Рішення

від 04.12.2023 по справі 911/2411/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2023 р. Справа № 911/2411/23

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваллон»

про стягнення 364729,01 грн

за відсутності представників сторін, у зв`язку з їх неявкою

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 01.08.2023 №761 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваллон» (далі - відповідач) про стягнення 364729,01 грн, з яких: 281374,43 грн основного боргу, 39695,76 грн пені, 7126,91 грн 3% річних та 36531,91 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором № 981 від 01.08.2017 на теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 11.09.2023. Пунктом 2 вказаної ухвали встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 ГПК України п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали.

Представник відповідача у судове засідання 11.09.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, проте станом на момент проведення судового засідання у матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем ухвали Господарського суду Київської області від 14.08.2023, як наслідок підготовче засідання було відкладено на 25.09.2023.

25.09.2023 через канцелярію суду відповідачем подано надійшло клопотання, за змістом якого останній вказав про те, що лише 22.09.2023 його уповноважений представник ознайомився із матеріалами справи, у зв`язку з чим просив суд оголосити перерву у судовому засіданні та надати йому можливість скористатися строком у п`ятнадцять днів для підготовки та подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 25.09.2023 клопотання відповідача було задоволено; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено судове засідання на 23.10.2023. Пунктом 2 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України до 09.10.2023.

23.10.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання, за змістом якого, останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із неможливістю уповноваженого представника бути присутнім у судовому засіданні.

Присутня в судовому засіданні представник відповідача не заперечила проти задоволення даного клопотання.

Ухвалою суду від 23.10.2023 відкладено підготовче засідання на 13.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2023.

28.11.2023 на адресу суду надішов відзив на позовну заяву за вх. номером 22161/23, направлений відповідачем органом поштового звязку АТ «Укрпошта», про що свідчить конверт, датований 23.11.2023.

З даного приводу слід зазначити, що відповідно до ч.8, 9 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами

Ухвалою суду від 25.09.2023 строк для подання відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України було встановлено до 09.10.2023.

Згідно з ч.1-4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Однак, направляючи відзив до суду, із пропущенням встановленого строку на його подачу, ТОВ «Аваллон» не обгрунтував поважності причин пропущеного строку та клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву не заявив.

Як наслідок, поданий до суду 28.11.2023 відзив залишається судом без розгляду із одночасним залученням до матеріалів справи.

30.11.2023 та 04.12.2023 від представника відповідача та позивача відповідно надійшли клопотання про відкладення розгляду спору по суті, призначеного на 04.12.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Враховуючи, що подання та дослідження доказів судом закінчено, а об`єктивних підстав для відкладення розгляду спору по суті немає, суд відмовляє в задоволенні клопотань сторін та розглядає справу за наявними в ній матеріалами та поданими доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2017 року між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (далі теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аваллон» (далі - споживач) було укладено Договір № 981 на теплову енергію (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, предметом цього Договору є надання споживачу теплової енергії та централізованого гарячого водопостачання (ДК 021-2015 09320000-8 «Єдиний закупівельний словник») - теплової енергії.

Теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити за встановленими тарифами.

Відповідно до Договору та Додатку № 1 теплопостачальна організація (позивач) зобов`язувався надавати послуги з теплової енергії магазину «Мар`яна», яке знаходиться за адресою: м. Біла Церква, Торгова площа.1/11) (загальна опалювальна площа 211,3 кв.м.), а споживач (відповідач) зобов`язувався прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити послуги з теплової енергії за встановленими тарифами у відповідності з умовами договору.

Відповідно до п. п. 5.3, 5.4 розділу 5 договору теплопостачальна організація передає споживачу теплову енергію на межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності. Приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів: Акт приймання-передачі, рахунок-фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально, в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Споживач зобов`язаний на протязі 3-х робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник Акту приймання-передачі, Акту звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень Акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку обох сторін.

У випадку не повернення або відсутності обґрунтованої відмови у підписанні споживачем акту приймання-передачі, акту звірки взаєморозрахунків теплопостачальній організації в строк передбачений п. 5.4 даного Договору, то дані документи вважаються погодженими і підписаними та є підставою для проведення розрахунків між теплопостачальною організацією і споживачем.

