Рішення

від 22.12.2023 по справі 627/885/23

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/885/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючої Вовк Л. В.

з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно ,

у с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно, в якому просить визнати за нею право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 5,23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 6323555400:03:001:0304 , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 028989 від 01.08.2001 ; частки земельної ділянки площею 5,23 га , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташованої на території Краснокутської селищної ради , згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV XР № 028988 від 01.08.2001 ; земельну ділянку площею 5,23 га, кадастровий номер 6323555400:03:001:0305 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 028987 від 01.08.2001.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила , що в жовтні 2019 року помер її брат ОСОБА_2 . За життя брату на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 5,23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 6323555400:03:001:0304 , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 028989 від 01.08.2001, та частки земельної ділянки площею 5,23 га , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташованої на території Краснокутської селищної ради , згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV XР № 028988 від 01.08.2001 , земельна ділянка площею 5,23 га, кадастровий номер 6323555400:03:001:0305 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 028987 від 01.08.2001, які він успадкував після померлих батьків , але юридично не встиг оформити. Після його смерті відкрилася спадщина , яка складається з вище вказаних земельних ділянок , які позивачка має намір успадкувати, оскільки є спадкоємцем другої черги за законом. З цією метою вона звернулася до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , де заведено спадкову справу №83/2022. Однак державний нотаріус своєю постановою від 20.09.2023, відмовила позивачці у вчиненні нотаріальної дії, видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно та позивачкою пропущений строк для прийняття спадщини . Іншим шляхом позивачка не може захистити своє порушене право , тому звернулася до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивачка підтримала позов , просить задовольнити .

Представник відповідача до суду не з`явився , подав заяву заслухати справу у його відсутність , проти позову не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, допитавши свідків , дослідивши письмові докази по справі , дійшов наступних висновків.

В силу положеньстатті 1216 ЦК Україниспадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положеньстатті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина другастатті 1220 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням положеньстатей 1296-1299 ЦК Українипитання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За змістом пункту 4.9 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті1270, статтею1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Відповідно до Розділу ІІ глави 10 пунктів 4.14, 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців необхідно витребувати документи, які підтверджують вказані факти.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Відповідно достатті 49 Закону України «Про нотаріат»на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відповідно до змісту статей11,15 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається встатті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.

Відповідно до частини 5статті 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно частини 3статті 1296 ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Матеріалами справи встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 028989 від 01.08.2001 , ОСОБА_2 ( брату позивачки) належить земельна ділянка площею 5,23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6323555400:03:001:0304 , що знаходиться на території Краснокутської ( колишньої - Костянтинівської ) селищної ради Богодухівського ( колишнього Краснокутського ) району Харківської області ( а.с. 16)

Окрім того, батькові позивачки ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 5,23 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташованої на території Краснокутської ( колишньої - Костянтинівської ) селищної ради , згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV XР № 028988 від 01.08.2001 ( а.с. 17) .

Заповітом , посвідченим секретарем Костянтинівської селищної ради від 11.11.2003 , зареєстрованого в реєстрі за номером 719, ОСОБА_3 вище вказану земельну ділянку площею 5,23 га заповідав сину ОСОБА_2 та дочці ОСОБА_1 в рівних долях. ( а.с. 27)

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Костянтинівка Богодухівського ( колишнього-Краснокутського ) району Харківської області , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 03.01.2007. ( а.с. 25)

Відповідно до довідки старости Костянтинівського старостинського округу апарату Краснокутської селищної ради від 07.09.2023 , ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_2 ( а.с. 13).

Також , згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 028987 , ОСОБА_4 ( матері позивачки ) належала земельна ділянка площею 5,23 га, кадастровий номер 6323555400:03:001:0305 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Краснокутської ( колишньої- Костянтинівської ) селищної ради. ( а.с. 18)

Заповітом , посвідченим серетарем Костянтинівської селищної ради за реєстровим № 720 від 11.11.2003 , ОСОБА_4 заповідала свою земельну ділянку площею 5,23 га дочкам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях. ( а.с. 28)

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що підтверджує свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 03.08.2009 ( а.с.26 )

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 15.04.2019 ( у справі № 627/71/19 ) за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування, встановлено факт родинних відносин , а саме те , що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_2 та визнано за ОСОБА_2 право приватної власності в порядку спадкування за законом на частку земельної ділянки площею 5,23 га , кадастровий номер 6323555400:03:001:0305 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 028987 після матері ОСОБА_4 та за заповітом на частку земельної ділянки площею 5,23 га , згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 028988 після батька ОСОБА_3 . Рішення набрало законної сили ( а.с. 29-31)

Як зазначено у судовому рішенні ОСОБА_6 спадщину після матері ОСОБА_4 не прийняла та на неї не претендує , про що свідчить її нотаріально посвідчена заява.

