Рішення

від 20.12.2023 по справі 293/1053/23

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1053/23

Провадження № 2/293/375/2023

20 грудня 2023 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Мудрик В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів цивільну справу за позовом

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка+"

про визнання права оренди припиненим

ВСТАНОВИВ:

Процесуальнідії по справі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Староолександрівка+» за змістом якої просять:

- визнати право оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 1825684400:12:000:0026 загальною площею - 3,11 га, розташована на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 12498956 від 17.04.2014 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Черняхівського районного управління юстиції Казьмірик Розою Іванівною, про реєстрацію права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право: 5388005, у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Староолександрівка+» таким, що припинене, у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки № 339 від 17 лютого 2014 року.

Ухвалою від 09.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадженняу справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 12 вересня 2023 року.

12.09.2023 справа у судове засідання не вносилась у зв`язку з розглядом кримінального провадження № 293/1075/23 по обвинуваченню ОСОБА_3 , про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.63).

Підготовче засідання призначено на 09.10.2023.

09.10.2023 суд ухвалою підготовче провадження закрив та постановив судовий розгляд справи по суті призначити на 06 листопада 2023 року об 12:00 год.

06.11.2023 справа у судове засідання не вносилась у зв`язку з перебуванням головуючої судді Лось Л.В. в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню № 293/780/21 по обвинуваченню ОСОБА_4 , про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.92).

Наступне судове засідання призначено на 22.11.2023

22.11.2023 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд постновив оголосити переву в судовому засіданні до 20.12.2023 14:00 год. Даною ухвалою суд також визнав явку позивачів обов`язковою.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтуванняпозову позивачізазначають,що ОСОБА_1 отримав у спадок від свого батька ОСОБА_5 , земельну ділянку з кадастровим номером: 1825684400:12:000:0026 загальною площею 3,105 га, розмір частки ., розташованої на території Зороківської сільської ради (Оліївської територіальної громади) Житомирського району Житомирської області, що підтверджує рішенням Черняхівського районного суду від 26.01.2016 року у справі № 293/1586/15-ц та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності /довірчої власності: 39630857, дата державної реєстрації 08.12.2020 рік.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що після того як він став законним співвласником вказаної ділянки йому стало відомо, що земельна ділянка знаходиться в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка+" на підставі договору оренди землі № 339 від 17 лютого 2014 року,який був укладений між відповідачем та ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Вказаний договір оренди землі укладений на строк 5 (п`ять) років і 17 лютого 2019 року строк дії договору закінчився.

Позивачі доводять, що строк дії договору вони як власники земельної ділянки, не продовжували та до них, як власників земельної ділянки з кадастровим номером 1825684400:12:000:0026, ТОВ "Староолександрівка+" щодо продовження договору оренди земельної ділянки не зверталось ні в усній ні в письмовій формі.

Позивачі пояснюють, що вони, як власники земельної ділянки не бажають продовжувати договір оренди землі із відповідачем, про що листом повідомили відповідача.

Зважаючи на викладені обставини позивачі просять припинити право оренди відповідача на вказану вище земельну ділянку у зв`язку із закінченням строку дії договору.

З метоюзахисту своїхпорушених прав позивачізвернулися досуду зданим позовом.

Сторони в судове засідання 20.12.2023 не з`явились, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

13.09.2023, 04.10.2023 на адресу суду від позивачів надійшла заява, у якій останні просять розгляд справи здійснювати без їх участі. Позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

20.12.2023 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання повноважногопредставника ненаправив, про день,час тамісце розглядусправи бувповідомлений своєчаснота належнимчином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 57,58, 66, 89,90,91,95, 113).

Відповідач у порядку ст. 178 ЦПК України у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні 20.12.2023 відповідно до ст. 268 ЦПК України, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

17.02.2014 між ТОВ "Староолександрівка+" (орендар, відповідач) ОСОБА_5 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендодавець, позивач-2) укладений договір оренди землі щодо земельної ділянки загальною площею 3,11 га, у тому числі 3,11 га- рілля, кадастровий номер 1825684400:12:000:0026 (а.с.38-42).

Відповідно до пунктів 7,8,9 договору оренди землі договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії, при зміні власника землі або орендаря (а.с.38).

Пунктом 36 договору оренди землі сторони передбачили, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (а.с.41).

Згідно із пунктами 39, 40 договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи- орендаря, засудження, обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом із орендарем (а.с.41).

Відповідно до п.48 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.42).

Згідно із актом прийому-предачі земельної діялянки в оренду (додаток до договру оренди землі №339 від 17.02.2014 орендодавці ОСОБА_5 та ОСОБА_2 передали, а орендар ТОВ "Староолександрівка+" прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначенння площею 3,11 га, у тому числі 3,11 га- рілля, кадастровий номер 1825684400:12:000:0026, що належить орендодавцям на підставі державного акта серії ЖТ №098701 від 22.07.2004 (а.с.43).

Згідно із копіями сідоцтв про право на спадщину за законом від 06.011.2008 ОСОБА_5 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендодавець, позивач) успадкували земельну ділянку сільськогосподарського призначенння площею 3,11 га, кадастровий номер 1825684400:12:000:0026 кожен по після смерті батька ОСОБА_6 (а.с.16,17).

Орендодавець ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв його син ОСОБА_1 .

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 26.01.2016 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано право власності на частину земельної ділянки загальним розміром 3,11 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Зороківської сільської ради, Черняхівського району Житомирської області, загальною вартістю 16191 грн. 87 коп. в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Житомирі (а.с.18-19).

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 за номером запису про право власності /довірчої власності: 39630857, дата та час державної реєстрації 08.12.2020, є власником 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 1825684400:12:000:0026, площа 3.105 га, за видом спільної власності: спільна часткова (а.с.22)

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за індексним номером 20633691 від 17.04.2014, державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,11 га кадастровий номер 1825684400:12:000:0026, проведено 16.04.2014, номер запису про інше речове право: 5388005, підстава виникнення речового права договір оренди землі серія та номер 339, виданий 17.02.2014, підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 12498956 від 17.04.2014, вид іншого речового права: право оренди земельної діялянки, строк дії: 5 років; орендар: ТОВ «Староолександрівка+»; орендодавці (вдасники) ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (а.с.20).

Позивачі доводять, що строк дії договору оренди землі закінчився 17.02.2019 та вказують, що кошти за оренду земельної ділянки не отримують.

Позивачі пояснюють, що вони як власники земельної ділянки не бажають поновлювати дію договору з відповідачем, оскільки мають намір самостійно використувувати її для власних потреб на свій розсуд.

06.06.2023 позивачі на адресу відповідача напрвили лист-повідомлення, за змістом якого повідомляють ТОВ "Староолександрівка+", що є власниками орендованої земельної ділянки та повідомили про намір не поновлювати дію договору та бажання самостійно обробляти орендовану відповідачем за договором оренди земельну ділянку після закінчення строку дії договору, а також використовувати її для власних потреб на свій розсуд (а.с.10). Також у вказаному листі безпосередньо зазначено про перехід права власності частки орендованої земельної ділянки до ОСОБА_1 як спадкоємця орендодавця - ОСОБА_5 (а.с.37)

Оскільки строк дії договору оренди землі закінчився, з метою захисту порушених прав як власників земельної ділянки користуватися та розпоряджатися належним майном позивачі звернулись до суду з вказним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі N 638/2304/17 (провадження N 61-2417сво19).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Законом, що регулює правовідносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі". Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Суд встановив, що 17.02.2014 між ТОВ "Староолександрівка+" та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 укладений договір оренди землі строком на 5 років.

У пункті 48 договору оренди сторони погодили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Отже, момент набрання чинності договору оренди землі сторони пов`язали також з моментом його державної реєстрації.

Однак, зазначена умова договору не відповідає нормам Закону України «Про оренду землі», оскільки на час укладення вказаного договору оренди землі реєстрація договору не здійснювалась, з 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України "Про оренду землі" були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року договори оренди землі не підлягали державній реєстрації.

Водночас у частині п`ятій статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Тобто з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки. Можна зробити висновок, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Отже, оспорюваний договір оренди землі почав діяти з 17.02.2014.

З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою. Зареєстроване право оренди землі є речовим правом. Відповідні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19.

Відтак, право оренди на земельну ділянку у ТОВ «Староолександрівка+» виникло 16.04.2014 з моменту державної реєстрації права оренди в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що був вчинений відповідний запис за №5388005.

Вказане сторонами не спростовується.

Згідно із положеннями, викладеними у абзаці першому частини першої статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі". Редакція закону береться на час виникнення спірних правовідносин. Оскільки договір оренди землі укладений строком на 5 років (тобто строк договору до 17.02.2019), а договором оренди передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договру повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, то спірні правовідносини щодо поновлення договору за умовами договору відповідно виникають в січні 2019 року (тобто за 30 днів до закінчення строку дії договору).

Тому стаття 33 Закону України "Про оренду землі" застосовується судом саме в редакції, яка діяла на січень 2019 року.

Водночас суд зазначає, що положення Закону України "Про оренду землі", які регулюють порядок переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк не змінений та продовжує діяти.

Відповідно достатті 33Закону України"Прооренду землі" встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разіякщо орендарпродовжує користуватисяземельною ділянкоюпісля закінченнястроку договоруоренди іза відсутностіпротягом одногомісяця післязакінчення строкудоговору листа-повідомленняорендодавця прозаперечення упоновленні договоруоренди землітакий договірвважається поновленимна тойсамий строкі натих самихумовах,які булипередбачені договором.У цьомувипадку укладаннядодаткової угодипро поновленнядоговору орендиземлі здійснюєтьсяіз: власникомземельної ділянки(щодоземель приватноївласності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи орендодавець ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Згідно ч. 5 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Матеріали справи не містять доказів про те, що позивач ОСОБА_1 протягом місяця з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку повідомив діючого орендаря про набуття права власності на земельну ділянку, тобто про той факт, що є спадкоємцем орендодавця ОСОБА_5 та набув право власності на земельну ділянку та зареєстрував таке право за собою.

Однак як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 06.06.2023 спрямував лист-повідомлення відповідачу за змістом якого зазначив про те, що є власником 1/2 земельної ділянки після смерті орендодавця ОСОБА_5 та не має наміру продовжувати строк дії договору оренди землі.

Тому суд уважає, що саме з цього часу почався перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Однак,ТОВ «Староолександрівка+»не звернулосьдо ОСОБА_1 (позивач)з листом-повідомленняпро поновленнядоговору орендиземлі.

З таким листом-повідомлення у строк відповідно до умов договору та у строк за яким розпочався перебіг такого строку відповідач не звертався і до ОСОБА_2 (позивача).

Зворотного відповідачем не доведено.

