Рішення

від 01.11.2023 по справі 932/3797/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/3797/23

Провадження № 2/932/1097/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 рокуБабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі - Рошошка Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українсько-Білоруського Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Луксор», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Українсько-Білоруського Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Луксор», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна, в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 437453,26 гривень в якості відшкодування збитків, завданих пошкодженням майну - транспортного засобу VOLKSWAGEN-CRAFTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому - ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 18.03.2016 центром 7341, належав транспортний засіб - VOLKSWAGEN; модель CRAFTER; тип: вантажний фургон малотоннажний - В, колір - білий, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_3 , рік випуску 2012 р., реєстраційний номер НОМЕР_1 . 11 серпня 2016 року між ним та Українсько-Білоруським товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Луксор» було укладено Договір найму (оренди) транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Повєткіною Н.М., зареєстрований в реєстрі за №761. Відповідно до умов укладеного договору (п. 1.1) він (наймодавець) передає в тимчасове платне користування - найм (оренду) транспортний засіб, а відповідач (наймач) приймає транспортний засіб в найм (оренду) від наймодавця для використання в своїй господарській діяльності та зобов`язується повернути предмет найму (оренди) по закінченню строку дії цього договору. Сторони в договорі засвідчили, що транспортний засіб передається в справному стані. Згідно п. 1.2. сторопи домовились, що вартість автомобіля складає 700 000,00 грн. Строк дії договору найму (оренди) транспортного засобу - 5 років з 11 серпня 2016 року до 11 серпня 2021 року. Факт передачі транспортного засобу наймачу засвідчено Актом приймання-передачі транспортного засобу за договором найму (оренди) транспортного засобу зареєстрований за № 761 від 11.08.2016 р.

Позивач вказує на те, що після укладення договору оренди транспортного засобу, останній почав використовуватись відповідачем у господарській діяльності підприємства. 17 вересня 2019 року відповідач прийняв на роботу на посаду водія автотранспортного засобу третю особу - ОСОБА_2 , що підтверджується Трудовим договором, за яким і був закріплений вказаний транспортний засіб. 02.10.2020 року близько 10 год. 50 хв. водій ОСОБА_2 , перебуваючи на робочому місці, керуючи транспортним засобом, належним позивачу, рухаючись по автодорозі Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя на території Солонянського району Дніпропетровської області, на 442 км. +200 м., біля правого краю проїзної частини дороги допустив зіткнення з автомобілем DAF XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_4 , з напівпричепом «BENALU TF34C-13RB», реєстраційний номер НОМЕР_5 , який стояв на смузі руху автомобіля VOLKSWAGEN-CRAFTER (частково на проїзній частині дороги та частково на правому узбіччі із механічними несправностями). В результаті ДТП водій автомобіля VOLKSWAGEN- CRAFTER отримав тілесні ушкодження. За фактом ДТП, яка сталась 02.10.2020 року, було зареєстровано кримінальне провадження № 12020040570000485 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується Витягом з ЄРДР. Постановою про закриття кримінального провадження від 29.04.2021 р., винесеною старшим слідчим відділення поліції № 9 ДРУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Кулик Є.О., кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 120200405700000485 від 02.10.2021 року, закрито у зв`язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Копію постанови про закриття кримінального провадження направлено начальнику управління патрульної поліції в Дніпропетровській області для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська віл 22.09.2021 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 5 ст. 38 КУпАП. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП як такі, що виразились в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Внаслідок ДТП, яка сталась 02.10.2020 року, транспортний засіб зазнав значних ушкоджень, у зв`язку з неможливістю подальшого використання транспортного засобу за його призначенням, останній був повернутий власнику - позивачу.

Позивач зазначає, що у відповідності до п.3.1.5. договору найму (оренди) транспортного засобу, протягом строку найму (оренди) наймач зобов`язаний нести відповідальність за дотримання правил експлуатації та збереження транспортного засобу у тому стані, який сторони зафіксували у Акті прийому-передачі з урахуванням його нормального зносу. Згідно з п.3.1.6. договору найму (оренди) транспортного засобу на наймача покладено обов`язок відшкодовувати збитки, завдані у зв`язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. У відповідності до ст.79 ЦК України, наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. Частиною 2 статті 79 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати відшкодування завданих йому збитків у разі неможливості відновлення речі. Після ДТП, що сталось з вини працівника наймача, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу визнана не співмірною з вартістю транспортного засобу. У зв`язку із чим, 02.09.2021 року ним - позивачем було продано належний йому транспортний засіб на підставі договору купівлі-продажу 1241/2021/2772578 транспортного засобу ОСОБА_3 , ціна продажу склала 4000,00 грн. (п. 3.1 договору купівлі продажу). По суті транспортний засіб було фактично знищено в результаті ДТП і реалізовано як залишки металобрухту. Положеннями ст.1172 ЦК України передбачено обов`язок юридичної особи відшкодовувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. ОСОБА_2 є найманим працівником Українсько-Білоруського товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Луксор», таким чином, він вважає, що відповідачем було завдано йому збитки що значно перевищують суму, за яку транспортний засіб було реалізований позивачем.

Позивач вказує,що задлявизначення вартостіналежного йомуавтомобіля тавстановлення дійсногорозміру витрат,пов`язанихіз знищеннямналежного йомумайна,він звернувсядо експерта-автотоварознавця іззаявою пропроведення експертногодослідження автомобіляVWCrafter50.Відповідно доВисновку №9556експертного дослідженняавтотоварознавця повизначенню середньоринковоївартості КТЗвід 10квітня 2023^року,проведеного найого замовлення,середньоринкова вартістьавтомобіля маркиVWCrafter50.2012року виготовленняз об`ємомдвигуна 2.0D,з потужністю НОМЕР_6 ,з типомкузова фургонвантажний,висотою 2940мм,колісною базою4325мм,завдовжки 7340мм,обладнаного механічноюКП,станом цінна 11.08.2016року,становить:776840.00грн.;середньоринкова вартістьавтомобіля маркиVWCrafter50.2012року виготовленняз об`ємомдвигуна 2.0D,з потужністю НОМЕР_6 ,з типомкузова фургонвантажний,висотою 2940мм,колісною базою4325мм,завдовжки 7340мм,обладнаного механічноюКП,станом цінна 02.10.2020року,становить:437453.26грн.Таким чином,протиправними діямипрацівника відповідача,що виразилисьу знищенніналежного йому-позивачу майна,а самеавтомобіля маркиVWCrafter50.2012року виготовлення,останньому булозавдано збитків,які підлягаютьвідшкодуванню. Оскільки ринкова вартість автомобіля на момент ДТП 02.10.2020 року становила 437453,26 грн., він - позивач вважає за можливе просити суд, стягнути зазначену суму як завдані йому збитки у зв`язку із втратою належного йому майна, з відповідача як з особи, яка за умовами договору найму (оренди) транспортного засобу зобов`язалась забезпечити збереження майна, та відшкодувати завдані наймодавцю збитки, що виникнуть з вини наймача. Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: № 759/5414/17 від 09.12.2020 року; № 299/3583/15-ц від 04.11.2020 року; № 362/3680/17 від 05.08.2020 року; №525/1592/18 від 14.07.2020 року. Крім того, позивач зазначає, що в наслідок неправомірних дій працівника відповідача він був позбавлений свого майна, позбавлений права вільно розпоряджатись своїм майном а також, отримувати дохід за використання свого майна; він зазнав негативні зміни у житті: щоденні думки та спогади про наслідки ДТП, страх можливого повторення подій, негативні переживання, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні: знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, почуття образи, обурення, приниженої гідності. Крім того, наразі він вимушений здійснити зусилля для відновлення своїх інтересів, вимушений звертатись до адвокатів, відстоювати свої права як володільця в суді. В нього погіршились відносини із контрагентами, адже наразі він вимушений переглянути свої виробничі домовленості із ними, щоб в подальшому не зазнати подібної ситуації. Внаслідок ситуації, що склалась з вини відповідача, він змушений витратити значну суму коштів на придбання нового автомобіля для підтримання свого ділового статусу та забезпечення себе рівнем доходів, до яких звик позивач. Всі ці складнощі впливають і на його психоемоційне становище, призводять його до перебування в нервовому стані, що негативно впливає на його здоров`я, у зв`язку із чим, вважає за можливе просити суд про відшкодування йому моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень за рахунок відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2023 року дана справа передана для розгляду судді Кудрявцевій Т.О.

Ухвалою суду від 21.04.2023 року вказана позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків.

Ухвалою суду від 05.05.2023 року у справі відкрито провадження в загальному позовному провадженню з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 19.09.2023 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті.

Всудове засіданняучасники справине з`явились,про день,час тамісце розглядусправи повідомленіналежним чином,у наданійсуду заявіпредставники позивачата відповідачапросили розглянутисправу уїх відсутність.

Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши справу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 18.03.2016 року центром 7341, належав транспортний засіб - VOLKSWAGEN; модель CRAFTER; тип: вантажний фургон малотоннажний - В, колір - білий, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_3 , рік випуску 2012 р., реєстраційний номер НОМЕР_1 .

11 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та Українсько-Білоруським товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Луксор» було укладено Договір найму (оренди) транспортного засобу, посвідчений 11.08.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Повєткіною Н.М., зареєстрований в реєстрі за №761.

Відповідно до умов укладеного договору (п. 1.1) позивач (наймодавець) передає в тимчасове платне користування - найм (оренду) транспортний засіб, а наймач - відповідач приймає транспортний засіб в найм (оренду) від наймодавця для використання в своїй господарській діяльності та зобов`язується повернути предмет найму (оренди) по закінченню строку дії цього договору транспортний засіб наступного опису: автомобіль марки VOLKSWAGEN; модель CRAFTER; тип: вантажний фургон малотоннажний - В, колір - білий, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_3 , рік випуску 2012 р., реєстраційний номер НОМЕР_1 . Сторони в договорі засвідчили, що транспортний засіб передається в справному стані.

Згідно п. 1.2. Договору сторопи домовились, що вартість автомобіля складає 700 000,00 грн.

Строк дії договору найму (оренди) транспортного засобу - 5 років з 11 серпня 2016 року до 11 серпня 2021 року (п.1.5.).

У відповідності до п.3.1.5. договору найму (оренди) транспортного засобу, протягом строку найму (оренди) наймач зобов`язаний нести відповідальність за дотримання правил експлуатації та збереження транспортного засобу у тому стані, який Сторони зафіксували у Акті прийому-передачі з урахуванням його нормального зносу.

Згідно з п.3.1.6. договору найму (оренди) транспортного засобу на наймача покладено обов`язок відшкодовувати збитки, завдані у зв`язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

Факт передачі транспортного засобу наймачу засвідчено Актом приймання- передачі транспортного засобу за договором найму (оренди) транспортного засобу зареєстрований за № 761 від 11.08.2016 р.

Після укладення договору оренди транспортного засобу вказаний автомобіль почав використовуватись відповідачем у господарській діяльності підприємства.

17 вересня 2019 року до Українсько-Білоруського Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Луксор» було прийнято на роботу на посаду водія автотранспортного засобу ОСОБА_2 , що підтверджується Трудовим договором від 17.09.2019 року, за яким і був закріплений вказаний транспортний засіб.

02.10.2020 року о 10 год. 50 хв. водій ОСОБА_2 , перебуваючи на робочому місці, керуючи транспортним засобом, належним позивачу, рухаючись по автодорозі Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя Дніпропетровської області, на 442 км., біля правого краю проїзної частини дороги допустив зіткнення з автомобілем DAF XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_4 , з напівпричепом «BENALU TF34C-13RB», реєстраційний номер НОМЕР_5 , який стояв на смузі руху автомобіля VOLKSWAGEN-CRAFTER (частково на проїзній частині дороги та частково на правому узбіччі із механічними несправностями). В результаті ДТП водій автомобіля VOLKSWAGEN- CRAFTER отримав тілесні ушкодження.

За фактом ДТП, яка сталась 02.10.2020 було зареєстровано кримінальне провадження № 12020040570000485 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується Витягом з ЄРДР.

Постановою про закриття кримінального провадження від 29.04.2021 р., винесеною старшим слідчим відділення поліції № 9 ДРУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Кулик Є.О., кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 120200405700000485 від 02.10.2021 року, закрито у зв`язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Копію постанови про закриття кримінального провадження направлено начальнику управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська віл 22.09.2021 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 5 ст. 38 КУпАП. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП як такі, що виразились в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Внаслідок ДТП, яка сталась 02.10.2020 року, належний позивачу транспортний засіб зазнав значних ушкоджень, у зв`язку з неможливістю подальшого використання транспортного засобу за його призначенням, останній був повернутий власнику - позивачу.

Після ДТП, що сталась з вини працівника наймача, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу визнана не співмірною з вартістю транспортного засобу.

У зв`язку із чим, 02.09.2021 позивачем було продано належний йому транспортний засіб на підставі договору купівлі-продажу 1241/2021/2772578 транспортного засобу ОСОБА_3 , ціна продажу склала 4000,00 грн. (п. 3.1 договору купівлі продажу). По суті транспортний засіб було фактично знищено в результаті ДТП і реалізовано як залишки металобрухту, вказане підтверджується Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.10.2020 року, складеним ст.слідчим Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Кулик Є.О., фотокартками пошкодженого автомобіля. Таким чином, відповідачем було завдано позивачу збитки, що значно перевищують суму, за яку транспортний засіб було реалізований позивачем.

19.09.2023 року представником відповідача надана суду заява про визнання позовних вимог, в якій зазначено, що відповідач визнає той факт, що відповідальність за ризик випадкового знищення майна покладено саме на орендаря, тому вважає за доцільне визнати позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Тому, зважаючи на те, що позовні вимоги позивача визнані відповідачем, обставини, за яких заподіяна позивачу матеріальна шкода та її розмір, не підлягають доказуванню.