Окрім того , судовим рішенням від 15.04.2019 встановлено , що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 проживав разом зі спадкодавицею , а тому відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України він фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 та має право за законом на частку спадкового майна , яка б належала за заповітом ОСОБА_6 .

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановлено законом.

Таким чином , судовим рішенням встановлено , що брат позивачки ОСОБА_2 успадкував право приватної власності на частку земельної ділянки після матері ОСОБА_4 та частку земельної ділянки після батька ОСОБА_3 , а інша частка земельної ділянка , що належала ОСОБА_4 , за заповітом спадкоємцями не успадкована .

В нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_5 від 29.11.2017 , зазначено , що остання з приводу поновлення строку для прийняття спадщини після матері ОСОБА_4 до суду звертатися не буде , в управління спадковим майном не вступала , не заперечує проти свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_2 ( а.с. 32)

За загальним правилом прийняття частини спадщини , вважається , що спадщина прийнята в цілому .

Таким чином , суд вважає , оскільки ОСОБА_2 успадкував частку земельної ділянки , належну матері , він вважається таким, що прийняв спадщину в цілому , а саме земельну ділянку площею 5,23 га , кадастровий номер 6323555400:03:001:0305 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 028987 від 01.08.2001.

ОСОБА_2 (брат позивачки) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в сел.Ковалівське Богодухівського ( колишній Краснокутський) району Харківської області , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 06.11.2019 ( а.с. 11)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина ,яка складається з вище вказаних земельних ділянок .

Позивачка , згідно ст.1262 ЦК України, є спадкоємицею другої черги за законом.

Зі спадкової справи № 83/2022 , заведеної після померлого ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 , вбачається , що єдиним спадкоємцем після спадкодавця є позивачка по справі . Однак , постановою державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області від 20.09.2023 , ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 відмовлено , оскільки вона пропустила строк для прийняття спадщини після смерті вище зазначеної особи та не прийняла спадщину та відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно. ( а.с. 52-66).

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований один по АДРЕСА_1 , однак проживав у своєї сестри ОСОБА_1 у м.Харків , яка постійно за ним доглядала . ( а.с. 15)

Допитані по справі свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили суду , що дійсно брат позивачки ОСОБА_2 хоча і був зареєстрований в сел. Кавалівське , однак проживав до дня смерті у своєї сестри, позивачки по справі ОСОБА_1 , яка за ним доглядала та поховала .

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала разом із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем. (Правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц, від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17).

З оголошення розміщеного в районній газеті « Промінь » вбачається, що Державні акти на право приватної власності на землю видані на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 втрачені. ( а.с.34)

Згідно з ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суд вважає , що право спадкування перейшло до позивачки, як спадкоємця другої черги за законом та, оскільки ОСОБА_1 доведено належними, допустимими та достовірними доказами факт прийняття нею спадщини, відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України та, що між сторонами наявний спір щодо спадкових прав і, що у позивачки відсутні умови для оформлення спадщини у нотаріальному порядку.

За таких підстав суд дійшов висновку про наявність усіх передбачених законом підстав для визнання за нею права власності на спірні земельні ділянки у порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 .

Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд задовольняє вимоги позивачки, так як вона надала суду достатньо належних, допустимих , достовірних доказів, які підтверджують позовні вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1217, 1218, 1220, 1258, 1262, 1268 ЦК України, ст. 10, 11, 12, 13, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 право приватної власності на земельну ділянку площею 5,23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 6323555400:03:001:0304 , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 028989 від 01.08.2001 ;

частки земельної ділянки площею 5,23 га , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташованої на території Краснокутської селищної ради , згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV XР № 028988 від 01.08.2001 ;

земельну ділянку площею 5,23 га, кадастровий номер 6323555400:03:001:0305 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 028987 від 01.08.2001.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП : НОМЕР_4 ;

Відповідач: Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, юридична адреса: вул. Охтирська, 1, смт Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, 62002.

Повний текст рішення виготовлено 25.12.2023 .

Суддя Л. В. Вовк