Рішення

від 22.12.2023 по справі 336/10267/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/10267/23

Провадження №: 2/336/3509/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Щасливої О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

З ОСОБА_2 позивачка перебувала в фактичних шлюбних відносинах з 2004 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , про що Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 13 жовтня 2005 року складений актовий запис № 1128 та видано Свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 (копія Свідоцтва про народження додається).

29 червня 2007 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, за актовим записом № 364 зареєстрований шлюб між сторонами.

Після реєстрації шлюбу мені було присвоєне прізвище « ОСОБА_4 ».

На підставі судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 06.03.2020 року (ЄУН справи 336/580/20) з ОСОБА_2 , на мою користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини із всіх доходів батька щомісяця, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до його повноліття.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2020 року шлюб між мною та ОСОБА_2 розірваний. Судове рішення набрало законної сили 16.04.2020 року.

15 листопада 2022 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 нашому сину виповнилося 18 років.

На теперішній час наш повнолітній син проживає та зареєстрований разом з нею та перебуває на її утримання, оскільки з 01 вересня 2021 року він є студентом Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту» за професією «Слюсар з ремонту рухомого складу, складач поїздів, машиніст дизель-поїзда, машиніст тепловоза», термін навчання до 30.06.2025 року, денної форми навчання.

Саме по собі перебування на денній формі навчання свідчить про його неможливість працевлаштуватися впродовж часу навчання. Навчання в учбовому закладі потребує витрат на проїзд до місця навчання, на проживання, придбання технічних засобів, підручників та інших навчальних посібників, також потребує придбання для нього одягу, взуття та продуктів харчування.

Відповідач має працездатний вік, має постійне місце роботи та постійний дохід, інших дітей, непрацездатних батьків, яких він зобов`язаний утримувати відповідно до законодавства він не має, тому будь яких перешкод щодо надання матеріальної допомоги на утримання сина, та стягнення з нього аліментів не існує.

Розмір аліментів у розмірі 1/4 частини доходів відповідача на місяць, за моєї участю в утриманні сина, зможе забезпечити нормальний рівень харчування, лікування, розвитку нашого повнолітнього сина, на щоденні потреби на період навчання.

Ухвалою судді від 05.10.2023 року справу прийнято до розгляд, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.

У визначений судом строк відповідно до ст.ст. 191, 278 ЦПК України, відзив на позов не подано, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Перевірив матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10).

ОСОБА_3 з 01 вересня 2021 року він є студентом Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту» за професією «Слюсар з ремонту рухомого складу, складач поїздів, машиніст дизель-поїзда, машиніст тепловоза», термін навчання до 30.06.2025 року, денної форми навчання.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 199 СК України внормовано обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей за сукупності кількох передумов (якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу).

В силу роз`яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Виходячи з наведених положень сімейного законодавства та роз`яснень постанови Пленуму Верховного суду України обов`язок батьків з утримання повнолітніх сина, доньки, на відміну від обов`язку утримувати неповнолітніх дітей, не є безумовним, а його настання закон пов`язує з сукупністю кількох передумов, тобто продовженням особою навчання, ненастанням 23 років, потребою в матеріальній допомозі, можливістю батьків надавати таку допомогу.

При визначенні розміру аліментів, суд ураховує стан здоров`я й матеріальне становище дітей, а також платника аліментів, який є працездатною особою, пенсіонером, у зв`язку з чим не знаходить підстав для звільнення батька від участі в утриманні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

З огляду на викладені обставини суд у відповідності до ст. ст. 182, 200 СК України вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини його доходу щомісяця на утримання сина, які, на думку суду, є домірними як майновому стану платника аліментів, так і потребі дитини, яка продовжує навчання, в утриманні.

Судовий збір, від попередньої оплати якого звільнено позивача, в силу цивільного процесуального закону належить стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.199, 200 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 77-82, 141, 191, 259, 263-265, 278, 279, 273, 284, 352, 354, 430 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 19.01.2016 року Шевченківським РВ у м. Запоріжжі УМДС України в Запорізькій області, місце перебування, як ВПО - АДРЕСА_1 , місце роботи: Приватне акціонерне товариство «КАУЧУК», (ЄРДПОУ -13507918, вул. Наливайка, 3, с. Глишів, Луцького району, Волинської області, 45690), аліменти на мою користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини (однієї чверті) з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2023 року, і до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення сином двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Допустити негайне виконання рішення, але не більш ніж за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Щаслива