Постанова

від 29.11.2023 по справі 367/2523/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 року

справа № 367/2523/23

провадження № 22-ц/824/12304/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.

при секретарі: Дьоміній К.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ «Сушия»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 червня 2023 року, постановлене під головуванням судді Мерзлий Л.В.,за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Сушия» про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з даним позовом до ТОВ «Сушия» про стягнення заробітної плати, мотивуючи вимоги тим, що позивач була прийнята на роботу відповідно до наказу СЯ859 від 15.06.2013 року на посаду офіціант ресторану № 3 м. Київ, вул. Городецького, 2 ТОВ «Сушия». Наказом № 0715 від 15.07.2019 ТОВ «Сушия» переведена на посаду адміністратора зміни до ресторану 1706 Київ пр-т Палладіна (ресторан 1706) з 16.07.2020.

Зазначає про те, що у зв?язку з порушенням законодавства про працю з боку ТОВ «Сушия» у період роботи позивача У Ресторані 1706, а саме: не нарахування нічних, святкових, надурочних, не виплата в повному обсязі заробітної плати та інше, позивач була вимушена написати заяву про звільнення. Наказом №0702 від 02.07.2020 ТОВ «Сушия» позивача звільнено у зв?язку з невиконанням законодавства про працю (ч.3 ст.38 КЗпП України). Але відповідач не виплатив всіх сум, що належать позивачу відповідно до ст.116 К3пП України. У зв?язку з чим, позивач вимушена була звернутися до суду щодо стягнення з відповідача невиплаченої заробітної плати. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.12.2021, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного суду від 22.12.202 року, позов ОСОБА_1 до ТОВ «Сушия» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Сушия» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 150 920,57 грн, допущено негайне виконання рішення у частині стягнення заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць у розмірі 16 408,45 грн. На виконання рішення, відповідач виплатив позивачу в частині негайного виконання рішення суду - 20 січня 2022 року суму у розмірі 16 408,45 грн. Після набрання законної сили рішенням по справі (20.12.2022), - 14 та 16 березня 2023 року двома рівними сумами у розмірі 67 256,06 грн.

Вказує про те, що Відповідач при звільненні Позивача не здійснив виплату належних звільненому працівникові сум у розмірі 150 920,57 грн. Дана обставина встановлена рішенням суду. Тобто, вважається таким, що у суду є всі підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Позивача відповідно до норм статей 47,116,117 К3пП України.

Позивач надає розрахунок загальної суми середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільнення за період 02.07.2020 року - 18.01.2023 року, що складає: 541 900,24 грн (841,46 грн/день * 644 дні), та який на думку позивача, підлягає стягненню з Відповідача.

Звертає увагу суду на той факт, що після прийняття рішення місцевим судом, Відповідач мав можливість відразу виплатити заборгованість, не подаючи необґрунтовану апеляцію, яка затягнула виплату заборгованості.

Крім цього, інформація про залишення рішення без змін, була доступна на сайті Київського апеляційного суду з 24.12.2022. Дана обставина також надавала підстави Відповідачу для виплати заборгованості у 2022 році, а не в березня 2023 року. Але відповідач цього не зробив.

Тобто, Позивач зазначає про те, що Відповідач свідомо затягував розрахунок з Позивачем і у суду є всі підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в повному обсязі відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 263 ЦПК України.

Враховуючи викладене, Позивач просила суд стягнути з ТОВ «Сушия» на користь ОСОБА_1 суму 541900,24 грн - середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.07.2020 по 18.01.2023.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 05 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивач просять рішення суду скасувати, постановити нове про задоволення позову.

Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при звільненні позивача не здійснив виплату належних звільненому працівникові сум у розмірі 150 920,57 грн, що підтверджується рішенням суду. Відтак наявні підстави для стягнення середнього заробітку. Апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що існував спір щодо суми виплат, а тому ст. 116, 117 КЗпП не застосовуються. Апелянт вказує, що сума виплат встановлена рішення суду та спір щодо розміру виплати відсутній.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що на дату звільнення існував спір щодо розміру виплати та своєчасне виконання відповідачем рішення суду щодо здійснення розрахунку із відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15 червня 2013 року, на підставі заяви Позивача, було винесено Наказ №СЯ000000859 про прийняття на посаду «офіціант» за основним місцем роботи у підрозділ ресторан «Сушия» у АДРЕСА_1 , з погодинною оплатою праці з окладом 6 грн. 88 коп. На підставі Наказу №100/2-з від 01.12.2014 та повідомлення від 01.12.2014 року про зміну істотних умов праці, Позивач в той же день повідомила про свою згоду на роботу за зміненими умовами: на умовах неповного робочого часу з оплатою пропорційно відпрацьованому часу 3 01.02.2015 року з місячною нормою робочих годин для офіціантів, офіціантів-інструкторів та адміністраторів залу - 90 годин на місяць. Відповідно до заяви Позивача від 07.07.2015 року, на підставі Наказу № СЯ000000874 від 13.07.2015, останню було переведено до підрозділу ресторан «Сушия» у АДРЕСА_2 на таку саму посаду з погодинним окладом в розмірі 7,30 грн. Відповідно до заяви Позивача від 16.01.2017 року, на підставі Наказу № СЯ000000125 від 16.01.2017, останню було переведено на посаду офіціант-інструктор з погодинним окладом в розмірі 19,34 грн. Відповідно до заяви Позивача від 21.01.2019 року, на підставі Наказу № 0121/14-к/тр від 21.01.2019, останню було переведено з 29.01.2019 до підрозділу ресторан «Сушия» у АДРЕСА_3 на таку саму посаду на 0,25 ставки з окладом 4 173,00 з оплатою пропорційно відпрацьованого часу. Відповідно до заяви Позивача від 19.03.2019 року, на підставі Наказу № 0319/15-к/тр від 19.03.2019, останню було переведено до підрозділу ресторан «Сушия» у АДРЕСА_4 на тих самих умовах праці.

Відповідно до заяви Позивача від 15.07.2019 року, на підставі Наказу № 0715/27-к/тр від 15.07.2019, ОСОБА_1 було переведено з 16.07.2019 до підрозділу ресторан «Сушия» у м. Київ, просп. Паладіна на посаду адміністратор зміни на 0,5 ставки з окладом 4 340,00 з оплатою пропорційно відпрацьованого часу.

Відповідно до заяви Позивача від 15.07.2019 року, на підставі Наказу № 0715/27-к/тр від 15.07.2019, останню було переведено з 16.07.2019 до підрозділу ресторан «Сушия» у м. Київ, просп. Паладіна на посаду адміністратор зміни на 0,5 ставки з окладом 4 340,00 з оплатою пропорційно відпрацьованого часу.

07.05.2020 до Відповідача надійшла заява від Позивача щодо проведення перерахунку станом на дату звернення за квітень 2020 року з вимогою доплатити 9463,57 грн. з підстав необхідності мотивації працівника для проїзду на роботу з роботи під час карантину, підозрою про зниження тарифної ставки.

19.05.2020 ТОВ «Сушия» направив Позивачу відповідь вих. № с/366 за результатом опрацювання заяви працівника та копією розрахункового листа за квітень 2020 року.

23.06.2020 року, під час перебування Позивача у щорічній відпустці, Позивач подала заяву про звільнення її за частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю, заяву про неможливість прибуття до адміністрації за отриманням розрахунку та трудової книжки та згодою на отримання поштою.

Наказом №0622/1-к/тм від 02.07.2020 Позивача було звільнено за частиною третьою статті 38 КЗпП України. Наказ про звільнення, розрахункові листки за червень, липень та трудова книжка були направлені Позивачу засобами поштового зв`язку, та здійснено повний розрахунок шляхом перерахування на картковий рахунок Позивача за вирахуванням ПДФО 7 722,54 грн.:

- Відпустка чергова 7 днів червень 472,99 грн.

- Відпустка чергова 1 день липень 67,57 грн.

-Заробітна плата за відпрацьовані 60 годин 1 818,75 грн.

-Перерахунок (святкові, заміщення) за квітень 11 755,99 грн.

-Відпустка чергова 1 день липень 69,19 грн.

-Компенсація невикористаної відпустки 9 днів 631,98 грн.

-Вихідна допомога (на підставі ч.3ст. 38 КЗпПУ) 24 786,36 грн.

Згідно зведеної відомості на перерахування заробітної плати та інших виплат №1 за 02.07.2020 на рахунок НОМЕР_1 Позивачу було перераховано установою банку 30 782,22 грн.

У відповідності до займаної посади «адміністратор зміни» та встановленого окладу із розрахунку фактично відпрацьованого часу Позивачу було нараховано за період з 01.07.2019 по 02.07.2020 суму доходу 62 239,99 грн. З них утримань, що визначені законом (ПДФО 18% та військовий збір 1,5%) 10153,56 грн. В всього перераховано Позивачу після утримань у цей період 52 086,43 грн.

Зазначені обставини підтверджуються рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2021 року та постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Статтею 116 КЗпП України, в свою чергу, встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Постановою Київського апеляційного суду від 22.12.2023 року залишено без змін рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.12.2021 року. Вказаним рішенням задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ТОВ «Сушия» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 150 920, 57 грн.

Встановлено, що постанову Київського апеляційного суду відповідачем отримано 13.03.2023 року та як зазначено самим позивачем на виконання рішення відповідачем було виплачено позивачу заробітну плату двома рівними платежами 14.03.2023 року та 16.03.2023 року.

Отже, враховуючи, що на дату звільнення існував спір щодо розміру виплати, а визначена судом сума була сплачена відповідачем одразу після отримання судового рішення, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення середнього заробітку.

Доводи апеляційної скарги про те, що спір щодо суми виплати позивачу при звільненні відсутній є безпідставні, враховуючи наявність судових рішень.

Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що при ухваленні рішення, судом першої інстанції не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 21.12.2023

Суддя-доповідач

Судді