Рішення

від 18.12.2023 по справі 920/1293/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.2023м. СумиСправа № 920/1293/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/1293/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства «ФАРЛЕП - ІНВЕСТ» (01011, м. Київ, провулок Євгена Гуцала, буд. 3, код 19199961)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський обласний центр служби крові» (40021, м. Суми, провулок Громадянський, буд. 2, код 05481027)

про стягнення 21 623, 73 грн

УСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач з позовною заявою до відповідача, у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський обласний центр служби крові» на користь Приватного акціонерного товариства «ФАРЛЕП-ІНВЕСТ» заборгованість в розмірі 17 136 грн 52 коп, інфляційні втрати відповідно до встановленого індексу інфляції - 1 826 грн 17 коп, 3% річних від простроченої суми - 655 грн 08 коп та пеню - 2 005 грн 96 коп та 2 684 грн витрат по сплаті судового збору .

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.11.2023 справу № 920/1293/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою суду від 16.11.2023 у справі № 920/1293/23 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/1293/23; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами; призначити розгляд справи по суті на 18.12.2023 без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановити позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до статті 166 ГПК України; встановити відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення із урахуванням вимог статей 167, 251 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду від 16.11.2023, що була направлена відповідачу та була отримана ним.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву від 06.12.2023 №328 (Вх. №7649 від 06.12.2023), в якому проти позовних вимог відповідач заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ФАРЛЕП - ІНВЕСТ».

Позивачем подано відповідь на відзив від 17.12.2023 б/н (Вх. №1547 від 18.12.2023), в якому не погоджується з аргументами відповідача, вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом враховано, що у клопотанні про відкладення розгляду справи відповідачем не заперечується наявність заборгованості перед позивачем, а після відкладення розгляду справи на 28.11.2023 жодного документу від відповідача до суду не надходило. Підтвердження вирішення питання врегулювання заявленої до стягнення в даній справі заборгованості в добровільному порядку до ухвалення судового рішення в матеріалах справи відсутні, але при цьому станом на 28.11.2023 вичерпується визначений ст. 248 ГПК України строк розгляду справи.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини третьої статті 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, наявних у матеріалах справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Приватне акціонерне товариство «ФАРЛЕП - ІНВЕСТ» є юридичною особою, що здійснює свою діяльність у галузі телекомунікаційних послуг та зареєстровано в Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та пос луг.

Між позивачем (далі - Оператор) та відповідачем (далі - Абонент) було укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг № 1186656|20 від 17.08.2020 (далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору, Оператор надає Абоненту телекомунікаційні послуги в обся гах та кількості, обумовлених Сторонами в додатках до цього Договору, за встановленими значеннями показників якості (надалі - «Послуги»), а також виконує роботи: по підклю ченню Абонента до Послуг (надалі - Роботи), а Абонент отримує та зобов`язується оплачу вати їх відповідно до умов Договору та відповідного тарифного плану.

Відповідно до п.1.2 Договору, перелік та обсяг Робіт та Послуг, які надаються Оператором Абоненту відповідно до Договору, їх вартість і характеристики зазначаються в Додатках до Договору, які є його невід`ємними частинами.

Згідно додатку № 1 від 17.02.2020 до Договору, позивач прийняв на себе зо бов`язання по наданню відповідачу платної послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет (назва тарифного плану - Меганет) за адресою м. Київ, вул.Євгена Сверстюка, буд.2А.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, надання Послуг за Договором є платним.

Згідно пункту 4.2 Договору, Абоненту, згідно з даним Договором, послуги надаються на умовах кредитно-авансової форми оплати - при підключенні Абонент спла чує аванс у розмірі не менш одного місячного платежу згідно з обраним тарифним планом на підставі рахунку, виставленого Оператором. За наявності на особовому рахунку Абоне нта авансових коштів на початок розрахункового періоду, необхідних для погашення або нентської плати у поточному місяці, послуга надається за заявленими параметрами, відпо відно до обраного тарифного плану. У разі відсутності необхідної суми, послуга може на даватися в кредит протягом не більше ніж 6 місяців.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, Абонент сплачує вартість телекомунікаційних послуг у розмірі визначеному згідно з умовами обраного Абонентом тарифного плану. Ін формацію щодо розміру оплати Абонент може отримати на підставі рахунку Оператора або іншого альтернативного способу отримання відповідної інформації (особистий кабінет, зве рнення до Оператора по засобам телефонного зв`язку, тощо).