Пунктом 6.2.20. Договору на споживача покладено обов`язок до 10 числа місяця наступного за розрахунковим повернути на адресу теплопостачальної організації підписаний Акт приймання-передачі. У разі відсутності обґрунтованих заперечень у письмовій формі, акти приймання-передачі вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків.

Згідно з п. 5.6. договору облік спожитої теплової енергії проводиться по приладам обліку, атестованих в органах Держстандарту України, або розрахунковим методом, враховуючи визначену фактичну величину опалювальної площі (додаток № 6), кількість споживачів, технічні характеристики обладнання та устаткування, за нормативами, затвердженими органом місцевого самоврядування та керуючись Будівельними нормами і правилами.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки за надану теплову енергію здійснюються за встановленими тарифами, згідно норми та фактично опалювальної площі відповідно до розрахунку витрат тепла (теплового навантаження).

Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за місяцем поставки теплової енергії (п. 4.3 Договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов договору теплопостачальна органазація у період з жовтня 2021 року по квітень 2023 року поставила відповідачеві теплову енергію на загальну суму 281 374,43 грн, яка в повному обсязі останнім оплачена не була.

Оскільки відповідач правом на подання відзиву в строк встановлений судом не скористався, справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами, поданими позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір на теплову енергію є договором надання послуг.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як свідчать подані позивачем матеріали, за спірний період відповідач отримав послуги з теплової енергії, що підтверджується:

- актом приймання-передачі за жовтень 2021 на суму 3096,98 грн;

- актом приймання-передачі за листопад 2021 на суму 21287,71 грн;

- актом приймання-передачі за грудень 2021 на суму 17000,71 грн;

- актом приймання-передачі за січень 2022 на суму 22188,72 грн;

- актом приймання-передачі за лютий 2022 на суму 22837,27 грн;

- актом приймання-передачі за березень 2022 на суму 11068,15 грн;

- актом приймання-передачі за квітень 2022 на суму 2085,87 грн;

- актом приймання-передачі за жовтень 2022 на суму 2993,06 грн;

- актом приймання-передачі за листопад 2022 на суму 32981,29 грн;

- актом приймання-передачі за грудень 2022 на суму 40608,01 грн;

- актом приймання-передачі за січень 2023 на суму 27616,97 грн;

- актом приймання-передачі за лютий 2023 на суму 39179,42 грн;

- актом приймання-передачі за березень 2023 на суму 30686,87 грн;

- актом приймання-передачі за квітень 2023 на суму 7743,40 грн.

З метою оплати відповідачем вартості теплової енергії, позивачем також оформлено рахунки-фактури на вищезазначені суми щомісячно, які також додані до матеріалів позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в умовах п. 4.3 Договору, остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію мав бути здійснений до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за місяцем поставки теплової енергії.

З метою досудового врегулювання спору на адресу споживача була направлена претензія № 476 від 23.05.2023 з вимогою в добровільному порядку сплатити заборгованість, яка рахується за підприємством в розмірі 281374,43 грн.

До матеріалів справи додано лист Голови правління ОСББ «Центр 1/11» від 26.07.2023, з тексту якого вбачається, що останній підтверджує, що послуги з опалення у нежитловому приміщенні, що перебуває в користуванні ТОВ «Аваллон» (магазин «Мар`яна») за період з жовтня 2019 по 10 квітня 2023 надані.

Разом з тим, доказів, які б свідчили про повну або часткову оплату отриманих послуг матеріали справи не містять.

Таким чином, керуючись наведеними правовими нормами та зважаючи на доведений факт надання позивачем послуг теплової енергії, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 281374,43 грн. заборгованості за надані послуги.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи вище встановлені судом обставини, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з відповідача за надані позивачем послуги за період з жовтня 2021 по квітень 2023 в розмірі 281374,43 грн. В свою чергу, відповідач доказів оплати вказаної заборгованості та інших документів, які б спростовували вищенаведені обставини суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 281374,43 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

У зв`язку з порушенням споживачем строків виконання грошового зобов`язання з оплати послуг, позивачем заявлені до стягнення 39695,76 грн пені за загальний період з 07.11.2022 по 01.08.2023 (детальний розрахунок із зазначенням періодів наведений позивачем в якості додатку до позову).

Відповідно до п. 4.6. Договору за порушення строків оплати за спожиту теплову енергію, зазначених в п. 4.3 Договору споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Як вбачається з детального розрахунку суми пені, наданого позивачем, останній здійснив її нарахування наступним чином: на суму боргу 2993,06 грн за період з 07.11.2022 по 05.05.2023 нарахована пеня в сумі 738,01 грн; на суму боргу 32981,29 грн за період з 06.12.2022 по 06.06.2023 нарахована пеня в сумі 8267,91 грн; на суму боргу 40608,01 грн за період з 06.01.2023 по 06.07.2023 нарахована пеня в сумі 10124,19 грн; на суму боргу 27616,97 грн за період з 06.02.2023 по 01.08.2023 нарахована пеня в сумі 6696,17 грн; на суму боргу 39179,42 грн за період з 06.03.2023 по 01.08.2023 нарахована пеня в сумі 7996,90 грн; на суму боргу 30686,87 грн за період з 06.04.2023 по 01.08.2023 нарахована пеня в сумі 4960,34 грн; на суму боргу 7743,40 грн за період з 08.05.2023 по 01.08.2023 нарахована пеня в сумі 912,24 грн. Загалом 39695, 76 грн за загальний період з 07.11.2022 по 01.08.2023.

Разом з тим, постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України установлено з 12 березня 2020 р.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 було відмінено.

Водночас, згідно п.п. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» від 17 березня 2020 року N 530-IX, якими На період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Пунктом 2 статті 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

За таких обставин, зважаючи на вищенаведені норми та виходячи з того, що постачання теплової енергії стосується надання комунальних послуг, стягнення неустойки (пені) в даному випадку має бути обчислено починаючи з 31.07.2023 (після закінчення 30 днів з моменту скасування карантинних обмежень).

Таким чином, перевіркою виконаних позивачем розрахунків за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон», судом було здійснено розрахунок пені наступним чином:

- на суму боргу 27616,97 грн за період з 31.07.2023 по 01.08.2023 нарахована пеня в сумі 66,58 грн;

- на суму боргу 39179,42 грн за період з 31.07.2023 по 01.08.2023 нарахована пеня в сумі 94,46 грн;

- на суму боргу 30686,87 грн за період з 31.07.2023 по 01.08.2023 нарахована пеня в сумі 73,98 грн;

- на суму боргу 7743,40 грн за період з 31.07.2023 по 01.08.2023 нарахована пеня в сумі 18,67 грн.

Отже, нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 39695,76 грн підлягає частковому задоволенню в сумі 253,69 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого розрахунку позивача інфляційні втрати складають 36531,91 грн (з 08.11.2021 по 01.08.2023), 3% річних 7126,91 грн (з 08.11.2021 по 01.08.2023).

Перевіркою розрахунків позивача (за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон») судом установлено, що внаслідок прострочення оплати наданих послуг загальна сума 3% та інфляційних втрат у межах визначених позивачем періодів становить 7126,91 грн та 34624,48 грн відповідно.

Таким чином, заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 7126,91 грн підлягають задоволенню повністю; інфляційні втрати, заявлені в розмірі 36531,91 грн підлягають задоволенню частково в сумі 34624,48 грн.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 281374,43 грн заборгованості за надані послуги, 253,69 грн пені, 7126,91 грн 3% річних та 34624,48 грн інфляційних втрат. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваллон» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, площа Торгова, буд. 1/11, код ЄДРПОУ 23577570) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3, код ЄДРПОУ 04654336) 281 374 (двісті вісімдесят одну тисячу триста сімдесят чотири) грн 43 коп. основного боргу, 253 (двісті п`ятдесят три) грн 69 коп. пені, 7 126 (сім тисяч сто двадцять шість) грн. 91 коп. 3 % річних, 34624 (тридцять чотири тисячі шістсот двадцять чотири) грн 48 коп. інфляційних втрат та 4850 (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 70 коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.12.2023 року

Суддя О.В. Щоткін