Рішення

від 04.12.2023 по справі 910/2217/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2023Справа № 910/2217/23 (910/7486/23)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" (04074, м. Київ, вул. Резервна, буд. 8А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" (03179, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 123)

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт" (03179, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 123)

про визнання недійсними договорів

В межах справи № 910/2217/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" (ідентифікаційний код 41694281)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Журавель Р.О. - представник

Від відповідача 1 Нечитайленко О.В. - представник

Від відповідача 2 не з`явилися

Від відповідача 3 Момот Я.М. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/2217/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.2023.

11.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд", ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт" про визнання недійсним договору, а саме попереднього договору від 12.11.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Аврамець С.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 484.

Крім того, позивачем також заявлено вимогу про перевірку доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" стосовно нікчемності договору про відступлення права вимоги від 12.11.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт" та ОСОБА_1 та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтвердити чи спростувати висновок щодо нікчемності зазначеного правочину.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом здійснення оплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн. та надання відповідного підтвердження суду.

26.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

30.06.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на запит суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.08.2023.

23.08.2023 Господарського суду м. Києва надійшли додаткові письмові пояснення позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.08.2023 розгляд справи відкладено на 27.09.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд", ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт" про визнання недійсними договорів до судового розгляду по суті на 06.11.2023.

У судових засіданнях 06.11.2023 та 13.11.2023 оголошувались перерви.

У судовому засіданні 04.12.2023 представник позивача надав пояснення по суті позову та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 щодо задоволення позову заперечили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" (перша сторона, відповідач 1) та ОСОБА_1 (друга сторона, відповідач 2) було укладено Попередній договір, за умовами якого:

- предметом Попереднього договору є укладення в майбутньому договору купівлі-продажу 1/6 частки літ. "А" виробничого корпусу цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: просп. Перемоги, буд. 123, м. Київ (пункт 1.1 Попереднього договору);

- сторони домовилися укласти та нотаріально посвідчити основний договір в термін до 17.05.2021 включно за ціною 1 900 000 грн (пункт 2.1 Попереднього договору);

- при укладенні Попереднього договору друга сторона сплачує, а перша сторона отримує забезпечувальний платіж у сумі 1 500 000 грн, які друга сторона у встановленому чинним законодавством України порядку шляхом безготівкового розрахунку має перерахувати на рахунок першої сторони, вказаний у розділі 7 Попереднього договору, протягом 14 календарних днів з дня підписання Попереднього договору (пункт 2.2 Попереднього договору);

- фактом повного розрахунку за Попереднім договором є отримання першою стороною платіжного доручення (квитанції) про переведення повної суми забезпечувального платежу другою стороною на безготівковий рахунок ТОВ "Віп Білдінг Трейд", визначений у розділі 7 Попереднього договору (пункт 2.4 Попереднього договору);

- сума, зазначену в пункті 2.2 Попереднього договору, підлягає заліку до ціни предмета договору (пункт 2.1 Попереднього договору), що її друга сторона має сплатити першій стороні при укладенні та нотаріальному посвідченні основного договору (пункт 2.5 Попереднього договору);

- у разі відмови другої сторони від укладення основного договору, неприбуття цієї сторони до нотаріуса для укладення основного договору та за наявності інших обставин, внаслідок яких основний договір не був укладений з вини другої сторони, перша сторона має повернути другій стороні забезпечувальний платіж у сумі 1 500 000 грн протягом 3 (трьох) банківських днів (абзац третій пункту 3.2 Попереднього договору);

- якщо одна із сторін бажає припинення зобов`язання, встановленого Попереднім договором, вона повинна надіслати іншій стороні пропозицію про розірвання Попереднього договору; ця пропозиція має бути оформлена письмово та вручені іншій стороні під розписку або надіслана іншій стороні поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 3 (три) дні строку (терміну), встановленого Попереднім договором для укладення основного договору; розірвання Попереднього договору не допускається в односторонньому порядку (пункт 4.1 Попереднього договору).

На виконання умов Попереднього договору 12.05.2021 відповідачем 2 було перераховано відповідачу 1 1 500 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №TR.404225.6029.1257.

12.11.2021 між відповідачем 1 (боржник), відповідачем 3 (новий кредитор) і відповідачем 2 (первісний кредитор) було укладено договір, за умовами якого:

- первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає (набуває) право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за Попереднім договором, укладеним первісним кредитором і боржником, щодо права вимагати повернення гарантійного (забезпечувального) платежу у сумі 1 500 000 грн разом із штрафними санкціями відповідно до чинного законодавства України; за Договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника повернення гарантійного (забезпечувального) платежу у сумі 1 500 000 грн, який було сплачено платіжним дорученням від 12.05.2021 №TR.404225.6029.1257 (пункт 1 Договору);

- документами, які засвідчують право вимоги, що передається за Договором, є оригінал Попереднього договору та платіжне доручення від 12.05.2021 №TR.404225.6029.1257; одночасно із підписанням Договору первісний кредитор надає новому кредитору копії таких документів, а також інформацію, яка є важливою для здійснення переданого права вимоги (пункт 2 Договору);

- первісний кредитор і новий кредитор домовилися про те, що оплата за Договором буде здійснена з відстрочкою платежу на тридцять шість місяців з моменту підписання Договору (пункт 3 Договору);

- сторони домовилися, що оплата суми, вказаної у пункті 1 Договору, здійснюється боржником безпосередньо на поточний рахунок нового кредитора, який визначено у пункті 13 Договору (пункт 4 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного та належного виконання ними своїх зобов`язань за Договором (пункт 8 Договору).

01.06.2022 відповідач 3 звернувся з листом-вимогою № 245 до відповідача 2 протягом 7 календарних днів перерахувати кошти у сумі 1 500 000 грн.

Боржник листом від 10.06.2022 №10-06-22-1 повідомив заявника про те, що опинився у скрутному матеріальному становищі та на даний час не має можливості повернути гарантійний (забезпечувальний) платіж у сумі 1 500 000 грн. за Попереднім договором і Договором.

Вказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 24.10.2022 у справі № 910/5921/22, яким позовні вимоги ТОВ «Аксатоп Еліт» до ТОВ «Віп Білдінг Трейд» про стягнення 1 819 224,77 грн. було задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Віп Білдінг Трейд" на користь ТОВ "Аксатоп Еліт" 1 500 000,00 грн забезпечувального платежу; 46 500,00 грн втрат від інфляції; 986 грн 30 коп. 3% річних і 23 212 грн 29 коп. судового збору.

За переконанням позивача вказаний попередній договір підлягає визнанню недійсним, оскільки предметом даного договору є майно, яке на праві власності належить позивачу і лише він наділений правами володіння, користування та розпорядження даним майном.

Окрім того, позивачем також заявлено вимогу про перевірку доводів стосовно нікчемності договору про відступлення права вимоги від 12.11.2021, укладеного між відповідачами та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтвердити чи спростувати висновок щодо нікчемності зазначеного правочину.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно із частинами першою та другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначеною нормою передбачено можливість оскарження правочину як стороною договору, так і зацікавленою особою, яка не є стороною правочину.

Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог статті 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Тобто у разі, якщо договір оскаржує особа, яка не є стороною цього договору, така особа, звертаючись з відповідним позовом до суду, має навести обґрунтування, в чому полягає порушення її прав та охоронюваних законом інтересів цим правочином.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВТК Каштан» вже зверталось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі № 910/5921/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги апелянт посилався на те, що спірне рішення стосується його прав та обов`язків, проте суд першої інстанції не залучив його до участі у справі в якості третьої особи. Як зазначав апелянт, судом першої інстанції не було досліджено обставин відсутності права власності у відповідача на цілісний майновий комплекс та не надано оцінки судовому рішенню у справі №910/15967/21.

Також ТОВ «ВТК Каштан» зазначало, що договір про відступлення права вимоги від 12.11.2021 є нікчемним з моменту його вчинення, так як сторонами не дотримано вимоги про його нотаріальне посвідчення, а платіжне доручення №TR.404225.6029.1257 від 12.05.2021 не може бути первинним документом, оскільки не підтверджує факт перерахування грошових коштів відповідачем 2 на користь відповідача 1.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023, яка залишена в силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2023 провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ВТК КАШТАН» було закрито.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що предметом позову у справі № 910/5921/22 є стягнення з відповідача на користь позивача 1 500 000,00 грн. гарантійного (забезпечувального) платежу, сплаченого на виконання умов Попереднього договору купівлі-продажу від 01.05.2021, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2, за платіжним дорученням №TR.404225.6029.1257 від 12.05.2021, право вимоги за яким перейшло до ініціюючого кредитора за Договором про відступлення права вимоги від 12.11.2021, укладеного між ТОВ «Аксатоп Еліт», ТОВ «Віп Білдінг Трейд» та ОСОБА_1 . Отже судом встановлено, що предмет спору не стосується цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123 та відповідно судом першої інстанції при ухваленні спірного рішення не вирішувалось питання про права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК Каштан».

Верховним Судом у постанові від 24.05.2023 у справі № 9105921/22 встановлено, що предмет спору у справі № 910/5921/22 не стосується цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123 та відповідно судом першої інстанції при ухваленні спірного рішення не вирішувалось питання про права та обов`язки ТОВ "ВТК Каштан" (пункт 22 постанови).

Позивач стверджує, що є власником цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2285139280000) на підставі рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/15967/21 від 05.07.2022.

В свою чергу, судом встановлено, що даним рішенням не вирішувалось питання щодо визнання права власності на наведене вище нерухоме майно за ТОВ "ВТК Каштан".

Більше того, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 328092478 від 05.04.2023 власником цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2285139280000 є ТОВ «Віп Білдінг Трейд».

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин. На цьому наголосила Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/12787/17.

Зокрема, Верховний Суд у наведеній постанові зазначив, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19. Зазначені вище позиції є загальними для спорів про визнання недійсними правочинів, є сталими і знайшли своє відображення у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 та від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18, від 29.06.2021 у справі №916/2042/20.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду

В свою чергу, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, як б підтверджували наявність порушеного права внаслідок укладення оспорюваних правочинів.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та наведені норми, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.12.2023.

Суддя П.П. Чеберяк