Рішення

від 13.12.2023 по справі 128/2173/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2173/23

Провадження 2/127/2540/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.

розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 мотивував позов тим, що 11.03.2021 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Бікус» був укладений договір поставки комп`ютерного обладнання, але договір виконаний не був з вини товариства. 18.05.2021 року між сторонами був укладений інший договір поставки того самого обладнання, на виконання якого ОСОБА_4 передав 61160 грн., але товариством зобов`язання виконане не було. ОСОБА_2 , який підписав договір від імені товариства, повернув лише 5000 грн. шляхом поповнення картки ОСОБА_4 і зник. Фактично відповідач користувався коштами з 21.04.2021 року в сумі 61160 грн., а з 04.11.2021 року в сумі 56160 грн. по теперішній час. За період з 21.04.2021 року по 04.11.2021 року неустойка з врахуванням 1% на день відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» становить 101525,60 грн., а з 04.11.2021 року по 28.12.2021 року становить 30326,40 грн., загалом 131852 грн.

За договором про відступлення права вимоги від 10.12.2021 року позивач ОСОБА_1 набув право вимоги до ТОВ «Бікус» на суму боргу 56160 грн. та неустойку.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26.08.2022 року з ТОВ «Бікус» Вінницька філія стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 56160 грн., неустойку в сумі 266636 грн. та судовий збір. Всього 323704 грн.

Оскільки ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем і працівником ТОВ «Бікус», діяв від імені Вінницької філії і підписував договори поставки як уповноважена особа, особисто приймав гроші від ОСОБА_4 , але своє зобов`язання за договорами не виконав, зазначеними коштами користується до цього часу, на підставі ст. 543 ЦК України позивач ОСОБА_1 просив визнати борг за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 і стягнути з ОСОБА_2 суму в розмірі 323704 грн.

Судом вчинені наступні процесуальні дії.

21.06.2023 року ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області цивільну справу 128/2173/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів передано до Вінницького міського суду Вінницької області за підсудністю.

11.07.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позовну заяву подано в новій редакції.

24.07.2023 року Вінницьким міським судом Вінницької області відкрите загальне провадження у даній справі.

21.09.2023 року, 25.10.2023 року, 09.11.2023 року постановлені ухвали про участь позивача в засіданнях в режимі відеоконференції.

10.10.2023 року залучено ОСОБА_3 до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

09.11.2023 року закрите підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за викладених обставин, просив вимоги задоволити. В зв`язку з невиконанням ТОВ «Бікус» зобов`язання по договору, вважає, що ОСОБА_2 повинен нести солідарну відповідальність як представник ТОВ і як особа, яка отримала від ОСОБА_4 гроші, тому просив стягнути з нього борг в сумі 323704 грн. в повному обсязі. Під час виконання рішення Галицького районного суду м. Львова було встановлено, що відкритих рахунків у ТОВ «Бікус» немає, тому вважає, що ОСОБА_2 використав кошти в своїх інтересах. Він сплатив на рахунок ОСОБА_4 лише 5000 грн., а потім зник і на даний час уникає контактів.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовчі і в судові засідання не з`являвся, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином за місцем реєстрації проживання і за юридичною адресою ТОВ «Бікус». Відзиву, заяв від ОСОБА_2 не надходило

Відповідно до ст. 224-226 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3 також в судові засідання не з`являлась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином. ПОяснень від третьої особи, заяв не надходило.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 11.03.2021 року між ТОВ «Бікус» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений договір поставки обладнання для майнінга із Китаю, а саме «antminer S9 в кількості 4 шт., що були у використанні і в робочому стані, вартістю 10865 грн. за штуку (а.с. 6-7). Загальна вартість 43461 грн.

18.05.2021 року між ТОВ «Бікус» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в зв`язку із заміною договору поставки від 11.03.2021 року був укладений новий договір поставки обладнання майнінга із Китаю, а саме «antminer S15в кількості 2 шт., що були у використанні та в робочому стані, вартістю 40310 грн. за шт., загальною вартістю 80620 грн. (а.с. 4-5). Постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити продукцію, а покупець прийняти і оплатити її.

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що постачальник зобов`язується повернути кошти покупцю в повному обсязі у разі невиконання цього договору у термін 15 діб.

На виконання договору ОСОБА_4 сплатив ТОВ «Бікус» авансовий платіж в сумі 61160 грн., що підтверджено квитанціями до прибуткового касового ордеру від 11.03.2021 року на суму 43461 грн. і від 18.05.2021 року на суму 17828 грн. Одержувачем за квитанціями вказане ТОВ «Бікус».

Частина коштів - 5 000 грн. була повернута ОСОБА_4 .

Згідно договору відступлення права вимоги від 10.12.2021 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , останньому перейшло право вимоги до боржника ТОВ «Бікус» щодо сплати коштів в сумі 56160 грн. та неустойки (а.с. 8-9).

Дані обставини також встановлені рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26.08.2022 року, яке набрало законної сили (а.с. 10-13).

Рішення суду перебуває на виконанні у Голосіївському ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП 70168535 про стягнення з ТОВ «Бікус» (код ЄДРПОУ 21458513) на користь ОСОБА_1 56160 грн. боргу за договором та 266636 грн. неустойки (а.с. 16).

Таким чином, на підставі наданих доказів було встановлено, що між ОСОБА_1 і ТОВ «Бікус» виникли договірні зобов`язальні правовідносини, але вимоги до ОСОБА_2 позивач пред`явив як до солідарного боржника, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми ЦК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Підстави виконання обов`язку боржника іншою особою визначені ст. 528 ЦК України.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст. 512 ЦК України, зокрема внаслідок передання ним свої прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В судовому засіданні було встановлено, що права і обов`язки за договорами поставки від 11.03.2021 року, від 18.05.2021 року виникли між ТОВ «Бікус» як постачальником і ОСОБА_1 (правонаступником покупця ОСОБА_4 ), що також підтверджено рішенням Галицького райсуду м. Львова від 26.08.2022 року.

Оскільки невиконання зобов`язання за договорами поставки відбулись з вини постачальника, правонаступником покупця ( ОСОБА_1 ) були правомірно пред`явлені вимоги до постачальника (ТОВ «Бікус») і спір був вирішений в судовому порядку.

Доказів того, що у ОСОБА_2 є виник солідарний або субсидіарний обов`язок у виконанні зобов`язань ТОВ «Бікус» позивач не надав і матеріали справи не містять.

ОСОБА_2 , як уповноважена особа, підписав договори поставки від імені ТОВ «Бікус», але ні договором, ні законом не встановлений його солідарний обов`язок відповідати за зобов`язанням.

Відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів кошти в сумі 43461 грн. і 17828 грн. отримані від ОСОБА_4 товариством «Бікус».

Згідно витягу є Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань ТОВ НВП «Бікус» (ЄДРПОУ 21458513) зареєстроване і не перебуває в процесі припинення, уповноваженою особою є ОСОБА_3 .

Саме дана юридична особа є боржником у основному зобов`язанні і боржником за рішенням Галицького райсуду м. Львова від 26.08.2022 року про стягнення боргу 323704 грн., яке підлягає примусовому виконанню.

Таким чином, твердження позивача, що саме ОСОБА_2 є солідарним боржником на суму 323704 грн. є безпідставним і не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Також позивач не довів, що ОСОБА_4 безпідставно перерахував кошти на картковий рахунок ОСОБА_2 , суму коштів, не довів обставини виникнення правовідносин між ОСОБА_1 (правонаступником ОСОБА_4 ) і ОСОБА_2 тощо.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту прав визначені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також надані докази щодо правовідносин сторін, враховуючи умови договору, суд дійшов висновку, що позивач не довів обставини щодо виникнення зобов`язання у ОСОБА_2 і правових підстав для стягнення з нього боргу, тому в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141ЦПК України і оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід залишити за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 509, 512, 514, 526, 527, 712 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення боргу відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу ХІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

-відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

-третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

Повне рішення складене 22.12.2023 року.

Суддя: