Рішення

від 25.12.2023 по справі 904/5746/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5746/23Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/5746/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Слюсаренко Юрія Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ ЛОГІСТИКС"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Фізична особа-підприємець Слюсаренко Юрій Іванович (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою від 19.10.2023 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ ЛОГІСТИКС" (далі - відповідач) про стягнення 28.976,59 грн, з яких: 23.000,00 грн основної заборгованості, 5.593,10 грн пені, 387,53 грн трьох процентів річних, -4,04 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5746/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023.

Ухвалою від 03.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження). Запропоновано позивачу уточнити (конкретизувати) прохальну частину позову шляхом включення або включення суми інфляційних втрат.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2023 надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 52072, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Старі Кодаки(пн), вул. Осипенко, будинок 19, за трек-номером 4930023488436.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 17.11.2023 з відміткою про отримання 10.11.2023.

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2023 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд встановив, що ухвала від 03.11.2023 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про її отримання, а саме 10.11.2023.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 03.11.2023 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 25.11.2023.

Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору-заявки на транспортне обслуговування №ПЕ-802 від 07.03.2023 в частині порушення строку оплати вартості послуг транспортного перевезення. У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору, позивач просить стягнути 23.000,00 грн основної заборгованості, 5.593,10 грн пені, 387,53 грн трьох процентів річних, -4,04 грн інфляційних втрат.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; передачі майна в користування; користування майном; настання строку оплати; наявності/відсутності доказів повної/часткової оплати; наявності/відсутності доказів нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

07.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МФ ЛОГІСТИК» (далі експедитор) та Фізичною особою-підприємцем Слюсаренком Юрієм Івановичем (далі- перевізник) укладено договір-заявка на транспортне обслуговування № ПЕ-802.

Пунктом 1 визначено, що перевізник здійснює перевезення вантажу експедитора автомобільним транспортом на підставі умов та відомостей, зазначених у розділі 1 цього договору-заявки, а експедитор зобов`язується надати вантаж і сплатити вартість перевезення.

Відповідно до пунктів 1.1.-1.4 договору-заявки погоджено маршрут: м. Київ, Київська область (Україна) - м. Одеса, Одеська область (Україна). Дата завантаження 08.03.2023. Дата розвантаження 09.03.2023. Тип вантажу: ТНВ на палетах. Розміри: вага (брутто) на одну а\м 22т., об`єм: 86 м3.

Пунктом 1.11 договору-заявки визначено строк, порядок та форма оплати, яка склала за послуги з перевезення в розмірі 23.000,00 грн в безготівковому розрахунку без ПДВ. Оплата здійснюється згідно виставленого рахунку до 3-5 банківських днів після вивантаження вантажу.

Експедитор здійснює оплату послуг перевізника на умовах, обумовлених в Д.1.1 (п.2.2 договору-заявки).

Експедитор несе відповідальність за несвоєчасну оплату послуг перевізника в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на добу від суми боргу, з моменту підписання акту виконаних робіт (3.3 договору-заявки).

Договір-заявка вступає в силу з моменту підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань (7.1. договір-заявка).

Відповідно до Товарно-транспортної накладної №2 від 08.03.2023 перевізник надав визначені в Договорі-заявці послуги з перевезення вантажу за визначеним маршрутом м. Київ, Київська область (Україна) - м. Одеса, Одеська область (Україна).

На виконання перевізником умов договору-заявки експедитору надано рахунок №02/23 від 09.03.2023 на оплату вартості транспортних послуг на суму 23.000,00 грн.

09.03.2023 сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №02/23, яким визначено, що виконавцем були проведені такі роботи (надані послуги) на загальну суму 23.000,00 грн.

Позивач у позові зазначає, що оригінал рахунку № 02/23 від 09.03.2023 на суму 23.000,00 грн, оригінал ТТН № 2 від 08.03.2023, оригінал акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 02/23 від 09.03.2023 з підписом позивача направлені на адресу відповідача Новою поштою, які відповідач отримав 15.03.2023, що підтверджується випискою про відстеження посилки з сайту Нова Пошта за номером декларації, в якій є відмітка про дату вручення (арк. 17, том 1).

Надані послуги прийняті відповідачем без будь-яких зауважень, що підтверджується підписаним з його сторони актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 02/23 від 09.03.202, який був направлений та прийнятий позивачем 20.03.2023 (арк. 16, том 1).

Оскільки спірна заборгованість відповідачем не оплачена позивач звернувся до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 23.000,00 грн основної заборгованості, 5.593,10 грн пені, 387,53 грн трьох процентів річних, -4,04 грн інфляційних втрат.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками (з боку позивача).

Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини перевезення.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати наданих послуг з перевезення.

Пунктом 1.11 договору-заявки визначено строк, порядок та форма оплати, яка склала за послуги з перевезення в розмірі 23.000 грн в безготівковому розрахунку без ПДВ. Оплата здійснюється згідно виставленого рахунку до 3-5 банківських днів після вивантаження вантажу.

Вивантаження товару відбулось 08.03.2023, акт підписаний 09.03.2023, документи, що підтверджують факт перевезення отримані відповідачем 15.03.2023 (арк. 15, том 1).

Відтак, зобов`язання по оплаті наданих в межах договору перевезення вантажу підлягало виконанню у строк до 22 березня 2023 року включно, з урахуванням дати отримання перевізних документів. Разом з тим, відповідач своїх зобов`язань не виконав. Відсутність здійснення оплати наданих послуг з перевезення також підтверджується копією заключної виписки АК КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.03.2023 по 19.09.2023 року по поточному рахунку позивача (арк. 15, том 1).

Враховуючи викладене, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором-заявкою щодо оплати вартості наданих послуг перевезення, оскільки на дату звернення з вказаним позовом, оплату послуг так і не здійснив, у зв`язку з чим у останнього виник борг у розмірі 23.000,00 грн.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Оскільки заборгованість з наданого транспортного обслуговування відповідачем у добровільному порядку не погашена, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача підлягають задоволенню у розмірі 23.000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.3 договору-заявки експедитор несе відповідальність за несвоєчасну оплату послуг перевізника в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на добу від суми боргу, з моменту підписання акту виконаних робіт.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період прострочення з 22.03.2023 до 22.09.2023 у розмірі 5.593,10 грн.

Здійснивши власний перерахунок пені, суд встановив, що позивачем визначено невірний період прострочення (вірним є період з 23.03.2023), а тому і невірно визначено кількість днів прострочення, враховуючи вищевикладене розмір пені за розрахунком суду складає 5.561,59 грн.

В частині вимог про стягнення 31,51 грн пені слід відмовити.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 5.593,10 грн пені підлягають задоволенню частково у сумі 5.561,59 грн згідно з розрахунком суду.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 22.03.2023 до 12.10.2023 на загальну суму 387,53 грн, а також інфляційні втрати за період з квітня 2023 року по вересень 2023 року на загальну суму +-4,04 грн.

Здійснивши власний перерахунок трьох процентів річних, суд встановив, що позивачем визначено невірний період прострочення (вірним є період з 23.03.2023), а тому і невірно визначено кількість днів прострочення, враховуючи вищевикладене, розмір трьох процентів річних за розрахунком суду складає 385.64 грн.

В частині вимог про стягнення 1,89 грн трьох процентів річних слід відмовити.

Здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат, суд встановив, що розмір інфляційних втрат за ним складає - 4,04 грн (тобто має від`ємне значення).

Суд зауважує, що у розрахунку інфляційних втрат, доданих до позовної заяви, позивачем визначено інфляційне збільшення також саме у від`ємному розмірі (- 4,04 грн), з чим і погоджується суд.

Відтак підстави для стягнення інфляційних втрат відсутні.

Судові витрати

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2.681,98 грн, оскільки 99,88% позовних вимог позивача задоволено.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ ЛОГІСТИКС" (52072, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Старі Кодаки (пн), вул. Осипенко, будинок 19; ідентифікаційний код 44622265) на користь Фізичної особи-підприємця Слюсаренка Юрія Івановича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) 23.000,00 грн (двадцять три тисячі грн 00 к.) основної заборгованості, 5.561,59 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят одну грн 59 к.) пені, 385,64 грн (триста вісімдесят п`ять грн 64 к.) трьох процентів річних.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ ЛОГІСТИКС" (52072, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Старі Кодаки(пн), вул. Осипенко, будинок 19; ідентифікаційний код 44622265) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2.681,98 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят одну грн 98 к.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк