Рішення

від 25.12.2023 по справі 580/8078/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року справа № 580/8078/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. за участі секретаря судового засідання Проценко В.С. розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/8078/23 за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Благовісна 269/105, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 21368023) до КП «Благоустрій» Шполянської міської ради (вул. Межакова Юрія 23, м. Шпола, 20603, ЄДРПОУ 38345352) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

05.09.2023 вх. №37539/23 Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, звернувшись до суду з позовом до КП «Благоустрій» Шполянської міської ради, просить: стягнути з відповідача на користь позивача 118 712,50 грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2022 році та 8 642,27 грн пені за несвоєчасну сплату санкцій на рахунок позивача за реквізитами: код ЄДРПОУ 37930566, МФО 899998, р/р НОМЕР_1 .

26.10.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обгрунтуванні позовних вимог представником позивача зазначено, що відповідач не вжив заходів зі створення робочих місць та працевлаштування особи з інвалідністю, тому обов`язок виконання нормативу робочих місць за 2022 рік для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем не виконаний, що є порушенням статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та у зв`язку з чим до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце для осіб з інвалідністю в сумі 118 712,50 грн та пеню за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в сумі 8 642,27 грн.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, 23.11.2023 вх. 52030/23 подав до суду відзив на позов, де просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що надав до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю «Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2022 рік за формою ІО-ПОІ (Річна), затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 № 591 - середнооблікова кількість штатних працівників фактично за рік зазначена 95, проте згідно із листом Держстату від 04.07.2014 № 09.3- 6/145-14: «у формі № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці» працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, відображаються лише у рядку 3070 «Облікова кількість штатних працівників на кінець звітного періоду». У відзиві зазначає, що такі працівники не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників по аналогії з працівниками, які перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами та догляду за дитиною, та не відображаються у показниках руху кадрів та фонду робочого часу. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352) з 19.07.2022 були внесені зміни, а саме - вилучено норми щодо збереження роботодавцем середнього заробітку працівникам, яких призвали на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Оскільки, Прикінцеві та перехідні положення Закону №2352 не визначають особливостей застосування положень ч. З статті 119 Кодексу законів про працю України, тому із дня, коли набрав чинності Закон №2352, за працівниками, які проходять військову службу за призовом як до цієї дати, так і після неї зберігається лише місце роботи і посади, тому такі працівники входять до облікової кількості штатних працівників у цілому по підприємству. Вважає відповідач, що в КП «Благоустрій» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади має бути працевлаштовано 3 особи з інвалідністю, тобто вимоги законодавства дотримані.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій, що належать сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 95 осіб, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», КП «Благоустрій» Шполянської міської ради повинна складати 4 особи на противагу позиції відповідача щодо 3 осіб.

Відповідно до даних офіційної звітності КП «Благоустрій» Шполянської міської ради у відповідача працювали особи з інвалідністю: ОСОБА_1 - відпрацьовано 12 місяців (прийнятий на роботу 09.09.2016); ОСОБА_2 - відпрацьовано 12 місяців (прийнятий на роботу 01.04.2020); ОСОБА_3 - відпрацьовано 12 місяців (прийнятий на роботу 04.01.2021); Володимир Запорожець - відпрацьовано 4 місяці (прийнятий на роботу 18.08.2022), що складає - 3 особи (40 міс.: 12 міс. (звітний період - рік) = 3,3 особи, застосовуючи метод заокруглення = 3 особи).

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нарахована відповідачу адміністративно-господарська санкція у сумі 118712,50 грн та 9 971,87 грн пені за несвоєчасну сплату нарахованих санкцій.

Відповідач не погодився з не виконанням нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю та вважає, що має бути влаштовано 3 особи з інвалідністю, виходячи із розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників 83 особи, позаяк до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» з 19.07.2022 внесені зміни - вилучино норми щодо збереження роботодавцем середнього заробітку працівникам, яких призвали на військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України державні органи, органи місцевого самоврядування та їх службові і посадові особи зобов`язані діяти виключно в межах та спосіб, визначені законом.

Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129, передбачає, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Спеціальним законом, що визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21 березня 1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875). Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону №875, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 1-3 ст. 19 Закону №875, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону №875. Відповідно до статті 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне нарахування пені, що обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 у справі № 824/643/18-а та від 21.05.2020 у справі № 520/3919/19 (п.21) зазначає: підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, наявність протипоказань за станом здоров`я особи для роботи на відповідній посаді.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI «Про зайнятість населення» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону №5067-VI наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316, затверджений Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - Порядок №316).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 316 форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Підприємства, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом «Про зайнятість населення» та Наказом №316; звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом №875-ХІІ та Порядком №70; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 3 статті 119 КЗпП України, починаючи з 19 липня 2022 року за працівниками, які призвані на військову службу зберігається місце роботи і посада, проте не зберігається середній заробіток.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством, яке використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Відповідач стверджує, що середньооблікова кількість штатних працівників складає 83 особи та обґрунтовує, що до середньооблікової кількості штатних працівників не мають включатися працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації.

Варто розрізніти призначення для здійснення спостереження статистичної звітності та інших форм звітності. Держстат у листі від 04.07.2014 № 09.3-6/145-14 зазначає: «у формі № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці» працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, відображаються лише у рядку 3070 «Облікова кількість штатних працівників на кінець звітного періоду» - вищезгадані працівники не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників по аналогії з працівниками, які перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами та догляду за дитиною. Також вони не відображаються у показниках руху кадрів та фонду робочого часу.

У формі № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці» нарахування, здійснені таким працівникам, включаються до рядка 1020 «Фонд оплати праці усіх працівників», без зазначення їхньої кількості у рядку 1040 «Середньооблікова кількість штатних працівників».

Суд бере до уваги, що в листі - рекомендації із заповнення статистичного звіту 1-ПВ, проте про заповнення іншої звітності не йдеться.

Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 (далі по тексту - Іструкція) визначає, що «під час обчислення середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу «враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4,2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції)». Згідно з пунктом 3.2.2 Інструкції не передбачено неврахування мобілізованих працівників під час обчислення середньооблікової кількості штатних працівників за якими зберігається місце роботи і посада.

Не включення відповідачем мобілізованих працівників до середньооблікової кількості штатних працівників є необгрунтованим та таким, що суперечить вимогам КЗпП України та іншим чинним нормативно-правовим актам, тому середньооблікова кількість штатних працівників відповідача має складати 95 осіб згідно правильного розрахунку позивача, тому норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю (застосовуючи правила заокруглення) становить 4 особи (95*0,04=3,8).

З огляду на те, що у відповідача (відповідно до даних офіційної звітності відповідача доданої до матеріалів справи) працювали лише 3 особи з інвалідністю: (40 міс.: 12 міс. (звітний період - рік) = 3,3 особи, застосовуючи заокруглення = 3 особи), тому норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем у 2022 році не виконаний.

Доказів стосовно створення робочого місця для інших осіб з інвалідністю, подання відповідної звітності з метою інформування про необхідність заповнення вакантної посади, доказів розгляду звернення осіб з інвалідністю за працевлаштуванням на підприємстві, або самостійного повідомлення підприємством не було надано.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю, з огляду на Порядок подання підприємствами, установами організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (далі - Порядок №70), роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

30.05.2023 Звенигородська філія Черкаського обласного центру зайнятості листом №18.03-02/785 повідомила позивача, що протягом 2022 року звідність форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» одноразово подана відповідачем до регіонального центру зайнятості.

Подання форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» не свідчить про фактичне працевлаштування осіб з інвалідністю та виконання нормативу.

Передбачена ч. 1 ст. 20 Закону №875 міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону №875, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справах № 817/652/17, № 802/707/17-а.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наданий до матеріалів адміністративної справи розрахунок суми адміністративного-господарських санкцій - середня річна заробітна плата штатного працівника відповідача у 2022 році становить 118712,5 грн.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у сумі 118712,50 грн та за відсутності доказів сплати адміністративно-господарських санкцій у встановлені строки Законом №875 позивач правомірно нарахував 9971,87 грн пені за несвоєчасну сплату відповідачем санкцій.

Відповідачем доказів виконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідностю у 2022 році до суду не надано, Інструкцією від 28.09.2005 №286 не передбачено неврахування мобілізованих працівників під час обчислення середньооблікову кількість штатних працівників за якими згідно КЗпП України зберігається робоче місце, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у сумі 118712,50 грн за незайняті у 2022 році робочі місця особами з інвалідністю та пені у сумі 9971,87 грн за несвоєчасну сплату санкцій є обґрунтованими, позов належить задовольнити.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України під час задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи статус позивача як органу державної влади - суб`єкта владних повноважень та відсутність доказів судові витрати розподілу не належать.

Керуючись ст.2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з КП «Благоустрій» Шполянської міської ради (вул. Межакова Юрія 23, м. Шпола, 20603, ЄДРПОУ 38345352) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (18002, м. Черкаси, вул. Благовісна 269/105, код ЄДРПОУ 21368023) адміністративно-господарську санкцію за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2022 році у сумі 118712 грн (сто вісімнадцять тисяч сімсот дванадцять) грн 50 коп та пені у сумі 9971 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят одна) 87 коп за несвоєчасну сплату санкцій на рахунок позивача за реквізитами: Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області - код ЄДРПОУ 37930566, МФО 899998, р/р UA 808999980313181230000023759.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам у справі:

позивач: Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю [вул. Благовісна 269/105, м. Черкаси, 18002, РНОКПП 21368023];

відповідач: КП «Благоустрій» Шполянської міської ради [вул. Межакова Юрія 23, м. Шпола, 20603, ЄДРПОУ 38345352].

Рішення суду складене 25.12.2023.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА