Ухвала

від 04.12.2023 по справі 372/6072/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/6072/23

Провадження № 1-кс-1482/23

ухвала

Іменем України

04 грудня 2023 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г.,

при секретарі Редьці Н.Н.,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області заяву ОСОБА_1 про скасування арешту,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Обухівського районного суду Київської області із заявою, в якій посилаючи на бездіяльність прокурорів Офісу Генерального прокурора щодо не зняття арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:028:0092, накладеного постановою Генеральної прокуратури України від 14.07.2008 року, просив суд скасувати арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:028:0092, накладений вищезазначеною постановою, та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Реєстраційний номер обтяження: 7621558) відомості ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:05:028:0092.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 мав у власності земельну ділянку 14,85 га, з кадастровим номером 3223187700:05:028:0101, що знаходилась в межах Старобезрадичівської сільської ради, Обухівського району, Київської області.

У 2008 році Генеральною прокуратурою було ініційовано кримінальне провадження по факту незаконного вибуття земельної ділянки з державної власності, та у подальшому ініційовано цивільний позов про витребування вказаної ділянки з володіння заявника.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12.01.2015 року у справі №372/2464/13-ц за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України визнано недійсними договори, за якими ОСОБА_1 набув права власності на земельну ділянку 14,85 га, кадастровий номер 3223187700:05:028:0101, визнано недійсним відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №346999 від 09.10.2009 року, а земельна ділянка повернена в постійне користування ДП "Київське лісове господарство". Рішенням Апеляційного суду Київської області від 28.05.2015 року у справі №22ц-780/1500/15 вказане рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання недійсними договорів купівлі продажу, а в решті, а саме в частині визнання недійсним вищезгаданого відповідного державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки в постійне користування ДП "Київське лісове господарство", залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.06.2015 року у справі №6-20413ск15 ОСОБА_1 касаційну скаргу було відхилено, попередні судові рішення залишено без змін. За наслідками вказаних судових рішень відомості про ОСОБА_1 , як власника зазначеної земельної ділянки 3223187700:05:028:0101, виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.

У 2022 році ОСОБА_1 отримав податкове повідомлення-рішення про нарахування останньому земельного податку по земельній ділянці в межах в межах Старобезрадичівської сільської ради, Обухівського району, Київської області, що змусило заявника, як і інших колишніх співвласників суміжних земельних ділянок, звернутись до органу ДПС щодо прояснення зазначеного питання.

Як вбачається з відповіді ГУ ДПС у Київській області №32480/6/10-36-24-12 від 28.12.2022 року, ГУ ДПС у Київській області посилається на наявність у заявника на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером №3223187700:05:028:0092.

Так, за номером кадастрової ділянки 3223187700:05:028:0092 у Державному реєстрі є відомості, що заявник є власником цієї земельної ділянки, підстава занесення даних відомостей у реєстр - постанова Генеральної прокуратури України від 14.07.2008 року та лист, датований тією ж датою.

При зверненні до Печерського районного суду м. Києва при розгляді справи № 757/28168/23-к, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження № 1212100090000089 здійснюється СВ Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області, та заяву про скасування арешту повернуто заявнику для подачі до належного суду, в межах територіальної юрисдикції знаходиться орган досудового розслідування.

Таким чином, заявник вважає, що відомості про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:05:028:0092 внесені в 2008 році помилково, адже станом на даний момент у кадастровій карті земельна ділянка з кадастровим номером 3223187700:05:028:0092 відсутня.

За наведених обставин заявник звернувся до Обухівського районного суду з вказаною заявою.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Прокурор та слідчий у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду повідомлений належним чином.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Розглянувши зазначену заяву, долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 року арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Дана правова норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України 2012 року, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Як установлено судом, заявник оскаржує арешт, накладений постановою Генеральної прокуратури України від 2008 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:028:0092 у межах кримінального провадження за правилами КПК України 1960 року.

У судовому провадженні, яке здійснюється відповідно до КПК України 1960 року, при надходженні від учасників процесу клопотань, зокрема щодо арешту майна, суд має керуватися положеннями КПК України 1960 року.

Положення розділу ХI «Перехідні положення» КПК України 2012 року не уповноважують суд розглядати скарги та перевіряти правильність процесуальних рішень (дій) органу дізнання, слідчого, прокурора, у тому числі щодо накладення арешту на майно, що були вчиненні ними та звернуті до виконання у відповідності до положень КПК України 1960 року.

Відповідно до п. 9 розділу ХI «Перехідні положення» КПК України 2012 року запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Кримінальним процесуальним Кодексом України 1960 року встановлено вичерпний перелік процесуальних рішень органу дізнання, слідчого чи прокурора, які могли бути самостійно оскаржені до суду на стадії досудового слідства, постанова про накладення арешту на майно до таких процесуальних рішень не відносилася.

Основними способами захисту прав за КПК України 1960 року визначено оскарження рішення слідчого (прокурора) про арешт майна до суду (ст. ст. 234, 236 КПК України 1960 року); оскарження арешту прокурору (ст. 235 КПК України 1960 року). Прокуратура у порядку нагляду має обов`язок та повноваження скасовувати рішення слідчого.

Порядок щодо скасування арешту на майно передбачено таким чином - на підставі постанови слідчого в порядку частини шостої 126 КПК України 1960 року, або судом під час попереднього судового засідання в порядку статті 253 КПК України 1960 року, під час ухвалення вироку в порядку статті 324 КПК України 1960 року, або судом в порядку виконання вироку в порядку статей 409, 411 КПК України 1960 року.

Разом із цим, матеріали кримінального провадження № 1212100090000089 слідчому судді надано не було, відомості щодо результатів розгляду вказаного кримінального провадження відсутні.

Таким чином, доводи заяви не знайшли об`єктивного підтвердження під час судового розгляду, оскільки заявником не доведено, що у застосуванні запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 1212100090000089 у вигляді накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:028:0092 відпала потреба.

Враховуючи викладене, у судовому засіданні не встановлено достатніх правових і фактичних підстав для задоволення вимог заяви, доводи заяви не були підтверджені належними і допустимими доказами, тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7-9, 98, 131, 167, 170, 173, 174, 376 КПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування арешту, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Суддя : Т.Г. Сташків