Ухвала

від 03.11.2023 по справі 753/15268/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15268/23

провадження № 1-кп/753/1818/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві підготовче засідання у кримінальному провадженні відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуваючого, раніше судимого 17.08.2023 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 308 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуваючого, раніше судимого 15.02.2023 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, ст. 71, ст. 72 КК України до 5 років та 1 місяця позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 зазначивши обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Захисник зазначила, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам КПК і у вирішенні питання про продовження поклалась на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу.

Положенням ч. 2 ст. 46 КПК України встановлено, що неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Беручи до уваги те, що обвинуваченому ОСОБА_5 інкримінується вчинення тяжкого злочину, останній не заперечує щодо розгляду питання про продовження тримання під вартою без участі його захисника, суд вважає за можливе провести дану процесуальну дії за відсутності захисника.

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Суд не вбачає підстав для скасування, зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який, оскільки обставини, які враховувались раніше судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ризики не зменшились.

В судовому засіданні, на думку суду, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.

При цьому суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Крім того, суд враховує наявність об`єктивних обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, та те, що заявлені раніше ризики не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , конкретні обставини справи, на думку суду, дають підстави для висновку, що існують з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, про наявність ризику переховуватись від суду, відповідно до п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_5 знає про тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у даному злочині, обізнаний в мірі покарання та усвідомлює, що за даний злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10-ти років.

Не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання більш м`якого запобіжного заходу, непов`язаного із позбавленням волі може привести до того, що перебування на волі обвинувачений, який, усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинені злочини, надасть можливість йому уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики суду та використати ситуацію, яка склалась у країні, на власну користь, а саме те, що на даний час військова агресія російської федерації проти України суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.

Крім того, прокурором доведено наявність ризику незаконного впливу на свідків, оскільки з огляду на встановлені на час розгляду клопотання обставини вчинення злочину, отримання показання свідків безпосередньо судом є суттєво важливими для кримінального провадження. Тому, з урахуванням проживання зазначених осіб у одному будинку з місцем мешкання обвинуваченого, ризик незаконного впливу на свідків ОСОБА_5 має достатній ступінь ймовірності.

Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується зокрема тим, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів. Крім того, ОСОБА_5 не одноразово засуджений за злочини проти власності, останній раз 17.08.2023 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.

Зазначений прокурором у судовому засіданні ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином суд вважає таким, що не знайшов свого підтвердження, оскільки стороною обвинувачення не зазначено ані спосіб можливого перешкоджання кримінальному провадженню, ані будь-який доказ на підтвердження існування такого ризику.

Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, надають підстави для продовження дії запобіжного заходу відносно такого обвинуваченого, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому суд враховує те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ураховуючи санкцію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, до ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підстави, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченого в установах попереднього ув`язнення за станом здоров`я, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені ризики існують, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на обвинуваченого обов`язків.

Щодо питання уникнення наявних ризиків шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, то у світлі факторів пов`язаних з особою обвинуваченого, його моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками, суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.199 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що обставини, зазначені у ч. 3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, тому клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Аналізуючи матеріали справи, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд вважає за можливе залишити без змін заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 194 КК України в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 01.01.2024 року включно.

Залишити без змін раніше визначену ОСОБА_5 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 грн., яка може бути внесена на депозитний рахунок для внесення застави.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на ОСОБА_5 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; прибувати на першу вимогу до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 5 діб з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя: