Постанова

від 22.11.2007 по справі 6/1зз

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/1зз

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.11.2007  року                                                                      Справа № 6/1зз

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Парамонової Т.Ф.

суддів          :                                        Баннової Т.М.

Семендяєвої І.В.

секретар судового засідання           Мiхальчук О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:                              Маіор М.В., дов. № 1408/07,  від 14.08.07,  

Роднянська Л.І., дов. № 03015/07,  від 03.01.07,  

від відповідача:                              Перевозчикова С.В., дов.  № 0110/07,  від 01.10.07,  

Яковлев В.І., дов. № б/н,  від 31.10.07

розглянувши

апеляційну скаргу                              Приватного підприємства „ВУМК”, м. Луганськ

на ухвалу

господарського суду                    Луганської області

від                                                  08.10.07

у справі                                        № 6/1зз (суддя Василенко Т.А.)

за заявою                                        ТОВ „Східно –українська металургійна компанія”, м. Алчевськ

до                                                   Приватного підприємства „ВУМК”, м. Луганськ

про                                                  вжиття запобіжних заходів

в с т а н о в и в :

ТОВ „Східно - українська металургійна компанія” звернулося до господарського суду Луганської області з заявою про вжиття запобіжних заходів, в якій просило вжити запобіжні заходи щодо ПП „ВУМК” шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить ПП „ВУМК”, яке знаходиться за адресою: м. Брянка, вул. Саксаганського, 3а.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.10.07 у справі № 6/1зз задоволено заяву ТОВ „Східно - українська металургійна компанія” про вжиття запобіжних заходів. Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ПП „ВУМК”, яке знаходиться за адресою: м. Брянка, вул. Саксаганського, 3а, за переліком, зазначеного у листі заявника № 0810-07д від 08.10.07 (а.с. 36-38, том № 2).

Не погодившись з постановленою ухвалою суду, ПП „ВУМК” звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

ТОВ „Східно –українська металургійна компанія” у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду –без змін.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються  в  порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду (ст.106 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ „Східно - українська металургійна компанія” звернулося до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів, в якій просило вжити запобіжні заходи щодо ПП „ВУМК” шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить ПП „ВУМК”, яке знаходиться за адресою: м. Брянка, вул. Саксаганського, 3а. Листом заявника № 0810-07д від 08.10.07 надано перелік майна, що належить ПП „ВУМК”, яке розташовано за адресою: м. Брянка, вул. Саксаганського, 3а.

Заявник обґрунтував свої вимоги тим, що між ТОВ „Східно - українська металургійна компанія” (продавець) та ПП „ВУМК” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу металопродукції № 103 від 08.07.02. Згідно договору продавець зобов'язується продати, а покупець купити на умовах договору металопродукцію (а.с. 11, том 1).

За результатами виконання цього договору ПП „ВУМК” має заборгованість перед заявником у розмірі 3 299 274 грн. 25 коп.

Заявник повідомив суд першої інстанції, що має інформацію про намір ПП „ВУМК” здійснити відчуження майнових активів, якими останній володіє на праві власності, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно. Вказане майно розташовано за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Саксаганського, 3а.

Суд першої інстанції, посилаючись на ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України, зробив висновок, що заявник довів суду наявність реальної загрози порушення його прав, тому заяву про вжиття запобіжних заходів задовольнив.

ПП „ВУМК” не погодилося з висновком суду, про що зазначило в апеляційній скарзі.

В обґрунтування своїх доводів за апеляційною скаргою посилається на те, що ухвалою суду накладено арешт на майно, яке не належить ПП „ВУМК” на праві приватної власності.

Суд, на думку скаржника, приймаючи ухвалу про вжиття запобіжних заходів, повинен був прийняти до уваги реальні збитки, спричиненні заявнику та оцінити ті докази, які були надані суду при розгляді заяви, щоб запобіжні заходи були співрозмірні збиткам.

Судом не враховано той факт, що ТОВ „Східно –українська металургійна компанія” не мало можливості отримати законним шляхом достовірну інформацію про перелік майна, що належить ПП „ВУМК”.

Скаржник вважає неналежним доказом копію витягу з реєстру прав власності, надану заявником, оскільки даний документ може отримати лише власник майна.

Заявник зазначив про відсутність у нього наміру, спрямованого на відчуження майна, та про те, що закриття одного із рахунків боржника не свідчить про намір ухилитися від сплати заборгованості, оскільки ПП „ВУМК” має декілька рахунків.

До того ж заяву про вжиття запобіжних заходів було розглянуто без участі представника скаржника, оскільки про дату слухання заяви останній був повідомлений листом, а не ухвалою суду, лише 10.10.07.

Доводи апеляційної скарги судовою колегією приймаються до уваги частково з огляду на наступне.

Ухвала господарського суду Луганської області від 04.10.07 про прийняття до розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів та призначення її до розгляду була надіслана сторонам у справі відповідно до вимог ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 43-4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка заінтересованих осіб не перешкоджає розглядові заяви.

Посилання заявника скарги на те, що належне йому майно не знаходиться у м. Брянка за адресою вул. Саксаганського 3а також не може бути прийняте до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджена зміна адреси з вул. Саксаганського 3а на 2а і мова йде про одне і теж майно.

Разом з тим в матеріалах справи не міститься ніяких доказів того, на що посилається позивач у заяві про вжиття запобіжних заходів. Такі докази не були подані ні з заявою, ні на вимогу суду по ухвалі від 04.10.07. Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4677705 від 08.09.04, наданий позивачем, не може свідчити про намір відповідача на відчуження майна, як це зазначає позивач. Даний витяг надано на підставі рішення господарського суду Луганської області у справі №17/328пн від 31.08.2004 і вказана дата прийняття рішення про реєстрацію –08.09.04. Тобто даний витяг свідчить про первинну реєстрацію права власності на підставі рішення суду /а. с. 16 том 1/.

В мотивувальній частині ухвали господарського суду Луганської області не вказано, на підставі яких доказів суд дійшов висновку про доведеність позивачем  наявності реальної загрози порушенню його прав. В ухвалі суду також не міститься оцінки обґрунтованості доводів заявника з посиланням на відповідні докази, урахування адекватності вимог, їх зв'язку з предметом позовної вимоги та імовірності настання обставин, визначених ст. 43-3 Господарського процесуального кодексу України.  Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази приналежності рухомого майна, на яке накладено арешт.

Колегія суддів вважає, що заявником не обґрунтовані підстави для вжиття запобіжних заходів з поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного ухвала господарського суду про задоволення заяви щодо вжиття запобіжних заходів  не відповідає матеріалам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ПП „ВУМК” підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду від 08.10.2007 у справі № 6/1зз –скасуванню.

Державне мито за заявою про вжиття запобіжних заходів покладається на заявника.

Державне мито, сплачене ПП „ВУМК” за оскарження ухвали господарського суду, слід повернути заявнику у повному розмірі, як помилково сплачене, оскільки Декретом КМУ „Про державне мито” не передбачено справляння державного мита за оскарження ухвал суду.

Керуючись статтями 43, 43-8, 47, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.2,3 ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „ВУМК” на ухвалу господарського суду Луганської області від 08.10.2007 у справі № 6/1зз задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 08.10.2007 у справі  № 6/1зз скасувати.

3. В задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів відмовити.

4. Повернути Приватному підприємству „ВУМК”, м. Луганськ, вул. Лутугинська, 139, ідентифікаційний код 31444113 помилково сплачене державне мито за квитанцією № 28 від 17.10.07 у сумі 85 грн.

Підставою для повернення державного мита є дана постанова, скріплена гербовою печаткою суду.

Головуючий суддя                                        Т.Ф Парамонова

Суддя                                                                      Т.М. Баннова

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва