Рішення

від 11.12.2023 по справі 908/3110/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/189/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 Справа № 908/3110/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/3110/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність енерго", 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 42а, оф. 117

до відповідача: дочірнього підприємства "Гуляйпільський машинобудівний завод" акціонерного товариства "Мотор Січ", 70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. 9 січня, буд. 17

про стягнення 192 642,78 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

06.10.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 30.09.23 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність енерго" (далі ТОВ "Співдружність енерго") до дочірнього підприємства "Гуляйпільський машинобудівний завод" акціонерного товариства "Мотор Січ" (надалі ДП "Гуляйпільський машинобудівний завод" АТ "Мотор Січ") про стягнення заборгованості у розмірі 192 642,78 грн згідно договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.10.20 № 14313910/ПЕ/10/2020, а саме 129 383,24 грн. основного боргу та 63 259,54 грн. пені.

06.10.23 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3110/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 11.10.23 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3110/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 116, ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 11.12.23 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятись протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві вказує, що на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №14313910/ПЕ/10/2020 від 05.10.20 відповідачеві в період листопад 2020 р. - березень 2022 р. було поставлено електричну енергію. В порушення умов договору відповідач отриману електричну енергію на суму 129 383,24 грн не оплатив. На підставі договору позивачем нараховано 63 259,54 грн пені.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Згідно відомостей ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (який долучено судом до матеріалів справи № 908/3110/23), станом на день прийняття позовної заяви до розгляду, місцезнаходженням ДП «Гуляйпільський машинобудівний завод» є: 70200, Запорізька обл., м. Гуляйполе, вул. 9 січня, буд. 17.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/3110/23 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 121, 174, 176, 234, 235, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 25.07.22 про відкриття провадження у справі.

Однак, ухвала, яка надсилалась господарським судом на вказану адресу відповідача (від 11.10.23 про відкриття провадження у справі) повернулась 31.10.23 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення "Укрпошта" - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "": //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/3110/23.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наявні матеріали справи за № 908/3110/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 11.12.23.

З урахуванням дії режиму воєнного стану та повітряними тривогами в місті Запоріжжі в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.10.20 між ТОВ «Співдружність енерго» (постачальник) та ДП «Гуляйпільський машинобудівний завод» ПАТ «Мотор Січ» (споживач) укладено договір №14313910/ПЕ/10/2020 про постачання електричної енергії споживачу, за умовами якого (п. 1.1.) цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Відповідно до додатку №2 до договору споживач ДП «Гуляйпільський машинобудівний завод» ПАТ «Мотор Січ» приєднався до договору постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника №6.

Відповідно до розділу 2 «Предмет договору», за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1.). Предметом договору є продаж активної електричної енергії, що передається (постачається) Постачальником в точці розподілу електричної енергії, розташованій на межі балансової належності електроустановок оператора системи та споживача. Реактивна електрична енергія не є предметом постачання.

Пунктом 3.1. договору визначено, що початком постачання електричної енергії Споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком №1 до цього договору. Відповідно до заяви-приєднання початком постачання електричної енергії є 01 листопада 2020 року.

Відповідно до п. 5.1. договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього Договору.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 5.7. договору, оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів з дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Комерційною пропозицією №6 (додаток №6 до договору) визначено спосіб оплати - оплата здійснюється на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі або розрахункових документах, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Нарахована сума підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано:

- Акт купівлі-продажу електричної енергії №1128 від 31.12.21, в якому зазначено: вартість спожитої електроенергії у грудні 21р. та послуга з розподілу електричної енергії за грудень 21 р. всього із ПДВ - 81 798,16 грн; сальдо на 01.12.21 - 62 581,66 грн; сплачено з 01.12.21 по 31.12.21 - 62 581,66 грн; сальдо на 01.01.22 - 81 798,16 грн;

- Акт купівлі-продажу електричної енергії №70 від 31.01.22, в якому зазначено: вартість спожитої електроенергії та розподіл електричної енергії всього із ПДВ - 68 534,98 грн; сальдо на 01.01.22 - 81 798,16 грн; сплачено з 01.01.22 по 31.01.22 - 0 грн; сальдо на 01.02.22 - 150 333,14 грн;

- Акт купівлі-продажу електричної енергії №177 від 28.02.22, в якому зазначено: вартість спожитої електроенергії та розподіл електричної енергії всього із ПДВ - 58 913,92 грн; сальдо на 01.02.22 - 150 333,14 грн; сплачено з 01.02.22 по 28.02.22 - 80 000,00 грн; сальдо на 01.03.22 - 129 247,06 грн;

- Акт купівлі-продажу електричної енергії №265 від 31.03.22, в якому зазначено: вартість спожитої електроенергії та розподіл електричної енергії всього із ПДВ - 113,48 грн; сальдо на 01.03.22 - 129 247,06 грн; сплачено з 01.03.22 по 31.03.22 - 0 грн; сальдо на 01.04.22 - 129 383,24 грн.

При цьому, вказані акти купівлі-продажу електричної енергії №1128 від 31.12.21 та №70 від 31.01.22 підписані представником відповідача без заперечень та зауважень. Натомість, акти №177 від 28.02.22 та №265 від 31.03.22 відповідачем не підписані.

Усі вищезазначені акти надсилались позивачем на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1

В порушення умов договору відповідач не здійснив отриманої електричної енергії у сумі 129 383,24 грн, що стало підставою звернення ТОВ "Співдружність енерго" до суду з даним позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 13 Господарсько-процесуального кодексу України (ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків(ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження обставин, є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу приписів п. п. 1, 7 ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 ГК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 275 ГК України закріплено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.п. 4.12, 4.13 розділу IV "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.18 № 312 (далі по тексту Правил), розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у т.ч. щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

На підтвердження обсягів отриманої електричної енергії від адміністратора комерційного обліку - ПАТ «Запоріжжяобленерго» - позивачем надано лист за вих. №007-66/4925 від 03.10.23 з додатком.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (ін. учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами отримання електричної енергії на суму 129 383,24 грн, також не надано доказів оплати заборгованості на вказану суму чи правомірності своїх дій щодо такої не сплати.

Вирішуючи даний спір, судом також прийнято до уваги, що відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (який продовжено … і триває станом на час прийняття процесуального рішення в цій справі по суті спору).

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, м. Гуляйполе Гуляйпільської міської територіальної громади (UA23100070010036682) з 03.03.22 є територією активних бойових дій.

Відповідачем доказів того, що ним не споживалась електрична енергія у період з 24.02.22 по 03.03.22 суду не надано.

За викладених обставин, суд дійшов висновку стосовно того, що позовні вимоги про стягнення з ДП «Гуляйпільський машинобудівний завод» ПАТ «Мотор Січ» вартості спожитої електричної енергії у сумі 129 383,24 грн підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 63 259,54 грн пені за період з 30.09.22 по 30.09.23 (розрахунок міститься в матеріалах цієї справи).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.8. договору, якщо Споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу в порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та визначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього договору.

За умовами Комерційної пропозиції №6, яка є Додатком до договору, за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Постачальником може бути виставлено вимогу про нарахування пені у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати отриманої електричної енергії матеріалами справи доведено.

Позивачем пеню нараховано за період з 30.09.22 по 30.09.23 (за 366 днів).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем доказів встановлення сторонами строку нарахування пені більше, ніж за 6 місяців, суду не надано.

Перевіривши розрахунок розміру пені за допомогою ІПС "Законодавство" суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у сумі 32 237,19 грн за період з 30.09.22 по 30.03.23 (182 дні).

За викладених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, ст. ст. 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Гуляйпільський машинобудівний завод" акціонерного товариства "Мотор Січ" (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. 9 січня, буд. 17, код ЄДРПОУ 14313910) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність енерго" (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 42а, оф. 117, код ЄДРПОУ 42165732) основний борг у сумі 129 383 (сто двадцять дев`ять тисяч триста вісімдесят три) грн 24 коп., пеню у сумі 32 237 (тридцять дві тисячі двісті тридцять сім) грн 19 коп., судовий збір у розмірі 2 424 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) грн 31 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України …, враховуючи безпековий стан у м. Запоріжжі повний текст рішення складено 25.12.2023.

Суддя В.Л. Корсун