Рішення

від 25.12.2023 по справі 711/4206/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4206/23

Номер провадження2/711/1572/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.

представника позивача адвоката Семенюк О.Г.

представника відповідача Кривохижа Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семенюк Ольга Григорівна до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», третя особа ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, -

встановив:

До Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява про зняття арешту.

У подальшому позивач уточнив вимоги та просив зняти обтяження з 1/3 частини квартири за реєстраційним номером обтяження № 5079563 від 06.06.2007, накладений постановою № 516-9 від 21.07.2003 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , та за реєстраційним номером № 5200759 від 25.06.2007 накладений постановою АА348298 від 13.06.2007 Придніпровським відділом ДВС Черкаського МУЮ на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 .

У позовній заяві зазначає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_3 в рівних частках володіють квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Це підтверджується свідоцтвом на право власності на житло від 30.12.1998 року № 418, найменування органу приватизації: м. Черкаси, орган приватизації Придніпровського райвиконкому.

Син ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають намір звернутися до нотаріуса для отримання спадщини, а також здійснити реєстрацію права власності на житло. Однак на 1/3 частини квартири, якою володіє померлий ОСОБА_3 , накладено арешт, що унеможливлює оформлення права власності на спадкове майно.

Відповідно до листа Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області № 19718 від 22.07.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено, що згідно відомостей Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, наявні обтяження: за реєстраційним номером обтяження № 5079563 від 06.06.2007 накладений постановою № 516-9 від 21.07.2003 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить гр. ОСОБА_3 , та за реєстраційним номером № 5200759 від 25.06.2007 накладений постановою АА 348298 від 13.06.2007 Придніпровським відділом ДВС Черкаського МУЮ на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить гр. ОСОБА_3 .

Також Придніпровський відділ ДВС повідомив, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі АСВП), в Спецрозділі, який є частиною системи АСВП у Придніпровському відділі державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебувало виконавче провадження № 3478137 про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 34,00 грн., згідно постанови №3-616 від 26.01.2007, виданої Придніпровським районним судом м. Черкаси.

18.11.2008 виконавче провадження № 3478137 завершено на підставах, визначених Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону від 21 квітня 1999 року N 606-ХІУ), що діяв до 05.10.2016 року, та знищене відповідно до п. 9.9 Наказу Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 року, «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби»: Строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік, а також Придніпровський ВДВС повідомив, що у них відсутні підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_3 .

27.03.2023 адвокат Семенюк О.Г. засобами поштового зв`язку надіслала заяву із відповідними додатками до Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

В заяві від 27.03.2023 року адвокат Семенюк О.Г. роз`яснила, що ОСОБА_3 помер, і оскільки арешт 1/3 його частини квартири не знятий, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть прийняти спадщину.

Також адвокат Семенюк О.Г. просила зняти обтяження за реєстраційним номером № 5079563 від 06.06.2007 накладений постановою № 516-9 від 21.07.2003 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить гр. ОСОБА_3 , та за реєстраційним номером № 5200759 від 25.06.2007 накладений постановою АА 348298 від 13.06.2007 Придніпровським відділом ДВС Черкаського МУЮ на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить гр. ОСОБА_3 . Також адвокат Семенюк О.Г. просила повідомити, хто являється стягувачем за виконавчим провадженням № 3478137.

Оскільки від Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) на заяву адвоката Семенюк О.Г. від 27.03.2023 року відповіді не було отримано, 01.05.2023 року мій представник, адвокат Семенюк О.Г. направила повторну заяву до Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ).

Лише 04.05.2023 року адвокат Семенюк О.Г. засобами поштового зв`язку отримала відповідь від Придніпровського відділу на заяву від 27.03.2023 року.

Придніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) у листі № 23227 від 07 квітня 2023 року відмовив у наданні запитуваної

На чергову заяву адвоката Семенюк О.Г. від 01.05.2023 року та в листі від 08.06.2023 року № 6363/26.25-47/47772 Другий відділ ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) відмовив надавати будь-яку інформацію стосовно ситуації щодо арешту 1/3 частини квартири ОСОБА_3 .

