Рішення

від 14.12.2023 по справі 913/350/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Харків Справа № 913/350/23

Провадження №17/913/350/23

За позовом Державного підприємства «УКРВУГІЛЛЯ», м. Київ,

до відповідача Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської області,

про стягнення 32595895,72 грн.

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С.

Секретар судового засідання Селіверстова Н.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Обставини справи: Державне підприємство «УКРВУГІЛЛЯ» (далі - позивач) звернулось 09.10.2023 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 06.10.2023 №0655/06 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (далі - відповідача) з вимогою стягнути з останнього на його користь 41444169,69 грн, з яких: 28500000,00 грн - заборгованість за Договором про поворотну фінансову допомогу №07-2022/ФД від 30.12.2021, 11084547,94 грн - пеня за порушення строків повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, 1147808,22 грн - 5% річних, 711813,53 грн - інфляційні втрати.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 497330,03 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №07-2022/ФД від 30.12.2021, за який позивач передав відповідачу кошти у розмірі 30000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1495 від 30.12.2021, а відповідач повернув надавачу частину отриманої фінансової допомоги в розмірі 1500000,00 грн, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 28500000,00 грн.

У зв`язку з порушенням строків повернення відповідачем поворотної фінансової допомоги, на підставі п. 6.2 Договору, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в сумі 11084547,94 грн за період з 16.12.2022 по 05.10.2023.

Крім того, відповідно до статті 625 ЦК України, позивачем нараховані та заявлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 711813,53 грн та 5% річних згідно з п.6.3 Договору у сумі 1147808,22 грн за період з 16.12.2022 по 05.10.2023.

Ухвалою суду від 19.10.2023 відкрито підготовче провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 14.11.2023.

Протокольною ухвалою від 14.11.2023 судом відкладено підготовче засідання у справі №913/350/23 на 27.11.2023.

15.11.2023 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача - начальника сектора договірної роботи юридичного відділу ДП «УКРВУГІЛЛЯ» Андрусенка Ю.С. надійшло клопотання від 15.11.2023 №б/н про долучення доказів часткового повернення відповідачем суми фінансової допомоги у загальному розмірі 1500000,00 грн, а саме платіжних доручень: від 14.02.2022 №332 на суму 600000,00 грн, від 14.02.2022 №333 на суму 600000,00 грн та від 14.02.2022 №335 на суму 300000,00 грн.

Розглянувши клопотання представника позивача, суд його задовольнив та долучив документи до матеріалів справи.

15.11.2023 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача - начальника сектора договірної роботи юридичного відділу ДП «УКРВУГІЛЛЯ» Андрусенка Ю.С. надійшло клопотання б/н від 15.11.2023 про проведення розгляду справи без його участі, яке суд розглянув та задовольнив.

Протокольною ухвалою від 27.11.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №913/350/23 до судового розгляду по суті на 14.12.2023.

05.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - начальника сектора договірної роботи юридичного відділу ДП «УКРВУГІЛЛЯ» Андрусенка Ю.С. надійшло клопотання б/н від 05.12.2023 про зменшення розміру позовних вимог з 41444169,69 грн до 32595895,72 грн, в якому посилаючись на норми пункту 8 Розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», просив зменшити розмір пені з 11084547,94 грн до 2236273,97 грн та змінити період, за який має бути стягнута пеня з 16.12.2022 по 05.10.2023 на період з 31.07.2023 по 05.10.2023 відповідно.

В обґрунтування вимог за клопотанням заявник надав розрахунок пені з врахуванням положень пункту 8 Розділу IX «Прикінцеві положення» ГК України та Постанови КМ України від 27.06.2023 №651 до цього клопотання.

Як визначено в п. 2 ч.2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження

Розглянувши клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про його задоволення, керуючись в тому числі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.

Отже, з огляду на викладене, предметом розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача 32595895,72 грн, з яких: 28500000,00 грн - заборгованість за Договором про поворотну фінансову допомогу №07-2022/ФД від 30.12.2021, 2236273,97 грн - пеня за порушення строків повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, 1147808,22 грн - 5% річних, 711813,53 грн - інфляційні втрати.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 391150,74 грн. та повернути йому 106179,29 грн - надмірно сплачену суму судового збору, у зв`язку із зменшенням позовних вимог.

Позивач та його представники отримували ухвали через особистий кабінет в системі ЄСІТС «Електронний суд».

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає, що він не скористався наданим йому правом на судовий захист, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що зареєстрованим місцезнаходженням відповідача - Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» є: вул. Малиновського, 1, м. Лисичанськ Луганської області, 93100.

Так, за інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному веб-сайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в м. Лисичанськ Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до м. Лисичанськ Луганської області наразі є неможливим.

Пунктом 21 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України визначено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Відповідно до ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 м. Лисичанськ Лисичанської міської територіальної громади Луганської області з 03.07.2022 та на даний час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Суд відкладав розгляд даної справи у підготовчому провадженні за для забезпечення можливості участі відповідача у розгляді даної справи. Відповідне оголошення було розміщене на офіційному веб-сайті «Судової влади України» розділ «Інші» - «Повідомлення для учасників справ які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях» (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Крім того, суд копії ухвал у цій справі надсилав на офіційну адресу електронної пошти відповідача: Luivc@lu.lg.ua, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також суд 20.10.2023, 14.11.2023, 27.11.2023 намагався повідомити відповідача у справі про дату, час та місце розгляду справи шляхом телефонограм, однак зв`язок з відповідачем встановити не вдалось.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача у справі про розгляд справи.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву протягом вказаного вище періоду не скористався.

Представники сторін у судове засідання 14.12.2023 не прибули, про дату та час судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.

Між Держаним підприємством «УКРВУГІЛЛЯ», як Надавачем (далі - позивач у справі) та Акціонерним товариством «Лисичанськвугілля», як Отримувачем (далі - відповідач у справі) було укладено Договір про поворотну фінансову допомогу від 30.12.2021 №07-2022/ФД (далі - Договір - а.с. 10-12).

Відповідно до пункту 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Надавач передає Отримувачу кошти у розмірі, визначеному у пункті 2.1. (далі - «поворотна безвідсоткова фінансова допомога»), а Отримувач зобов`язується повернути безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у порядку та у строк визначений цим Договором.

Згідно з пунктом 1.2. Договору, поворотна безвідсоткова фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (пункт 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на день набрання чинності цього Договору).

У пункті 2.1. Договору сторони визначили, що поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 30000000,00 грн, ПДВ за даною операцією не передбачено.

Відповідно до пункту 2.2. Договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається з метою використання її Отримувачем для підтримки безперебійного постачання вугільної продукції, теплової енергії.

Поворотна фінансова допомога надається Отримувачу на безоплатній основі, проценти за користування грошовими коштами не нараховується та не оплачується (пункт 2.3. Договору).

Згідно з пунктом 3.3. Договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога вважається переданою Отримувачу при її зарахуванні на поточний рахунок Отримувача.

У пункті 5.1. Договору зазначено, що поворотна безвідсоткова фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до Графіку повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (додаток 1 до Договору - додається, далі - Графік).

Згідно з пунктом 5.2. Договору Отримувач зобов`язується, повернути Надавачеві поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у сумі, визначеній в пункті 2.1 Договору частинами відповідно до Графіку.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що поворотна безвідсоткова фінансова допомога повертається Отримувачем шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Надавача та вважається поверненою Надавачу Отримувачем з часу зарахування коштів на поточний рахунок Надавача у банківській установі, що його обслуговує.

У пункті 5.4. Договору встановлено, що поворотна безвідсоткова фінансова допомога вважається поверненою Надавачу Отримувачем після сплати усієї суми отриманої Отримувачем, вказаної в пункті 2.1 Договору.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що при порушенні Отримувачем строку повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, вказаного у пунктах 5.1. або 5.6. Договору, Отримувач зобов`язаний сплатити Надавачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Строк прострочення починається з дня наступного, після кінцевого строку повернення, і закінчується датою зарахування всієї суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на рахунок Надавача.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що при порушенні Отримувачем строку повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, вказаного у пунктах 5.1. або 5.6. Договору, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, за неправомірне (протиправне) користування коштами, він зобов`язаний сплатити суму поворотної безвідсоткової фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`яти процентів річних від простроченої суми.

Договір підписаний Сторонами і скріплений печатками обох підприємств без зауважень.

Між Сторонами за Договором підписано Графік, згідно з яким кінцевою датою повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги є 15.12.2022 (зворот а.с. 12).

На виконання умов Договору позивач 30.12.2021 перерахував на рахунок відповідача суму 30000000,00 грн.

Факт перерахування відповідачу грошових коштів у загальній сумі 30000000,00 грн позивач підтверджує платіжним дорученням від 30.12.2021 № 1495, на якому є відмітка банківської установи (а.с. 39).

Відповідач повернув позивачу частину отриманої фінансової допомоги в загальному розмірі 1500000,00 грн.

Факт повернення відповідачем позивачу грошових коштів у загальній сумі 1500000,00 грн позивач підтверджує платіжними дорученнями: від 14.02.2022 №332 на суму 600000,00 грн, від 14.02.2022 №333 на суму 600000,00 грн та від 14.02.2022 №335 на суму 300000,00 грн, на яких є відмітка банківської установи (а.с. 124-126).

АТ «УКРПОШТА» не здійснює доставку кореспонденції на адресу місцезнаходження відповідача (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1), оскільки відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 ця адреса з 03.07.2022 знаходиться на тимчасово окупованій території.

У зв`язку з чим, позивач надіслав на офіційну адресу електронної пошти відповідача: Luivc@lu.lg.ua, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, претензію від 15.09.2023 № 0596/06 щодо повернення залишку поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 28500000,00 грн (а.с. 17). Вищевказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи те, що відповідачем неповернена повна сума фінансової допомоги позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував. Заяв чи клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2021 між сторонами було укладено Договір про поворотну фінансову допомогу №07-2022/ФД.

Пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно з статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (частина 1 статті 1047 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем надано відповідачу безпроцентну, поворотну фінансову допомогу в сумі 30000000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, платіжним дорученням від 30.12.2021 № 1495, на якому є відмітка банківської установи (а.с. 39).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до Графіку повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги граничним строком повернення є 15.12.2022 (зворот а.с. 12).

Враховуючи пункт 5.2. Договору строк повернення фінансової допомоги відповідачем позивачу настав. Однак, відповідач повну суму поворотної фінансової допомоги в обумовлений строк не повернув.

Судом встановлено, що відповідач повернув надавачу частину отриманої фінансової допомоги в розмірі 1500000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, платіжними дорученнями: від 14.02.2022 №332 на суму 600000,00 грн, від 14.02.2022 №333 на суму 600000,00 грн та від 14.02.2022 №335 на суму 300000,00 грн, на яких є відмітка банківської установи (а.с. 124-126).

За відповідачем ураховується заборгованість поворотної фінансової допомоги в сумі 28500000,00 грн.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт її повернення відповідачем в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача боргу в сумі 28500000,00 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, при порушенні Отримувачем строку повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, вказаного у п. 5.1 або 5.6 Договору, Отримувач зобов`язаний сплатити Надавачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Строк прострочення починається з дня наступного, після кінцевого строку повернення, і закінчується датою зарахування всієї суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на рахунок Надавача.

З огляду на порушення позивачем вимог п. 6.2 Договору, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення пеню у сумі 2236273,97 грн за період з 31.07.2023 по 05.10.2023 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Пунктом 6.3. Договору сторони визначили, що при порушенні Отримувачем строку повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, вказаного у п. 5.1 або 5.6 Договору, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, за неправомірне (протиправне) користування коштами, він зобов`язаний сплатити суму поворотної безвідсоткової фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`яти процентів річних від простроченої суми.

Тобто, сторонами в договорі встановлено інший розмір процентів, ніж передбачений ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме: 5 % річних від простроченої суми.

Як вбачається з наданих суду розрахунків, 5 % річних від простроченої суми позивачем розраховано за період з 16.12.2022 по 05.10.2023 у сумі 1147808,22 грн, а інфляційне збільшення боргу з грудня 2022 року по жовтень 2023 року включно в сумі 711813,53 грн.

Разом з тим, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд наголошує, що аналіз положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України, свідчить про те, що на Договір про поворотну фінансову допомогу №07-2022/ФД №2 від 30.12.2021 розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Аналогічна позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №910/8349/22.

Суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, згідно з Указом Президента №259/2022 від 18.04.2022продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, згідно з Указом Президента №341/2022 від 17.05.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 продовжено з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 продовжено з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023 продовжено з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.11.2023 №10211останній раз строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб, тобто до 14.02.2024.

А тому, передбачені Договором пеня, 5 % річних та інфляційні втрати в цьому випадку не підлягають нарахуванню за прострочення виконання боржником зобов`язань за таким договором з 24.02.2022.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідача суми 28500000,00 грн - заборгованості за Договором, яка є обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 41444169,69 грн до Господарського суду Луганської області Державне підприємство «УКРВУГІЛЛЯ» через підсистему «Електронний суд» з застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8 сплачено до Державного бюджету України судовий збір в сумі 497330,03 грн (41444169,69 грн * 1,5% * 0,8), згідно з платіжною інструкцією від 06.10.2023 №1189.

Після зменшення позовних вимог предметом розгляду були вимоги позивача про стягнення з відповідача 32595895,72 грн. Судовий збір з цієї суми позову складає 391150,74 грн (32595895,72 грн * 1,5% * 0,8).

Позивач у клопотанні від 05.12.2023 №б/н про зменшення розміру позовних вимог просив повернути судовий збір в сумі 106179,29 грн у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене вище, судовий збір в сумі 106179,29 грн повертається позивачу в частині зменшення позовних вимог за його клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за ухвалою суду.

Керуючись п. 2, ч. 2 ст. 46, п. 2 ч. 1, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст.178 ст.ст. 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (вул. Малиновського, 1, м. Лисичанськ Луганської області, 93100, код ЄДРПОУ 32359108) на користь Державного підприємства «УКРВУГІЛЛЯ» (вул. Трьохсвятительська, буд.11, офіс19, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43474633) заборгованість за Договором про поворотну фінансову допомогу №07-2022/ФД від 30.12.2021 в сумі 28500000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 341999,99 грн.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно з положеннями ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.12.2023.

Суддя Олена ФОНОВА

вих. №

25.12.2023

Надр. 1 прим.

1- до справи

2- ДП «УКРВУГІЛЛЯ» (вул. Трьохсвятительська, буд.11, офіс19, м. Київ, 01001) + до електронного кабінету

3- представнику позивача - адвокату Царенко Є.П. - до електронного кабінету

4- представнику позивача - начальнику сектора договірної роботи юридичного відділу ДП «УКРВУГІЛЛЯ» Андрусенка Ю.С. - до електронного кабінету

5- АТ «Лисичанськвугілля» (вул. Малиновського, 1, м. Лисичанськ Луганської області, 93100) - не направляється відповідно до інформації з сайту АТ «Укрпошта»; на електронну пошту: Luivc@lu.lg.ua + повідомлення на сайті суду

Внесено до ЄДРСР

25.12.2023