Рішення

від 21.12.2023 по справі 922/4528/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2023м. ХарківСправа № 922/4528/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотерм" (вул. Карачівське шосе, буд. 44, м. Харків, 61071; код ЄДРПОУ: 43338593) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобуд М" (вул. Академіка Павлова, буд. 120-А, м. Харків, 61054; код ЄДРПОУ: 41267662) про стягнення 116692,80 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотерм" 26.10.2023 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобуд М" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 116692,80 грн, з яких: 52080,00 грн - загальна сума попередньої оплати, яка підлягає поверненню; 44310,90 грн - загальна сума штрафу за порушення строку виконання зобов`язань; 3480,00 грн - загальна сума трьох відсотків річних; 16821,90 грн - загальна сума збитків від інфляції. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору постачання № 01/21 від 12.04.2021 та приписів чинного законодавства, не в повному обсязі здійснив поставку товару, який був повністю оплачений позивачем згідно з Рахунком № СФ-0000108 від 14.06.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотерм" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/4528/23; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Водночас, повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи відбудеться 28.11.2023 о 14:00.

Вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Протокольною ухвалою господарського суду від 28.11.2023 розгляд справи відкладено на 21.12.2023 о 15:10.

2012.2023 до суду надійшло клопотання позивача (вх. 35063/23) про розгляд справи за відсутності представника позивача. При цьому, позивач повідомив, що відзиву відповідача на його на адресу не надходило. Позовні вимоги позивач підтримав у повному обсязі.

У судове засідання, яке відбулося 21.12.2023, представники сторін не з`явились.

Як вбачається з трекінгу поштових відправлень АТ "Укрпошта", копія ухвали-повідомлення від 28.11.2023, надіслана на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та у позовній заяві, не вручена адресатові під час доставки "з інших причин".

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, повернута до суду без вручення адресатові у зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

12.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новотерм" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплобуд М" (відповідач) було укладено Договір постачання № 01/21.

Відповідно до п. 1 вказаного Договору, відповідач, як постачальник, зобов`язався постачати, а позивач, як покупець, приймати і своєчасно оплачувати товар, вказаний в Специфікаціях/Рахунках-фактурах/видаткових накладних в об`ємах, асортименті, протягом терміну і за цінами, які узгоджені сторонами в Специфікаціях і рахунках/фактурах, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що терміни постачання і асортимент конкретних партій товару в межах відповідних місяців покупець визначає самостійно в міру виникнення потреби у відповідному замовленні. Сторони допускають передавання і узгодження заявок за допомогою факсимільного повідомлення та електронної пошти.

Я свідчать матеріали справи, на виконання укладеного договору, сторонами було складено та погоджено Специфікацію № 1, якою визначено вартість піддонів та умови оплати, зокрема, визначено наступну ціну товару:

1. Піддон дерев`яний 1,0*2,4 - 260,40 грн, з ПДВ.

2. Піддон дерев`яний 1,2*2,4 - 260,40 грн, з ПДВ.

Умовами оплати передбачено здійснення 20% передоплати згідно з виставленим рахунком на кількість, що вказана в графіку поставок на місяць, доплата за рахунком - 80% протягом 5 робочих днів з моменту поставки товару.

Також, сторонами передбачено, що ціна на товар, зафіксована в специфікації, не підлягає зміні до 01.07.2021.

Відповідно до укладеної Специфікації, сторонами було погоджено графік поставок на червень 2021 року, відповідно до якого (графа 3) відвантаження партії піддонів у кількості 300 шт. мало відбуватися з 14.06.2021 по 18.06.2021. Таким чином, граничним строком поставки є 18.06.2021.

14.06.2021 відповідачем було сформовано рахунок № СФ-0000108 на суму 78120,00 грн.

15.06.2021 позивач на виконання умов договору сплатив 16000,00 грн, що є 20% від суми рахунку, як передбачено умовами оплати згідно Специфікації № 1.

Відповідач же, зі свого боку, порушив графік поставок, погоджених сторонами, та 08.07.2021 здійснив лише часткову поставку піддонів у кількості 62 шт. на суму 16144,80 грн, згідно з видатковою накладною № РН-0000096 від 08.07.2021.

Наступна поставка відбулася 26.07.2021 також частково - згідно видаткової накладної № РН-0000106 на суму 9895,20 грн та було відвантажено 38 шт. піддонів.

Таким чином, відповідач відвантажив на адресу позивача всього 100 шт. піддонів на загальну суму 26040,00 грн, порушивши умови укладеного Договору №01/21 від 12.04.2021.

Позивачем було проведено повний розрахунок згідно з рахунком-фактурою №СФ-0000108 на суму 78120,00 грн наступним чином:

15.06.2021 - 16000,00 грн,

09.07.2021- 30000,00 грн,

28.07.2021 - 32120,00 грн.

Виходячи з викладеного, у відповідача виникла передплата у розмірі 52080 грн (78120 грн (сума, сплачена позивачем згідно рахунку-фактури) - 26 040,00 грн (сума фактично отриманого товару).

Станом на день подання позову, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, товар в повному обсязі не відвантажив та суму попередньої оплати у розмір 52080,00 грн не повернув.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, 2. якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Сторонами при укладенні договору погоджено відповідальність у разі порушення умов договору.

Так, відповідно до п. 6.2 Договору, за порушенням постачальником термінів постачання товару, покупець, за бажанням, має право в письмовій формі вимагати, а постачальник зобов`язаний виплатити покупцеві штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення.

Сума штрафу, розрахованого позивачем у відповідності до вказаного пункту, складає 44310,90 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 зазначила наступне:

"73. За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

74. Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу."

Таким чином, сума збитків від інфляції за період прострочення повернення попередньої оплати з боку відповідача, за розрахунком позивача, становить 16821,90 гри, сума трьох відсотків річних становить 3480,00 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та відсотків річних законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 116692,80 грн, у тому числі: 52080,00 грн - загальна сума попередньої оплати, яка підлягає поверненню; 44310,90 грн - загальна сума штрафу за порушення строку виконання зобов`язань; 3480,00 грн - загальна сума трьох відсотків річних; 16821,90 грн - загальна сума збитків від інфляції

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотерм" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобуд М" (вул. Академіка Павлова, буд. 120-А, м. Харків, 61054; код ЄДРПОУ: 41267662) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотерм" (вул. Карачівське шосе, буд. 44, м. Харків, 61071; код ЄДРПОУ: 43338593) - заборгованість у загальному розмірі 116692,80 грн (у тому числі: 52080,00 грн - загальна сума попередньої оплати, яка підлягає поверненню; 44310,90 грн - загальна сума штрафу за порушення строку виконання зобов`язань; 3480,00 грн - загальна сума трьох відсотків річних; 16821,90 грн - загальна сума збитків від інфляції), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "25" грудня 2023 р.

СуддяН.М. Кухар