Враховуючи те, що арешт із 1/3 частини квартири ОСОБА_3 не знятий, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть прийняти спадщину.

Тому ОСОБА_1 , змушена звертатися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду, оскільки на даний час лише за рішенням суду можливо зняти арешт з квартири і оформити право власності на спадкове майно.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються спадкоємцями першої черги за законом після смерті свого сина ОСОБА_3 .

Оскільки, відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом чають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження - У разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: Дотримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2)надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3)отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5)відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувала про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7)погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бузи забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8)отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

На сьогодні позивач має намір оформити право власності на спадкове майно, проте через накладення арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно позивача порушує його право на вільне володіння своїм майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження», постанова про зняття арешту відноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він, позбавлений можливості в повному обсязі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, вважаємо, що підстав для продовження обтяження на майно не існує, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Більше того, виконавче провадження вже було передане в архів, там знищене і продовжувати здійснювати виконавчі дії неможливо.

Відповідно до ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.

Системний аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку, що безпосереднє зняття арешту з майна здійснюється за постановою державного виконавця, яка приймається на підставі відповідного рішення суду. Оскільки всі виконавчі провадження, по відношенню до ОСОБА_3 були завершені, а також з урахуванням того, що боржник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і арешт з майна не знято, я змушена звертатися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

У відповідності із п.10 ч.З ст.175 ЦПК України підтверджую, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Просить зняти обтяження з 1/3 частини квартири за реєстраційним номером обтяження № 5079563 від 06.06.2007 накладений постановою № 516-9 від 21.07.2003 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить гр. ОСОБА_3 , та за реєстраційним номером № 5200759 від 25.06.2007 накладений постановою АА 348298 від 13.06.2007 Придніпровським відділом ДВС Черкаського МУЮ на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить гр. ОСОБА_3 .

Відповідач Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслав до суду відзив, у якому зазначає, що перевіркою АСВП встановлено, що на примусовому виконанні в Придніпровському відділі ДВС у м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області перебувало виконавче провадження № 3478137 з виконання виконавчого листа № 3-616, виданого 26.01.2007 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у сумі 34,0 грн (дата відкриття - 04.04.2007).

18.11.2008 виконавче провадження № 3478137 закінчено у зв`язку з направленням виконавчого листа за належністю до іншого відділу ДВС (пункт 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»).

Інформація про виконання виконавчого листа № 3-616, виданого 24.12.2007 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у сумі 34,0 грн - відсутня.

Також Перевіркою АСВП встановлено, що на примусовому виконанні в Центральному відділі ДВС у м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області перебувало виконавче провадження № 9947І78 з виконання виконавчого листа № 2-3425, виданого 26.12.2001 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь Черкаської обласної лікарні боргу у сумі 3023,37 грн (дата відкриття -19.06.2002).

18.06.2009 виконавче провадження № 9947178 закінчено у зв`язку зі смертю боржника (пункт 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»).

Інформація про виконання виконавчого листа № 2-3425, виданого 26.12.2001 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь Черкаської обласної лікарні боргу у сумі 3023,37 грн - відсутня.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні особи і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України)

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19) зробила висновок «що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України у редакції, що була чинною 15 грудня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір про визнання права власності та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і^кі вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна».

Така ж позиція висвітлена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) де зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Предметом спору в цій справі є звільнення з-під арешту квартири власником якої був боржник ОСОБА_3 право на яке доводить позивачка.

Позивач пред`явила позовні вимоги до Другого ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Другий відділ ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) є неналежним відповідачем у справі і вимоги позивача до такого відповідача задоволені не можуть бути, оскільки орган державної виконавчої служби у відповідних спорах може бути залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Тому, з врахуванням вище встановлених обставин, за визначеного кола учасників судового процесу, позовні вимоги до відповідача Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) задоволенню не підлягають з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Окрім того, згідно з частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Отже, зважаючи на відсутність інформації про сплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у ВП № 3478137 та ВП № 9947178, а також сплати сум вказаних у виконавчих листах у спірних правовідносинах відсутні обставини, визначені частиною 4 статті 59 Закону № 1404-УІІІ, за яких виконавцем самостійно може бути знятий арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Окрім того, під час опрацювання позовної заяви встановлено, що на майно ОСОБА_3 накладено арешт постановою № 516-9 від 21.07.2003 та постановою серія АА 348298 від 13.06.2007 та зареєстровано обтяження, однак ідентифікувати під час виконання якого виконавчого документу накладено арешт не можливо.

Просить відмовити в позові ОСОБА_1 про зняття арешту з майна.

Представник позивача адвокат надіслала до суду відповідь на відзив, у якій зазначає, що перевіркою АСВП встановлено, що на примусовому виконання в Центральному відділі ДВС у м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області перебувало виконавче провадження № -947178 з виконання виконавчою листа № 2-3425, виданого 26.12.2001 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь Черкаської обласної лікарні боргу у сумі 3023. 37 грн (дата відкриття - 19.06.2002).

18.06.2009 виконавче провадження № 9947178 закінчено у зв`язку зі смертю боржника пункт 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»).

Інформація про виконання виконавчого листа № 2-3425 виданого 26.12.2001 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь Черкаської обласної лікарні боргу у сумі 3023. 37 грн. - відсутня. Другий ВДВС зазначає, що позивач пред`явила позовні вимоги до Другого ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно.

Також Другий ВДВС зазначає, що з врахуванням цих обставин, за визначеного кола учасників судового процесу, позовні вимоги до відповідача Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволенню не підлягають з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Відповідач зазначає, що зважаючи на відсутність інформації про сплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у ВП № 3478137 та ВП № 9947178, а також сплати сум вказаних у виконавчих листах у спірних правовідносинах відсутні обставини, визначені частиною 4 статті 59 Закону № 1404 -VIII. за яких виконавцем самостійно може бути знятий арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини.

З такими твердженнями відповідача позивач не погоджується, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 зверталася до Придніпровського ВДВС із заявою щодо зняття арешту з майна ОСОБА_3 , однак вони повідомили, що у них відсутні підстави для зняття арешту з його майна. Жодної інформації щодо стягувана, розміру боргу та реквізитів для погашення боргу Придніпровський ВДВС не надав.

Також представник ОСОБА_1 адвокат Семенюк О.Г. чотири рази направляла заяву до Придніпровського ВДВС із проханням зняти обтяження із майна ОСОБА_4 , а також повідомити хто являється стягувачем у вищезазначених виконавчих провадженнях, однак Другий ВДВС жодного разу не надав відповідь на запитувану інформацію.

Спочатку адвокат Семенюк О.Г. направила заяву від 27.03.2023 року, однак Другий ВДВС довгий час не відповідав. Потім 01.05.2023 року адвокат Семенюк О.Г. знову направила листа до Другого ВДВС і лише 04.05.2023 року адвокат Семенюк О.Г. отримала відповідь від Другого ВДВС, але вони відмовили надавати будь-яку інформацію та зазначили, що в додатках не вистачає договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 04.05.2023 року адвокат Семенюк О.Г. знову направила лист відповідачу та додала договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 . Однак і на зазначену заяву відповіді не було довгий час. Тому 06.06.2023 року адвокат Семенюк О.Г. знову направила повторну заяву із додатками, які також містили договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 . Лише 16.06.2023 року була отримана відповідь від відповідача, однак виконавча служба проігнорувала заяву із договором та відповіла на заяву від 04.05.2023 (яка не містила договору).

Отже виконавча служба відповіла на заяву адвоката Семенюк О.Г. від 01.05.2023 року та повідомила, що підстав для надання ними інформації відносно ОСОБА_3 відсутні, оскільки адвокат Семенюк О.Г. не є стороною виконавчого провадження та вона не наділена правами представника сторін виконавчого провадження. До запиту не додано документи, щоб надавали б адвокату Семенюк О.Г. повноваження на представництво боржника, а саме витяг з договору, що засвідчений підписами сторін, а також Другий відділ ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) зазначив, що ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено перелік підстав для зняття арешту з майна та коштів боржника, який не передбачає підставою для зняття арешту знищення виконавчого провадження.

Також Другий відділ ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) зазначив, що у відповідності до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням

Таким чином, Другий відділ ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) відмовився надавати будь-яку інформацію стосовно ситуації щодо арешту 1/3 частини квартири ОСОБА_3 і позивачу ОСОБА_1 , і її представнику, адвокату Семенюк О.Г., а тому ОСОБА_1 вимушена була звернутися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду із позовом саме до Другого ВДВС, оскільки через відсутність будь-якої інформації лише за рішенням суду можливо зняти арешт з квартири і оформити право власності на спадкове майно.

Більш того, ОСОБА_1 готова оплатити заборгованість по виконавчим провадженням, проте Другий ВДВС не надає реквізитів для оплати боргу.

Просить повністю відхилити доводи, викладені у відзиві відповідача на позовну заяву

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.07.2023 справу прийнято до розгляду та ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.12.20223 до справи залучено співвідповідача Комунальне некомерційне підприємство «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради».

Представник позивача адвокат Семенюк О.Г. та позивач ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Повідомили, що ОСОБА_3 є сином позивача та третьої особи. Додали, що наразі у виконавчій службі немає на виконанні жодного виконавчого листа відносно ОСОБА_3 .

Представник органу виконавчої служби у судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні вимог.

У заяві від 19.12.2023 відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» у особі директора просили проводити розгляд справи за їх відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задоволити.

Заслухавши думку учасників процесу, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши учасників процесу, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 4статті 13 Конституції Українивизначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Відповідно дост.41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», - арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний здійснювати примусове звернення стягнення з боржника в порядку, врегульованомуЗаконом України «Про виконавче провадження», зокрема ст. ст.48,50,56цьогоЗакону, відповідно до яких першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності на об`єкти нерухомості.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до свідоцтва про народження від 12.05.1972 серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Так, згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно наданої копії Свідоцтва про право власності на житло від 29.04.1999 квартирою АДРЕСА_1 у рівних частках володіють ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Як вбачається з відповіді Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси від 22.07.2019 згідно відомостей Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, наявні обтяження за реєстраційним номером обтяження № 5079563 від 06.06.2007, накладений постановою № 516-9 від 21.07.2003 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , та за реєстраційним номером № 5200759 від 25.06.2007 накладений постановою АА348298 від 13.06.2007 Придніпровським відділом ДВС Черкаського МУЮ на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 .

Позивач має на меті оформити свої права на спадкове майно, однак цьому перешкоджає накладений арешт.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору, або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до п. 11 вказаної Постанови Пленуму при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно дотримуватися при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що у разі, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб. Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахування принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

У судовому засіданні встановлено та як слідує наданого витягу з ВП-спецрозділ на виконанні виконавчої служби відсутні виконавчі листи та відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_3 .

Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту накладеного на майно, порушується право позивача на оформлення свого спадкового права та отримання спадщини, внаслідок чого вона позбавлена змоги у повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном, підстав для продовження обтяження на майно, немає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,89,258-259,263-265,268,280 ЦПК України, суд,

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семенюк Ольга Григорівна до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», третя особа ОСОБА_2 про зняття арешту з майна задоволити.

Зняти обтяження з 1/3 частини квартири за реєстраційним номером обтяження № 5079563 від 06.06.2007, накладене постановою № 516-9 від 21.07.2003 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , та за реєстраційним номером № 5200759 від 25.06.2007 накладене постановою АА348298 від 13.06.2007 Придніпровським відділом ДВС Черкаського МУЮ на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Черкаського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька