою кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 27.01.2023 за №10, складеного виконавчим комітетом Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за участі старости сільської ради ОСОБА_2 , депутата ОСОБА_3 , сусіда ОСОБА_4 , ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з грудня 2012 року та по тепершній час, та разом із ним за вказаною адресою проживають: дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 , та рідний дядько дружини ОСОБА_7 .

Житлове приміщення та земельна ділянка належать ОСОБА_8 , яка померла, проте інформація щодо часу її смерті у позивача відсутня.

У грудні 2011 року, позивач придбав вказане домоволодіння у ОСОБА_8 , та у зв`язку із її станом здоров`я офіційно, у встановленому законом порядку, правочин оформлено не було.

Після отримання грошових коштів, ОСОБА_8 передала позивачеві копію свого паспорту громадянина України, оригінал технічного паспорту на житловий будинок, оригінал договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 21.05.2003 Вільнянською державною нотаріальною конторою Запорізької області, зареєстрованого в реєстрі за №685, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОП ЗМБТІ від 27.06.2003 року, які позивач зберігає у себе.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія актового запису про смерть 2607 від 02.05.2012, складений Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції м.Запоріжжя, причина смерті «церебросклероз», місце смерті 9 міська клінічна лікарня Ленінського району м.Запоріжжя).

У подальшому у вказаному домоволодінні також оселились: дружина позивача, ОСОБА_5 , та їх малолітній син, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також рідний дядько дружини позивача, ОСОБА_7 . Позивач зі своєю родиною користується вказним будинком та прилеглою земельною ділянкою, відносяться до домоволодіння як до своєї власності.

Судом витребувано інформацію про наявність спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_8 , та встановлено, що після її смерті спадкова справа не заводилась, спадщину ніхто не приймав, що підтверджується витягом (інформаційною довідкою) зі Спадкового реєстру (спаджкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 72687738 від 02.06.2023 .

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно із ст ст 1, 2, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставами для державної реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема є рішення судів, що набрали законної сили.

Відповідно до змісту пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Перебіг строку набувальної давності починається від моменту виникнення володіння.

Згідно ч. 4 ст.344ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Користування та володіння майном позивачем по справі є відкритим та очевидним.

До теперішнього часу ніхто не оспорював набуття позивачем за набувальною давністю права власності на вказане домоволодіння.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивач не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на будинок в порядку спадкування за заповітом.

Таким чином, оцінивши надані докази у сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання права власності є обґрунтованими та законними.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючисьст. ст. 76-80, 259, 263-265, 280-281, 354 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (Код ЄДРПОУ:04353296, місцезнаходження: 70015 Запорізька область, Запорізький район, с.Петро-Михайлівка, вул. Миру, 70) про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з кадастровим номером 2321581000:05:001:0032, площею 0.1650 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , право на яку посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ 513381, виданого на ім`я ОСОБА_8 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 22.11.2023.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

22.11.2023