Постанова

від 21.12.2023 по справі 915/72/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/72/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Кутовой В.В., ордер серія АА №1264753 від 09.01.2023р.;

від відповідача - Моряков К.І., ордер серія ВН №1291181 від 10.10.2023р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхтобудівна верфь "Флагман"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2023

у справі №915/72/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Науково-виробничий центр ,,АНТАРЕС

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхтобудівна верфь "Флагман"

про стягнення заборгованості, штрафу та нарахувань у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, а всього грошових коштів у сумі 1138870 грн. 02 коп. за договором поставки від 18.11.2020 №2дп-11, -

головуючий суддя Коваль С.М.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Миколаївської області

В судовому засіданні 21.12.2023 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Науково-виробничий центр ,,АНТАРЕС звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхтобудівна верфь "Флагман", в якій просило суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31.03.2023, стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 1172079 грн. 60 коп., із яких: 745546 грн. 20 коп. - основний борг; 185268 грн. 24 коп. - штраф; 30455 грн. 05 коп. - 3 % річних та 210810 грн. 11 коп. інфляційних збитків.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки від 18.11.2020 №2дп-11, зокрема, зобов`язань щодо оплати товару, поставленого за договором, внаслідок чого утворився основний борг, на суми якого у відповідні періоди прострочень позивачем здійснено нарахування на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також нараховано штраф згідно п. 5.2 Договору.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2023р. у справі №915/72/23 (суддя Коваль С.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхтобудівна верфь "Флагман" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "АНТАРЕС" грошових коштів у загальній сумі 1172079 грн. 60 коп., із яких: 745546 грн. 20 коп. - основний борг; 70306 грн. 66 коп. - штраф; 30455 грн. 05 коп. - 3 % річних; 210810 грн. 11 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 15856 грн. 77 коп. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

У вказаному рішенні місцевий господарський суд послався на доведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за Договором поставки від 18.11.2020 №2дп-11 в частині повної оплати товару - системи двоголового багатопроменевого ехолоту. Крім того, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем до стягнення 3% річних у сумі 30455 грн. 05 коп. та інфляційних втрат у сумі 210810 грн. 11 коп.

Разом з тим, судом було частково відмовлено у задоволенні вимоги позивача про стягнення пені в загальній сумі 185268 грн. 24 коп., оскільки розрахунки позивача на суму прострочень виконані з недотриманням строків, установлених ч.6 ст. 232 ГК України, а тому судом визнано прийнятним розрахунок пені лише в сумі 70306 грн. 66 коп.

Також судом було відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, оскільки строк за поставлений в 2021 товар не закінчився.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Яхтобудівна верфь "Флагман" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2023 у справі №915/72/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "АНТАРЕС" відмовити у повному обсязі.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції :

- не з`ясував обставини, що мають значення для справи;

-визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, але не були дводенні в ході судового розгляду;

-неправильно застосував норми матеріального права та грубо порушив норми процесуального права;

-допустив помилки в тексті оскаржуваного рішення;

-розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхтобудівна верфь "Флагман" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2023 у справі №915/72/23; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхтобудівна верфь "Флагман" до розгляду на 14 грудня 2023 року об 11:00 год.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "АНТАРЕС" у відзиві на апеляційну скаргу висловило заперечення щодо її задоволення, посилаючись на її необґрунтованість та просило рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, позивач просив прийняти до розгляду нові докази, зокрема, лист ТОВ НВЦ "АНТАРЕС" №86 від 21.08.2023 та лист ДП «АМПУ» №913/29-01-01/Вих від 30.08.2023р.

Обґрунтовуючи подання нових доказів, позивач посилається на те, що вказані докази були отримані останнім лише у вересні 2023 року, а тому позивач був позбавлений можливості подавати такі докази до суду першої інстанції та не міг ставити питання щодо поновлення строків на подання доказів, тому неподання таких доказів об`єктивно не залежали від волі позивача.

11.12.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Науково-виробничий центр ,,АНТАРЕС - Кутового Володимира Вікторовича про участь в судовому засіданні, яке призначене на 14.12.2023 о 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку„EASYCON(e-mail:vladimir.kutovoy@gmail.gov.ua, НОМЕР_1 ).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Науково-виробничий центр ,,АНТАРЕС - Кутового Володимира Вікторовича Сергійовича про проведення судового засідання, призначеного на 14 грудня 2023р. о 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до „20 грудня 2023 року о 14:30 год.; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

19.12.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника апелянта надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких останній просить врахувати їх під час розгляду справи, відмовити у задоволенні клопотання ТОВ ,,Науково-виробничий центр ,,АНТАРЕС про прийняття нових письмових доказів на стадії апеляційного розгляду; апеляційну скаргу ТОВ "Яхтобудівна верфь "Флагман" задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №915/72/23 відбудеться 21 грудня 2023 року о 15:30 год. Судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

В судовому засіданні 21.12.2023 в режимі відеоконференції представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

18.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Яхтобудівна верфь "Флагман" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "АНТАРЕС" (Постачальник) було укладено Договір поставки № 2дп-11 (надалі за текстом - Договір) за умовами якого Продавець зобов`язався передавати Покупцеві комплект двоголового багатопроменевого ехолота SeaBat T50R з вбудованою інерціальною навігаційною системою типу 30 (далі-товар), за ціною, кількістю, асортименті та складі партій наведеною у додатку №1 до договору, а покупець - здійснити оплату товару і прийняти на умовах договору (п.п. 1.1-1.3 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору поставка комплекту багатопроменевого ехолота здійснюється двома партіями.

Згідно пункту 2.1. загальна сума даного Договору на момент його підписання складає 9 151 560,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 20% - 1 525 260,00 грн.

Оплата за товар за цим договором проводиться покупцем на рахунок покупця трьома етапами:

1 етап: передоплата в розмірі 4 080 900,00 грн. з ПДВ - протягом 2 банківських днів на підставі рахунку продавця (до 09 грудня 2020 року);

2 етап: передоплата в розмірі 4 650 660,00 гри. з ПДВ - протягом 2 банківських днів на підставі рахунку продавця (в першому кварталі 2021 року за умови наявності відповідних витрат у затвердженому в установленому порядку в фінансовому плані Філія "Дельта-Лоцман" ДП "АМПУ" на 2021 рік);

3 етап: оплата в розмірі 420 000,00 грн. з ПДВ - протягом 2 банківських днів після пред`явлення системи двоголового багатопроменевого ехолота у робочому стані на судні на підставі акту приймання-передачі обладнання (п.2.2. договору).

Ціна товару розрахована виходячи з поточного курсу НБУ для доларів США на момент складання договору. У випадку зміни курсу Нацбанку України для долара США на дату покупки валюти продавцем та дату митного оформлення імпортованого товару більш ніж на 0,5%, ціна має бути змінена в акті коригування ціни пропозиції курсу валюти. Сторони погодились, що в розрахунках буде використовуватися більший курс для цих двох дат. Базою для перерахунку ціни є курс Нацбанку України для долара США. Джерелом інформації курсів Нацбанку України є сайт minfin.com.ua/currency/nbu/ (п. 2.3 Договору).

Термін поставки партії товару протягом 15 робочих днів з моменту отримання Продавцем передоплати за поставку відповідної партії товару (п.3.1. Договору.).

Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору при простроченні поставки товару Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 0,05% вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення. За порушення строків оплати за товар Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 0,05% вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від взятих на себе зобов`язань.

Договір набуває чинності з дати підписання договору і діє до виконання своїх зобов`язань обома сторонами (п. 9.1 договору).

Сторонами до договору укладено додаток № 1, в якому погоджено поставку двома партіями, та визначена наступна вартість кожної із партій:

1.Комплект двоголового сонара у складі: приймач ЕМ 7218 (2 шт.), випромінювач ТС2181 (2 шт.), кабель для підключення випромінювача ТС2181 (10 м.) (2 шт.), монтажний кронштейн для двоголового сонара (1 шт.), обтічники голови сонара (2 шт.), кабель для підключення датчика динамічних переміщень типу 30 (10 м.), датчик швидкості звуку SVP70 з кабелем 10м і монтажним кронштейном на суму 4080900 грн.;

2. Комплект процесора сонара для установки в 19" стійку в складі: процесор сонара з вбудованим процесором GNSS інерціальної навігаційної системи типу 30 (1 шт.), датчик динамічних переміщень типу 30 (1 шт.), GNSS антена (2 шт.), антенний кабель (10 м.) (2 шт.) на суму 5070660 грн.

