Рішення

від 06.12.2023 по справі 580/7382/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року справа № 580/7382/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Руденко А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Могили І.,

представника позивача - Войтенко К.В. (за ордером адвоката),

представника відповідача - Левенець А.М. (самопредставництво),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №580/7382/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Леріда» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Леріда» з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2023 №5477/23-00-07-04-01, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 26 032 820 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта позапланової документальної невиїзної перевірки з метою перевірки законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2023 року, яке становить більше 100 тис. грн., якою встановлено порушення п. 44.1, п.44.6 ст. 44, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 193 ст. 198, п. 200.1, п. 204 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Позивач посилається на відсутність підстав для призначення позапланової документальної невиїзної перевірки, оскільки відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України перевірка призначається у разі, коли платником податку подано декларацію, у якій заявлено податок на додану вартість до відшкодування з бюджету за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 ПК України операціями. Проте у податковій декларації з ПДВ за лютий 2023 року відшкодування з бюджету за рахунок від`ємного значення не було заявлено.

Також позивач не був ознайомлений із наказом про проведення позапланової виїзної перевірки до її початку; був позбавлений права подати первинні документи за запитом відповідача, оскільки копія запиту отримана 27.04.2023, а перевірка проводилась з 24.04.2021 по 27.04.2023; висновки перевірки грунтуються лише на звітності платника податків, без дослідження первинних документів обліку, на підставі яких така звітність формується. Вважає, що невиконання процедурних вимог Податкового кодексу України щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких перевірок. Посилається на правові позиції Верховного Суду, які містяться у постанові від 13.02.2018 у справі №808/3439/16 та постанові від 07.08.2018 у справі №813/520/17.

Щодо протиправності висновку про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2023 року зазначає, що він сформований у зв`язку із ввезенням товару на митну територію України. Відповідно до положень п. 201.12 ст. 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства. Ввезення товарів на митну територію України підтверджується договорами, укладеними з контрагентами, виконання яких підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які розкривають зміст господарських операцій та підтверджують рух активів підприємства, зміни у власному капіталі та отримання реального результату в процесі господарської діяльності. Податкові зобов`язання з ПДВ задекларовані та сплачені відповідно до митних декларацій, податковим органом не зменшені та грошові кошти не повернуті, а отже позивач має право на формування податкового кредиту за вищезазначеними господарськими операціями.

Звертає увагу, що зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника податку (їх вартість), а так само створення умов приросту (збереження) у майбутньому. В той же час необов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане у майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Господарський характер операцій придбання товарів ТОВ «Леріда» визначається спрямованістю останнього на одержання прибутку; кожний платник вправі одноособово оцінювати ефективність та доцільність своїх економічних рішень, виходячи з поставленої мети; здійснені господарські операції відповідають діловій меті діяльності підприємства та сприяли отриманню прибутку підприємства із подальшою сплатою податків до бюджету, проведені у рамках статутної діяльності підприємства.

З огляду на зазначене вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 07.09.2023, зазначив, що перевірка призначена на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до якого позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, зокрема, з від`ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, що також узгоджується з приписами п. 200.11 ст. 200 ПК України. Отже перевірка проведена на законній підставі.

Щодо необізнаності позивача про призначення та проведення перевірки, то наказом від 06.04.2023 №620-п була призначена документальна позапланова виїзна перевірка відповідача з метою перевірки законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2023 року, яке становить більше 100 тис. грн, проте розпочати перевірку не виявилось можливим у зв`язку з відсутністю посадових осіб позивача за податковою адресою АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим наказом від 17.04.2023 №681-п була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка. Засобами поштового зв`язку копія наказу, повідомлення про початок перевірки та запит про надання первинних документів були направлені позивачу 17.04.2023 завчасно, за 4 дні до початку проведення перевірки. Позивач отримав поштове повідомлення в останній день проведення перевірки, тобто 27.04.2023. З врахуванням приписів п. 86.4 ст. 86 ПК України, відповідно до яких акт перевірки складається та реєструється посадовими особами, які проводили перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку, та приписів п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди з актом перевірки платник податків протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту перевірки, має право подати на нього заперечення, позивач мав достатньо часу та можливості для надання документів для врахування їх контролюючим органом під час прийняття рішення за результатами перевірки. Проте позивач таким правом не скористався та документи не надав. Крім цього, відповідач під час проведення перевірки використав документи довільного характеру, надані позивачем до комісії з питань зупинення, реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Черкаській області. Отже доводи відповідача щодо порушень при призначенні та проведенні перевірки не відповідають дійсності.

Щодо інших питань, то ТОВ «Леріда» зареєстровано 18.08.2022, як платник ПДВ зареєстровано 01.09.2022. За період вересень-грудень 2022 року позивач імпортував товарів широкого асортименту на суму 26 020 050 грн, проте за весь період до дати складання акту перевірки згідно ЄРПН та податкових декларацій з ПДВ податкові зобов`язання не декларував, отже відсутня будь-яка реалізація товарів. Відповідно даних фінансової звітності малого підприємства за 2022 рік сума запасів, у т.ч. готової продукції, станом на 31.12.2022 складає 128449,5 тис. грн. Відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, у позивача недостатньо працівників для забезпечення належного зберігання (охорона, проведення інвентаризації залишків, підготовка до продажу і т.д.) імпортованого товару у великих обсягах.

Також проведеним аналізом даних ЄРПН у ТОВ «Леріда» протягом всього періоду діяльності відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування мережею інтернет, оплату логістичних послуг та інші витрати, необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності суб`єктами господарювання, характерні для підприємств реального сектору економіки.

Згідно повідомлення про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, форма 20-ОПП, позивач орендує склад в м. Дніпро, вул. Берегова, 143 у ТОВ «Профілактика». Проте згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на майно за вказаною адресою знаходиться будівля СТО, належна ТОВ «Салют», і останнє повідомило відповідача, що вказане приміщення в оренду не здає та з ТОВ «Леріда» не має ніяких відносин. Вказане свідчить про неможливість зберігання товару.

Щодо транспортування товару із зони митного контролю, то відповідно документів дозвільного характеру, наданих позивачем до комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС, то транспортування по митній території України здійснюється автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.09.2022 №7609-ЛО (місце складання - м. Дніпро). Проте згідно податкової інформації позивач не мав жодних фінансово- господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 , адреса пункту розвантаження не має жодного відношення до діяльності позивача.

Крім цього згідно податкової інформації у ФОП ОСОБА_1 відсутні наймані працівники, останній має у власності лише легковий автомобіль Subaru Outback; автомобілі, якими здійснювались перевезення, належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте фінансово-господарські відносини між вказаними особами та ФОП ОСОБА_1 відсутні; у деяких транспортних засобів технічні характеристики не відповідають кількості перевезеного вантажу відповідно до ТТН; у більшості ТТН не зазначено вагу вантажу, внаслідок чого неможливо провести аналіз відповідності технічних характеристик транспортних засобів в частині вантажопідйомності та ваги товарів по всіх ТТН.

Відповідно до приписів п. 198.5 «г» ст. 198 ПК України у разі використання платником податку товарів, придбаних з ПДВ, по яких суми податку були включені до податкового кредиту, в операціях, що не є господарською діяльністю платника, платник зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з вартості придбання товарів. За висновком відповідача позивач не відніс до складу податкових зобов`язань суму 26020050 грн, що вплинуло на правильність заповнення р. 16.1 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» декларації з ПДВ за лютий 2023 року.

20.09.2023 позивач надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що не був повідомлений про початок перевірки, оскільки термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення, але й отримання відомостей про призначення перевірки.

Щодо ненадання первинних документів, то копію запиту позивач отримав 27.04.2023, тому не мав об`єктивної можливості надати документи про проведення перевірки.

Посилання контролюючого органу на порушення норм законодавства контрагентами контрагентів є помилковим, оскільки жодним чином не впливає на реальність господарської операції з поставки та знаходиться за межами господарської компетенції об`єкта господарювання і не входить до прав та обов`язків платника податків. Крім цього норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами-покупцями. Якщо цей платник (продавець) мав реальні доходи у зв`язку з продажем товарів (робіт, послуг) у рамках використання у його господарській діяльності, порушення певним покупцем товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового зобов`язання, тому платник податку не повинен зазнавати негативних наслідків за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Ухвалою судді від 22.08.2023 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. призначено підготовче засідання.

Усною ухвалою суду від 19.10.2023, занесеною до протоколу підготовчого засідання, підготовче провадження продовжено на 30 днів.

Усною ухвалою суду від 14.11.2023, занесеною до протоколу підготовчого засідання, закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, позов просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Леріда» (позивач у справі) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організації як юридична особа 18.08.2022, код за ЄДРПОУ 44753929. 01.09.2022 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

17.03.2023 позивач подав до Головного управління ДПС в Черкаській області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2023 року, в якій задекларував суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду яка склала 26032,8 тис. грн.

Наказом відповідача від 06.04.2023 №620-п була призначена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Леріда» за податковою адресою АДРЕСА_1 з 10.04.2023 тривалістю 5 робочих днів з метою перевірки законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2023 року, яке становить більше 100 тис. грн. (т. 3, а.с. 102)

Згідно акту про відсутність посадових осіб ТОВ «Леріда» за податковою адресою та неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 11.04.2023 №516/23-00-07-04-02/44753929 посадовими особами відповідача встановлено відсутність директора та головного бухгалтера в одній особі ОСОБА_4 за податковою адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим не вдалось вручити копію наказу від 06.04.2023 №620-п та направлення на проведення перевірки та розпочати перевірку.(т. 3, а.с. 103).

Листом від 11.04.2023 за №5972/6/23-00-07-04-04 на податкову адресу відповідача був направлений акт про відсутність посадових осіб за податковою адресою від 11.04.2023 №516/23-00-07-04-02/44753929 (т. 3, а.с. 101)

Наказом відповідача від 17.11.2022 №1872-п на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Леріда» за вказаною податковою адресою з 21.04.2023 тривалістю 5 робочих днів з метою перевірки законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2023 року, яке становить більше 100 тис. грн. (т. 3, а.с. 105).

Копія наказу від 17.11.2022 №1872-п, повідомлення від 17.04.2023 №100/23-00-02-04-01 та запиту №6835/6/23-00-07-04-04 від 17.04.2023про надання пояснення та документального підтвердження господарських операцій з імпорту товарів та їх транспортування до пункту призначення на митній території, нереалізації імпортованих товарів протягом тривалого часу у строк до 25.04. 2023 були направлені позивачу та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримані 27.04.2023 (т. 3, а.с. 109).

04.05.2023 посадовою особою відповідача складено акт №4389/23-00-07-04-01/44753929 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Леріда» (далі - акт) (т. 3, а.с. 110-127).

Актом перевірки встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2023 по рядку 16.1 декларації «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» включено від`ємне значення попередніх звітних періодів у сумі 26030735 грн. у зв`язку з придбанням послуг, пов`язаних з митним оформленням на суму ПДВ 10675 грн та імпорт товарів широкого асортименту (ложки туристичні, м`які іграшки, косметичні засоби, щітки для волосся, постільна білизна, дзеркала, машинки для підстригання волосся, трикотажні полотна, взуття, запасні частини до велосипедів та ін) на суму ПДВ 26020050 грн за вересень-грудень 2022 року.

На обгрунтування висновку про завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у пункті 3.2.1 «Податковий кредит» акта перевірки зазначено, що:

ТОВ «Леріда» не надано до проведення перевірки первинних документів, що підтверджують податковий кредит щодо придбання послуг на митній території України за основною ставкою на 10675 грн, чим порушено вимоги п. 44.1, п. 44.6 ст. 44 та п. 1298.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України та завищено суму рядка 16.1 Декларацій «Від`ємне значення. що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за лютий 2023 року на суму 10675 грн.

ТОВ «Леріда» зареєстровано 18.08.2022, платник ПДВ з 01.01.2022, при цьому як новостворене підприємство за вересень-грудень імпортувало товарів широкого вжитку на суму 26020050 грн. проте, за період з вересня 2022 по дату реєстрації акта перевірки згідно даних ЄРПН та податкових декларацій з ПДВ відсутня будь-яка реалізація товарів. Відповідно даних фінансової звітності малого підприємства за 2022 рік, поданого 06.02.2023 №9305239202 сума запасів (р. 1103 запаси, у тому числі готова продукція) станом на 31.12.2022 складає 128449,5 тис. грн.

Відповідно поданих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку а також сум нарахованого єдиного внеску кількість працівників позивача складала: за 111 кв. 2022 року - 1 особа; за 1V кв. 2022 року - 5 осіб; за 1 квартал 2023 року - 5 осіб (з березня 2023 року 1 особа - директор і головний бухгалтер - ОСОБА_4 ).

Відповідно реєстраційних даних з 27.12.2022 одноосібним засновником та директором ТОВ «Леріда» є ОСОБА_4 , який згідно даних з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела доходів, отриманих від податкових агентів отримував доходи з 23.02.2018 в ТОВ «Сільпо-Фуд».

Таким чином, у ТОВ «Леріда» недостатньо працівників для забезпечення належного зберігання (охорони, проведення інвентаризації залишків, підготовка до продажу і т.д.) імпортованого товару у великих розмірах.

Також проведеним аналізом даних ЄРПН у ТОВ «Леріда» протягом всього періоду діяльності встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та устаткування, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та інших основних фондів, у тому числі орендованих. Протягом періоду діяльності відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування мережею інтернет, оплату логістичних послуг та інші витрати, необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності суб`єктами господарювання, характерні для підприємств реального сектору економіки.

У всіх товарно-транспортних накладних, використаних під час перевірки, пунктом розвантаження імпортованих товарів зазначена адреса м. Дніпро, вул. Берегова, 143.

Згідно повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, форма №20-ОПП, ТОВ «Леріда» орендує склад за адресою: м. Дніпро, вул. Берегова, 143.

Згідно договору оренди нежитлового складського приміщення №19/09/2022 від 19.09.2022, укладеного з ТОВ «Профілактика», позивач орендує нежитлове приміщення 250 кв. м за адресою: м. Дніпро, вул. Берегова, 143 (т. 3, а.с. 144-147).

ТОВ «Профілактика» (код ЄДРПОУ 25534576) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та не подає жодну податкову звітність з листопада 2018 року по теперішній час, що свідчить про відсутність працівників та здійснення господарської діяльності товариства, в тому числі доходу від надання майна в оренду позивачу. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності ТОВ «Профілактика» перебуває квартира площею 58.1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кубійовича. Інші об`єкти нерухомого майна відсутні.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою м. Дніпро, вул. Берегова, 143 знаходяться будівлі СТО, які належать на праві власності ТОВ «Салют» (код ЄДРПОУ 24993052) з 29.03.2018 (т. 3, а.с. 149 -150).

Листом від 07.12.2022 №33, наданим на запит відповідача, ТОВ «Салют» повідомило, що приміщення за адресою м. Дніпро, вул. Берегова, 143 в оренду не здає, ніяких відносин з ТОВ «Леріда» не має (т. 3, а.с. 148).

Вищенаведене свідчить про неможливість зберігання ТОВ «Леріда» товарних запасів за адресою м. Дніпро, вул. Берегова, 143.

Під час проведення перевірки відповідачем були використані товарно-транспортні накладні, надані позивачем комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Черкаській області, в яких замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем зазначено ТОВ «Леріда», перевізником зазначений ФОП ОСОБА_1 . Перелік товарно-транспортних накладних зазначений у акті перевірки.

Згідно документів, поданих позивачем до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Черкаській області, транспортування імпортованих товарів на митній території України здійснюється автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) відповідно до договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.09.2022 №7609-ЛО (т. 3, а.с. 151-154).

Згідно розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 11 квартал 2022 - 1 квартал 20223 позивач будь-якого доходу ФОП « ОСОБА_1 не сплатив; відповідно даних з державного реєстру фізичних осіб -платників податків про джерела доходів, отриманих від податкових агентів та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами за 2022 рік ФОП ОСОБА_1 будь-яких доходів від позивача не отримав. Вказане свідчить про відсутність фінансово-господарських відносин (т. 4, а.с. 169-175).

Згідно даних з інформаційної бази «НАІС ДДАІ» МВС України ФОП ОСОБА_1 має у власності лише автомобіль Subaru Outback (т. 3, а.с. 155).

Згідно ТТН перевезення здійснювалось автомобілем ГАЗ 330202, державний номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до даних інформаційної бази «НАІС ДДАІ» МВС України належить на праві власності ОСОБА_2 (код НОМЕР_3 ) з 13.03.2021, проте фінансово-господарські відносини між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до даних, зазначених у ТТН в графі «відомості про параметри транспортного засобу» вантажопідйомність автомобіля ГАЗ 330202, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 1500 кг, що підтверджується даними з інтернет ресурсів. Проте у ТТН зазначено, що даний автомобіль документально перевозив вагу, яка не відповідає його реальним технічним характеристикам:

-відповідно ТТН від 26.09.2022 №16893 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення комплектів постільної білизни з бавовни 12846 кг;

-відповідно ТТН від 28.09.2022 №17927 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного із синтетичних волокон 15548 кг;

-відповідно ТТН від 28.09.2022 №17011 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного із синтетичних волокон 6580 кг;

-відповідно ТТН від 29.09.2022 №18044 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного із синтетичних волокон 13502 кг;

-відповідно ТТН від 30.09.2022 №17216 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення рушників махрових бавовняних, кухонних, банних, покривал постільних синтетичних трикотажних 13706 кг;

-відповідно ТТН від 30.09.2022 №35172 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення комплектів постільної білизни з бавовни 8240 кг;

-відповідно ТТН від 05.10.2022 №18515 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного із синтетичних волокон 9552 кг;

-відповідно ТТН від 10.11.2022 №220846 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного (тканина) 15186 кг;

-відповідно ТТН від 17.11.2022 №21301 графи «відомості про вантаж» зазначено полотна трикотажного (тканина) 6680 кг (т. 3, а.с. 156-164).

Також згідно ТТН перевезення здійснювалось автомобілем MERCEDES-BENZ, 1320, державний номерний знак НОМЕР_4 , який відповідно до даних інформаційної бази «НАІС ДДАІ» МВС України належить на праві власності ОСОБА_3 (код НОМЕР_5 ) з 07.08.2020, проте фінансово-господарські відносини між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 відсутні (т. 3, а.с. 165)

Відповідно до даних, зазначених у ТТН в графі «відомості про параметри транспортного засобу» вантажопідйомність вказаного транспортного засобу складає 6700 кг, що підтверджується даними з інтернет ресурсів. Проте у ТТН зазначено, що даний автомобіль документально перевозив вагу, яка не відповідає його реальним технічним характеристикам:

-відповідно ТТН від 06.10.2022 №17667 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення покривал постільних синтетичних трикотажних 15558 кг;

-відповідно ТТН від 22.11.2022 №21493 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного із синтетичних волокон 17465 кг;

-відповідно ТТН від 24.11.2022 №21860 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного тканини 13880 кг;

-відповідно ТТН від 28.11.2022 №20308 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення комплектів постільної білизни з бавовни 11944 кг (т. 3, а.с. 166-169).

У більшості ТТН не зазначено вагу вантажу, внаслідок чого неможливо провести аналіз відповідності технічних характеристик транспортних засобів в частині вантажопідйомності та ваги товарів по всіх ТТН.

Враховуючи викладене перевіркою не підтверджено наявність імпортованого товару на складах товариства, у зв`язку з чим такий товар використано в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. В порушення абз «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України за вересень-грудень 2022 року позивач не відніс до складу податкових зобов`язань суму 26020050 грн, в тому числі за вересень 2022 року суму 3766188 грн, за жовтнь 2022 року суму 10940743 грн, за листопад 2022 року суму 10250038 грн та за грудень 2022 року суму 1063081 грн, що вплинуло на правильність заповнення р. 16.1 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового ) періоду» декларації з ПДВ за лютий 2023 року.

За висновком акту перевірки встановлено порушення ТОВ Леріда» вимог п. 44.1, п.44.6 ст. 44, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 193 ст. 198, п. 200.1, п. 204 ст. 200 ПК України, п. 4 розділу 11 «Податковий кредит Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 №21, зареєстрованого Міністерством юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2023 року на суму 26032820 грн. (т. 3, а.с. 110-127).

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 15.06.2023 №5477/23-00-07-04-01, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 26 032 820 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальної позапланової перевірки зазначений у пункті статті 78 ПК України .

Так, згідно підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

В свою чергу розділом V ПК України визначений порядок сплати податку на додану вартість.

Пунктом 200.11 статті 200 передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

За змістом вказаних приписів підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачає підстави проведення позапланової документальної перевірки, а пунктом 200.11 статті 200 ПК України визначені строки її проведення.

Щодо підстав проведення перевірки, то сполучник «та/або» вказує на те, що самостійними підставами проведення перевірки є такі:

коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

коли платником подано декларацію з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Судом встановлено, що 17.03.2023 позивач подав до Головного управління ДПС в Черкаській області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2023 року, в якій задекларував суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду яка склала 26032,8 тис. грн.

Оскільки сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, склала більше 100 тис. грн, відповідач на законній підставі прийняв наказ від 17.11.2022 №1872-п про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача (т. 3, а.с. 102).

З вказаних підстав доводи позивача про відсутність підстав для проведення невиїзної перевірки є безпідставними.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Стаття 42 ПК України передбачає, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті (пункт 42.1).

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2).

Згідно пункту 78.5 статті 78 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже за змістом вказаних приписів документальна невиїзна перевірка може бути розпочата лише у разі, коли копія наказу про проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки направлені платнику податку рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його податковою адресою та отримані ним до початку проведення перевірки.

Судом встановлено, що згідно наказу 17.04.2023 №681-п передбачено провести перевірку з 21 квітня 2023 року тривалістю 5 робочих днів. Тобто останнім днем проведення перевірки є 27.04.2023.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 3, а.с. 109) позивач отримав копію наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату та місце її проведення 27.04.2023, тобто в останній день її проведення. З огляду на це позивач вказує, що відповідач не мав права проводити перевірку, оскільки ним не отримано копію наказу та повідомлення про проведення перевірки до її початку, тобто до 21.04.2023.

Проте суд зазначає, що згідно пункту 82.2 статті 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів. Тобто у наказі зазначається тривалість перевірки.

Зважаючи на ту обставину, що позивач отримав копію наказу на проведення перевірки та повідомлення про її дату та місце 27.04.2023, на думку суду позивач мав право провести таку перевірку в цей же день, тобто в останній день тривалості перевірки.

Окрім цього суд зазначає, що з метою перевірки правильності декларування від`ємного значення більше ніж 100 тис. грн. у податковій декларації за лютий 2023 року відповідач наказом від 06.04.2023 №620-п призначив документальну позапланову виїзну перевірку позивача з 10.04.2023 (т. 3, а.с. 102), яка не відбулась у зв`язку з відсутністю позивача за податковою адресою, що підтверджується актом відповідача від 11.04.2023 №516/23-00-07-04-02/44753929.

У зв`язку з цим відповідач вимушений був призначити документальну невиїзну перевірку згідно з наказом від 17.04.2023 №681-п.

Копія вказаного наказу та повідомлення від 17.04.2023 про початок перевірки були направлені позивачу в цей же день.

Згідно Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950 нормативні строки пересилання місцевої простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Тобто пересилання рекомендованої кореспонденції в межах м. Черкаси здійснюється протягом 3 днів, отже позивач завчасно був повідомлений про дату початку перевірки.

Суд також враховує, що листом від 11.04.2023 за №5972/6/23-00-07-04-04 відповідач направив позивачу за його податковою адресою акт про відсутність посадових осіб за податковою адресою від 11.04.2023 №516/23-00-07-04-02/44753929 (т. 3, а.с. 101).

Крім цього зі змісту акта перевірки вбачається, що на електронну пошту позивача leridatovcom@gmasl.com був направлений лист від 18.04.2023 №7237/6/23-00-07-04-04, яким повідомлено інформацію про проведення документальної перевірки.

Отже відповідач вчинив всі необхідні дії для того, щоб у передбачені статтями 78 та пунктом 200.11 ПК України провести документальну перевірку законності декларування позивачем від`ємного значення з ПДВ у сумі більше 100 тис. грн, проведення якої є обов`язковим відповідно до закону.

Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 у справі №540/427/19 зробив правовий висновок, згідно якого порушення правової процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення; дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act), разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Такі ж правові позиції зазначені Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справа № 813/1790/18 та від 22 травня 2020 року у справі № №825/2328/16, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 400/4409/21, відповідно до яких порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що проведення відповідачем перевірки за умови повідомлення позивача про її призначення в останній день такої перевірки не вплинуло на зміст прийнятого рішення, тобто на спірне податкове повідомлення-рішення, а отже не є підставою для його скасування.

Позивач також стверджує, що відповідач здійснив перевірку за відсутності первинних документів бухгалтерського обліку, які не могли бути надані відповідачем у відповідь на запит, який надійшов йому 27.04.2023.

Щодо вказаних доводів суд зазначає, що згідно пункту 83.1 статті 81 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Згідно пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно пункту 85.4 статті 85 ПК При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно пункту 86.4 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Пунктом 86.7 вказаної статті передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Судом встановлено, що 17.04.2023 разом з копією наказу на проведення перевірки та повідомленням про її початок та місце проведення був направлений запит відповідача №6835/6/23-00-07-04-04 від 17.04.2023 про надання пояснення та документального підтвердження господарських операцій з імпорту товарів та їх транспортування до пункту призначення на митній території, нереалізації імпортованих товарів у строк до 25.04. 2023.

Проте позивач, отримавши 27.04.2023 вказаний запит, копії документів не надав, заперечення на акт перевірки та копії документів також не подавав.

Водночас згідно акту перевірки під час перевірки були використані копії первинних документів бухгалтерської звітності, надані позивачем до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Черкаській області разом з повідомленням від 17.01.2023 №01/01-ГУДПС-1 (т. 3, а.с. 131-143).

Отже відсутні підстави стверджувати, що акт перевірки складений без врахування первинних документів бухгалтерського обліку позивача.

Враховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що позапланова документальна невиїзна перевірка позивача проведена у відповідності до вимог законодавства, а доводи позивача про порушення процедури проведення перевірки є необгрунтованими.

Щодо суті порушення, а саме завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2023 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу,

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Тобто у разі використання платником податку товарів, придбаних з податком на додану вартість, по яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, в операціях, що не є господарською діяльністю платника, відповідно до пункту 198.5 «г» статті 198 ПК України платник зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з вартості придбаних товарів.

Відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування визначається виходячи з вартості придбання товарів.

Відповідно до пункту 201 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Судом встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи копій зовнішньоекономічних контрактів та митних декларацій позивач протягом вересня-грудня 2022 року придбав послуги, пов`язані з митним оформленням товарів на суму ПДВ 10675 грн, та товари широкого асортименту (ложки туристичні, м`які іграшки, косметичні засоби, щітки для волосся, постільна білизна, дзеркала, машинки для підстригання волосся, трикотажні полотна, взуття, запасні частини до велосипедів та ін) на суму ПДВ 26020050 грн; сплачений при митному оформленні товарів податок на додану вартість у загальній сумі 26030735 грн. включив до складу податкового кредиту.

Вказані обставини не є спірними.

У зв`язку з відсутністю реалізації придбаного товару сума ПДВ у сумі 26030735 грн. у податковій декларації з ПДВ за лютий 2023 року була відображена у рядку 21 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду), та відповідно була відображена у рядку 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду». Внаслідок вказаноговід`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, зазначене у рядку 16 декларації, склало вищеозначену суму.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок відповідача про те, що позивач використав придбані товари у в операціях, що не є його господарською діяльністю, у зв`язку з чим зобов`язаний був нарахувати податкові зобов`язання у сумі 26030735 грн. У зв`язку з відсутністю нарахування податкових зобов`язань позивачем завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2023 на суму 26032820 грн.

Отже спірним у цій справі є питання щодо використання придбаного товару позивачем.

Так, позивач стверджує, що придбаний товар був перевезений з місця митного оформлення на склад в м. Дніпро, вул. Берегова. 143 і знаходиться на вказаному складі до сьогодні, його реалізація не здійснювалась.

Натомість відповідач стверджує про відсутність придбаного товару на складі в м. Дніпро, вул. Берегова, 143, що дає йому підстави стверджувати про використання придбаного товару позивачем у негосподарській діяльності.

Судом встановлено, що згідно повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, форма №20-ОПП, позивач орендує склад за адресою: м. Дніпро, вул. Берегова, 143.

Також згідно договору оренди нежитлового складського приміщення №19/09/2022 від 19.09.2022, укладеного з ТОВ «Профілактика», позивач орендує нежитлове приміщення 250 кв. м за адресою: м. Дніпро, вул. Берегова, 143 (т. 3, а.с. 144-147).

Проте згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою м. Дніпро, вул. Берегова, 143 знаходяться будівлі СТО, які належать на праві власності ТОВ «Салют» (код ЄДРПОУ 24993052) з 29.03.2018 (т. 3, а.с. 149 -150).

Листом ТОВ «Салют» від 07.12.2022 №33 підтверджується, що приміщення за адресою м. Дніпро, вул. Берегова, 143 в оренду останнє не здає, ніяких відносин з ТОВ «Леріда» не має (т. 3, а.с. 148).

Виходячи з положень КАС України про належність, допустимість, достатність та достовірність доказів суд дійшов висновку, що такими доказами є інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою м. Дніпро, вул. Берегова, 143 та лист ТОВ «Салют» від 07.12.2022 №33, які підтверджують, що за вказаною адресою знаходиться СТО, яке належить ТОВ «Салют» і в оренду не передано.

Щодо договору оренди нежитлового складського приміщення №19/09/2022 від 19.09.2022, укладеного з ТОВ «Профілактика», то у ньому не зазначено, на якій підставі належить приміщення вказаному підприємству: на праві оренди чи на праві власності, і відповідні документи не зазначені. Отже вказаний договір оренди не є належним доказом.

Крім цього, відповідачем встановлено, що розрахунки за надання послуг з оренди приміщення між позивачем та ТОВ «Профілактика» не здійснювались.

На спростування вказаної обставини позивач надав копію угоди про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.10.2023 та лист ТОВ «Профілактика» без номера і дати про зарахування зустрічних однорідних вимог (т. 5, а.с. 189- 190).

Проте суд оцінює вказані докази критично, оскільки по-перше вони складені під час судового розгляду справи, а по друге зустрічними однорідними вимогами є невиконане грошове зобов`язання ТОВ «Профілактика» за договором поставки від 13.10.2023, тобто договір поставки укладений пізніше, ніж угода про припинення зобов`язання від 02.10.2023. Крім цього, як стверджує позивач, товар ним не реалізовувався, що суперечить змісту угоди про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.10.2023

Також у судовому засіданні представник позивача стверджував про існування в м. Дніпрі іншої вулиці Берегової, 143, проте доказів на підтвердження цієї обставини не надав.

Вищенаведене свідчить про неможливість зберігання товарних запасів позивача за адресою м. Дніпро, вул. Берегова, 143.

Судом встановлено, що згідно товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, товар перевозився з м. Києва, м. Одеси, м. Чернівці, м. Івано-Франківськ до м. Дніпро, пункт розвантаження вул. Берегова, 143.

Проте перевезення товарів до вказаного пункту призначення не могло бути здійснено у зв`язку з тим, що позивачем приміщення за вказаною адресою не використовувалось.

Відповідно до даних, зазначених у ТТН в графі «відомості про параметри транспортного засобу» вантажопідйомність автомобіля ГАЗ 330202, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 1500 кг, що підтверджується даними з інтернет ресурсів. Проте у ТТН зазначено, що даний автомобіль документально перевозив вагу, яка не відповідає його реальним технічним характеристикам:

-відповідно ТТН від 26.09.2022 №16893 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення комплектів постільної білизни з бавовни 12846 кг;

-відповідно ТТН від 28.09.2022 №17927 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного із синтетичних волокон 15548 кг;

-відповідно ТТН від 28.09.2022 №17011 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного із синтетичних волокон 6580 кг;

-відповідно ТТН від 29.09.2022 №18044 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного із синтетичних волокон 13502 кг;

-відповідно ТТН від 30.09.2022 №17216 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення рушників махрових бавовняних, кухонних, банних, покривал постільних синтетичних трикотажних 13706 кг;

-відповідно ТТН від 30.09.2022 №35172 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення комплектів постільної білизни з бавовни 8240 кг;

-відповідно ТТН від 05.10.2022 №18515 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного із синтетичних волокон 9552 кг;

-відповідно ТТН від 10.11.2022 №220846 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного (тканина) 15186 кг;

-відповідно ТТН від 17.11.2022 №21301 графи «відомості про вантаж» зазначено полотна трикотажного (тканина) 6680 кг (т. 3, а.с. 156-164).

Також згідно ТТН перевезення здійснювалось автомобілем MERCEDES-BENZ, 1320, державний номерний знак НОМЕР_4 , який відповідно до даних інформаційної бази «НАІС ДДАІ» МВС України належить на праві власності ОСОБА_3 (код НОМЕР_5 ) з 07.08.2020, проте фінансово-господарські відносини між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 відсутні (т. 3, а.с. 165)

Відповідно до даних, зазначених у ТТН в графі «відомості про параметри транспортного засобу» вантажопідйомність вказаного транспортного засобу складає 6700 кг, що підтверджується даними з інтернет ресурсів. Проте у ТТН зазначено, що даний автомобіль документально перевозив вагу, яка не відповідає його реальним технічним характеристикам:

-відповідно ТТН від 06.10.2022 №17667 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення покривал постільних синтетичних трикотажних 15558 кг;

-відповідно ТТН від 22.11.2022 №21493 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного із синтетичних волокон 17465 кг;

-відповідно ТТН від 24.11.2022 №21860 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення полотна трикотажного тканини 13880 кг;

-відповідно ТТН від 28.11.2022 №20308 графи «відомості про вантаж» зазначено перевезення комплектів постільної білизни з бавовни 11944 кг (т. 3, а.с. 166-169).

У більшості ТТН не зазначено вагу вантажу, внаслідок чого неможливо провести аналіз відповідності технічних характеристик транспортних засобів в частині вантажопідйомності та ваги товарів по всіх ТТН.

Отже вищеозначені перевезення не могли бути здійснені автомобілями ГАЗ 330202, державний номерний знак НОМЕР_2 та MERCEDES-BENZ, 1320 державний номерний знак НОМЕР_4 .

Щодо договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.09.2022 №7609-ЛО, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , то перевіркою встановлено, що оплата послуг з перевезення товару позивачем не здійснювалась (т. 3, а.с. 151-154).

Заперечуючи вказану обставину позивач надав копію додаткової угоди №2 від 20.09.2022, згідно якої позивач та ФОП ОСОБА_1 дійшли згоди про те, що оплата за фактично надані послуги проводиться протягом 3-х місяців з дня закінчення воєнного стану на підставі факсимільних копій рахунку, акта виконаних робіт та податкової накладної.

Проте суд оцінює вказану угоду критично, оскільки вона була надана під час судового розгляду справи.

Крім цього, вказана угода суперечить як частині 2 статті 3 Господарського кодексу України, яка передбачає, що господарська діяльність здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою отримання прибутку, так і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який передбачає, що одним із принципів бухгалтерського обліку є принцип нарахування, який передбачає, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Отже неможливість перевезення товарів транспортними засобами та їх розвантаження в АДРЕСА_2 , відсутність первинних бухгалтерських документів про фактичне надання послуг з перевезення та відсутність оплати наданих транспортних послуг за значний період (вересень-грудень 2022) та значний обсяг перевезень свідчать про те, що перевезення товарів ФОП ОСОБА_1 фактично не здійснювалось.

На підтвердження факту зберігання товарів на складі в м. Дніпро, вул. Берегова. 143 позивачем надано наказ №3 про проведення інвентаризації від 27.10.2023 (т. 5, а.с. 236), проте вказаний наказ не є належним доказом, оскільки інвентаризація призначена на 31.10.2023.

Враховуючи вказані обставини суд погоджується з висновком акта перевірки про те, що товари використані позивачем у операціях, які не є господарською діяльністю, в результаті чого позивачем завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2023 року на суму 26032820 грн.

Отже податкове повідомлення-рішення від 15.06.2023 №5477/23-00-07-04-01 про зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 26 032 820 грн. прийнято на законних підставах і скасуванню не підлягає.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Враховуючи вказані приписи суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Надавши оцінку доказам, наявним у справі, суд дійшов до висновку, що відповідач довів правомірність свого рішення, тому позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 241-243, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 22 грудня 2023 року.

Суддя Алла РУДЕНКО