Постанова

від 22.12.2023 по справі 580/1201/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1201/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Технопартс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ТЕХНОПАРТС» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2022 №0053870403.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийняті неправомірно та всупереч вимогам податкового законодавства України. Зокрема, контролюючим органом не враховано п. 32-2 розділу ХХ ПК України, на підставі якого віднесено до складу податкового кредиту лютого 2022 року відповідні суми на підставі наявних належним чином складених первинних бухгалтерських документів.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги за своїм змістом дублюють доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 розділу І, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та пункту 86.2 статті 86 розділу ІІ Податкового кодексу України посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Технопартс» з податку на додану вартість за лютий 2022 року, за наслідками якої складено акт камеральної перевірки від 19.09.2022 №3823/23-00-04-03-04/39489921, яким за наслідками перевірки показників розділу II «Податковий кредит» податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2022 року встановлено, що платником ТОВ «Компанія Технопартс» включено до складу податкового кредиту податкову накладну, отриману від контрагента-постачальника ОСОБА_1 на загальну суму 41562,50 грн (у т.ч. ПДВ 8312,50 грн). За даними ЄРПН по вказаному контрагенту зареєстровано 1 податкову накладну на суму ПДВ 479,17 грн і 1 накладна має статус «реєстрація зупинена».

За висновками акту перевірки позивачем порушено п. 198.6 ст. 198 розділу V ПКУ, в результаті чого занижено р.18 декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 7833,33 грн.

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення (форма Р) від 26.10.2022 №0053870403, яким збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 8616,30 грн, в тому числі донараховано 7833,33 грн основного платежу з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції в розмірі 10% згідно пункту 123.1 статті в сумі 783,30 грн.

У зв`язку із незгодою із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із скаргою, яку рішенням ДПС України від 09.01.2023 №778/6/99-00-06-01-01-06 залишено без задоволення, а ППР без змін.

Позивач вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Органи державної податкової служби згідно п.75.1 ст.75 ПК України, мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пункт 14.1.60 ст.14 ПК України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно).

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260) внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, абзацом 6 пункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди: лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року. Вказаний Закон № 2260 набрав чинності 27.05.2022.

З урахуванням внесених змін до ПК України відповідач мав право на проведення камеральної перевірки даних, зазначених у податковій декларації позивача за лютий 2022 року за відсутності будь-якого наказу керівника податкового органу та без згоди платника податку.

Відповідно до положень п. 32-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Натомість в акті перевірки здійснено виключно посилання на загальні норми ПК України, які дають право платнику податку на відображення у складі податкової декларації податкового кредиту за податковими накладними, які зареєстровані в Реєстрі, без урахування наведених положень, які встановлюють особливості правового регулювання даного питання на період воєнного стану, а також без врахування та надання оцінки наданим позивачем документам податкової звітності.

Колегія суддів наголошує, що право платника податку - покупця товарів на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відсутності зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних за відповідний період, чітко передбачено приписами п. 32-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту за спірний період за відсутності зареєстрованої податкової накладної.

Також суд першої інстанції вірно не взяв до уваги доводи відповідача щодо неприєднання позивачем до заперечень на акт перевірки первинних документів, які підтверджують його право на податковий кредит, оскільки камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Тобто, камеральна перевірка не передбачає дослідження первинних бухгалтерських документів для підтвердження права на податковий кредит, який відображений у декларації з ПДВ і позивач не зобов`язаний доводити його правомірність у межах даного виду перевірки.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та наявності порушень з боку позивача приписів податкового законодавства, тому податкове повідомлення рішення від 26.10.2022 №0053870403 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В .Чаку