Справа №195/1791/22
Провадження № 2-др/333/16/23
ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого - судді Михайлової А.В., за участю секретаря судового засідання Панченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяву представника Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» адвоката Верхогляда М.Л. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник АТ «КБ «Глобус» адвокат Верхогляд М.Л. звернувся до суду із заявою, в якій просить суд вирішити питання щодо розподілу понесених судових витрат у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В заяві зазначає, що 16.06.2023 у вищевказаній справі винесено судове рішення, яким задоволено позов, проте не вирішено питання про судові витрати, понесені позивачем, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 34 384,50 грн.
Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом заяви за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та докази щодо витрат за надання правової допомоги, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення з наступних підстав.
Відповідно дост. 246ЦПК України,якщо стороназ поважнихпричин неможе податидокази,що підтверджуютьрозмір понесенихнею судовихвитрат дозакінчення судовихдебатів усправі,суд зазаявою такоїсторони,поданою дозакінчення судовихдебатів усправі,може вирішитипитання просудові витратипісля ухваленнярішення посуті позовнихвимог.Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомустаттею 270цього Кодексу.
Статтею 270 ЦПК Українив п.3 ч.1 передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Судом встановлено,що 16.06.2023рішенням Комунарськогорайонного судум.Запоріжжя позовАкціонерного товариства«Комерційний Банк«Глобус» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задоволеноповністю.Стягнути солідарноз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,на користьАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА«КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК«ГЛОБУС»,заборгованість закредитним договором№01/28/18"Автов кредит"від 05.07.2018року урозмірі 141441,01грн.(стосорок однатисяча чотиристасорок однагривня 01копійка),яка складаєтьсяіз:-простроченої заборгованостіпо кредиту-129500,34грн.;-простроченої заборгованостіпо процентам-10440,67грн.;-штраф запорушення умовкредитного договоруп.8.4(заперіод з11.04.2019року по11.02.2020року) 1500,00грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору з кожного в розмірі по 1240 грн. 50 коп.
Проте в рішенні не вирішено питання судових витрат про надання правової допомоги, понесених позивачем.
В позовній заяві позивачем зазначено орієнтовну суму судових витрат на правову допомогу 80000,00 гривень.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога позивачу у справі надавалась адвокатом Гаврищук Наталією Євгеніївною (Ордер на надання правничої правової допомоги АТ «КБ «ГЛОБУС» від 09.09.2022 року, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9068/10).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.
У матеріалахсправи міститься,Свідоцтво проправо назаняття адвокатськоюдіяльністю серіїКС №9068/10Гаврищук Н.Є.;Договір №251021про наданняпрофесійної правничої(правової)допомоги від25.10.2021року;Додаткова угода№16від 09.09.2022до Договорупро наданняпрофесійної правничої(правової)допомоги №251021від 25.10.2021року;Акт №16прийому-передачіпослуг від15.11.2022р.за Додатковоюугодою №16від 09.09.2022р.до договору№251021про наданняпрофесійної правничої(правової)допомоги від25.10.2021року здетальним описомробіт (наданихпослуг),виконаних адвокатом;Платіжна інструкція№6243від 02.12.2022рокуна суму34384гривень 50коп.(призначенняплатежу за наданняпрофесійної правовоїдопомоги згідноАкту №16від 09.09.2022р.та договору№ 251021від 25.10.2021року)
Судом встановлено, що адвокат Гаврищук Н.С. надала Клієнту послуги професійної правничої допомоги у цивільній справі №195/1791/22 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а Клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги. У Клієнта претензій до Адвоката немає. Оплата послуг здійснюється на поточний рахунок Адвоката протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі послуг, який містить детальний опис робіт (наданих послуг) та їх вартість.
За умовами Акту №16 від 15.11.2022 року прийому-передачі послуг за Додатковою угодою №16 від 09.09.2022 року до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №251021 від 25.10.2021 року, сторони погодили, що вартість професійної правової допомоги наступна:
-проведення зустрічі з Клієнтом, ознайомлення з заданими Клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи - 2 години - 300 євро;
- складення позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - 2 години 450 євро;
- виготовлення копії позовної заяви т документів щодо до позовної заяви на ім`я відповідачів та суду (у кількості 3 прим.), направлення рекомендованим листом з оголошеною цінністю та описом вкладення через відділення АТ «Укрпошта» позовної заяви на ім`я суду (в т. ч. підготовка опису та конверту) 1 година 150 євро.
Загалом професійної (правничої) допомоги у справі №195/1791/22 надано на суму 900,00 євро, що сплачується в гривні за офіційним курсом НБУ на день здійснення розрахунків.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Відповідно до Постанови Верховного суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справинезалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Верховний Суд в своїх постановах притримується такої ж позиції, зокрема, вона була підтримана Верховним Судом в постанові від 11 листопада 2020 року в справі № 673/1123/15-ц.
Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту2 частини2 статті137 ЦПКУкраїни необхідною умовою розподілу витрат на адвоката є надання доказів, які підтверджують їх здійснення.
За змістом пункту 1 частини 2 статті137, частини8 статті141 ЦПКУкраїни розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката суд встановлює і розподіляє згідно з умовами договору про надання правничої допомоги в разі наявності відповідних доказів(договорів, рахунків, тощо) щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року у справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такая правова позиція узгоджується із постановою ВС ВС від 13.01.2021 по справі № 596/2305/18.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертійстатті 141 ЦПК України.
Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цьогоКодексувизначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертійстатті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятоїстатті 141 цього Кодексу.
Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українисуду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шостастатті 137 ЦПК України).
Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач не скористався своїм процесуальним правом та не заявив клопотання, відповідно до частини п`ятоїстатті 137 ЦПК України. про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
В той час коли, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Враховуючи те, що при винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на правничу допомогу, а також дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення розміру витрат на правничу допомогу та факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, ст.ст. 1, 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд, -
Керуючись ст. 270 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заяву представникаАкціонерного товариства«Комерційний Банк«Глобус» адвокатаВерхогляда М.Л. провирішенняпитання щодорозподілупонесенихсудових витрат задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 24.05.2008 року Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий 21.09.1995 року Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС»(код ЄДРПОУ35591059, юридична адреса: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5) в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 34 384 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривень 50 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.В. Михайлова
Суд | Комунарський районний суд м.Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2023 |
Оприлюднено | 28.12.2023 |
Номер документу | 115931970 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Комунарський районний суд м.Запоріжжя
Михайлова А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні