Постанова

від 21.12.2023 по справі 369/15202/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/16515/2023

справа №369/15202/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Верланова С.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою адвоката Татунця Владислава Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2023 року, постановлену під головуванням судді Волчко А.Я.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 про скасування рішення та державної реєстрації, -

встановив:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування рішення та державної реєстрації, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №199 від 24 вересня 2020 року Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про передачу земельної ділянки площею 0,0798 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:018:0108 у власність ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер 54774003 від 26 жовтня 2020 року;

- стягнути судові витрати.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Татунцем В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права.

Вказує, що не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині належного повідомлення позивача про судові засідання. Вказує, що на адресу листування позивача та його представника, а також через систему "Електронний суд" та на електронну адресу представника жодного виклику у судові засідання, призначені на 05 квітня 2023 року та 16 червня 2023 року від Києво-Святошинського районного суду Київської області не надходили.

Представник вказує, що з 24 лютого 2022 року по 10 жовтня 2022 року проходив військову службу по загальній мобілізації. У зв`язку із захворюваннями, набутими під час проходження військової служби, представник позивача - адвокат Татунець В.В. проходить необхідне лікування.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах №127/2871/16-ц від 20 червня 2018 року, №201/6092/17 від 27 березня 2019 року.

Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні адвокат Татунець В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Інші учасники у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Причини неявки не повідомляли.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Залишивши без розгляду позов ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 про скасування рішення та державної реєстрації, суд вказав, що позивач повторно не з`явився у судове засідання, що є підставою для застосування пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Суд вказав, що позивач, його представник у судові засідання, призначені на 05 квітня 2023 року та 14 червня 2023 року не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, тому така неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи представника позивача до суду не надходило.

Відтак, суд зробив висновок про наявність підстав передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.

Згідно із статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно зі статтею 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.

Такий висновок, узгоджується із висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 325/218/21-ц (провадження 61-4672св22).

З матеріалів справи установлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про скасування рішення та державної реєстрації.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 86-87).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 08 лютого 2023 року (а.с.208-209).

З даних довідки №3369/15202/20 від 08 лютого 2023 року убачається, що судове засідання, призначене на 08 лютого 2023 року, відкладено на 05 квітня 2023 року. У зв`язку із неявкою учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (а.с. 216).

Згідно даних довідки №369/15202/20 від 05 квітня 2023 року убачається, що судове засідання, призначене на 05 квітня 2023 року, відкладено на 14 червня 2023 року. У зв`язку із неякою учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (а.с. 222).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України (том 2 а.с. 229).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц (провадження № 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21).

Разом з тим, перевіряючи мотиви ухвалення оскаржуваного судового рішення, колегія суддів звертає увагу на таке.

Згідно даних конверту за трек-номером 0316274515004, судова повістка на ім`я ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 05 квітня 2023 року на 11 годину 00 хвилин, повернулась на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.226).

У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18) вказано, що приписи ЦПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц).

При цьому, у матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 14 червня 2023 року.

Окрім цього, матеріали справи не містять даних про повідомлення адвоката Татунця В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про судові засідання.

За встановлених обставин, колегія суддів робить висновок, що ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року постановлена з порушенням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Татунця Владислава Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 22 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді С.М. Верланов

В.В. Соколова