Ухвала

від 14.12.2023 по справі 757/55999/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55999/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участю:

представника власника адвоката ОСОБА_3

власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному проваджені №42023000000000108 від 31.01.2023, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2023 засобами поштового зв`язку прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, в рамках кримінального провадження №42023000000000108 від 31.01.2023.

Так, слідчий обґрунтовує клопотання тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000108 від 31.01.2023 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст. 212 КК України. Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора.

У ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-Україна» (код ЄДРПОУ 25274129), далі ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна», у період з 2019 року по теперішній час здійснює реалізацію товарів торгівельної марки Apple в адресу ряду суб`єктів господарської діяльності ТОВ «Імпортмакс» (код ЄДРПОУ 43738098), ТОВ «Цетехно» (код ЄДРПОУ 43058939), ТОВ «Максішоп» (код ЄДРПОУ 43886227), ТОВ «Діпровайд» (код ЄДРПОУ 43956613), ТОВ «Імпорт Капітал» (код ЄДРПОУ 43058848), в тому числі ймовірно за готівкові грошові кошти в особливо великих розмірах, без відображення таких операцій у податковому та бухгалтерському обліках.

В ході проведення обшуку 30.11.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді за адресою проживання ОСОБА_7 : АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено майно, яке прямо не зазначено в ухвалі слідчого судді, але має доказове значення у кримінальному провадженні, а саме: 59 100 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто) доларів США; 4 100 (чотири тисячі сто) ЄВРО; 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) російських рублів; 120 (сто двадцять) білоруських рублів; 383 200 (триста вісімдесят три тисячі двісті) гривень.

Відповідно до постанови слідчого від 30.11.2023, вилучені вищевказані предмети та речі, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023000000000108, так як вказані предмети та речі є матеріальними об`єктами та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, крім того являються об`єктами на яке спрямоване кримінальне правопорушення, а також містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор вказує, що з метою недопущення порушення чинного законодавства України, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені вищевказані предмети та речі.

Прокурор в судове засідання подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримав.

Адвокат в судовому засіданні заперечував щодо накладення арешту, вказав, що слідчим та прокурорам у кримінальному провадженні №42023000000000108 не було надано дозвіл на відшукання і вилучення грошових коштів, цінностей за ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2023 по справі №757/50386/23-к.

08.11.2023 по справі №757/50386/23-к, за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його жінка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх діти.

Під час обшуку ОСОБА_4 надав добровільно вказаним поліцейським всі електронно-цифрові пристрої та носії інформації, паролі до них, а також не перешкоджав у проведенні обшуку у квартирі.

В подальшому під час обшуку було знайдено металевий сейф, у якому знаходилися грошові кошти, які в подальшому були вилученні.

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх адвокат ОСОБА_3 , заперечували проти вилучення коштів, вказували на незаконність таких дій.

Так, вилучені кошти є набуті законним шляхом, а сме подружжям ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які займаються підприємницькою діяльністю.

Адвокат звертає увагу, що загалом дохід ОСОБА_4 за 2021-2023 роки складає 334 269 грн. та ОСОБА_5 від підприємницької діяльності за 2021-2023 роки складає 1 505 500 грн.

Таким чином, грошові кошти є накопиченнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Окрім цього, частина грошей належить ОСОБА_8 (матір ОСОБА_5 ), якій за станом здоров`я планувалось проведення проведення операції, а тому відповідальними за зберігання коштів на операцію є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що знаходилися у сейфі їх місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

З врахуванням зазначеного, клопотання є необґрунтоване та не підлягає задоволенню.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Окрім цього, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Також, у відповідності до ч. 2 ст .234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі "Бакланов проти Російської Федерації", Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти Російської Федерації", Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Так, дослідивши матеріалами клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором не підтверджено та не доведено, що грошові кошти здобуті внаслідок злочинної діяльності, є предметом вчинення кримінального правопорушення або мають відношення до нього.

Таким чином, твердження прокурора, що у разі незастосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може призвести до втрати доказів по кримінальному провадженню, носить у собі абстрактний та неконкретизований характер, що не має під собою доказового обґрунтування. Також, слідчий суддя звертає увагу, що мета з якою звернувся прокурор, а саме збереження речових доказів є необґрунтованою.

Відтак, клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному проваджені № 42023000000000108 від 31.01.2023 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9