УХВАЛА
25 грудня 2023 року
Київ
справа №160/4241/23
адміністративне провадження №К/990/42604/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 160/4241/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Пром-Постачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
18.12.2023 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2023.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що вперше подану апеляційну скаргу у цій справі було залишено без руху 05.05.2023 і надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги (надати оригінал документу про сплату судового збору). Ухвалою апеляційного суду від 06.06.2023 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків. Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 12.04.2023 подано 09.10.2023, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, що підтверджує добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Окремо колегія суддів апеляційного суду зауважила на тому, що повторно з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 09.10.2023, тобто через шість місяців після отримання оскаржуваного рішення, та через чотири місяці після повернення первісної апеляційної скарги і причин такої тривалості у клопотанні про поновлення строку скаржник не зазначив.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 13.11.2023 ГУ ДПС подало клопотання, в якому просило поновити строк апеляційного оскарження з тих самих підстав, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху. В той же час, інших пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що зазначені ГУ ДПС підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги, у зв`язку з чим є підстави для застосування наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення. Зауважував, що звернення до суду з повторною апеляційною скаргою відбулось до спливу одного року на апеляційне оскарження. Зазначав, що введення на території України воєнного стану є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження. Звертає увагу, що не зважаючи на вказані обставини, а саме: впровадження воєнного стану, відсутність коштів для сплати судового збору, звільнення працівників, карантинні обмеження та епідеміологічна ситуація, велике навантаження новопризначених працівників, працівники відповідача вживають всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень, а за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні уникати надмірного формалізму, не допускати обмеження або зменшення доступу до суду.
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
За встановленими у цій справі обставинами, повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося через чотири місяці з дня повернення вперше поданої апеляційної скарги, що не може бути визнано розумним та оптимальним строком для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Загальний строк, що минув з дня ухвалення рішення суду першої інстанції і до моменту повторного подання апеляційної скарги минуло шість місяців, що значно виходить за межі встановленого строку на апеляційне оскарження. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 12.04.2023 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 09.10.2023 (дата подання апеляційної скарги вдруге) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.
Доводи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції повинен був прийняти апеляційну скаргу до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
У наведених скаржником справах Верховним Судом сформовано висновки з урахуванням конкретних установлених фактичних обставин у справі, залежно від яких були відповідним чином застосовані норми процесуального права.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 160/4241/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Пром-Постачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2023 |
Оприлюднено | 26.12.2023 |
Номер документу | 115907593 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні