Рішення

від 23.11.2023 по справі 757/7720/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7720/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу 757/7720/22-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Вольтаж» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання недійсним патентів України на промислові зразки та зобов`язання дії, -,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 до Печерського районного суду м. Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Вольтаж» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання недійсним патентів України на промислові зразки та зобов`язання дії.

В обгрунтування позовних вимог, позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Вольтаж» з моменту створення та по теперішній час здійснює виробництво та реалізацію батарей та акумуляторів.

Отже, позивач здійснює господарську діяльність з розробки, виробництва та реалізації батарей та акумуляторів вже протягом тривалого часу та відповідно до чинного законодавства. Жодних рекламацій, пов`язаних з виготовленням та якістю батарей та акумуляторів ТОВ «НВП «Вольтаж» не отримувало.

Разом з тим, в червні ТОВ «НВП «Вольтаж» отримав претензію від ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» про припинення порушення майнових прав інтелектуальної власності та стягнення збитків №179 від 13 травня 2021 року.

Зі змісту вказаної вище претензії, позивач дізнався, що ОСОБА_1 є власником промислового зразка «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» за патентом України №33834 від 10.02.2017 року та промислового зразка «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» за патентом України №33835 від 10.02.2017 року.

Крім того, 17 серпня 2021 року ТОВ «НВП «Вольтаж» отримав ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 серпня 2021 року про відкриття провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Іста-Центр» до ТОВ НВП «Вольтаж» про захист прав інтелектуальної власності шляхом:

- заборони ТОВ «НВП «Вольтаж» виробництво (виготовлення) акумуляторних батарей, в яких використовуються всі істотні ознаки промислових зразків, які захищені патентами №33834 від 18.07.2016 «Акумуляторна батарея для спецтехніки» та №33835 від 18.07.2016 «Акумуляторна батарея для спецтехніки», а саме акумуляторні батареї 12СТ-85 та 6СТС-170; акумуляторні батареї 12СТ-85Р та 6СТС-170Р;

- заборони ТОВ «НВП «Вольтаж» брати участь у тендерах, електронних аукціонах, аукціонах та інших торгах, щодо закупівлі акумуляторних батарей, в яких використовуються всі істотні ознаки промислових зразків, які захищені патентами №33834 від 18.07.2016 «Акумуляторна батарея для спецтехніки» та №33835 від 18.07.2016 «Акумуляторна батарея для спецтехніки», а саме акумуляторні батареї 12СТ-85 та 6СТС-170; акумуляторні батареї 12СТ-85Р та 6СТС-170Р;

- заборони ТОВ «НВП «Вольтаж» будь-якого поширення, пропонування для продажу (в тому числі через мережу Інтернет), реалізацію, імпорт (ввезення), введення в цивільний чи господарський оборот, зберігання, продаж чи іншу форму зміни права власності акумуляторних батарей в яких використовуються всі істотні ознаки промислових зразків, які захищені патентами №33834 від 18.07.2016 «Акумуляторна батарея для спецтехніки» та №33835 від 18.07.2016 «Акумуляторна батарея для спецтехніки», а саме акумуляторні батареї 12СТ-85 та 6СТС-170; акумуляторні батареї 12СТ-85Р та 6СТС-170Р (Додаток №23).

Так, як на підставу для звернення до суду Приватне акціонерне товариство «Іста-Центр» послався на те, що ОСОБА_1 є власником патентів України на промисловий зразок №33834 від 10.02.2017 року «Акумуляторна батарея для спецтехніки» та промисловий зразок №33835 від 10.02.2017 року «Акумуляторна батарея для спецтехніки». В свою чергу, Приватне акціонерне товариство «Іста-Центр» має право використовувати вказані промислові зразки відповідно до ліцензійного договору №100617 про надання дозволу (невиключної ліцензії) на використання промислових зразків «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» від 14 лютого 2017 року.

ТОВ НВП «Вольтаж» вважає, що реєстрація спірних патентів на промислові зразки грубо порушує права та законні інтереси ТОВ «НВП «Вольтаж» на безоплатне продовження господарської діяльності з виробництва та реалізації батарей та акумуляторів, а дії ОСОБА_1 та ліцензіатів спрямовані на обмеження основної та єдиної господарської діяльності позивача та є проявом недобросовісної конкуренції.

Наявність зареєстрованих промислових зразків «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» за патентом України №33834 від 10.02.2017 року та «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» за патентом України №33835 від 10.02.2017 року, обмежує господарську діяльність позивача з впровадження та виробництва батарей та акумуляторів, порушує основні конституційні основи правопорядку у сфері господарювання.

Дії ОСОБА_1 з реєстрації промислових зразків та наступне обмеження господарської діяльності суб`єктів господарювання, зокрема, ТОВ «НВП «Вольтаж» з впровадження та виробництва батарей та акумуляторів, містить ознаки зловживання правом з боку ОСОБА_1 , а також свідчить про недобросовісне користування правами останнього як власника патенту.

Крім того, ТОВ «НВП «Вольтаж» вважає, що патент України №33834 від 10.02.2017 року на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» та патент України №33835 від 10.02.2017 року на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» не відповідає умовам патентоспроможності - новизні, тому повинен бути визнаний недійсним.

У зв`язку з наведеним вище ТОВ «НВП «Вольтаж» вимушений звернутися за захистом свого права та охоронюваного інтересу.

Відтак, позивач просить суд:

- визнати повністю недійсним патент України №33834 на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ», виданий Державною службою інтелектуальної власності України 10.02.2017 року, власником якого є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 );

- зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (01601, м. Київ, вул. Глазунова, буд. 1; Ідентифікаційний код 31032378) внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки стосовно визнання недійсним патенту України №33834 від 10.02.2017 року на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ», власником якого є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність»;

- визнати повністю недійсним патент України №33835 на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ», виданий Державною службою інтелектуальної власності України 10.02.2017 року, власником якого є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 );

- зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (01601, м. Київ, вул. Глазунова, буд. 1; Ідентифікаційний код 31032378) внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки стосовно визнання недійсним патенту України №33835 від 10.02.2017 року на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ», власником якого є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Ухвалою суду від 05.10.2022 відкрито провадження у справі та визначено розглядати за правилами загального позовного провадження.

02.03.2023 ухвалою суду було замінено неналежного відповідача Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» на належного відповідача - Державна організація Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій.

22.03.2023 представником Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», було подано відзив на позовну заяву, в якому УКРНОІВІ стверджує, що експертиза заявок на промислові зразки, за якими було видано патенти України № 33834 та № 33835 була проведена у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача вказав,що за результатами формальної експертизи заявки на промислові зразки ОСОБА_1 було видано:

- патент України № 33834 на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» та зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 10 лютого 2017 року;

- патент України № 33835 на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» та зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 10 лютого 2017 року.

Отже, на думку представника Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» патенти України № 33834 та № 33835 на промислові зразки було видано у повній відповідності з порядком, встановленим законодавством про охорону прав на промислові зразки та не було порушено жодної з вимог законодавства України щодо процедури проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності.

Відтак, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

17.07.2023 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання представник позивача направив заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності, вимоги підтримав.

Представник Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Окрім цього, протягом строку розгляду справи до суду від відповідача не було подано жодних документів на спростування доводів позивача.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З врахуванянм зазначеного, позивач стверджує, що патент України № 33834 від 10.02.2017 року на промисловий зразок та патент України №33835 від 10.02.2017 року на промисловий зразок не відповідає умовам патентоспроможності, зокрема, відсутня ознака новизни, оскільки ще до дати подання заявок №s201601232 та №s201601234 до Установи, за якими було видано спірні патенти, сукупність їх суттєвих ознак стала загальнодоступною у світі.

Дана інформація підтверджується, зокрема, але не виключно, наступними матеріалами:

- Стартерные свинцово-кислотные аккумуляторные батареи, 1967 року (Додаток №17).

- Руководство по свинцовым стартерным аккумуляторным батареям, 1983 року (Додаток №18).

- «Батарея аккумуляторная свинцовая стартертная. Техничиское описание и инструкция по експлуатации ФГЗ.553.022 ТО, 1984» (Додаток №19).

- Конструкция электроспецоборудования бронетанкового вооружения и техники, учебник, 2011 (Додаток №20).

- Практикум по дисциплине «Устройство электроспецоборудования бронетанковой техники» - учебное пособие 2012 (Додаток №21).

При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту (ч. 3-4 ст. 25 Закону).

Отже, з урахуванням вказаних норм патент України №33834 від 10.02.2017 року на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» та патент України №33835 від 10.02.2017 року на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ, власником яких є ОСОБА_1 повинен бути визнаний недійсним, у зв`язку з невідповідністю запатентованих промислових зразків умовам патентоспроможності, а саме, відсутність новизни.

Для доведення даної обставини ТОВ «НВП «Вольтаж» звернувся до атестованого судового експерта з замовленням на проведення експертизи, в якому просить провести експертизу об`єктів інтелектуальної власності та надати експертну відповідь на наступні питання:

- Чи містяться у наданих на дослідженнях матеріалах відомості, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №33834 від 10.02.2017 року на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» стала загальнодоступною у світі до 18.07.2016 року - дати подання заявки №s201601232?

- Чи містяться у наданих на дослідженнях матеріалах відомості, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №33835 від 10.02.2017 року на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» стала загальнодоступною у світі до 18.07.2016 року - дати подання заявки №s201601234?

08 лютого 2022 року позивач отримав висновок експерта №116-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 07 лютого 2022 року.

За результатами проведеного дослідження було зроблені наступні висновки:

- Сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №33834 від 10.02.2017 року на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» (варіант 1 та 2) стала загальнодоступною у світі до 18.07.2016 року - дати подання заявки №s201601232, виходячи з відомостей, що містяться у наданих на дослідженнях матеріалах;

- Сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №33835 від 10.02.2017 року на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ» стала загальнодоступною у світі до 18.07.2016 року - дати подання заявки №s201601234, виходячи з відомостей, що містяться у наданих на дослідженнях матеріалах (Додаток №24).

Відтак, позивач вважає, що його права порушуються діями вланика патента, що зумовило звернення до суду з відповідними вимогами.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Згідно п. 2 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", об`єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Пунктом 5 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" встановлено право власності на промисловий зразок засвідчується патентом.

Пунктом 1 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

Частиною 1 ст. 461 ЦК України встановлено, що промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи.

Пункт 5 Постанови Пленуму ВГСУ від 23 березня 2012 року N 5 " Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов`язаних із захистом права інтелектуальної власності" встановлено обов`язковість призначення експертиз у справах зі спорів, пов`язаних із захистом права інтелектуальної власності на промисловий зразок де зазначено, що згідно з частиною шостою статті 5 Закону України "Про охорону прав на промисловий зразок" обсяг правової охорони, що надається промисловому зразку, визначається сукупністю суттєвих ознак такого зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Державного реєстру патентів України на промислові зразки (далі - Реєстр) і засвідчується патентом з наведеного у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу; тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису. Згаданий опис промислового зразка є документом, що складається заявником та не публікується. Правилами розгляду заявки на промисловий зразок не передбачено при проведенні експертизи заявки обов`язкового приведення переліку суттєвих ознак, зазначених заявником у такому описі, у відповідність із зображенням виробу, яке міститься в матеріалах заявки. Отже, сам лише опис промислового зразка не може вважатися джерелом визначення суттєвих ознак такого зразка та обсягу правової охорони промислового зразка, на який видано патент. Таким чином, на час подання позову, пов`язаного із захистом права власності на промисловий зразок, не існує право встановлювального документа, що містив би в словесній формі перелік суттєвих ознак промислового зразка, на який видано патент. Відтак вирішення питань, пов`язаних з визначенням сукупності суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні виробу, внесеному до Реєстру, потребує спеціальних знань, а отже, призначення судової експертизи.

Крім того, перед судовим експертом можуть бути поставлені питання, зокрема, про наявність новизни промислового зразка на дату подання заявки на видачу патенту або, якщо заявлено пріоритет, на дату пріоритету (у порівнянні із протиставленим промисловим зразком); виготовлення конкретного виробу з використанням усіх суттєвих ознак промислового зразка; наявність у складі зображення виробу, внесеного до Реєстру, інших охоронюваних об`єктів права інтелектуальної власності (торговельні марки, комерційні найменування, географічні зазначення походження товарів, твори образотворчого мистецтва тощо).

Згідно рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р., під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

В статті 23 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» встановлено, що власник зареєстрованого промислового зразка повинен добросовісно користуватися належними йому правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Частиною 1 ст. 420 ЦК України встановлено, що до об`єктів права інтелектуальної власності, належать також промислові зразки.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», об`єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Згідно з ч. 2 ст. 462 ЦК України, обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу.

Відповідно до ст. 6 Закону, промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи.

Відповідно до частини 1 статті 31, Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 3688-ХІІ особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає до Установи заявку.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що до владних повноважень, делегованих НОІВ, належить, зокрема, опублікування офіційних відомостей про промислові зразки, ведення Реєстру, внесення до нього відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Частиною 3 статті 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» встановлено, що у разі визнання прав на промисловий зразок недійсними НОІВ публікує відповідне повідомлення в Бюлетені.

У пункті 2.2. Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 290 від 12.04.2001 року зазначено, що у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання патенту недійсним повністю або частково. Підставою для внесення відомостей до реєстру відповідно до пункту 2.3 названого Положення є, зокрема, рішення судових органів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про національний орган інтелектуальної власності» від 13.10.2020 №1267-р, на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», визначено, що Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - Відповідач-2) виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

З 8 листопада 2022 року, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності», державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ) є суб`єктом, що виконує функції НОІВ.

Отже, саме до владних повноважень Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» належить, зокрема, опублікування офіційних відомостей про промислові зразки у Бюлетені, ведення Реєстру, внесення до нього відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Так, на підтвердження обставин, на які посилається позивач, було надано експерний висновок, яким були досліджені всі підстави, ознаки, характеристики патентів, який підвердив, що патент України № 33834 від 10.02.2017 року на промисловий зразок та патент України №33835 від 10.02.2017 року на промисловий зразок не відповідає умовам патентоспроможності, зокрема, відсутня ознака новизни, оскільки ще до дати подання заявок №s201601232 та №s201601234 до Установи, за якими було видано спірні патенти, сукупність їх суттєвих ознак стала загальнодоступною у світі.

Також, судом встановлено, що експертне дослідження проведене відповідно до Закону України "Про судову експертизу", містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань та не спростований стороною відповідача.

Наведене відповідно до підпункту "а" п. 1 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" є підставою для визнання патентів на промисловий зразок недійсними у судовому порядку.

Статтею 25 даного Закону "Про охорону прав на промислові зразки" патент на промисловий зразок може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом;

б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці;

в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб".

Згідно п. 3 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" при визнанні патенту недійсним Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Відповідно до 1.2. Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 р. № 290 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2001 р. за № 378/5569 Державний реєстр патентів України на промислові зразки (далі - реєстр) - це сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації патентів України на промислові зразки (далі - патенти), які постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях. Реєстр формує Державна служба інтелектуальної власності України (далі - Державна служба), діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України.

Відповідно до п. 1.3 Положення відомості, що занесені до реєстру, зміни до них, відомості про видачу дубліката патенту, зміни внаслідок виправлення помилок та інші відомості, що занесені до реєстру, Державна служба публікує в офіційному бюлетені "Промислова власність" (далі - бюлетень). Дані про публікацію зазначених відомостей заносяться до реєстру.

Відповідно до п. 2.2 Положення у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання патенту недійсним повністю або частково.

Згідно п. 2.3. даного Положення підставою для внесення відомостей до реєстру є, зокрема, рішення судових органів.

З врахуванням зазнчаеного, позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підлягають задоволенню та є не спростованими жодними доказами, зокрема власником патентів.

Окрім цього, стороною позивача було заявлено витрати на правову допомогу, у розмірі 45 00,00 грн.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи належить витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Разом з цим, адвокатом на підтвердження витрат, не подано до суду документів, які б підверджували заявлений їх розмір, а саме: акту -прийняття виконаних робіт, квитанції про оплту послуг адвоката.

Відтак, стягнення витрат на правову допомогу, не підлягають задоволенню, у зв`язку з їх необгрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тким чином, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 4962,00 грн. з кожного.

Керуючись ст. 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, ст.ст. 5, 6, 16, 18, 20, 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст.ст. 15, 16, 418, 420, 422, 425, 492, 495, 497, 500 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 12, 13, 76 - 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Вольтаж» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання недійсним патентів України на промислові зразки та зобов`язання дії - задовольнити.

Визнати недійсним патент України №33834 на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ», виданий Державною службою інтелектуальної власності України 10.02.2017 року, власником якого є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (01601, м. Київ, вул. Глазунова, буд. 1; Ідентифікаційний код 31032378) внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки стосовно визнання недійсним патенту України №33834 від 10.02.2017 року на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ», власником якого є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Визнати недійсним патент України №33835 на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ», виданий Державною службою інтелектуальної власності України 10.02.2017 року, власником якого є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (01601, м. Київ, вул. Глазунова, буд. 1; Ідентифікаційний код 31032378) внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки стосовно визнання недійсним патенту України №33835 від 10.02.2017 року на промисловий зразок «АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ ДЛЯ СПЕЦТЕХНІКИ», власником якого є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Стягнути ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Вольтаж» (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 21-Б, кв.7, код ЄДРПОУ 40370723).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 01.12.2023.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА