Рішення

від 11.12.2023 по справі 908/3094/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/251/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 Справа № 908/3094/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Експерт" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_3; вул. Перша Ливарна, буд. 17, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 40059882)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Рахімі Вахід Рахман (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 22 320,00 грн.,

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

03.10.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Експерт" до фізичної особи-підприємця Рахімі Вахід Рахман про стягнення 22 320,00 грн.

03.10.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/3094/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 05.10.2023 вказану позовну заяву на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адресу суду та іншим сторонам письмової інформації щодо зазначення повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) сторін та інших учасників справи; а також направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами, оригінали доказів направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у вказаний вище строк.

Ухвалою суду від 10.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3094/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/251/23 та вирішено розгляд справи по суті розпочати з 09.11.2023.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

11.12.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.06.2020 між ТОВ "Техно-Експерт" та ФОП Рахімі Вахід Рахман укладено договір поставки №01/06-2020. На виконання умов казаного договору позивач поставив відповідачу обладнання на суму 158 620,00 грн. Відповідачем частково сплачено за отриманий товар в сумі 136 300,00 грн. Отже, у відповідача існує заборгованість перед позивачем на суму 22 320,00 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 530, 610, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно Відповіді №372076 за ідентифікаційним № 2979124916, не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІСТ.

Крім цього, суд також зазначає, що:

- застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності;

- надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення, однак через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами;

- такі дії мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи;

- ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення;

- якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них;

- з огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію;

- суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними;

- попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Крім викладеного Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження;

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989);

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів;

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Рахімі Вахід Рахман (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) є АДРЕСА_1 . Також вказано інформацію для здійснення зв`язку: адреса електронної пошти: rvahid652@gmail.com.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 10.10.2023 про відкриття провадження у справі №908/3094/23 направлено судом на вказану адресу електронної пошти відповідача, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти суду від 12.10.2023.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з ч. 8 ст. 120 ГПК України якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №908/3094/23 в суді.

Станом на 11.12.2023 відповідач запропонований ухвалою суду від 10.10.2023 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Експерт" (далі - Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Рахімі Вахід Рахман (далі - Покупець) укладено договір поставки №01/06-2020 відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця обладнання для вентиляції і кондиціонування повітря (далі - Обладнання), а Покупець зобов`язується прийняти Обладнання в кількості і асортименті узгоджених сторонами і сплатити його вартість на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.3. договору загальна сума договору визначається сумою усіх підписаних Специфікацій і складає 528 405,00 грн.

Оплату вартості Обладнання і Робіт Покупець здійснює на наступних умовах:

- 300 000,00 грн. протягом двадцяти п`яти банківських днів з моменту підписання договору;

- 75 000,00 грн. протягом п`ятнадцяти банківських днів з моменту першої передоплати згідно договору;

- 153 405,00 грн. протягом чотирнадцяти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. (пункт 2.4. договору)

У відповідно до п.2.4.1 договору сторони можуть передбачити інший порядок оплати Обладнання ніж той, що передбачений п. 2.4. договору, у такому випадку у Специфікації встановлюється порядок оплати вартості Обладнання та застереження про те, що п. 2.4. Договору не розповсюджується на дану Специфікацію.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і дії до 31.12.2020, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання сторонами. (п.9.1. договору)

Також між сторонами підписано Специфікацію №1 до вказаного договору від 01.06.2020 відповідно до якої затверджено номенклатуру, кількість і загальну вартість Обладнання, що постачається та Робіт, що виконуються, відповідно до Таблиці 1. Загальна вартість Обладнання, що постачається та Робіт, що виконуються, складає 528 405,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% -88067,50 грн. Строк поставки Обладнання (позиція з 1 по 5 Таблиці №1 даної Специфікації): до 31 липня 2020. Строк виконання Робіт (позиція 6 Таблиці №1 даної Специфікації): до 31 липня 2020. Всі інші умови Специфікації №1 від 01 червня 2020 залишаються незмінними і відповідають Договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1. ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов вказаного договору та Специфікації до нього, ТОВ "Техно-Експерт" поставило, а ФОП Рахімі Вахід Рахман прийняв Обладнання на загальну суму 158 620,00 грн., що підтверджується Видатковими накладними №232 від 06.07.2020 на суму 78 160,00 грн. та №233 від 06.07.2020 на суму 80 460,00 грн.

Перелічені вище видаткові накладні підписані з обох сторін, без жодних зауважень.

Позивач на підставі вказаних Видаткових накладних виставив відповідачу рахунку на оплату №235 від 01.07.2020 на суму 78 160,00 грн. та №236 від 01.07.2020 на суму 80 460,00 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату за отримане Обладнання в загальній сумі 136 300,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- №1510 від 31.07.2020 на суму 10 000,00 грн., №1729 від 14.08.2020 на суму 30 000,00 грн., №2313 від 16.10.2020 на суму 5 000,00 грн., №318 від 22.10.2020 на суму 5 000,00 грн., №493 від 12.11.2020 на суму 13 000,00 грн. з призначенням платежу: згідно рахунку №235 від 01.07.2020;

- №1258 від 15.07.2020 на суму 73 300,00 грн. з призначенням платежу: згідно рахунку №236 від 01.07.2020.

Таким чином, у відповідача за поставлене Обладнання існує заборгованість перед позивачем в сумі 22 320,00 грн.

Крім того, відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків станом за період 2021 рік, заборгованість ФОП Рахімі Вахід Рахман перед ТОВ "Техно-Експерт" становить 22 320,00 грн. Вказаний Акт підписаний сторонами та скріплений печатками з обох сторін.

18.08.2023 ТОВ "Техно-Експерт" на адресу ФОП Рахімі Вахід Рахман направлено вимогу щодо погашення заборгованості в сумі 22 320,00 грн. згідно договору поставки №01/06-2020 від 01.06.2020 упродовж семи календарних днів на розрахунковий рахунок позивача. До вказаної вимоги додано Видаткові накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення та акт звірки взаєморозрахунків за 2021.

Факт направлення зазначеної вимоги з додатками підтверджується поштовою накладною №6900121239470 від 18.08.2023 та описом вкладення у цінний лист від 18.08.2023.

Однак, відповіді на вказану вимогу відповідач не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач свої зобов`язання з оплати за отримане обладнання виконав не в повному обсязі у зв`язку з чим у ФОП Рахімі Вахід Рахман існує заборгованість перед ТОВ "Техно-Експерт" в сумі 22 320,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

У прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу. На виконання п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивачем зазначено, що позивач поніс витрати пов`язані із розглядом позовної заяви у суді, що складаються зі сплати судового збору 2684,00 грн., а також витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн. за складання позовної заяви. Позивач очікує понести витрати пов`язані із розглядом справи у суді виходячи із наступного: 2500,00 грн. за складання відповіді на відзив на позовну заяву, 2500,00 грн. за участь у судовому засіданні. Також зазначив, що оскільки наперед визначити певний вид правової допомоги складно, остаточний розрахунок буде надано упродовж 5 днів після ухвалення рішення.

Судом встановлено, що до матеріалів справи позивачем не додано доказів надання адвокатом правової допомоги, а саме Акту виконаних робіт, підписаний з обох сторін з зазначенням вартості наданих послуг, а тому суд зазначає, що питання про відшкодування витрат на правничу допомогу може бути розглянуто на підставі відповідної заяви позивача в порядку визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рахімі Вахід Рахман (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Експерт" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_3; вул. Перша Ливарна, буд. 17, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 40059882) суму заборгованості в розмірі 22 320 (двадцять дві тисячі триста двадцять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено: 18.12.2023.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.