Ухвала

від 22.12.2023 по справі 206/2425/23

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/2425/23

Провадження № 1-кп/206/161/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2023Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022040000000080 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1ст. 366 КК України,

за участю

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника-адвоката - ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022040000000080 відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1ст. 366 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи, проведення якої доручити судовим експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного ценрту МВС України.

Клопотання обґрунтовано тим, що допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 повідомила, що робила дослідження відповідаючи в межах питання, поставленого постановою слідчого від 26.08.2022. Після дослідження вищезазначеного висновку експертизи, що не відноситься до категоричного висновку, на підставі якого судом може бути прийнято рішення щодо винуватості ОСОБА_3 та допиту експерта ОСОБА_7 , яка зазначила, що користувалася наданими матеріалами без виходу на місце для встановлення фактичної невідповідності робіт, а тому виникла необхідність усунути розумні сумніви.

Прокурор в судовому засіданні просила задовольнити клопотання та призначити експертизу.

В судовому засіданні обвинувачений клопотання прокурора не підтримав та просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисник-адвокат в судовому просив відмовити в повному обсязі в задоволенні клопотання та надав письмові заперечення.

Представник потерпілого підтримала клопотання прокурора.

Вирішуючи дане клопотання суд виходить з наступного:

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі ч. ч. 1 та 2ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Положеннямист. 91 КПК Українивизначено, що крім іншого, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно зст. 332 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбаченихстаттею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч. 1ст. 242 КПК Україниекспертиза проводиться експертною установою, експертом, або експертами за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або якщо для з`ясування обставин справи, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до п.6 ч. 2ст. 242 КПК Українислідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди.

Особливістю норми п. 6ст. 242 КПК Українищодо обов`язковості призначення експертизи є також те, що цей імперативний припис має застосовуватися у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину, тобто містять суспільно небезпечні наслідки, які можливо обчислити у вигляді збитків. При цьому у кримінальному провадженні під матеріальними збитками у п.6 ч. 2ст. 242 КПК Українитреба розуміти грошову оцінку (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди (втрачених, додатково витрачених або недоотриманих майнових благ особою внаслідок порушення її прав та інтересів іншою особою), а відшкодування збитків є одним із способів відшкодування шкоди. Таким чином, обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч.1ст. 242 КПК України); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2ст. 242 КПК України. Дана позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у Постанові від 25 листопада 2019 року по справі № 420/1667/18.

При цьому, за визначенням викладеним в наведеному висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у Постанові від 25 листопада 2019 року по справі № 420/1667/18, виходячи з аналізу положень статей 55, 61, 62, 91,127,128, 130,170,242,291 КПКпід шкодою у кримінальному провадженні розуміються втрати, яких зазнала потерпіла сторона у результаті викрадення, знищення або пошкодження майна, або шкода, завдана безпосередньо особі, її здоров`ю, діловій репутації внаслідок протиправної поведінки іншої особи.

При цьому майнова шкода це наслідки кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, що мають вартісну форму та полягають у безпосередньому зменшенні матеріального блага особи (викрадення, пошкодження, знищення майна), у позбавленні її можливості одержати заплановані доходи (позбавлення заробітку внаслідок втрати працездатності чи його зменшення тощо), а також у понесенні особою будь-яких додаткових майнових витрат (на лікування, протезування, сторонній догляд, поховання; втрата особами, що перебували на утриманні померлого, його заробітку).

Відповідно до п. 4 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 116(у редакції, яка діє згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1253 від 7 листопада 2011 року) розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб`єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.2.11 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5, (у редакціїнаказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N1950/5) (далі Інструкції) визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). Аналогічне визначення міститься і вПостанові Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».

Суд зазначає, що згідно підпунктів 1.2.2 і 1.2.3. пункту 1.2. Інструкції основними видами (підвидами) експертизи є, зокремабудівельно-технічна іекономічна.

Пунктом 5.1. розділу II. Інженерно-технічні експертизи Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених вказаним наказом Міністерства юстиції України, основними завданнямибудівельно-технічної експертизи є визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Пунктом 1.1. розділу III. Економічна експертиза Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених вказаним наказ Міністерства юстиції України, основними завданнями експертизи є визначення: документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах, в установах, організаціях і їх структурних підрозділах (далі - підприємство) періоду їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами; документів про економічну діяльність підприємств й організацій є, зокрема визначення документальної обґрунтованості цільового витрачання бюджетних коштів.

В даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також у службовому підробленні, тобто у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також враховуючи показання експерта, щодо використання наданих матеріалів без виходу на місце для встановлення фактичної невідповідності робіт, у зв`язку із чим без спеціальних знань, а саме, застосування будівельно-технічних знань і знань в галузі економіки, тобто за допомого загальновідомих і загальнодоступних знань, встановлення розміру збитків є неможливим.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 242,332,350,372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про призначення судової експертизи - задовольнити.

Призначити у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1ст.366КК України комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

1) Чи відповідає перелік та об`єм робіт відображений в Акті №1 приймання виконаних робіт за червень 2021 року, переліку та об`єму робіт визначеному проектно-кошторисної документацією по об`єкту: «Нове будівництво системи киснезабезпечення будівлі 5-ти поверхового комплексу КНП «Міська клінічна лікарня № 21 ім. проф. Є.Г. Попкової» Дніпровської міської ради по вул. Канатній, 17, м. Дніпро?

2) Чи відповідає перелік та кількість використаних матеріальних ресурсів відображених в акті №1 приймання виконаних робіт за червень 2021 року, переліку та кількості матеріальних ресурсів визначених проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Нове будівництво системи киснезабезпечення будівлі 5-ти поверхового комплексу КНП «Міська клінічна лікарня №21 ім. проф. Є.Г. Попкової» Дніпровської міської ради по вул. Канатній, 17, м. Дніпро?

3) Який перелік та обсяги фактично виконаних будівельних робіт об`єкту «Нове будівництво системи киснезабезпечення будівлі 5-ти поверхового комплексу КНП «Міська клінічна лікарня №21 ім. проф. Є.Г. Попкової» Дніпровської міської ради по вул. Канатній, 17, м. Дніпро?

4) Яка вартість фактично виконаних робіт об`єкту «Нове будівництво системи киснезабезпечення будівлі 5-ти поверхового комплексу КНП «Міська клінічна лікарня № 21 ім. проф. Є.Г. Попкової» Дніпровської міської ради по вул. Канатній, 17, м. Дніпро?

5) Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт об`єкту «Нове будівництво системи киснезабезпечення будівлі 5-ти поверхового комплексу КНП «Міська клінічна лікарня №21 ім. проф. Є.Г. Попкової» Дніпровської міської ради по вул. Канатній, 17, м. Дніпро, обсягам та вартості визначеними в актах виконаних робіт?

6) Чи підтверджується документально надлишкове перерахування грошових коштів за договором підряду №289 від 23.12.2020 по об`єкту «Нове будівництво системи киснезабезпечення будівлі 5-ти поверхового комплексу КНП «Міська клінічна лікарня №21 ім. проф. Є.Г. Попкової» Дніпровської міської ради по вул. Канатній, 17, м. Дніпро Дніпровської міської ради, в особі генерального директора ОСОБА_8 і ТОВ «ПБК «Тітан» в особі директора ОСОБА_3 , з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи?

Проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Надати в розпорядження експертів Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України матеріали даного кримінального провадження № 12022040000000080 від 01.02.2022 у 4-х томах та 6 компакт-дисків (справа № 206/2425/23) .

Експертів попередити про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384,385 КК Україниза відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків та за завідомо неправдивий висновок експерта.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя ОСОБА_1