Постанова

від 13.12.2023 по справі 303/3819/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/3819/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 грудня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сідун Владислав Мирославович, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 липня 2023 року (повний текст рішення складено 13.07.2023, головуючий суддя Куцкір Ю.Ю.) у справі №303/3819/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сідун В.М., звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , у якому просила зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у володінні та користуванні належною ОСОБА_1 на праві власності земельною ділянкою у АДРЕСА_1 , із кадастровим номером 211400000:01:007:0791, шляхом демонтажу самовільно встановленої огорожі в межах цієї земельної ділянки, та не чинити перешкоди у користуванні відповідною земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 , із кадастровим номером 211400000:01:007:0791, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0356 га, на підставі рішення 58-ї сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради від 27.06.2019 №1418.

Державну реєстрацію права власності позивачки на дану земельну ділянку площею 0,0356 га здійснено 18.07.2019, що стверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.07.2019.

Відповідачка ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110400000:01:007:0050, для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, на підставі рішення 35-ї сесії 4-го скликання Мукачівської міської ради від 21.07.2004.

ОСОБА_1 зазначала, що відповідачка самовільно відгородила частину земельної ділянки позивачки, встановила залізну огорожу, котра перекрила доступ позивачці до належної їй земельної ділянки, на якій знаходяться, зокрема елементи господарсько-дренажної каналізації позивачки.

Позивачка зверталася з листом до відповідачки ОСОБА_2 з метою усунення відповідних перешкод, однак її вимоги залишено без реагування.

Вказувала, що члени сім`ї позивачки зверталися до Мукачівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, однак за результатом перевірки останнім зазначено, що в даному випадку відсутні ознаки правопорушення, а спірні відносини мають цивільно-правовий характер.

Посилаючись на дані обставини, ОСОБА_1 просила суд її позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.09.2021 було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 та призначено судову земельно-технічну експертизу.

Згідно з висновком експерта від 20.12.2022 № 8461 фактичний розмір та площа земельної ділянки за кадастровим номером 211400000:01:007:0791, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , складає 0,0226 га. Площа невідповідності складає 0,0129 га, конфігурація невідповідності відображена у графічній частині (див. зображення 4 висновку).

Межі земельної ділянки за кадастровим номером 211400000:01:007:0791, яка належить ОСОБА_1 , порушені суміжним землекористувачем (від точки Б доточки В - землі ОСОБА_2 кадастровий номер не визначений) шляхом встановлення на ній огорожі (між поворотними точками 5 і 13 досліджуваної ділянки), що в свою чергу перешкоджає (закриває) доступ до частини власної земельної ділянки (див. зображення 4 та матеріали технічного звіту).

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сідун В.М. відмовлено.

Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги

На це рішення подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сідун В.М. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що місцевим судом не взято до уваги, що саме відповідачка ОСОБА_2 , котра є власником суміжної земельної ділянки АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110400000:01:007:0050, самовільно відгородила частину земельної ділянки позивачки, встановила залізну огорожу, котра перекрила доступ позивачці до належної їй частини земельної ділянки у АДРЕСА_1 , із кадастровим номером 211400000:01:007:0791. Місцевий суд дійшов помилкових висновків про те, що суміжна земельна ділянка не належить відповідачці ОСОБА_2 , а є комунальною власністю, тому хибно вважав, що позивачу слід було залучити співвідповідачем Мукачівську міську раду. Також судом не враховано, що саме відповідачка, котра є суміжним землекористувачем, не визнає вимог ОСОБА_1 щодо звільнення частини земельної ділянки позивачки, яку було незаконно відгороджено саме з боку домоволодіння та земельної ділянки відповідачки ОСОБА_2 . У зв`язку з цим, не має значення хто саме був залучений до виконання незаконних дій з відгородження та заварювання хвіртки - мати відповідачки чи особи, які володіють навиками електрозварювання. Відтак помилковими є висновки суду про те, що хвіртку на паркані було заварено ОСОБА_4 (матір`ю відповідачки), саме з ініціативи останньої, для чого вона запросила зварювальника. При цьому ОСОБА_4 не є ні власником, ні користувачем суміжної земельної ділянки АДРЕСА_1 , не проживає за цією адресою.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не подано. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Межі розгляду апеляційним судом та явка учасників справи

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали даної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Фактичні обставини та застосовані норми права

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 та пункту б ч. 3 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для користування стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю (негаторний позов).

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки у АДРЕСА_1 , із кадастровим номером 2110400000:01:007:0791, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0356 га, на підставі рішення 58-ї сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради від 27.06.2019 №1418 (а.с. 6-10 т.1).

Державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку площею 0,0356 га здійснено 18.07.2019, що стверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.07.2019 № 174778708 (а.с. 8 т. 1).

Відповідачка ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110400000:01:007:0050, для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, згідно з рішенням 35-ї сесії 4-го скликання Мукачівської міської ради від 21.07.2004. На підставі цього рішення ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №003080 від 05.07.2005 (а.с. 34 т. 1).

На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказувала, що відповідачка ОСОБА_2 самовільно встановила огорожу в межах земельної ділянки позивачки із кадастровим номером 211400000:01:007:0791 - встановила залізну огорожу, котра перекрила доступ позивачці до частини належної їй земельної ділянки, на якій знаходяться, зокрема, елементи господарсько-дренажної каналізації позивачки.

Відповідні елементи огорожі зображено на доданих до позовної заяви фотографіях, під якими містяться пояснення позивача, зокрема, що тривалий час хвіртка в спірній огорожі знаходилася на петлях і відчинялася; відображено засув, яким ОСОБА_5 зачиняв хвіртку (а.с. 15-18 т.1). В судовому засіданні апеляційного суду позивачка вказала, що на даний хвіртку заварено і пройти на відгороджену частину її земельної ділянки позивачка не має можливості.

На обґрунтування заперечень проти позову відповідачка ОСОБА_2 посилалася на те, що межі її земельної ділянки у АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110400000:01:007:0050, площею 0,1000 га, підтверджуються ситуаційним планом (схемою) земельної ділянки, який повністю узгоджується з координатами, які погоджені в акті встановлення і погодження меж землекористування від 25.05.2004, в якому сусідні землекористувачі на той час ( ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) погодили межі та підтвердили їх своїми підписами (а.с. 35, 36, 37 т. 1).

ОСОБА_2 стверджувала, що не підписувала жодних актів погодження меж землекористувача ОСОБА_1 , при цьому додала до відзиву на позовну заяву акт погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 30.12.2018 щодо землекористувача ОСОБА_1 , в якому міститься підпис напроти прізвища суміжного землекористувача від точок ОСОБА_9 (а.с. 39, 148 т. 1)

Листом начальника управляння комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 13.08.2019 №744/0/232-19 на звернення ОСОБА_2 було повідомлено відповідачку про те, що рішенням Мукачівської міської ради №1418 від 27.06.2019 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Проект рішення, який виносився на сесію міської ради, готувало управління комунальної власності та архітектури, на підставі поданої через ЦНАП громадянкою ОСОБА_1 заяви від 16.05.2019 та землевпорядної документації. При опрацюванні цієї землевпорядної документації підстав, передбачених статтею 18 Земельного кодексу України, для відмови в затвердженні вищезгаданої документації не було. На підставі заяви від 15.07.2019 Мукачівська міська рада звернулася до начальника Мукачівського відділу поліції з проханням перевірити відомості про можливу підробку підпису ОСОБА_2 в проекті землеустрою та здійснення обмірів ТОВ «Трегер» спірної частини земельної ділянки (а.с. 40 т. 1).

З листа заступника міського голови Мукачівської міської ради від 12.08.2019 №863/01-32, адресованого начальнику Мукачівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, вбачається, що 15.07.2019 до Мукачівської міської ради надійшла заява від громадянки ОСОБА_2 , в якій вона стверджує, що громадянка ОСОБА_1 незаконно переставляє паркан (межові знаки) та заявляє, що при оформленні документів останньою (сусідкою) жодних документів не підписувала та не погоджувала. Також у листі зазначено, що в діях замовника землевпорядної документації громадянки ОСОБА_1 та розробника цієї документації ТОВ «Трегер» можуть бути встановлені дії, які порушують земельне законодавство України, за яким передбачена юридична відповідальність. Проінформовано про можливі підроблення документів, що спричинило прийняття Мукачівською міською радою незаконного рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0356 га з кадастровим номером 2110400000:01:007:0791 у АДРЕСА_1 . (а.с. 41 т. 1).

Відповідно до Витягу з ЄРДР, зареєстровано кримінальне провадження №12019070040001870 щодо кримінального правопорушення за ч.1 ст.358 КК України, а саме про такі обставини: 14.08.2019 до чергової частини Мукачівського відділу поліції через канцелярію ВП вх.№2841 від 14.08.2019 року із виконавчого комітету Мукачівської міської ради надійшли матеріали по факту ймовірного порушення земельного законодавства гр. ОСОБА_1 , а саме підробки документів.

При цьому як слідує з кадастрового плану земельної ділянки позивачки ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , із кадастровим номером 2110400000:01:007:0791, та виданого ОСОБА_2 державного акту серії ЗК №003080 від 05.07.2005 на право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110400000:01:007:0050, земельна ділянка, яка належить відповідачці ОСОБА_2 (2110400000:01:007:0050) є суміжною до земельної ділянки позивачки (2110400000:01:007:0791) саме від точки Б до В (а.с. 10 т. 1).

Зазначена обставина також підтверджується висновком експерта №8461 від 20.12.2022 (а.с. 112 т. 1).

Належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_2 є сусіднім землекористувачем чи землевласником від точки В до Г відносно земельної ділянки позивачки (2110400000:01:007:0791) до матеріалів справи не надано.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №8461 від 20.12.2022 фактичний розмір та площа земельної ділянки за кадастровим номером 211400000:01:007:0791, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , складає 0,0226 га. Площа невідповідності складає 0,0129 га, конфігурація невідповідності відображена у графічній частині (див. зображення 4 висновку). Межі земельної ділянки за кадастровим номером 211400000:01:007:0791, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , порушені суміжним землекористувачем (від точки Б до точки В - землі ОСОБА_2 кадастровий № не визначений) шляхом встановлення на ній огорожі, що в свою чергу перешкоджає (закриває) доступ до частини власної земельної ділянки (див. зображення 4 та матеріали технічного звіту).

Експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні у суді першої інстанції пояснив, що у наданому висновку № 8461 від 20.12.2022 ним було допущено технічну помилку у цифрах щодо кадастрового номеру земельної ділянки позивача ОСОБА_1 , але це та сама земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 . На місце знаходження земельної ділянки експерт не виїжджав, так як проводив експертизу на підставі технічної документації, виготовленої інженером-геодезистом. Саме інженер-геодезист проводив заміри земельної ділянки. Дані було взято експертом в першу чергу із звіту інженера-геодезиста, в якому було зазначено, що суміжним землекористувачем ОСОБА_1 є ОСОБА_2 .

З дослідницької частини висновку експерта №8461 від 20.12.2022 слідує, що в процесі виконання робіт по виносу меж земельної ділянки в натурі встановлено, що між поворотними точками 5 і 13 досліджуваної земельної ділянки (належної позивачці ОСОБА_1 ) встановлено огорожу, яка перекриває (обмежує) доступ до іншої частини земельної ділянки від точки 6-12, як це відображено на плані червоним кольором (зображення 4).

В той же час, відповідно до зображення 4, у місці, де встановлено огорожу, земельна ділянка позивача уже не межує із земельною ділянкою відповідача. До матеріалів справи не надано доказів, що ОСОБА_2 є суміжним землекористувачем у місці встановлення спірної огорожі від точки 5 до точки 13 (земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 211400000:01:007:0791).

Кадастровий номер земельної ділянки суміжного землекористувача у місці встановлення спірної огорожі від точки 5 до точки 13 не визначено.

Висновок не містить даних, у якого саме землекористувача у користуванні знаходиться відгороджена земельна ділянка.

У справі не міститься підтверджень того, що саме ОСОБА_2 здійснила зведення спірної огорожі від точки 5 до точки 13 на земельній ділянці позивачки та фактично користується відгородженою частиною земельної ділянки, чи пригородила її до своєї земельної ділянки.

Як із зображення 4 у висновку експерта №8461 від 20.12.2022, так і відповідно до матеріалів польових геодезичних робіт у технічному звіті щодо виносу меж земельної ділянки в натуру, виготовленому ФОП ОСОБА_11 на підставі договору від 26.08.2022 на замовлення ОСОБА_1 стосовно її земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:007:0791, вбачається, що земельна ділянка відповідачки ОСОБА_2 з кадастровим номером 2110400000:01:007:0050 не є суміжною відносно земельної ділянки позивачки з кадастровим номером 2110400000:01:007:0791 у місці встановлення спірної огорожі від точки 5 до точки 13, а також відгородженою частиною ділянки площею 0,0129 га (а.с. 34, 114, 161 т. 1).

Ґрунтуючись на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що саме відповідач ОСОБА_2 чинить перешкоди у володінні та користуванні належною позивачу ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 211400000:01:007:0791, внаслідок встановлення спірної огорожі у межах земельної ділянки позивача (від точки 5 до точки 13).

За обставинами справи позивачка не наводила доводів та не надала доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідачка ОСОБА_2 відгородила, самовільно зайняла та користується частиною ділянки позивачки. ОСОБА_1 не заявляла позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої частини ділянки, а натомість пред`явлені позовні вимоги стосуються виключно демонтажу встановленої огорожі у межах земельної ділянки позивача (від точки 5 до точки 13).

Встановлено, що така спірна огорожа розташована упоперек земельної ділянки позивача, знаходиться у її межах, розділяючи ділянку на дві частини (а.с. 114, 115, 161 т. 1).

Як установлено вище, на доданих до позовної заяви фотографіях зображено відповідні елементи спірної огорожі, під якими містяться пояснення позивача, зокрема, що хвіртка в спірній огорожі тривалий час знаходилася на петлях і відчинялася.

При цьому в судовому засіданні в суді першої інстанції з показів свідка ОСОБА_4 (матері відповідачки), що хвіртку в огорожі було заварено саме нею, це відбулося з її ініціативи, для чого вона запросила зварювальника, який це зробив.

Таким чином, до справи не надано належних, допустимих, достовірних доказів на підтвердження тієї обставини, що обраний позивачем відповідач ( ОСОБА_2 ), котра не є суміжним землекористувачем у місці точок встановлення спірної огорожі (від точки 5 до точки 13), самовільно встановила залізну огорожу в межах земельної ділянки позивачки із кадастровим номером 211400000:01:007:0791, перекрила їй доступ до належної їй частини земельної ділянки.

Крім цього, у судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_12 (батько відповідачки) визнав, що спір фактично виник щодо користування ним частиною земельної ділянки, яка була передана у власність ОСОБА_1 .

Згідно витягу з рішення Мукачівської міської ради від 26.12.2019 № 1715 «Про надання дозволів, затвердження землевпорядних документацій та передачу земельних ділянок у власність» вирішено надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» згідно додатку №2 до цього рішення, зокрема ОСОБА_12 (батьку відповідачки) на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38 зворот).

Доказів щодо передачі Мукачівською міською радою у приватну власність ОСОБА_12 земельної ділянки площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до матеріалів справи не надано.

До моменту передачі громадянам у приватну власність земельної ділянки відповідна (суміжна) земельна ділянка належить до земель комунальної власності.

За відсутності правовстановлюючих документів у інших осіб, зокрема, на частину земельної ділянки, яку самовільно відгороджено (перед якою встановлено спірну огорожу від точки 5 до точки 13), за відсутності накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів, позивач як власник земельної ділянки володіє, користується і розпоряджається належною йому ділянкою на власний розсуд.

Зазначення місцевим судом посилань на те, що позивачу також необхідно було залучити до участі у даній справі в якості відповідача або співвідповідача Мукачівську міську раду Закарпатської області та ОСОБА_12 не вплинуло на правильність висновків місцевого суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 .

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сідун Владислав Мирославович залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 грудня 2023 року.

Головуюча:

Судді: