Постанова

від 22.12.2023 по справі 320/11891/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11891/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІКА» до Головного управління ДПС у Київській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УС Т А Н О В И В:

ТОВ «АНІКА» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, ОСОБА_1 , у якому просило суд:

- підписане ОСОБА_1 на бланку Головного управління ДПС у Київській області рішення (лист) від 14.04.2020 вих.№13194/10/10-36-54-08 визнати незаконним та скасувати;

- бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області, яка полягає у незбиранні, невнесенні, необробці та незберіганні інформації з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненням до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка», визнати незаконною з 16.04.2020;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області внести до баз даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, інформацію з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненнями до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка»;

- дії начальника Києво-Святошинського управління Головного управління ДПС у Київській області Берегового Сергія Анатолійовича, які полягають у підписанні ним листа Головного управління ДПС у Київській області від 14.04.2020 вих.№13194/10/10-36-54-08, визнати незаконними.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області, яка полягає у невирішенні питання про прийняття чи відмову у прийнятті поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Аніка» податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненнями до неї;

- зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А, ідентифікаційний код ВП 44096797) повторно розглянути питання щодо прийняття та реєстрації поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Аніка» податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненнями до неї;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Також, у прохальній частині апеляційної скарги відповідач просить здійснювати розгляд справи за його участі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Разом з тим, рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 № 950/0/15-23 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ у разі, коли суддя-доповідач із складу колегії суддів у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 3.3.3 Засад використання автоматизованої системи у Шостому апеляційному адміністративному суді у випадках, передбачених п. «б» п. 3.3.1, передача справи до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу здійснюється суддею (помічником судді) за актом прийому-передачі. У разі, якщо залишок нерозглянутих справ, що передаються до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу з підстав, передбачених п. «б» п. 3.3.1, перевищує 5 справ, повторний автоматизований розподіл здійснюється виключно на підставі відповідного рішення зборів суддів.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді ОСОБА_2

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 у цій справі визначено наступний склад колегії суддів: суддя-доповідач Грибан І.О., судді Ключкович В.Ю., Беспалов О.О.

18 жовтня 2023 року справу передано судді-доповідачу.

На підставі службової записки судді Грибан І.О. від 23.10.23 № 320/11891/20/7372/2023 та наказу №217 к/тм від 09.10.23 про перебування судді Ключковича В.Ю. у відпустці здійснено заміну судді - члена колегії Ключковича В.Ю. у справі № 320/11891/20 в автоматичному режимі за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023 для розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року визначено колегію суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі Грибан І.О., Беспалова О.О., Парінова А.Б.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Щодо заявленого в апеляційній скарзі клопотання про розгляд справи за участю представника апелянта у судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Наразі, колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин.

Частиною 2 ст.311 КАС України визначено, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, ухвалене в порядку спрощеного провадження, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін, таким чином, клопотання скаржника задоволенню не підлягає.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Аніка» (ідентифікаційний код 33077997, місцезнаходження: 08152, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Боярка, вул. Територія Технікуму, буд.16) зареєстровано 30.07.2004 як юридична особа приватного права, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З 21.11.2005 зареєстровано як платник податку на додану вартість (свідоцтво №13854392).

З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2020 позивачем було подано до Києво-Святошинської ДПІ Києво-Святошинського управління Головного управління ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2020 року разом з додатками № 2, 3, 4, 5 та доповненням до податкової декларації з податку на додану вартість вих.№57/04-20 від 10.04.2020 (т.1, а.с.132-147).

На вказаній податковій звітності контролюючим органом було поставлено штамп із відміткою «Отримано з попередженням про можливість відмови у прийнятті».

Разом з тим, Головне управління ДПС у Київській області листом від 14.04.2020 вих.№13194/10/10-36-54-08 за підписом начальника Києво-Святошинського управління Головного управління ДПС у Київській області Берегового Сергія повідомило позивачу, що на підставі рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аніка» не є платником ПДВ з 16.12.2018.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у прийнятті податкової звітності з ПДВ за березень 2020 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (пункт 48.1).

Обов`язкові реквізити це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (пункт 48.2).

Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (пункт 48.3).

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку (підпункт 48.5.1 пункту 48.5).

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу (пункт 48.7).

Згідно статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1).

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (абзац перший пункту 49.2).

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» (пункт 49.3).

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки (абзац п`ятий пункту 49.3).

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» (пункт 49.4).

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» (абзац другий пункту 49.4).

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (пункт 49.8).

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (пункт 49.9).

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється (пункт 49.10).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, протягом п`яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника протягом трьох робочих днів з дня її отримання (пункт 49.11).

Згідно з п.п. 36 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення реєстрів, банків та баз даних, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску.

Відповідно до абз. 3 п. 5.10 Положення № 1130, підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

Для внесення контролюючим органом до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації необхідно подати належним чином завірену копії судового рішення, яким скасовано рішення відповідного податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що статтею 49 Податкового кодексу України передбачено два варіанти дій, які зобов`язаний вчинити контролюючий орган у разі подання платником податків податкової декларації з ПДВ, а саме: прийняти або відмовити у прийнятті податкової звітності. Контролюючий орган не має повноважень щодо надання платнику податків будь-яких роз`яснень щодо поданої ним податкової звітності з ПДВ.

Так, зокрема, контролюючий орган не має права не приймати фактично отриману податкову декларацію у разі її відповідності статті 48 Податкового кодексу України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у своїй постанові від 31.07.2018 у справі № 810/1570/16.

Водночас ключовою відмінністю податкової звітності з податку на додану вартість, починаючи з 01.01.2015 стало покладення на платника податків обов`язку щодо її подання засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, що забезпечувало належне функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, та упереджало випадки безпідставного відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі.

Тобто, наведений імперативний припис передбачає обов`язок платника податку на додану вартість подавати звітність з цього податку лише в електронній формі.

Єдине виключення з цього правила закріплене в абз. 3 п. 49.4 ст. 49 ПК України відповідно до якого у разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений п.п. «а» і «б» п. 49.3 цієї статті.

Інших виключень з правила, встановленого п. 49.4 ст. 49 ПК України, у тому числі тих, на які посилається позивач, законодавець не передбачив.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 810/2468/17.

Згідно з п. 184.5 ст. 184 ПК України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Відповідно до п. 184.6. цієї статті, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є інтервал, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Сторонами не заперечується та обставина, що 16.12.2016 позивачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість.

Проте, суд звертає увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2018, що набрало законної сили 14.09.2018 у справі № 810/2420/17, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 16.12.2016 № 299 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка».

Дані обставини вказують на те, що Товариство з дня набрання законної сили в зазначеній справі, відновило реєстрацію платника ПДВ та, як наслідок, право подавати звітність з ПДВ. А тому, на момент подання позивачем спірної декларації до відповідача, останній вже мав обов`язок щодо її отримання.

Згідно з п.п. 36 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення реєстрів, банків та баз даних, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску.

Відповідно до абз. 3 п. 5.10 Положення № 1130, підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

Для внесення контролюючим органом до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації необхідно подати належним чином завірену копії судового рішення, яким скасовано рішення відповідного податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ.

Таким чином, у зв`язку зі скасуванням рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, відсутні підстави для неприйняття податковим органом звітності ТОВ «Аніка» з ПДВ, оскільки судовим рішення, що набрало законної сили, відновлено право платника податків з моменту його порушення. За даних обставин, позивач не позбавлений права подати відповідачу вказану звітність у формі, визначеній приписами ПК України.

Водночас, лист Головного управління ДПС у Київській області від 14.04.2020 вих. №13194/10/10-36-54-08, яким позивачу повідомлено про відсутність у нього обов`язку подання податкової декларації з ПДВ за березень 2020 року, не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства, оскільки не створює для позивача будь-яких правових наслідків, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання вказаного листа протиправним та його скасування.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання незаконними дій начальника Києво-Святошинського управління Головного управління ДПС у Київській області Берегового Сергія Анатолійовича, які полягають у підписанні ним листа Головного управління ДПС у Київській області від 14.04.2020 вих.№13194/10/10-36-54-08, оскільки, як було зазначено вище, вказаний лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а також з огляду на наявність у керівника контролюючого органу встановлених Податковим кодексом України повноважень на підписання, в тому числі, листів від імені відповідного контролюючого органу.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області внести до баз даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, інформацію з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненнями до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка», колегія суддів зазначає наступне.

Так, з листа Головного управління ДПС у Київській області (Києво - Святошинське управління) від 14.04.2020 вих.№ 13194/10/10-36-54-08 вбачається, що підставою для відмови ТОВ «Аніка» у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року стало рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аніка».

Разом з тим, як зазначив відповідач, податкова декларація ТОВ «Аніка» за березень 2020 року не відповідає вимогам статті 49 ПК України, оскільки, податкова звітність всіма платниками подається до контролюючого органу в електронній формі.

Наразі, колегія суддів зазначає, що на даній стадії правовідносин, які виникли між сторонами, контролюючим органом - Головним управлінням ДПС у Київській області не реалізовано надані йому повноваження щодо перевірки поданої ТОВ «Аніка» податкової звітності з ПДВ за березень 2020 року на відповідність саме вимогам ст. 49 ПК України.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на дискреційні повноваження Головного управління ДПС у Київській області, як суб`єкта владних повноважень, колегія суддів зазначає, що, за будь-яких умов, суд при вирішенні спору не має права підмінювати собою владні управлінські функції цього органу.

Таким чином, оцінка питань способу і форми подання декларації є передчасною та знаходиться поза межами питань, наведених у листі Головного управління ДПС у Київській області (Києво - Святошинське управління) від 14.04.2020 вих.№ 13194/10/10-36-54-08.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі №826/5496/18.

Беручи до уваги, що у листі Головного управління ДФС у Київській області (Києво-Святошинське управління) від 14.04.2020 вих.№ 13194/10/10-36-54-08 не надавалася оцінка відповідності податкової декларації з податку на додану вартість вимогам статті 49 ПК України, вимога позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області внести до баз даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, інформацію з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненнями до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» є передчасною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Інша частина тверджень та посилань сторін колегією суддів не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 22.12.2023р.)