Згідно додатку № 1 від 17.02.2020р. до Договору, щомісячна абонентська плата по тарифному плану «Меганет» становить 2024,00грн. з ПДВ.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем електронних комунікаційних послуг підтверджується відповідними рахунками-актами позивача та платіжними інструк ціями відповідача.

Так, відповідно до платіжних інструкцій відповідача:

- №11511 від 21.02.2022 на суму 2024,00 грн. сплачений рахунок-акт позивача № 01221186656,

- №11745 від 18.07.2022 на суму 2024,00 грн. сплачений рахунок-акт позивача № 06221186656

До березня 2022 року відповідач оплачував виставлені позивачем рахунки за надані те лекомунікаційні послуги, тим самим виконував взяті на себе зобов`язання по сплаті абоне нтських платежів. Починаючи з березня 2022 року відповідач припинив своєчасно прово дити оплати за отримані послуги в наслідок чого виникла заборгованість в сумі 17136, 52 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 31.05.2023 №51/01-09/03 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 17 136, 52 грн протягом 7 календарних днів з дати отримання претензії.

Відповідачем суму заборгованості за надання послуг сплачено не було.

Відповідачем було надіслано на ім`я позивача заяву від 23.11.2022 №1399 про припинення дії Договору про надання телекомунікаційних послуг №1186656/20 від 17.08.2020.

Сума боргу за надання телекомунікаційних послуг за Договором у сумі 17 136, 52 нарахованапозивачем за період з 01.01.2022 по 15.11.2022

Також, у зв`язку із порушенням відповідачем взятого на себе зобов`язання, позивач вважає за необхідне стягнення на його користь з відповідача окрім основної заборгованості за Договором, інфляційні втрати, 3% річних від простроченої суми та пені.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 1 Закону України «Про телекомунікації», телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Також у статті 1 Закону України «Про телекомунікації» передбачено, що абонентна плата це фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.

Пунктом 69 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2023 (далі - Правила) передбачено, що Оператор, провайдер здійснює розрахунки за всі надані послуги з кожним абонентом окремо (у тому числі з використанням особового рахунка абонента, на якому ведеться облік нарахованих та сплачених коштів).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема:

1) використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності;

2) не допускати використання кінцевого обладнання споживача для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку;

3) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації мереж телекомунікацій, підтримки цілісності та взаємодії мереж телекомунікацій, захисту інформаційної безпеки мереж телекомунікацій, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам;

4) не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам;

5) виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Згідно п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2023, споживачі зобов`язані:

1) дотримуватися вимог цих Правил;

2) використовувати кінцеве обладнання, що має документ про відповідність технічним вимогам та/або вимогам інших нормативно-правових актів у сфері телекомунікацій;

3) не допускати використання їх кінцевого обладнання для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку;

4) не допускати дій, що можуть перешкоджати безпечній експлуатації телекомунікаційних мереж, підтримці цілісності та взаємодії таких мереж, захисту їх інформаційної безпеки, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам;

5) не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання послуг третім особам;

5-1) не здійснювати несанкціонованого втручання в роботу та/або використання телекомунікаційних мереж;

6) виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги;

7) надавати операторові телекомунікацій достовірну інформацію, необхідну для укладення договору;

8) користуватися у разі використання лічильників обліку тривалості послуг тільки такими лічильниками, що мають документ про відповідність технічним вимогам та/або вимогам інших нормативно-правових актів у сфері телекомунікацій, та періодично проводити метрологічну повірку лічильників як засобів вимірювальної техніки в порядку, визначеному законодавством;

9) не здійснювати незаконного заволодіння та користування кодом поповнення рахунка інших споживачів, картками попередньо оплаченої послуги, картками поповнення рахунка;

10) дотримуватися інструкцій, правил (порядку) користування кінцевим обладнанням;

11) утримувати абонентську проводку в межах приватного житлового будинку, квартири, приміщення, присадибної ділянки і кінцеве обладнання у справному стані;

12) повідомляти на запит оператора, провайдера тип кінцевого обладнання, що використовується для отримання послуг;

13) не фальсифікувати мережеві ідентифікатори, не використовувати неіснуючі мережеві ідентифікатори або такі, що належать іншим особам, не здійснювати підробку (дублювання) ідентифікаційних карток, електронного коду (ідентифікатора) кінцевого обладнання та/або перепрограмування ідентифікаційних карток;

14) не здійснювати зловмисні виклики, не замовляти, не пропонувати розсилання та не розповсюджувати спам;

15) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 72 Правил, розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 52 Правил, скорочення переліку послуг або припинення їх надання здійснюється за ініціативою споживача або оператора, провайдера відповідно до цих Правил, інших актів законодавства.

Відповідач посилається на електронні листи від 27.03.2023 року, направлені на електронну пошту alina.silchenko@vegatele.com та електронну пошту info@vega.ua, яка, як він зазначає, вказана на офіційному сайті Оператора https://vega.ua.

Однак, суд бере до уваги той факт, що на офіційному веб-сайті ПрАТ "ФАРЛЕП-ІНВЕСТ" www.vega.ua у розділі « Контакти» https://vega.ua/contacts вказані канали зв`язку, серед яких електронна пошта info@vega.ua відсутня.

У розділі «Абонентам/Документи» https://vega.ua/document опубліковані редакції Умов та порядок надання електронних комунікаційних послуг ПрАТ "ФАРЛЕП- ІНВЕСТ (далі-Умови), які діяли та діють на теперішній час.

Згідно пункту 12.2. Умов, у разі виникнення питань щодо надання ПрАТ «Фарлеп- Інвест» Послуг Абонент може звернутися:

- за коротким номером телефону 177 з телефонних ліній ПрАТ «Фарлеп-Інвест»

(цілодобово, дзвінки безкоштовні)

- за контактним номером, що вказаний на сайті ПрАТ «Фарлеп-Інвест» - www.vega.ua;

- шляхом направлення ПрАТ «Фарлеп-Інвест» пропозицій та скарг на поштову адресу ПрАТ «Фарлеп-Інвест» service@vegatele.com.

Відповідно до пункту 7.1 Договору про надання телекомунікаційних послуг № 1186656/20 від 17.08.2020 (далі - Договір), цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до припинення його однієї зі Сторін або обома Сторонами.

Відповідно до пункту 7.2 Договору, кожна з Сторін може достроково припинити дію Договору або будь-якого з його додатків, письмово (рекомендованим листом з повідомленням або підписання відповідного Додатку в офісі Оператора) попередивши про це іншу Сторону за 30 днів.

14.11.2022 відповідач звернувся із заявою № 1397 про відключення сервісу інтернет за адресою м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд.2А по договору №1186656/20.

23.11.2022 відповідач надав лист № 1399 про припинення дії договору №1186656/20 від 17.08.2020 та гарантував оплату заборгованості.

Таким чином, дія договору про надання телекомунікаційних послуг №1186656/20 від 17.08.2020 припинена 23.11.2022.

Відповідно до п. 52 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 (далі- Правил), скорочення переліку послуг або припинення їх надання здійснюється за ініціативою споживача або оператора, провайдера відповідно до цих Правил, інших актів законодавства.

Пункт 2.1.6 Договору передбачає умову обмежувати можливість отримання Абонентом послуг за наявності технічної можливості. Тобто застосування умов договору, пунктів 2.2.5 та 2.2.6 є правом Оператора, а не обов`язком.

14.11.2022 відповідач звернувся із заявою № 1397 про відключення сервісу інтернет за адресою м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд.2А по договору № 1186656/20. Позивач на підставі цієї заяви послугу відключив 16.11.2022.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, надання Послуг за Договором є платним.

Відповідно до пункту 4.2 Договору, Абоненту, згідно з даним Договором, послуги надаються на умовах кредитно-авансової форми оплати - при підключенні Абонент сплачує аванс у розмірі не менш одного місячного платежу згідно з обраним тарифним планом на підставі рахунку, виставленого Оператором. За наявності на особовому рахунку Абонента авансових коштів на початок розрахункового періоду, необхідних для погашення абонентської плати у поточному місяці, послуга надається за заявленими параметрами, відповідно до обраного тарифного плану. У разі відсутності необхідної суми, послуга може надаватися в кредит протягом не більше ніж 6 місяців.

Відповідач мав декілька способів отримання рахунків. Відповідно до пункту 4.3 Договору, інформацію щодо розміру оплати Абонент може отримати на підставі рахунку Оператора або іншого альтернативного способу отримання відповідної інформації (особистий кабінет, звернення до Оператора по засобам телефонного зв`язку, тощо).

Через орган ДФС України за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», що призначене для електронного документообігу з контролюючими органами України, зокрема для подачі електронної звітності і реєстрації податкових накладних в електронному вигляді, для електронного документообігу між контрагентами чи партнерами, обміном податковими накладними, рахунками, актами, договорами та іншими юридично значущими документами.

До позовної заяви були додані копії рахунків-актів із №01221186656 по №11221186656 з квитанціями доставки рахунків через «M.E.Doc».

У програмі M.E.Doc передбачено можливість роботи з первинними документами такими як договори, рахунки, акти, видаткові накладні тощо. Контрагент отримає первинний документ. При відхиленні документу контрагенту буде відправлено повідомлення про відмову, в якому можна вказати причину відмови документа.

При цьому відповідач оплатив наступні рахунки:

- рахунок-акт № 01221186656 - платіжна інструкція №11511 від 21.02.2022р. на суму 2024,00 грн;

- рахунок-акт № 06221186656 - платіжна інструкція №11745 від 18.07.2022р. на суму 2024,00 грн.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про телекомунікації» телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Абзацом 2 п.1 ст. 1 ЗУ «Про телекомунікації» визначено, що абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.

Згідно п. 4.6. Договору, нарахування плати за користування Послугами здійснюється з дня їх підключення. За час, протягом якого послуги не надавалися з вини Абонента, Абонентська плата, та інші обов`язкові платежі нараховуються Абоненту в повному обсязі.

Під час воєнного стану ПрАТ "ФАРЛЕП-ШВЕСТ" не припиняв надавати телекомунікаційні послуги своїм абонентам у м. Києві.

Тому послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет за адресою м. Київ, вул.Євгена Сверстюка, буд.2А. додаток № 1 від 17.02.2020 до Договору відключена позивачем лише 16.11.2022 на підставі заяви Відповідача № 1397 від 14.11.2022.

Щодо посилання відповідача на господарські правовідносини із ТОВ «В.О.К.С.», суд не покладає їх в основу висновків у справі з огляду на те, що це не відноситься до предмету спору, й не стосується правовідносин, які склались між сторонами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Проте, в порушення умов договору та вимог ст. ст. 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав умови Договору про надання телекомунікаційних послуг №1186656|20 від 17.08.2020, не розрахувався у повному обсязі та у встановлені договором строки, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Відповідно до розрахунку суми боргу, сума основного боргу за період з 01.01.2022 по 15.11.2022 складає 17 136, 52 грн

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 2005,96 грн пені, 655,08 грн суми 3% річних, 1 826,17 грн інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 цього Кодексу).

Згідно статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2.1. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання Абонентом грошових зобов`язань, включаючи затримку по оплаті за надані Послуги понад встановлений термін, Абонент сплачує Оператору пеню, яка обчислюється виходячи з вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення виконання зобов`язання, що діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до пункту 7.2 договору робочий орган застосовує до Рекламорозповсюджувача штрафні санкції, а саме пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до доданого позивачем до позовної заяви розрахунку відповідачу нараховано: пеня в сумі 2005, 96 грн, 3% річних в сумі 655, 08 грн, інфляційні втрати в сумі 1 826, 17 грн. Здійснений позивачем розрахунок суд вважає арифметично вірним.

Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь пені в сумі 2005, 96 грн, 3% річних в сумі 655, 08 грн, інфляційні втрати в сумі 1 826, 17 грн визнаються судом правомірними, обґрунтованими, й такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір в загальній сумі 2 684, 00 грн згідно із платіжною інструкцією від 06.11.2023 № 993464, а тому ця сума підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський обласний центр служби крові» (40021, м. Суми, провулок Громадянський, буд. 2, код 05481027) на користь Приватного акціонерного товариства «ФАРЛЕП - ІНВЕСТ» (01011, м. Київ, провулок Євгена Гуцала, буд. 3, код 19199961) суму основного боргу - 17 136, 52 грн (сімнадцять тисяч сто тридцять шість гривень п`ятдесят дві копійки), 3 % річних - 655, 08 грн (шістсот п`ятдесят п`ять гривень вісім копійок), інфляційні втрати - 1826, 17 (одна тисяча вісімсот двадцять шість гривень сімнадцять копійок), пені - 2005, 96 (дві тисячі п`ять гривень дев`яносто шість копійок), а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 25.12.2023.

Суддя Ю.А. Джепа