На виконання умов договору позивачем поставлено ТОВ "Яхтобудівна верфь "Флагман" погоджений у додатковій угоді товар, що підтверджується: видатковими накладними від 23.12.2020 № РН-0000021 на суму 4080900 грн. та від 12.11.2021 № РН-0000016, скріплених печатками сторін та підписаною уповноваженими представниками сторін; довіреності на отримання від 23.12.2020 №16 та від 11.11.2021 № 12.

Відповідачем оплачено поставлений товар частково у сумі 8406013 грн. 80 коп., що підтверджується відповідними виписками з поточного рахунку позивача за 08.12.2020 та за 01.11.2021, і на даний час за ТОВ "Яхтобудівна верфь "Флагман" обліковується заборгованість за поставлений по договору товар у сумі 745546 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не було погашено вищевказану заборгованість, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з відповідним позовом, що розглядається судом в межах цієї справи. Водночас, окрім основного боргу в сумі у сумі 745546 грн. 20 коп., позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 185268 грн. 24 коп. - штраф; 30455 грн. 05 коп. - 3 % річних та 210810 грн. 11 коп. інфляційних збитків.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 Цивільного кодексу України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 Цивільного кодексу України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 Цивільного кодексу України, розділом V Господарського кодексу України.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 Цивільного кодексу України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 пп. 5, 8 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із приписами статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, апеляційним судом встановлено, що18.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Яхтобудівна верфь "Флагман" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "АНТАРЕС" (Постачальник) було укладено Договір поставки № 2дп-11 (надалі за текстом - Договір) за умовами якого Продавець зобов`язався передавати Покупцеві комплект двоголового багатопроменевого ехолота SeaBat T50R з вбудованою інерціальною навігаційною системою типу 30 (далі-товар), за ціною, кількістю, асортименті та складі партій наведеною у додатку №1 до договору, а покупець - здійснити оплату товару і прийняти на умовах договору.

На виконання умов договору позивачем поставлено ТОВ "Яхтобудівна верфь "Флагман" погоджений у додатковій угоді товар, що підтверджується: видатковими накладними від 23.12.2020 № РН-0000021 на суму 4080900 грн. та від 12.11.2021 № РН-0000016, скріплених печатками сторін та підписаною уповноваженими представниками сторін; довіреності на отримання від 23.12.2020 №16 та від 11.11.2021 № 12.

Однак, в порушення умов Договору відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, оплатив поставлений товар частково у сумі 8406013 грн. 80 коп., що підтверджується відповідними виписками з поточного рахунку позивача за 08.12.2020 та за 01.11.2021, і на даний час за ТОВ "Яхтобудівна верфь "Флагман" обліковується заборгованість за поставлений по договору товар у сумі 745546 грн.

Враховуючи, що ТОВ "Яхтобудівна верфь "Флагман" прийнято товар без зауважень та не спростовано належними доказами поставлення системи двоголового багатопроменевого ехолоту у неналежному стані (не робочому стані), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Науково-виробничий центр "АНТАРЕС" в частині стягнення з відповідача основного боргу у загальній сумі 745546 грн. 20 коп.

Твердження скаржника про те, що приймання обладнання за спірним Договором поставки не відбулось, оскільки між сторонами не було підписано відповідний акт приймання-передачі обладнання колегія суддів вважає безпідставним, оскільки що умовами п.2.2 Договору поставки не визначено, що оплата 3 етапу відбувається на підставі підписаного між сторонами акту приймання-передачі обладнання, а вказано, що оплата здійснюється після пред`явлення системи двоголового багатопроменевого ехолота у робочому стані на судні на підставі акту приймання-передачі, тобто, підписаного кінцевим покупцем - Філією «Дельта-Лоцман» ДП «АМПУ», акту.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що обладнання згідно Договору поставки від 18.11.2020 №2дп-11 було встановлено на промірному катері «Олександр Лапшин» та фактично прийняте на судні представниками Філії «Дельта-Лоцман» ДП «АМПУ» без зауважень, відповідні акти приймання були підписані та надавались позивачем до суду першої інстанції разом з відповіддю на відзив (а.с. 65-69).

Крім того, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у сумі 30455 грн. 05 коп. та 210810 грн. 11 коп. інфляційних нарахувань.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційні витрати у заявленому розмірі, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок позивача є вірним, відтак, такі вимоги є правомірною.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові

За змістом статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за Договором від 18.11.2020 року за періоди листопад 2021 по 12.03.2023 складають суму в розмірі 210810 грн. 11 коп. Судом апеляційної інстанції встановлено правильність розрахунку виконаного позивачем.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Відповідно до розрахунку позивача 3% за Договором від 18.11.2020 року за періоди з 02.11.2021 по 12.03.2023 складають суму в розмірі 30455 грн. 05 коп. Судом апеляційної інстанції встановлено правильність розрахунку виконаного позивачем.Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу у загальному розмірі 185268 грн. 24 коп., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов цього договору, покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 0,5 % вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п. 4.2 договору).

Штрафні санкції, установлені в п. 4.2 договору не відповідають визначенню штрафу, наведеного у ст. 549 ЦК України, а фактично є пенею - так як обчислюються у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, останнім нараховано відповідачу штраф з 02.11.2021 по 02.05.2022, який становить 185 268 грн. 24 коп.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, такі розрахунки на суму прострочень виконані з недотриманням строків, установлених ч.6 ст. 232 ГК України, а саме, понад шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку суду першої інстанції сума штрафу за період прострочення 02.11.2021-02.05.2022 складає суму в розмірі 70306 грн. 66 коп. Судом апеляційної інстанції встановлено правильність розрахунку здійсненого судом першої інстанції.

Щодо посилань скаржника про сплив позовної давності щодо нарахування штрафу, 3 % річних та інфляційних нарахувань, а також застосування судом Перехідних положень ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 257 Цивільного кодексу України, встановлює тривалість загальної позовної давності три роки.

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується спеціальна позовна давність строком в один рік.

Відповідно до ч.5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Строк виконання зобов`язань щодо оплати товару відповідачем вказаний, зокрема, в п.2.2 договору, а також зазначено позивачем 01.11.2021 р.

Відповідно до п. 12 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 19 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, на час звернення позивача до господарського суду строк спеціальної позовної давності про стягнення пені у один рік; 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції у три роки, на підставі п.п. 12, 19 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, продовжено, а тому строк за поставлений в 2021 товар не закінчився. За захистом своїх порушених прав позивач звернувся з позовом 16.01.2023.

Отже, вимоги про стягнення пені, 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції пред`явлено в межах передбаченого законодавством строку позовної давності, оскільки позивачем нараховані за період з 02.11.2021 по 12.03.2023.

Щодо доводів скаржника стосовно допущення судом першої інстанції помилки в тексті оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає, що так, дійсно, як вбачається з резолютивної частини оскаржуваного рішення судом допущено описку, зокрема, невірно зазначено суму задоволених позовних вимог 1172079 грн. 60 коп. замість належних 1 057118 грн. 02 коп. Разом з тим, на підставі ст. 243 ГПК України суд може за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі арифметичні помилки

Таким чином, колегія суддів вважає, що вказана описка не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає безпідставним.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, беручи до уваги те, що спір є малозначним в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, а саме, ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також враховуючи положення ч. 3 ст. 247 ГПК України, зокрема, що справа не є складною, не вимагає дослідження великої кількості доказів та не становить значного суспільного інтересу, колегія суддів вважає, що в даному випадку суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Викладене вище свідчить, що позивачем доведені ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, оскільки оцінка зібраним у справі доказам у їх сукупності в цілому дозволяє суду зробити висновок про їх достатність та достовірність.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженого процесуального акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. "в" ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхтобудівна верфь "Флагман" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2023р. у справі №915/72/23 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „25 грудня 2023 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький