Рішення

від 22.12.2023 по справі 466/11112/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/11112/23

Провадження № 2-о/466/321/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Мошовської М.-.П.

справа №466/11112/23, 2-о/466/321/23

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Старосамбірської державної нотаріальної контори про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

встановив:

20.10.2023 ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулась до суду з заявою, з участю заінтересованої особи Старосамбірської державної нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Старосамбірський район, м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького,88, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне майно.

За часів життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 06.04.1995 за реєстровим №7 секретарем виконкому Міженевицької сільської Ради народних депутатів Старосамбірського району Львівської області, згідно якого спадкоємцем до всього її майна є її дочка - ОСОБА_1 .

У видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,5999 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Кадастровий номер: 4625183300:02:000:0033, заявнику ОСОБА_1 було відмовлено, в зв`язку з тим, що Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,5999 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Кадастровий номер: 4625183300:02:000:0033, серія ЯЛ №175113, виданого 28.10.2011р.

Управлінням Держкомзему у Старосамбірському районі Львівської області на підставі розпорядження голови Старосамбірської райдержадміністрації № 805 від 09.08.2006р. та № 618 від 06.12.2010р. та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 462510001002584, видано на ім`я ОСОБА_3 , а спадкодавцем є ОСОБА_2 .

За таких обставин, просить суд задовольнити їх заяву та встановити факт належності їм правовстановлюючого документу державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 23.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Зозуля А.В. в судове засідання не з`явились, адвокат Зозуля А.В. подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за його та заявника відсутності та ухвалити рішення, яким заяву задовольнити.

Заінтересована особа представник Старосамбірської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, на адресу суду подала заяву про слухання справи у його відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні відносини між сторонами, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Аналогічно згідно п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п.6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина на:

земельну ділянку площею 0,0536 га, для ведення особистого селянського господарства, Кадастровий номер: 4625183300:06:001:0042, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯД № 480046, виданого 11,12.2006р. Міженецькою сільською радою на підставі рішення 3 сесії 5 скликання № 8 від 10.08.2006р. та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01:06:462:00786;

земельну ділянку площею 0,1550 га, для ведення особистого селянського господарства, Кадастровий номер: 4625183300:06:001:0043, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯД № 480047, виданого 11.12.2006р. Міженецькою сільською радою на підставі рішення 3 сесії 5 скликання № 8 від 10.08.2006р. та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01:06:462:00787;

земельну ділянку площею 0,2106 га, для ведення особистого селянського господарства, Кадастровий номер: 4625183300:06:001:0044, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯД № 480048, виданого 11.12.2006р. Міженецькою сільською радою на підставі рішення 3 сесії 5 скликання № 8 від 10.08.2006р. та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01:06:452:00788;

земельну ділянку площею 0,5999 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Кадастровий номер: 4625183300:02:000:0033, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЛ № 175113, виданого 28Л0.2011р. Управлінням Держкомзему у Старосамбірському районі Львівської області на підставі розпорядження голови Старосамбірської райдержадміністрації № 805 від 09.08.2006р. та № 618 від 06.12.2010р. та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 462510001002584.

За заявою ОСОБА_1 , яка є дочкою спадкодавця ОСОБА_2 , Старосамбірською державною нотаріальною конторою 24 квітня 2018 року було заведено спадкову справу № 60/2018, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 51687004 від 24.04.2018р.

ОСОБА_2 за життя склала заповіт, посвідчений 06 квітня 1995 року за реєстровим № 7 секретарем виконкому Міженевицької сільської Ради народних депутатів Старосамбірського району Львівської області, згідно якого спадкоємцем до всього її майна є її дочка - ОСОБА_1 .

Відповідно, державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області Коцюмбасом С.Й., який в цей час виконував обов`язки завідувача Старосамбірської державної нотаріальної контори, було видано ОСОБА_1 Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на:

земельну ділянку площею 0,0536 га, для ведення особистого селянського господарства. Кадастровий номер: 4625183300:06:001:0042,

земельну ділянку площею 0,1550 га, для ведення особистого селянського господарства, Кадастровий номер: 4625183300:06:001:0043,

земельну ділянку площею 0,"2106 га, для ведення особистого селянського господарства, Кадастровий номер: 4625183300:06:001:0044.

У видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,5999 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Кадастровий номер: 4625183300:02:000:0033, заявнику ОСОБА_1 було відмовлено, в зв`язку з тим, що Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,5999 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Кадастровий номер: 4625183300:02:000:0033, серія ЯЛ № 175113, виданого 28.10.2011р.

Управлінням Держкомзему у Старосамбірському районі Львівської області на підставі розпорядження голови Старосамбірської райдержадміністрації № 805 від 09.08.2006р. та № 618 від 06.12.2010р. та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 462510001002584, видано на ім`я ОСОБА_3 , а спадкодавцем є ОСОБА_2 .

Отже, під час оформлення та видачі Державного акта на земельну ділянку Управлінням держкомзему у Старосамбірському районі Львівської області було допущено помилку у написанні імені, а саме замість « ОСОБА_4 », було вказано « ОСОБА_5 », що на даний час унеможливлює прослідкувати приналежність правовстановлюючого документа - Державного акта на право власності на земельну ділянку, а саме спадкодавцю ОСОБА_2 .

В зв`язку з цим нотаріус запропонував спадкоємцю ОСОБА_1 звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Виправити допущену помилку, яка допущена в Державному акті на земельну ділянку імені спадкодавця та отримати новий Державний акт на право власності на земельну ділянку на даний час є неможливим, оскільки видача Державних актів на землю на даний час законом не передбачено.

ОСОБА_1 зверталася до Старосамбірської районної державної адміністрації із заявою про внесення змін в Державний акт на право власності на земельну ділянку, на що отримала відповідь від 09 жовтня 2018 року № 03-22/1239 про те, що райдержадміністрація не вправі проводити будь-які виправлення в державних актах, а також видавати нові.

Також ОСОБА_1 зверталася до Відділ Держгеокадастру у Старосамбірському районі із заявою про внесення змін в Державний акт на право власності на земельну ділянку, на що отримала відповідь від 09 жовтня 2018 року № С-34/0-0.34-31/146-18 про те, що Відділ не вправі проводити будь-які виправлення орфографічних помилок в державних актах, а також видавати нові, оскільки це суперечить чинному законодавству.

Приналежність ОСОБА_2 Державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,5999 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Кадастровий номер: 4625183300:02:000:0033, серія ЯЛ № 175113, виданого 28.10.2011р. Управлінням Держкомзему у Старосамбірському районі Львівської області, підтверджується тим, що у даному Державному акті зазначено ідентифікаційний номер відповідно до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів - 0992820765, який був присвоєний саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 , відповідно до Довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 15.10.1998 року.

Ступінь родинних зв`язків заявника ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , згідно якого матірю ОСОБА_6 є ОСОБА_2 .

03 листопада 1978 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Оскільки є розбіжності в записі імені спадкодавця ОСОБА_2 , яке зазначене у Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ № 175113, виданого 28.10.2011р. та її паспортних даних, спадкоємець ОСОБА_1 не має змоги отримати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, тому змушена звернутися до суду із заявою про належність правовстановлюючого документа спадкодавцю, а саме Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ № 175113, виданого 28.10.2011р.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що заява є підставною та її слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 247, 259, 263-265, 268, 315, 319, 352 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - Державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,5999 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Кадастровий номер: 4625183300:02:000:0033, серія ЯЛ № 175113, виданого 28.10.2011р. Управлінням Держкомзему у Старосамбірському районі Львівської області на підставі розпорядження голови Старосамбірської райдержадміністрації № 805 від 09.08.2006р. та № 618 від 06.12.2010р. та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 462510001002584.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Старосамбірська державна нотаріальна контора Код ЄДРПОУ: 02885534, місце знаходження за адресою: Львівська обл., Старосамбірський р-н, м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, 88.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення тексту рішення апеляційної скарги.

Суддя В. В. Свірідова