Рішення

від 07.12.2023 по справі 752/4937/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/4937/23

Провадження № 2/752/4176/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 грудня 2023 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 та просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований Зарічним районним і місті Суми відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області 11 травня 2015 року, актовий запис №201.

У позові зазначає, що подружжя перестало вести спільне господарство та припинили шлюбні стосунки. В період з 2018р. по 2021р. проживали окремо. З початком збройної агресії російської федерації проти України в березні 2022р. позивач переїхала жити до Великої Британції, де має намір залишитись для постійного проживання. Подальше спільне життя з відповідачем є неможливим, оскільки в позивача втрачені до нього почуття любові, сторони мають різні погляди на майбутнє життя, збереження шлюбу стали суперечити інтересам позивача і позивач не має наміру поновлювати подружні стосунки.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.03.2023 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 27.04.2023 року надано сторонам строк для примирення тривалістю 2 місяці, провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 24.07.2023 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті

справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Позивач у судове засідання не з`явилася. До початку розгляду справи по суті представник позивача подав заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від представника відповідача адвоката надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, за яким він просить визнати причину його відсутності поважною та відкласти розгляд справи про розірвання шлюбу. Зазначає, що надає правову допомогу ОСОБА_3 у Дарницькому районному суді м. Києва в цивільній справі №753/17325/23.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, відмовив у його задоволенні, враховуючи строки розгляду справи про розірвання шлюбу - дана справа розглядається з березня 2023р., а також те, що в даній справі надавався сторонам строк для примирення тривалістю у два місяці, та з урахуванням недопущення порушення прав іншої сторони (позивача) у справі.

За положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).

Щодо відповідача, то суд не повідомлений про поважні причини його неявки в судове засідання.

Як зазначає ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані документи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються позовні вимоги, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований Зарічним районним і місті Суми відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області 11 травня 2015 року, актовий запис №201.

Від шлюбу подружжя дітей не має.

Причиною звернення позивача до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Сторони проживають у різних країнах.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державною полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони не виявили бажання примиритись.

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України примушування жінки та чоловіки до шлюбу не допускається.

Частинами 2, 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

За частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Враховуючи наведені норми, а також з огляду на те, що в суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги, то відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 1 073,60 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 141, 265, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Зарічним районним і місті Суми відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області 11 травня 2015 року, актовий запис №201.

3. Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073,60 грн.(одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя І.О. Ольшевська