Рішення

від 02.11.2023 по справі 757/40542/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40542/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум Ред» про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум Ред» (далі - відповідач, ТОВ «Оптімум Ред»), у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 51 446,94 грн. заборгованості із заробітної плати (без урахування податків та інших обов`язкових платежів, що мають бути нараховані та утримані роботодавцем відповідно до вимог діючого законодавства), а також 4 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 02.11.2020 року по день подання позову до суду він перебуває у трудових відносинах з відповідачем на посаді виконуючого робіт, що підтверджується трудовим договором та записами в трудовій книжці, які знаходяться у відповідача, в отриманні яких позивачу відмовлено.

За умовами трудового договору між відповідачем та позивачем оплата його роботи здійснюється відповідно до тарифної ставки у розмірі 12 000,00 грн. за 1 місяць та 5 % від вартості виконаних робіт на об`єкті ЖК «Метрополіс».

За час роботи позивача відповідач нарахував та частково виплатив позивачу шляхом перерахування на його рахунок заробітну плату, зокрема: 25.01.2021 року - за грудень 2020 року в розмірі 6 037,50 грн.; 26.02.2021 року - за січень 2021 року в розмірі 6 037,50 грн.; 31.03.2021 року - за січень 2021 року в розмірі 6 037,50 грн.; 07.06.2021 року - за квітень, травень 2021 року в розмірі 8 440,56 грн.

За лютий, березень та червень 2021 року позивачу не здійснювались будь-які виплати; за період з 01.12.2020 року по дату подання позову до суду відповідач виплатив позивачу 26 553,06 грн.

Разом з тим, за умовами трудового договору заробітна плата за період з 01.12.2020 року по 31.06.2021 року, включаючи лише місячну тарифну ставку (12 000,00 грн.) без врахування 5 % вартості виконаних робіт, повинна становити 84 000,00 грн.

Отже, виходячи з тарифної ставки відповідач не виплатив позивачу 57 446,94 грн. (84 000,00 грн. - 26 553,06 грн.).

Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо виплати заборгованості із заробітної плати, проте зазначена заборгованість не виплачена.

Листом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 26.05.2021 року № 5176/26-15-07-09-27/ЗВГ надано відповідь на заяву позивача щодо перевірки діяльності відповідача, у якій зазначено, що у випадку необхідності здійснення інспекційного відвідування позивач має право звернутись до Державної служби України з питань праці, а за захистом своїх трудових прав - до суду.

Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст. 21, 27, 94, 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), ст.ст. 21, 24, 34 Закону України «Про оплату праці» позивач звернуся до суду з даним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Оптімум Ред» про стягнення заборгованості із заробітної плати та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.10.2021 року.

28.09.2021 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Відзив обґрунтований тим, що відповідач належно виплачував позивачу заробітну плату. Починаючи з 06.05.2021 року позивач не виконував жодних трудових обов`язків у відносинах з відповідачем та не перебуває у трудових відносинах з відповідачем. Позивач жодного разу не звертався до відповідача щодо повернення трудової книжки та невиплаченої заробітної плати. Письмовий трудовий договір сторонами не укладався, тому оплата праці працівникам відповідача здійснюється згідно з посадовими окладами, визначеними у штатному розписі товариства. Згідно з наданими позивачем матеріалами йому було виплачено відповідачем 32 590,56 грн., а не 26 553,06 грн., як вказує позивач у позові. Відтак, позивачем не доведено належними доказами позовних вимог.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2021 року розгляд справи відкладено на 08.12.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2021 року розгляд справи відкладено на 28.02.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2022 року розгляд справи відкладено на 01.07.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2022 року розгляд справи відкладено на 14.09.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2022 року розгляд справи відкладено на 12.12.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2022 року розгляд справи відкладено на 09.03.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2023 року розгляд справи відкладено на 09.05.2023 року.

Позивач у судове засідання не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що згідно з копією наказу ТОВ «Оптімум Ред» від 30.11.2020 року № 8-К ОСОБА_1 прийнято на посаду виконроба з 01.12.2020 року на основне місце роботи тривалістю робочого тижня 40 годин з посадовим окладом згідно з штатним розписом.

Згідно з копією довідки ТОВ «Оптімум Ред» від 27.09.2021 року ОСОБА_1 виплачено заробітну плату: за грудень 2020 року (22 дні) - в розмірі 6 037,50 грн.; за січень 2021 року (19 днів) - в розмірі 6 037,50 грн.; за лютий 2021 року (20 днів) - в розмірі 6 037,50 грн.; за березень 2021 року (22 дні) - в розмірі 6 037,50 грн.; за квітень 2021 року (22 дні) - в розмірі 6 037,50 грн.; за травень 2021 року (1 день) - в розмірі 2 403,06 грн., а всього - 32 590,56 грн.

Згідно із скріншотом виписки з рахунку, наданим позивачем, ТОВ «Оптімум Ред» перерахувало: 25 січня - 6 037,50 грн.; 26 лютого - 6 037,50 грн.; 31 березня - 6 037,50 грн.; 7 червня - 6 037,50 грн. та 8 440,56 грн., а всього - 32 590,56 грн.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Це право кореспондується з вимогами ст. 233 КЗпП України та ст. 21 Закону України «Про оплату праці».

Згідно із ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За практикою Європейського суду з прав людини (справа «Будченко проти України», заява № 38677/06) концепція «майна» не обмежується існуючим майном, може охоплювати активи, включаючи вимоги, стосовно яких можна було би довести, що заявник принаймні мав «законні сподівання» щодо отримання можливості ефективного володіння правом на власність. Тобто невиплачена заробітна плата є майном та однозначно підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За приписами ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

За положеннями ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач як роботодавець виплатив позивачу заробітну плату: за грудень 2020 року (22 дні) - в розмірі 6 037,50 грн.; за січень 2021 року (19 днів) - в розмірі 6 037,50 грн.; за лютий 2021 року (20 днів) - в розмірі 6 037,50 грн.; за березень 2021 року (22 дні) - в розмірі 6 037,50 грн.; за квітень 2021 року (22 дні) - в розмірі 6 037,50 грн.; за травень 2021 року (1 день) - в розмірі 2 403,06 грн., а всього - 32 590,56 грн., що підтверджується копією довідки ТОВ «Оптімум Ред» від 27.09.2021 року.

Загальна сума виплаченої заробітної плати позивачу узгоджується з доданими позивачем до позовної заяви скріншотами виписки з рахунку, згідно з якими ТОВ «Оптімум Ред» перерахувало позивачу: 25 січня - 6 037,50 грн.; 26 лютого - 6 037,50 грн.; 31 березня - 6 037,50 грн.; 7 червня - 6 037,50 грн. та 8 440,56 грн., а всього - 32 590,56 грн.

Водночас, позивач у позовній заяві зазначає, що йому виплачено відповідачем лише 26 553,06 грн., що не відповідає наявним у справі вищевказаним доказам, у тому числі, наданим позивачем.

Також, позивач зазначає в позові, що за умовами трудового договору, укладеного сторонами, оплата його роботи здійснюється відповідно до тарифної ставки у розмірі 12 000,00 грн. за 1 місяць та 5 % від вартості виконаних робіт на об`єкті ЖК «Метрополіс».

Однак, зазначеного трудового договору позивачем не надано.

Разом з тим, відповідач у відзиві вказує, що трудовий договір з позивачем не укладався, тому оплата праці працівникам відповідача здійснюється згідно з посадовими окладами, визначеними у штатному розписі товариства.

З огляду на зазначене, суд вважає, що доводи позивача про те, що оплата його роботи здійснюється відповідно до тарифної ставки у розмірі 12 000,00 грн. за 1 місяць та 5 % від вартості виконаних робіт, не доведені належними та достовірними доказами.

Крім того, позивач зазначає в позові, що він перебуває у трудових відносинах з відповідачем з 02.11.2020 року по день подання позову до суду.

Однак, з копії наказу ТОВ «Оптімум Ред» від 30.11.2020 року № 8-К вбачається, що позивача прийнято на посаду виконроба з 01.12.2020 року на основне місце роботи тривалістю робочого тижня 40 годин з посадовим окладом згідно з штатним розписом. Одночасно, відповідач у відзиві зазначає, що починаючи з 06.05.2021 року позивач не виконував жодних трудових обов`язків та не перебуває у трудових відносинах з відповідачем, проте позивач жодного разу не звертався до відповідача щодо повернення трудової книжки та невиплаченої заробітної плати. При цьому наказу про звільнення позивача з роботи матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, доводи позивача щодо дати його прийняття на роботу до відповідача, наявності укладеного сторонами трудового договору та розміру невиплаченої позивачу заробітної плати є суперечливими, взаємовиключними та такими, що не підтверджені належними, достатніми та достовірними доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявність зазначеної у позовних вимогах заборгованості відповідача перед позивачем не підтверджується доказами, доданими до позовної заяви; під час розгляду справи позивач також не надав жодних доказів наявної заборгованості відповідача із заробітної плати у заявленому позивачем розмірі.

Виходячи з наведеного, відсутні підстави стверджувати про порушення прав позивача на своєчасне отримання належної йому до сплати заробітної плати.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За приписами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.ч. 1, 3 ст. 77 ЦПК України).

За положеннями ст. 80 цього Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази у справі у їх сукупності, беручи до уваги недоведеність позивачем наявності та розміру заборгованості відповідача перед позивачем із заробітної плати, а тому, як наслідок, недоведеність обставин, що можуть слугувати для стягнення заборгованості із заробітної плати з відповідача на користь позивача, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки позивачем не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів на їх підтвердження.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати несе позивач відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 4, 94, 115, 233 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум Ред» про стягнення заборгованості із заробітної плати - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 10.11.2023 року.

Суддя Є.С. Хайнацький