Суд також зважє на те, що відповідач не скористався своїм правом на відзив та не довів протилежного за позовними вимогами позивачів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою-другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, встановивши, що строк дії вказаного договору оренди закінчився, при цьому суд ураховує строк його поновлення та час коли відповідачу, зокрема, могло бути відомо про перехід прававласності наземельну ділянкудо спадкоємця,сторони задоговором недосягли згодищодо продовженнядоговору орендина новийстрок,орендар ненадав договірз умовами,які ббули погодженіорендодавцем,а такожте,що власникиземельної ділянки-орендодавеці упозовній заявівказують навідсутність намірупродовжувати звідповідачем договірнівідносини зоренди земліз підстав,що маютьнамір самостійно оброблятиналежну їмземельну ділянку,використовувати їїдля власнихпотреб,що свідчитьпро відсутністьїх волевиявленняна поновленнядоговору орендиземлі від17.02.2014на певнихумовах,матеріали справине містять доказівтого,що позивачі мають намір передати спірну земельну ділянку іншому орендарю на підставі договору оренди земельної ділянки, що обумовлювало б виникнення питання про наявність у відповідача переважного права перед іншими особами щодо спірної земельної ділянки, але не перед правом власника використовувати свою земельну ділянку, суд уважає, що переважне право відповідача на укладеннядоговору орендиземлі нановий строкне порушено.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 663/1651/21 (провадження № 61-18805св21) зроблено висновок, що «згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що однаково означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків. Приписи, зокрема, статті 16 ЦК України не передбачають такого способу захисту права та інтересу як визнання договору припиненим, а реалізація таких способів захисту як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору. Звертаючись до суду з вимогою про визнання договору припиненим, позивач прагне досягнути юридичної визначеності у відносинах з відповідачем, тобто прагне отримати підтвердження судом припинення певних прав іншої сторони договору. У такому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 (пункт 59)). Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала потреби у повторному зверненні до суду. Тому спосіб захисту, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися для захисту інтересу в юридичній визначеності лише в разі неможливості захисту позивачем його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)). Передбачений у пункті 1 частини другої статті 16 ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів може стосуватися визнання як наявності права, так і його відсутності. Визнання права у позитивному значенні (визнання існуючого права) та у негативному значенні (визнання відсутності права та відповідного йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у юридичній визначеності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.14) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56)). Підсумовуючи, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України), потрібно зробити висновок про те, що в разі невизнання орендарем припинення його права оренди, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України. Отже, право орендодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання права орендаря таким, що припинене, а не шляхом припинення договору оренди землі».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 910/14224/20 (провадження № 12-20гс22) зроблено висновок, що «одним зі способів захисту, який передбачений частиною другою статті 16 ЦК України, є визнання права». […] Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права чи інтересу та припинення дій, які порушують це право або інтерес. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу в потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги».

Пунктом 36 договору оренди землі від 17.02.2014 передбачено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як визначено статтею 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічні положення містяться у пункті 2 частини першої статті 412 ЦК України, а частина друга вказаної статті визначає, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Суд за встановлених обставин дійшов висновку, що дію договору оренди землі від 17.02.2014 припинено та у встановленому законом порядку не поновлено на новий строк.

З наведеного вбачається, що обраний спосіб захисту порушеного права позивачів шляхом визнанняправа орендиприпиненим єнайбільш ефективниму даномувипадку,оскільки їхправа порушуютьсянаявністю відомостейпро державнуреєстрацію праваоренди земельноїділянки завідповідачем,що єпорушенням прававласника розпоряджатисясвоїм майномз урахуваннямтого,що власникиземельної ділянкине бажаютьпродовжувати діюдоговору орендиземельної ділянки, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до норм закріплених уст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

У порядкуст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст.5,12,13,79,81,258,259,263-265,268,272,273,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 1825684400:12:000:0026 загальною площею - 3,11 га, що розташована на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 12498956 від 17.04.2014, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Черняхівського районного управління юстиції Казьмірик Розою Іванівною, про реєстрацію права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право: 5388005, у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка+" таким, що припинене, у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки № 339 від 17 лютого 2014 року.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка+" (адреса: вул. Соборна, 2, смт Ємільчине, Звягельський район, Житомирська область, 11201, ЄДРПОУ 38863276) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка+" (адреса: вул. Соборна, 2, смт Ємільчине, Звягельський район, Житомирська область, 11201, ЄДРПОУ 38863276) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Позивач 2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка+" (адреса: вул. Соборна, 2, смт Ємільчине, Звягельський район, Житомирська область, 11201, ЄДРПОУ 38863276)

Повне рішення складено та підписано: 25.12.2023.

Суддя Людмила ЛОСЬ