Рішення

від 25.12.2023 по справі 369/12792/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12792/23

Провадження № 2/369/5635/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25.12.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Бугайової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСЕЛЯСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСЕЛЯСЕРВІС» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_1 власник квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 31 травня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3418 та є співвласником багатоквартирного будинку який обслуговує ТОВ «Оселясервіс».

Згідно договору № б/н від 01 липня 2019 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ЖЕО «Оселясервіс», останній зобов`язався надати послуги згідно договору за визначеним в договорі тарифом.

П. 1.2. Договору визначає розмір тарифу за надані послуги.

В свою чергу ОСОБА_1 відповідно договору № б/н від 01 липня 2019 року зобов`язалась відповідно п. п. 2.2., 3.2.1. Договору оплачувати дані послуги щомісяця в строк до 15 числа поточного місяці.

Відповідно п. 4.2. Договору, Споживач зобов`язаний оплатити отримані послуги в установлений договором строк.

П. 2.4. Договору передбачає що, споживач несе відповідальність за повну та своєчасну сплату платежів за цим Договором.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості, боржник повинен сплатити Товариству за період з квітня 2021 року по червень 2023 року суму в розмірі 6514,35 грн. за утримання будинку, розмір сплачених послуг за вказаний період складає 198,00 грн.

У результаті цього за власником квартири виникла заборгованість за комунальні послуги з утримання будинку в сумі 6477,78 грн.

ТОВ «Оселясервіс», що надає споживачу послуги з утримання будинку безперебійно та належної якості. Претензій з боку споживача щодо неякісного надання послуг не надходило. Розрахунки за спожиті комунальні послуги проводилися відповідно до тарифів затверджених: Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та розпорядженням КМДА.

Отже, з моменту набуття права власності на квартиру відповідач отримує від позивача комунальні послуги з утримання будинку від наданих послуг не відмовляється, та фактично споживає їх.

Таким чином, зазначені обставини дають підстави для висновків про те, що між позивачем і відповідачем, що є власником квартири АДРЕСА_1 , склалися договірні відносини щодо надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг утримання будинку.

На підставі вище наведеного, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСЕЛЯСЕРВІС» заборгованість по сплаті комунальних платежів за період з квітня 2021 року по червень 2023 року суму 6477,78 грн. за послуги утримання будинку, судовий збір 2684,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

21.08.2023 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

28.09.2023 року представником позивача через канцелярію суду було подано заяву, в якій він просив суд здійснювати розгляд справи у його відсутності. Позов підтримав та просив суд задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечував щодо заочного розгляду справи.

18.12.2023 у судове засідання учасники справи не з`явилися. Відповідач повідомлялася належним чином про час, дату та місце розгляду справи, в тому числі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причини неявки суду невідомі. Копія Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.08.2023 року та копія позовної заяви з додатками, направлена на адресу відповідача.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористалася, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надала, заяв та клопотань від неї не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст.19,274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 власник квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 31 травня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3418 та є співвласником багатоквартирного будинку який обслуговує ТОВ «Оселясервіс».

Згідно договору № б/н від 01 липня 2019 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ЖЕО «Оселясервіс», останній зобов`язався надати послуги згідно договору за визначеним в договорі тарифом.

П. 1.2. Договору визначає розмір тарифу за надані послуги.

В свою чергу ОСОБА_1 відповідно договору № б/н від 01 липня 2019 року зобов`язалась відповідно п. п. 2.2., 3.2.1. Договору оплачувати дані послуги щомісяця в строк до 15 числа поточного місяці.

Відповідно п. 4.2. Договору, Споживач зобов`язаний оплатити отримані послуги в установлений договором строк.

П. 2.4. Договору передбачає що, споживач несе відповідальність за повну та своєчасну сплату платежів за цим Договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, боржник повинен сплатити Товариству за період з квітня 2021 року по червень 2023 року суму в розмірі 6514,35 грн. за утримання будинку, розмір сплачених послуг за вказаний період складає 198,00 грн.

У результаті цього за власником квартири виникла заборгованість за комунальні послуги з утримання будинку в сумі 6477,78 грн.

За правилами ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

За п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що фактично отримані надані послуги не оплачені відповідачем, а також вимоги частини другої статті 530ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з оплати фактично наданих послуг.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. 1 статі 13ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 76ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач зобов`язана проводити оплату наданих послуг, однак не виконувала належним чином зобов`язання, заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги підлягає стягненню у примусовому порядку.

Вказані в позові обставини відповідачем не спростовані.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В порядку ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідачкина користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн, який сплачено позивачем при зверненні з даним позовом до суду пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вище викладене, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає можливим стягнути з відповідачки на користь позивача понесені у справі № 369/12792/23витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2200,00 грн.

В частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 800,00 грн за участь в судовому засіданні суд відмовляє, оскільки адвокат Денисенко Є.В. участі в судовому засіданні не брав.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536,625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 141, 258-259, 223, 264-265, 354-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«ОСЕЛЯСЕРВІС» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСЕЛЯСЕРВІС»заборгованість по сплаті комунальних платежів за період з квітня 2021 року по червень 2023 року суму 6477 (шість тисяч чотириста сімдесят сім) грн 78 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСЕЛЯСЕРВІС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСЕЛЯСЕРВІС» витрати на професійну правничу допомогу 2200 (дві тисячі двісті) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСЕЛЯСЕРВІС», адреса: 08160, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, провул. Амосова, 7, оф. 4, код ЄДРПОУ 42989962, р/р НОМЕР_1 , ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Тетяна ДУБАС