Рішення

від 25.12.2023 по справі 460/12593/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 грудня 2023 року м. Рівне№460/12593/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА-КО" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТА-КО" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №001455090117 від 22.02.2023.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що в січні 2023 року посадовими особами податкового органу проведено фактичну перевірку товариства, за наслідками якої винесено, зокрема, оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення. Стверджує, що відповідачем порушено порядок проведення такої фактичної перевірки, позаяк наказ про проведення перевірки не містить конкретних підстав для її призначення як того вимагає ПК України. Крім того, наголошує, що позивачем надано контролюючому органу усі необхідні первинні документи, а перевіркою не встановлено реалізації ним необлікованих товарів. За таких обставин, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необгрунтованим, протиправним і підлягає скасування, а тому просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 26.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що наказ про проведення фактичної перевірки товариства прийнято на підставі пп.80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України. При цьому, стверджує, що додаткових відомостей та фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки в такому випадку не вимагається. Повідомив, що позивач на початок проведення перевірки не надав документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують походження товарних запасів на акцизному складі. За таких обставин, вважає, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

На адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився з аргументами відповідача, наведеними у відзиві, та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

ТОВ НАФТА-КО зареєстроване юридичною особою та здійснює господарську діяльність, зокрема, у сфері роздрібної торгівлі пальним.

17.01.2023 в.о.начальника ГУ ДПС у Рівненській області на підставі пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80, керуючись ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, ст.16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального прийнято наказ №44-п Про проведення фактичної перевірки діяльності ТОВ НАФТА-КО, згідно з яким наказано провести фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу підакцизних товарів ТОВ НАФТА-КО за адресою: Рівненська область, Сарненський район, м.Сарни, вул.Варшавська, буд.14 а в період з 18.01.2023 терміном 10 діб. Період діяльності, що перевіряється згідно з ст.102 ПК України.

В період з 18.01.2023 по 27.01.2023 посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області на підставі вказаного наказу та направлень №84/ж3/17-00-09-01-12 та №85/ж3/17-00-09-01-12 від 18.01.2023 проведено фактичну перевірку ТОВ НАФТА-КО з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладені на органи ДПС, за результатами якого складено акт №850/ж5/17-00-09-13/43970355 від 30.01.2023.

В ході проведення перевірки 18.01.2023 позивачем отримано запит податкового органу про надання документів (копій документів) згідно з переліком в строк до 10:00 год. 15.01.2023.

Згідно з супровідним листом від 18.01.2023 у відповідь на вказаний запит позивач надав відповідачу перелік документів на 87 арк.

В акті перевірки зафіксовано, що всупереч вимогам п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на початок проведення перевірки ТОВ НАФТА-КО не надано документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження товарних запасів на акцизному складі, а саме: 5077,7 л скрапленого по ціні 26,85 грн за 1 л, 2023,84 грн дизельного пального по ціні 51,5 грн за 1 л, 1699 л бензину А-95 47,5 грн за 1 л. Всього реалізовувалося товарів, щодо яких не надано документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження на загальну суму 321280,29 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ НАФТА-КО, зокрема, п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме реалізація товарів, щодо яких не надано документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують походження на загальну суму 321280,29 грн.

На підставі вказаних висновків ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення №001455090117 від 22.02.2023, згідно з яким до ТОВ НАФТА-КО застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 321280,29 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пп. 80.2.5).

За змістом п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки: першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; другою (самостійною, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Як встановлено судом, підставою проведення фактичної перевірки позивача слугував наказ ГУ ДПС у Рівненській області №44-п від 17.01.2023, виданий на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Такий наказ відповідача містить дату його видання, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється, адреси здійснення діяльності, мету перевірки, вид перевірки, дату початку перевірки, її тривалість, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ підписаний в.о. начальником ГУ ДПС у Рівненській області, скріплений печаткою контролюючого органу.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995, зі змінами та доповненнями (Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України, яким установлено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом (пп. 27 п. 4).

За такого правового регулювання, суд вважає, що відповідач при здійсненні визначених законодавством функцій у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального правомірно провів спірну фактичну перевірку позивача, відповідно до приписів пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, позаяк норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів ст. 16 Закону 481/95-ВР покладені на відповідача.

Згідно з п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже вказані норми законодавства свідчать про те, що фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки (в цій справі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, як окрема підстава передбачена підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України) та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

При цьому суд враховує правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, що підставами для скасування рішень (податкових повідомлень-рішень) є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами проведеної перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень (податкових повідомлень - рішень).

В подальшому, встановивши дійсні обставини справи щодо процедури призначення та проведення перевірки, у разі, якщо вони не визнані такими, що тягнуть протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, суду необхідно переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень законодавства по суті встановлених порушень під час проведення перевірки.

З огляду на викладене, фактична перевірка здійснена відповідачем у порядку та в межах передбачених чинним законодавством України, а прийнятий наказ про проведення перевірки відповідає вимогам законодавства.

Щодо суті виявленого в ході проведеної перевірки порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР). Його дія поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 12 ст.3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше: 1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).

Згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку.

Абзацом 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України передбачено, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Статтею 20 Закону № 265/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що у цьому нормативному приписі під час визначення складу порушення поряд зі сполучником «та» вживається також і розділовий сполучник «або», які в своїй сукупності мають семантичний відтінок, як поєднання, так і протиставлення. Та за умови протиставлення означають взаємовиключний вибір з кількох елементів «один з двох можливих», що означає застосування штрафних санкцій, або за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, або за не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу.

Тобто, не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу є самостійною підставою для застосування штрафної санкції.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено, що при перевірці 27.01.2023 на АЗС за адресою Рівненська область, Сарненський район, м.Сарни, вул.Варшавська, буд.14А, встановлено порушення: реалізація товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку.

У висновках акту перевірки від 30.01.2023 констатовано порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме реалізація товарів, щодо яких не надано документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження на загальну суму 321280,29 грн.

Водночас, зміст акту перевірки не дає підстав вважати, що в ході її проведення встановлений факт реалізації (продажу) позивачем не облікованих товарів. Будь-яких доказів на підтвердження даної обставини відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Крім того, в п.2.3 акту перевірки встановлено не надання позивачем під час проведення перевірки документів, які підтверджують походження товарних запасів на акцизному складі.

Судом встановлено, що 18.01.2023 відповідач подав запит позивачу про надання документів (копій документів), а саме:

1) перелік основних засобів, а саме резервуарів усіх видів із зазначенням граничної місткості резервуара в м', у яких знаходиться пальне;

2) паспорти, градуювальні таблиці на резервуари, що використовуються для зберігання та реалізації пального (колії документів, що підтверджують проходження державної метрологічної атестації (повірку));

3) паспорти на засоби вимірювальної техніки, що використовуються для зняття залишків пального у резервуарах (колії документів, що підтверджують проходження державної метрологічної атестації (повірку));

4) договори оренди або суборенди приміщень, резервуарів, паливороздавальних колонок та інших основних засобів за допомогою яких здійснюється отримання та відпуск пального, станом на 18.01.2023;

5) документи, що підтверджують позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників які знаходяться на акцизному складі;

6) документи, що підтверджують проходження атестації програмного забезпечення засобів для вимірювальної техніки;

7) акти внутрішнього переміщення пального на акцизному складі за період з 01.01.2023 по 18.01.2023;

8) підтверджуючі документи стосовно пального, яке знаходиться у реалізації на акцизному складі станом на 18.01.2023 (видаткові накладні, договори, ТТН, акти прийому-передачі, акти виконання робіт, сертифікати якості, та інші документи);

9) документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку;

10) акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства;

11) дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

12) будь-які інші пояснення чи документи, що стосуються вище зазначеного переліку.

Відповідно до положень п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема:

проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю;

у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів;

Відповідно до п.85.1 ст.85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 ст.85 ПК України встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85 Кодексу).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п. 85.7 ст. 85 Кодексу).

Як встановлено судом, фактична перевірка проведена контролюючим органом за місцезнаходженням акцизного складу позивача, з відома та в присутності оператора товариства, про що зазначено в акті перевірки.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон №996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Матеріали справи свідчать, що у відповідь на запит податкового органу 24.04.2023 позивач надав витребувані первинні документи, що також підтверджується змістом акту перевірки (стор.3 акта), зокрема, документи, що підтверджують походження товарів: договір поставки нафтопродуктів №98/22 від 30.09.2022, товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) 36 від 09.01.2023, видаткову накладну №38 від 09.01.2023 на суму 158400 грн., договір поставки нафтопродуктів №ПЕГ-27/12/2022 від 27.12.2022, видаткову накладну №349 від 30.12.2022 на суму 100475 грн., товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1007 від 30.12.2022, договір купівлі-продажу №16/09/2022-64Д від 16.09.2022, видаткову накладну №492 від 07.12.2022 на суму 198000 грн, товарно-транспортну накладну №07-12/22-01 від 07.12.2022 та сертифікати якості на нафтопродукти, що поставлялися.

Будь-яких доказів, що позивачем під час перевірки не було надано документів, що витребовувалися контролюючим органом, зокрема, на підтвердження обліку товарів, відповідачем до суду не надано та матеріали справи не містять.

Також суд звертає увагу на те, що встановлений ПК України обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, кореспондується з правом посадової (службової) особи контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених Податковим кодексом України, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки.

Водночас, суд зауважує, що в силу вимог п.85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Всупереч наведеному, в матеріалах справи відсутній акт, який засвідчує факт відмови позивача надати первинні документи на запит податкового органу.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.05.2021 у справі № 815/5615/15, згідно з якими відсутність акта, який засвідчує факт відмови надати первинні документи (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, змінні звіти) свідчить про неповноту та необ`єктивність перевірки, здійсненої посадовими особами податкового органу.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 05.04.2023 у справі № 420/7844/20 зазначив, що у розділі V Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону. Зокрема, фінансова санкція, встановлена ст.20 цього Закону, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів. Законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону № 996-ХIV покладено на уповноважену особу.

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону №996-ХIV, не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої ст.20 Закону № 265/95-ВР.

Таким чином, податковим законодавством не передбачено норми, яка зобов`язує суб`єкта господарювання зберігати документи, які підтверджують походження товару, у місці реалізації товарів (послуг), а закон допускає ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації. Відсутність деяких первинних бухгалтерських документів на місці реалізації товарів не підтверджує відсутності обліку товарів.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21.

Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено наявність в діях позивача порушення, відповідальність за яке передбачена вимогами ст.20 Закону №265/95-ВР. З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення №001455090117 від 22.02.2023 прийняте відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, встановлені законодавством, таке рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах та жодних доказів на обґрунтування прийнятих оскаржуваних рішень не надав. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір, сплачений за подання цього позову.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №001455090117 від 22.02.2023, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА-КО" застосовано штраф у розмірі 321280,29 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА-КО" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 4819,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 25 грудня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТА-КО" (вул. Кавказька, буд. 3, кв. (оф.) 305,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43970355)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська область,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя Н.С. Гудима