Ухвала

від 21.12.2023 по справі 208/11530/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/11530/23

№ провадження 2-о/208/162/23

УХВАЛА

Іменем України

21 грудня 2023 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянув матеріали заяви ОСОБА_1 «про встановлення факту недостовірності інформації»,-

встановив:

20 грудня 2023 року представник заявника, адвокат Бартош-Стрельнікова Т.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заяву «про встановлення факту недостовірності поширеності інформації» зазначив в заяві у якості іншої особи Дніпропетровську обласну прокуратуру, в якій просила суд дану заяву про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити, встановити інформація, яка розміщена:

- на сайті https:// antikor.com за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_2 мовою оригіналу: «В Днепре детективы НАБУ на взятке в 130 тыс. долларов задержали прокурора. Об этом сообщают местные телеграммы-каналы. По их данным, задержан руководитель Синельниковской окружной прокуратуры ОСОБА_2 . Он в криминальных кругах известен под кличкой « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;

- на сайті 368.media мовою оригіналу: «У Дніпрі детективами НАБУ на хабарі у 130 тис. доларів затримали прокурора. Про це повідомляють місцеві телеграм - канали. За їхніми даними, затримано керівника Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_2. Він в кримінальних колах відомий під кличкою «ІНФОРМАЦІЯ_3». За іншими даними на хабарі затримали керівника Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_5 та його заступника ОСОБА_6»;

- на сайті ukr.net мовою оригіналу: «У Дніпрі детективами НАБУ на хабарі у 130 тис. доларів затримали прокурора. Про це повідомляють місцеві телеграм-канали. За їхніми даними, затримано керівника Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_2. Він в кримінальних колах відомий під кличкою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;

- в телеграм - каналі «ІНФОРМАЦІЯ_10» мовою оригіналу: «Затриманий НАБУ на хабарі 130000$ ОСОБА_1 в кримінальних колах відомий під кличкою «ІНФОРМАЦІЯ_3» очолює Синельниківська окружна прокуратура Дніпропетровської області»,

є недостовірною.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано до провадження судді Івченко Т.П.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить з наступного.

Конституція України гарантує кожному право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію (частина 4 статті 32).

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Національним законодавством, а саме частиною 1 статті 277 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до статті 275 ЦК України вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Отже, відповідно до статті 275 ЦК України, захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.

Спростування недостовірної інформації може здійснюватись як у спосіб захисту честі, гідності, ділової репутації, так і встановлення факту недостовірної інформації. У той же час, перший розрахований на наявність спору та здійснюється в порядку позовного провадження, другий, - коли метою є лише встановлення факту, що має юридичне значення та здійснюється в порядку окремого (непозовного) провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України). Відповідно до частини 3 статті 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Отже, характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

У зв`язку з цим, суд зважає не лише на характер такої інформації (є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням), а й на те чи наявний суб`єкт, що поширив відповідну інформацію. Від цього також залежить, в якому порядку відбуватиметься захист чи відновлення порушених або оспорюваних прав, інтересів особи.

Так, адвокат Бартош-Стрельнікова Т.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала заяву про встановлення факту недостовірної інформації саме в порядку окремого провадження без визначення заінтересованих осіб, а зазначила в якості іншої особи Дніпропетровську обласну прокуратуру, хоча в ЦПК України статусу «інша особа» не існує, крім того неможливість встановлення авторів статей та власників веб-сайтів обґрунтовує тим, що в реєстраційних даних доменного імені сайтів на сторінках цих сайтів не виявлено розміщених свідчень про їх власників та авторів статей, тому неможливо їх ідентифікувати.

Вбачається, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі (статті 50, 51 ЦПК України).

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) дійшла висновку, що «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет».

Таким чином, у разі, якщо інформація має свого суб`єкта поширення, такий повинен бути відповідачем у справах про спростування недостовірної інформації. А це, в свою чергу, виключає порядок розгляду справи в порядку окремого (непозовного) провадження.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Зі змісту заяви вбачається, що спірна інформація розміщена на веб-сайтах https://antikor.com , https://368.media/ , https://ukr.net та телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_10».

Перевіривши у вільному доступі інформацію мережі інтернет, було встановлено, що реєстратором веб-сайту https://antikor.com, є Gransy s.r.o. (13000 Prague Borivojova 35; НОМЕР_1 ), а реєстром домена є ТОВ «ХОСТМАЙСТЕР» (04060, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВАВІЛОВИХ, будинок 18; код ЄДРПОУ 31306359), також у вільному доступі мережі інтернет, є інформація щодо інших веб-сайтів: https://368.media/ (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17, тел. НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_4 , ОСОБА_7); https://ukr.net, (ЄДРПОУ: 25589169, 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 26, директор ОСОБА_8)

За правилами частин першої та третьої статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Заявником надано суду копію адвокатського запиту до Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адресів» та копію конверту на якому закреслена адреса, на яку був направлений запит, що не є доказом неможливості встановити власників веб-сайтів вказаних в заяві та наявності перешкод в отриманні такої інформації в самостійному порядку.

Оскільки Дочірнє підприємство «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» надає послуги з видачі звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет та довідок для встановлення власників веб-сайтів /реєстрантів доменних імен з використанням онлайн-сервісу "WEB-FIX", що дозволяє формувати докази для ефективного захисту прав інтелектуальної власності та прав осіб від порушень у мережі Інтернет, їх реквізити Місцезнаходження: АДРЕСА_1 , а також можливо звернутись на офіційну електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_6 .

При цьому, за інформацією наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_12 є компанія Teka-Group Foundation (0835, PA (Республіка Панама), Panama (м. Панама), 50th street Global Bank Tower).

З наведеного вбачається, що ідентифікація особи відповідачів є можливою, що виключає встановлення факту недостовірної інформації в порядку окремого провадження відповідно до приписів абзацу 3 ч.4 ст.277 ЦК України, а посилання заявника на неможливість встановлення осіб, яка поширили недостовірну інформацію та звернення до суду з заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, є передчасними, та спростовуються встановленими судом обставинами.

Суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження.

Заявник зазначає, що поширена відносно нього інформація не відповідає дійсним обставинам, є недостовірною, принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Інших аргументів, яке ж юридичне значення для нього має встановлення цього факту не наводить. Це свідчить про те, що до суду з даною заявою слід звернутися з метою подальшого захисту немайнових прав у порядку позовного провадження, оскільки заявник не зазначає як саме залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи при встановленні цього факту, що прямо передбачено ч.2 ст.315 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 293 - 294, 315, 316, 318 ЦПК України, суд, -

постановив:

Відмовити у відкритті провадження за матеріалами заяви ОСОБА_1 «про встановлення факту недостовірності інформації», з підстав ч. 4 ст. 315 ЦПК України.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 його право на звернення для захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, в порядку позовного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду - подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Івченко Т. П.