Положеннями ст.1172 ЦК України передбачено обов`язок юридичної особи відшкодовувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В розуміння чинного законодавства, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробить для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа, могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода) - ч.2 ст.22 Цивільного Кодексу України.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст.779 ЦК Кодексу України, наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо- транспортної пригоди.

До такого ж правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 462/970/18 від 16.12.2020 року; № 760/28302/18 від 25.11.2020 року; № 133/1238/17 від 02.11.2020 року; № 213/994/16-ц від 16.04.2020 року, де зазначив, що у випадку, якщо роботодавець являється власником автомобіля (чи орендарем) та передав у користування своєму водієві (який має трудовий чи інших договір з роботодавцем) транспортний засіб для виконання останнім своїх трудових обов`язків, то за шкоду завдану потерпілому повинен відповідати саме роботодавець. Вказаний висновок був зазначений ще у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Вбачається, що ОСОБА_2 є найманим працівником Українсько- Білоруського товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Луксор».

Задля визначення вартості належного позивачу автомобіля та встановлення дійсного розміру витрат пов`язаних із знищенням належного йому майна, позивач звернувся до експерта - автотоварознавця із заявою про проведення експертного дослідження автомобіля VW Crafter 50.

Відповідно до Висновку №9556 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню середньоринкової вартості КТЗ від 10 квітня 2023^ року, проведеного на замовлення позивача, середньоринкова вартість автомобіля марки VW Crafter 50. 2012 року виготовлення з об`ємом двигуна 2.0D, з потужністю 105 кВт, з типом кузова фургон вантажний, висотою 2940 мм, колісною базою 4325 мм, завдовжки 7340 мм, обладнаного механічною КП, станом цін на 11.08.2016 року, становить: 776 840.00грн.; середньоринкова вартість автомобіля марки VW Crafter 50. 2012 року виготовлення з об`ємом двигуна 2.0D, з потужністю 105 кВт, з типом кузова фургон вантажний, висотою 2940 мм, колісною базою 4325 мм, завдовжки 7340 мм, обладнаного механічною КП, станом цін на 02.10.2020 року, становить: 437 453.26 грн.

Таким чином, протиправними діями працівника відповідача, що виразились у знищенні належного позивачу майна, а саме автомобіля марки VW Crafter 50. 2012 року виготовлення, останньому було завдано збитків, які підлягають відшкодуванню.

Оскільки ринковавартість автомобіляна моментДТП 02.10.2020року становила437453.26грн.,суд вважаєза необхіднестягнути зазначенусуму якзавдані позивачузбитки узв`язкуіз втратоюналежного йомумайна,з відповідачаяк зособи,яка заумовами договорунайму (оренди)транспортного засобузобов`язаласьзабезпечити збереженнямайна,та відшкодуватизавдані наймодавцюзбитки,що виниклиз вининаймача.

У позові позивач також просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн., заподіяну йому в наслідок неправомірних дій працівника відповідача.

Відповідно дост. 23 ЦК України,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокремау душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Обгрунтовуючи моральну шкоду, позивач, зокрема, посилається на те, що моральна шкода заподіяна йому в наслідок неправомірних дій працівника відповідача, оскільки він був позбавлений права вільно розпоряджатись своїм транспортним засобом, отримувати дохід за використання свого майна; він зазнав негативні зміни у житті: щоденні думки та спогади про наслідки ДТП, страх можливого повторення подій, негативні переживання, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні: знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, почуття образи, обурення, приниженої гідності. Крім того, наразі він вимушений здійснити зусилля для відновлення своїх інтересів, вимушений звертатись до адвокатів, відстоювати свої права як володільця в суді.

Разом з цим, позивачем не надано жодного доказу заподіяння йому моральної шкоди відповідачем та саме у вказаному ним розмірі.

Зважаючи на вказане, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Ухвалюючи рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог, суд враховує те, що відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року №63566/00).

У відповідностідо ст.141ЦПК України,зважаючи нате,що суддійшов висновкупро необхідністьчасткового задоволенняпозовних вимог,з відповідачана користьпозивача підлягають стягненнюпонесені витратипо справі сплачений судовийзбір всумі 4474,53гривні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Українсько-Білоруського Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Луксор», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна, - задовольнити частково.

Стягнути з Українсько-Білоруського Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Луксор», ЄДРПОУ 24613753, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , грошові кошти в розмірі 437453 гривні 26 коп. в якості відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна, понесені витрати по справі сплачений судовий збір в сумі 4474,53 гривні, а всього 441927 гривень 79 копійок (чотириста сорок одна тисяча дев`ятсот двадцять сім гривень сімдесят дев`ять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Кудрявцева