Постанова

від 19.12.2023 по справі 544/957/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/957/23 Номер провадження 22-ц/814/4252/23Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю.О. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Сальної Н.О.,

представника Полтавської обласної прокуратури Іценко М.В.,

представника Кабінету Міністрів України (за дорученням) - Мазур О.О.,

розглянувши в порядку спрощеногопровадження зповідомленням учасниківсправи апеляційнускаргу заступника керівника Генерального прокурора України на ухвалу Пирятинського районногосуду Полтавськоїобласті від06липня 2023року, що постановлена за результатомрозгляду клопотання представника відповідача, Приватного підприємства «Удача», адвоката Ступніка С.В., про призначення судової земельно-технічної експертизи

у справізапозовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації), Національного природного парку «Пирятинський» доГоловного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 ,Приватного підприємства «Удача», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Оксана Запорожець, державний реєстратор Почаївської сільської ради Гребінківського району Полтавської області Фатіма Андрущенко, Пирятинська міська рада Полтавської області, про повернення земельної ділянки

УСТАНОВИВ:

коротко змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;

У червні 2022 року прокурор в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації), Національного природного парку «Пирятинський» звернувся до суду із вказаним позовом про повернення земельної ділянки, обґрунтовуючи позов тими обставинами, що за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323886200:00:026:0055, з призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,7 га, однак зазначена земельна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду та не могла бути передана у приватну власність.

26 липня 2022 року до суду від представника відповідача, Приватного підприємства «Удача», адвоката Ступніка С.В., надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, в обґрунтування якого зазначено, що підставою для задоволення позовних вимог визначено перебування спірної земельної ділянки в статусі земель природно-заповідного фонду станом на час ухвалення відповідних рішень Харківецької сільської ради Пирятинського району Полтавської області. При цьому, позивачем на підтвердження вказаного факту надано докази, які викликають сумнів у їх об`єктивності та не дають можливості визначити наявність порушених прав позивача в силу необхідності отримання висновків фахівців, що мають спеціальні знання. За таких умов вирішення спору може бути здійснено із призначенням експертизи відповідно до ЦПК Україниза сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При цьому, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У зв`язку з чим прохав призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: 1. Чи мало місце накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5323886200:00:026:0055, яка належить ОСОБА_1 , на землі природно-заповідного фонду, передані до складу Національного природного парку «Пирятинський» станом на 12.10.2017? Проведення експертизи прохав доручити фахівцям Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 липня 2023 року клопотання представника відповідача, Приватного підприємства «Удача», адвоката Ступніка С.В., про призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено.

Призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено фахівцям Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

На вирішення експерта поставлено наступне питання:

- чи мало місце накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5323886200:00:026:0055, яка належить ОСОБА_1 , на землі природно-заповідного фонду, передані до складу Національного природного парку «Пирятинський», станом на 23.12.2019 року?

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність застаттею 384 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдивий висновок та застаттею 385 цього Кодексуза відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Для дослідження експертам вирішено направити матеріали цивільної справи № 544/957/23, пров. № 2/544/191/2023.

Витрати на проведення експертизи покладено на відповідача - Приватне підприємство "Удача", юридична адреса: вул. Центральна, 106-А, с. Харківці, Пирятинського ОТГ Лубенського району, Полтавської області.

Провадження усправі зупиненодо отриманнявисновку експерта.

В апеляційній скарзі заступник Генерального прокурора прохав ухвалу місцевого суду скасувати, вказував, що вона постановлена з порушенням вимог ст. ст. 103, 104, 260, 263 ЦПК України; зазначав, що для призначення експертизи у справах даної категорії повинні бути безумовні підстави, які виправдовують збільшення фактичного часу її перебування у провадженні суду та за наявності дійсної потреби в спеціальних знаннях.

Місцевий суд не врахував, що в матеріалах справи наявні достатні докази для підтвердження факту, що спірна земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду.

При вирішенні спору місцевим судом не було враховано правові позиції Верховного суду, висловлені у справах № 925/1641/17, № 916/2430/16.

узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи;

У відзиві на апеляційну скаргу представник Кабінету Міністрів України прохали апеляційну скаргу задовольнити.

встановлені судомпершої інстанціїта неоспореніобставини,а такожобставини,встановлені судомапеляційної інстанції,і визначенівідповідно доних правовідносини;доводи,з якимисуд апеляційноїінстанції погодивсяабо непогодився звисновками судупершої інстанції; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду, апеляційний суд дійшов таких висновків.

У відповідностііз вимогамист.ст.12,81,89ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін.Сторони таінші особи,які берутьучасть усправі,мають рівніправа щодоподання доказів,їх дослідженнята доведенняперед судомїх переконливості.Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених ЦПКУкраїни. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надаєоцінку якзібраним усправі доказамв цілому,так ікожному доказу(групіоднотипних доказів),який міститьсяу справі,мотивує відхиленняабо врахуваннякожного доказу(групидоказів).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Захищене статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод, право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності; рівноправність сторін один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Одним із доказів у справі є висновок судової експертизи, яка призначається саме судом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі у справі заперечують доводи сторони позивача про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природно заповідного фонду.

Одним із доказів, які можуть спростувати доводи прокурора та надані ним докази і є висновок судової експертизи.

Відповідно до положеньстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Земельно-технічна експертиза відноситься до інженерно-технічних видів експертиз. Це дослідження проводиться судовими експертами із застосуванням геодезичного обладнання. Земельно-технічна експертиза може здійснюватися як за ухвалою суду, так і за заявою фізичних або юридичних осіб.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до частини 1статті 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно із пунктом 6.1 розділу ІІ «Інженерно-технічні експертизи» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюваних документів.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що в матеріалах справи достатньо доказів для висновку про належність спірної земельної ділянки до природно-заповідного фонду суперечать принципам змагальності та рівності сторін у цивільному судочинстві.

Зі змісту ЦПК України слідує, що оцінку доказам у справі надає суд в нарадчій кімнаті при ухваленні рішення по суті спору, а не на стадії розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги, що призначення експертизи у справі призводить до затягування судового процесу свого підтвердження також не знаходять.

Відповідно до положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

В матеріалах справи відсутні докази, що поведінка сторін у справі спрямована на затягування розгляду справи. Реалізація стороною свого права на заявлення клопотання про призначення у справі судової експертизи не є такими діями.

Зазначені висновки не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, висловленим у справах № 925/1641/17, № 916/2430/16, на які вказував скаржник.

Відповідають вимогам процесуального права також висновки місцевого суду, що для проведення вказаної експертизи потрібний значний проміжок часу, тому на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.

висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала місцевого постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування, - відсутні.

Питання розподілу судових витрат сторін під час апеляційного перегляду, повинно вирішуватись судом першої інстанції під час ухвалення рішення у справі по суті спору.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Генерального прокурора України - залишити без задоволення.

Ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 06липня 2023року-залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2023 року.

Головуючий суддя П.С. Абрамов

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль