Рішення

від 25.12.2023 по справі 280/1092/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року Справа № 280/1092/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» (вул. Скворцова, буд. 236, м. Запоріжжя, 69106) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, буд. 3, м. Київ, 02068) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, надіслана засобами поштового зв`язку 15.02.2023, Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» (далі - позивач) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022 в повному обсязі.

Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим повідомленням-рішенням відповідача №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022 до позивача застосовано штраф 2720,00 грн за неподання податкових декларацій акцизного податку за звітні періоди січень-серпень 2022 року. Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подачі скарги до ДПС України. Рішенням про результати розгляду скарги №2259/16/99-00-06-03-01-06 від 30.01.2023 відмовила в задоволенні скарги. Оскаржуване рішення прийнято на підставі Акту про результати камеральної перевірки щодо неподання податкової звітності. В акті зазначено, що позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, але не подав декларації акцизного податку до контролюючого органу, а саме до відповідача, за січень-серпень 2022 року. Позивач вважає помилковими зазначені в акті висновки про допущені позивачем порушення щодо неподання декларацій акцизного податку. З 2021 позивач знаходився на обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, а з 01.01.2022 позивач знаходиться на обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. З вересня 2021 року позивачем було відкрито об`єкт роздрібної торгівлі у Дарницькому районі м.Києва. 19.07.2021 до ДПІ за місцем основної реєстрації позивачем було надано Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП, в якому повідомлено про відкриття даною об`єкту роздрібної торгівлі. Відповідно 19.07.2021 позивач став на облік за неосновним місцем реєстрації до ДПІ У Дарницькому районі у м.Києві. Тому, починаючи з вересня 2021 року i по серпень 2022 року позивач щомісячно, за підсумками торгівлі алкогольними напоями на об`єкті торгівлі, що розташований у Дарницькому районі м.Києва, подавало декларацію з акцизною податку до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, тобто до контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу товарів.

Позивач вважає вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягають скасуванню з підстав, наведених у позові.

Ухвалою суду від 21.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 07.03.2023 засобами системи «Електронний суд» надав до суду відзив у якому зазначив, що позивач, як суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, що здійснює реалізацію підакцизних товарів повинен подавати декларації з акцизного податку до Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП, яке забезпечує адміністрування та ведення обліку податків і зборів до бюджетів всіх рівнів в розрізі адміністративно-територіальних одиниць міста Києва за місцем свого знаходженням на території міста Києва. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, розглянувши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, зазначає наступне.

ТОВ «АЛЬБАКОР» (код ЄДРПОУ 37129163) зареєстровано як юридична особа та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.39 Надання в оренду інших машин,устаткування та товарів, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Далі позивачем було відкрито об`єкт роздрібної торгівлі у Дарницькому районі м.Києва, де він перебуває на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності з акцизного податку за період січень-серпень 2022 року, за результатами якої контролюючим органом складено акт від 29.09.2022 №748/31-00-04-02-04/37129163 «Про результати камеральної перевірки щодо неподання податкової звітності».

Перевіркою встановлено, що позивачем не подано декларації з акцизного податку за січень-серпень 2022 року, чим порушено вимоги п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 223.2 ст. 223 ПК України.

На підставі зазначеного вище акту перевірки відповідачем 26.06.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022, яким до позивача за порушення 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 223.2 ст. 223 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2720,00 грн.

28.11.2022 позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022.

За результатами розгляду даної скарги Державною податковою службою України прийнято рішенням про результати розгляду скарги №2259/16/99-00-06-03-01-06 від 30.01.2023 відмовила в задоволенні скарги.

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Органи державної податкової служби згідно п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною відповідно до п.75.1.1. ПК України вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Законом України №1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п. 49.15 ст. 49 ПК України податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем своєчасно подано декларації акцизного податку до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва: за січень 2022 - подано 21.02.2022; за лютий 2022 - подано 25.03.2022; за березень 2022 - подано 20.04.2022; за квітень 2022 - подано 17.05.2022; за травень 2022 - подано 20.06.2022; за червень 2022 - подано 19.07.2022; за липень 2022 - подано 22.08.2022; за серпень 2022 - подано 19.09.2022. Зазначені декларації прийнято податковим органом, при цьому судом не встановлено порушенням позивачем норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого третього пункту 49.4 статті 49 ПК України, або наявність повідомлення про відмову у прийнятті таких податкових декларацій.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За приписами п. 63.8 ст. 63 ПК України особливості обліку платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків установлюються відповідними розділами цього Кодексу.

Згідно з п. 64.7 ст. 64 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків.

У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені цим Кодексом для великих платників податків.

Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов`язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.

Щодо великих платників податків, які самостійно не стали на облік у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, або його структурних підрозділах, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про зміну основного та неосновного місця обліку таких великих платників податків та переведення їх на облік у територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, або його структурні підрозділи.

У разі прийняття рішення про переведення великого платника податків на облік у територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, відповідні контролюючі органи зобов`язані протягом 20 календарних днів після прийняття такого рішення здійснити взяття на облік/зняття з обліку такого платника податків.

Великий платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов`язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов`язки, передбачені цим Кодексом, за новим місцем обліку.

Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.1-1 п. 212.3 ст. 212 ПК України).

Відповідно до п. 223.1 ст. 223 ПК України базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.223.2 ст.223 ПК України платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 ПК України (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Судом встановлено, що з 01.01.2022 позивач перебуває на обліку в Центральному міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, разом з тим, в силу вимог п.п. 212.3.1-1 п. 212.3 ст. 212 ПК України, позивач також перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, як платник акцизного податку з об`єкту, який розташований у цьому районі м. Києва.

Разом з тим, для суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, реєстрація як платника податку здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб`єкту відповідної ліцензії (п.212.3.1 ПК України).

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають реєстрації як платники податку за місцезнаходженням до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового на підставі заяви (п.212.3.4 ПК України).

Особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.212.3.1 ПК України).

Інші платники підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб-підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність, (п.212.3.2 ПК України).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

Як зазначено в акті перевірки від 29.09.2022 №748/31-00-04-02-04/37129163, позивач на території підпорядкованій ДПІ у Дарницькому районі м.Києва мав у періоді, який перевірявся, діючі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Згідно з ч. 1ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням встановлених обставин справи, суд висновує про відсутність події неподання чи несвоєчасного подання позивачем декларацій з акцизного податку за січень-серпень 2022 року, а, відповідно, і відсутність складу податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 120.1 ст. 120 ПК України.

Крім того, суд враховує приписи пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, відповідно до якого, одним з принципів на якому ґрунтується податкове законодавство України є принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Наведене доводить, що позивачем вчасно подано декларації з акцизного податку до ДПІ у Дарницькому районi м.Кисва, виконано обов`язок щодо подачі декларації, передбачений п.223.2 ст.223 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022 не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 КАС України, оскільки винесене контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн., який слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.ст.139, 241 - 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» (вул. Скворцова, буд. 236, м. Запоріжжя, 69106) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, буд. 3, м. Київ, 02068) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №864/2110/31-00-04-02-04 від 08.11.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» (вул. Скворцова, буд. 236, м. Запоріжжя, 69106) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, буд. 3, м. Київ, 02068) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «25» грудня 2023 року.

СуддяР.В. Кисіль