Ухвала

від 16.10.2023 по справі 208/8960/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/8960/23

№ провадження 4-с/208/17/23

УХВАЛА

Іменем України

16 жовтня 2023 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

Секретар судового засідання Шостак А.В.,

розглянув матеріали скарги ОСОБА_1 , де заінтересовані особи: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Національне агентство з питань запобігання корупції, на постанову про відкриття виконавчого провадження, -

встановив:

04 жовтня 2023 року адвокат Переверзев І.В., який діє в інтересах скаржника ОСОБА_1 , подав до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали скарги на дії державного виконавця на постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно змісту скарги просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське від 25.09.2023 року про відкриття виконавчого провадження № 72876135 з виконання постанови Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 20.09.2021 року по справі № 208/8053/21.

Відповідно до положеньст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно приписів ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Як встановлено в ході розгляду скарги, заявник пов`язує настання наслідків із незгодою діями державного виконавця при виконанні постанови суду ухваленої в порядку КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі -Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (пункт 6).

Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону № 1404-VIII, за приписами пунктів 6, 7 частини першої якої у виконавчому документі зазначаються дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред`явлення рішення до виконання.

Як встановлено судом під час розгляду скарги, оскарження дії ДВС стосується примусовий дій вчинених державним виконавцем при проведенні виконавчих дій за Постановою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 20.09.2021 року у справі № 208/8053/21 № провадження 3/208/3316/21 постановленої за наслідком розгляду адміністративного матеріалу, який надійшов із Департаменту запобігання політичній корупції Національного агентства з питань корупції у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працює керівником ТОВ «АФІНАЦЕНТР», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченогост. 212-15 КУпАП.

Зазначеною Постановою від 20.09.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-15 КУпАПта на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. (одна тисяча сім сом гривень 00 копійок) з конфіскацією суми внеску 20000,00 гривень (десять тисяч) на підтримку політичної партії. А також, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працює керівником ТОВ «АФІНАЦЕНТР» (код 39107995 зареєстронано за адресою: АДРЕСА_2 ),зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири ) гривні 00 копійок.

01.01.2021 року Постанова від 20.09.2021 року набрала законної сили.

Таким чином, оскаржувана постанова державного виконавця стосується примусового виконання судового рішення про накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 212-15 КУпАП, та рішення, яке знаходиться на виконанні ухвалене не відповідно до ЦПК України.

При цьому, такі справи (про накладення адміністративного стягнення) розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленому КУпАП, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення.

Проте, цим Кодексом не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.

У свою чергу, частиною першою статті 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам, як адміністративним підсудні справи: 1) з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) деякі адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) деякі адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Однак, оскільки у даній справі, яка розглядається, правопорушник оскаржує постанову державного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленого в порядку КУпАП, а не за наслідками розгляду цивільної справи, та КУпАП не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням таких судових рішень, відтак дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яка передбачає, що

Суд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так, згідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у Постанові від 22 травня 2019 року у справі № 705/5060/18, - Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.98 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У них зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Якщо в законі визначено порядок учинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного законодавства повинен дисциплінувати осіб, котрі звертаються до суду, та не допускати входження процесу в безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.

Разом з тим відповідно до практики ЄСПЛ право на справедливий судовий розгляд, гарантоване в §1 ст.6 конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, аби сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого є лише одним з аспектів. Однак ідеться про можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в §1 ст.6 конвенції.

Крім того, заявник не обмежений у своєму праві на звернення в порядку КАС України із заявленими вимогами.

Керуючись п. 1 ч. 1 с. 255, ст.258-260,447,448 ЦПК України, -

постановив:

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 , де заінтересовані особи: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Національне агентство з питань запобігання корупції, на постанову про відкриття виконавчого провадження, - закрити.

Роз`яснити право заявнику на звернення із скаргою в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Суддя Івченко Т. П.