ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року Справа № 903/561/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
позивача: представник Кушнірук А.В. - адвокат
відповідача: представник Рогатюк Я. В. - в порядку самопредставництва; Шкода С.І. - перший заступник голови РДА
третьої особи (ФДМУ): Паска В.В. - в порядку самопредставництва
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Луцької районної військової адміністрації Волинської області на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 13.09.23р. суддею Дем`як В.М. у м.Луцьку, повний текст складено 25.09.23р. у справі № 903/561/23
за позовом Ківерцівської міської ради
до відповідача Луцької районної військової адміністрації Волинської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Фонд державного майна України
2) Луцька районна рада Волинської області
3) Державний реєстратор Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області Олімпіюк Сергій Володимирович
4) Державний реєстратор Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області Маціюк Катерина Сергіївна
про витребування майна з чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Волинської області у справі №903/561/23 від 13.09.2023.
1.2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 13.09.2023 у справі №903/561/23 задоволено позов Ківерцівської міської ради до Луцької районної державної адміністрації Волинської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонду державного майна України, Луцької районної ради Волинської області, Державного реєстратора Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області Олімпіюка Сергія Володимировича, Державного реєстратора Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області Маціюк Катерини Сергіївни про витребування майна з чужого незаконного володіння.
1.3. Витребувано об`єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю /А-3/ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440222207218), загальною площею 1202,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Незалежності, 20 з чужого незаконного володіння Луцької районної державної адміністрації на користь Ківерцівської міської територіальної громади в особі Ківерцівської міської ради
1.4. Витребувано об`єкт нерухомого майна гаражі /Б-1/ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2452047007218), загальною площею 442,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Незалежності, 20 з чужого незаконного володіння Луцької районної державної адміністрації на користь Ківерцівської міської територіальної громади в особі Ківерцівської міської ради.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1. Згідно матеріалів справи, право державної власності на вказані об`єкти за Луцькою районною державною адміністрацією, зокрема, адміністративне приміщення площею 1202,7 кв.м та гаражі площею 442,5 кв.м по вул. Незалежності, 20, у місті Ківерці, реєстраторами Городищенської та Боратинської ОТГ було зареєстровано за відповідачем у відповідності до рішень органів місцевого самоврядування та норм законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, з урахуванням ст.ст. 2, 318, 328 ЦК України, ст. 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", 10 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.87-1 Цивільного кодексу УРСР, постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю", рішення виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів № 260 від 24.12.1991 "Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності", розпорядження представника Президента України від 04.05.1992 №12, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" та постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321 "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також право наступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються", передавальних актів, затверджених розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 02.04.2021 №3161.
2.2. Разом з тим, суд першої інстанції зауважив, що відповідачем та третьою особою не надано первинних доказів які стали підставою для реєстрації реєстраторами Городищенської та Боратинської ОТГ права державної власності за Луцькою районною державною адміністрацією, зокрема, щодо адміністративного приміщення площею 1202,7 кв.м та гаражів площею 442,5 кв.м по вул. Незалежності, 20, у місті Ківерці.
2.3. Крім того, з посиланням на розпорядження Волинської обласної державної адміністрації "Про утворення комісії з реорганізації Горохівської, Ківерцівської та Рожищенської державних адміністрацій" №5 від 15.01.2021 та розпорядження Волинської обласної державної адміністрації "Про затвердження передавальних актів" № 161 від 02.04.2021 суд зазначив, що вони не могли бути оцінені як набуття права державної власності на нерухоме майно з урахуванням вищенаведених норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" без з`ясування належності приміщення до спільної власності територіальних громад району та прийняття відповідних рішень, зокрема, безпосередньо територіальною громадою міста, на території територіальної громади якого знаходяться приміщення. Відповідно дії державного реєстратора суперечать нормам ст.10, п.п. 3-4 ч. 1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п.44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки прийняття рішення щодо вчинення реєстрації права державної власності на спірне приміщення за Луцькою районною державною адміністрацією, порушує права комунальної власності Ківерцівської районної ради.
2.4. Суд вказав, що Луцька районна рада, після припинення Ківерцівської районної ради як юридичної особи, але не пізніше 01.07.2021, була зобов`язана передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, зокрема, і адміністративне приміщення площею 1202,7 кв.м. та гаражі площею 442,5 кв.м по вул. Незалежності, 20, у м. Ківерці, власником яких була ліквідована Ківерцівська районна рада та які були передані в управління Ківерцівської районної державної адміністрації. Також, з посиланням на ст. 387 ЦК України, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц; від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 суд вказав, що ні Луцькою районною державною адміністрацією ні Фондом державного майна України, не надано суду доказів правомірного набуття спірного нерухомого майна, а тому позовні вимоги Ківерцівської міської ради про витребування з незаконного володіння Луцької районної державної адміністрації нерухомого майна - адміністративну будівлю /А-3/ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440222207218), загальною площею 1202,7 кв.м. та нерухомого майна гаражі/Б-1/ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2452047007218), загальною площею 442,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Незалежності, 20, підлягають задоволенню.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Луцька районна військова адміністрація Волинської області звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області 13.09.2023 у справі №903/561/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Ківерцівської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити повністю.
3.2. Так, з посиланням на ст. ст. 387, 397 ЦК України, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2028 у справі № 653/1096/16-ц, та від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, п.п. 19, 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" №5 від 07.02.2014, лист Верховного Суду України "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ" від 01.07.2023 апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов до неправильних висновків щодо належності на праві комунальної власності адміністративного приміщення: площею 1202,7 м2та гаражів площею 442,5 м2, в силу приписів Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в України", постанови КМУ від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю", рішення виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 24.12.1991 №260 "Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності" та рішення виконавчого комітету Ківерцівської районної ради народних депутатів від 23.01.1992 №5 "Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності". Вважає, що суд не проаналізувавши доказове значення усіх фактів справи дійшов помилкового висновку про належність спірного майна до комунальної власності Ківерцівської міської ради та не застосував при вирішенні спору вимог Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та постанови КМУ від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", що є порушенням норм процесуального права.
3.3. Скаржник, зауважує, що в жодному із затверджених переліків майна, що передавалось як у власність міст обласного підпорядкування так і у власність району відсутнє чітке формулювання того, що майновий комплекс виконкому районної Ради народних депутатів включав, зокрема, адміністративне приміщення площею 1202,7 м2 та гаражі площею 442,5 м2 за адресою: вул. Незалежності, 20 м. Ківерці, а позивачем не надано жодного доказу, який би це підтвердив (рішення виконавчого комітету Волинської обласної Ради народних депутатів від 24.12.1991 №260, рішення виконавчого комітету Ківерцівської районної Ради народних депутатів від 23.01.1992 ).
3.4. Суд першої інстанції помилково ототожнює правовий режим об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст району (власність району) із правовим режимом об`єктів комунальної власності певної територіальної громади (власність Ківерцівської міської ради). Нормами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснено чітке розмежування правового статусу сільських, селищних, міських рад, з одного боку, і районних та обласних рад - з іншого, шляхом окремого визначення кола повноважень перших і других органів місцевого самоврядування. Закон передбачає можливість сільських, селищних, міських рад передавати за своїм рішенням (дорученням) певні повноваження районним та обласним радам. Не існує окремого закону, який би регулював правовий режим комунального майна, зокрема майна спільної власності територіальних громад.
3.5. Апелянт звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій", яким внесено зміни до пункту 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також з урахуванням п. 39 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України не передбачається вимоги, передачі об`єктів комунальної власності, що не утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. При цьому, посилається на рішення Луцької районної ради Волинської області від 15.12.2020 № 1/9 Про початок реорганізації Горохівської, Ківерцівської, Рожищенської, Маневицької районних рад Волинської області шляхом приєднання до Луцької районної ради Волинської області. Відповідно до пункту 2 вищевказаного рішення Луцька районна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Горохівської, Ківерцівської, Рожищенської районних рад. Видатки на утримання спірного майна не планувалися і не здійснювалися з бюджету Ківерцівської районної ради, а тим паче з бюджету Ківерцівської міської ради.
3.6. Спірне нерухоме майно не було включено до жодного із переліків майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Ківерцівського району, що затверджувались Ківерцівською районною радою і як наслідок, до переліку майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Луцького району (після ліквідації районів). Датовані 1991-1992 роками документи, на які посилається позивач в обґрунтування належності йому спірного майна, містять загальний характер та не стосуються конкретно майна, яке на даний час перебуває у власності держави в особі відповідача. Позивач не надав документів, які б підтверджували приналежність спірних об`єктів нерухомого майна до комунальної власності міської територіальної громади, а саме: рішення ради відповідного рівня про його будівництво, інформації про те, з якого бюджету здійснювалось фінансування та акту введення його в експлуатацію, а у випадку передачі такого майна з державної в комунальну власність - відповідного акту прийому-передачі, як того вимагає Закон України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".
3.7. При цьому, скаржник вважає, що відповідач набув спірне майно правомірно, що підтверджується відповідними документами) та фактом державної реєстрації відповідного речового права, з урахуванням пункту 8 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321 Передавальний акт Ківерцівської районної державної адміністрації до правонаступника Луцької районної державної адміністрації затверджений розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 02.04.2021 № 161 "Про затвердження передавальних актів". Луцька районна державна адміністрація діяла в правовому полі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто розпочала вчиняти дії щодо державної реєстрації майна після затвердження передавальних актів та на підставі відомостей Фонду державного майна України за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності, що були сформовані на підставі даних поданих Ківерцівською районною державною адміністрацією суб`єкту управління майном Волинській обласній державній адміністрації, про що свідчить наявна у матеріалах справи хронологія листування, а саме: лист Фонду державного майна України від 27.09.2021 №10-15-22474, яким Луцькій районній державній адміністрації надано витяги з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо окремого нерухомого державного майна.
3.8. Також, спростуванню підлягає позиція суду щодо передачі спірного майна до сфери управління Луцької райдержадміністрації відповідно до передавального акту, оскільки дане майно включене до переліку основних засобів Ківерцівської районної державної адміністрації (додаток 1 до передавального акту), а не до переліку прав та зобов`язань. Також, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відомості до Єдиного реєстру об`єктів державної власності відносно спірного майна як державного не вносились та інформація щокварталу для внесення змін до Реєстру в паперовому вигляді за формами, затвердженими наказом Фонду від 03.02.2006 № 197, до Фонду не надавалась. Відомості про спірне нерухоме майно Луцькою районною державною адміністрацією не вносились до Єдиного реєстру об`єктів державної власності , а лише оновлювались.
3.9. Саме з метою оновлення відомостей про державне майно Луцька районна державна адміністрація листом від 29.06.2021 звернулась до управління економічного розвитку та торгівлі Волинської ОДА (як суб`єкта управління) внести відомості про державне майно, згідно форми 2 б, затвердженої наказом Фонду державного майна №197 до АС Юридичні особи. Предметом доказування в даній справі є підстави набуття права власності на спірне нерухоме майно міською радою, яка обґрунтовувала свої позовні вимоги рішенням виконкому Волинської обласної ради від 24.12.1991 №260 "Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності", то суд першої інстанції не надавши значення помилці не дотримався принципів належності, достовірності та допустимості доказів (постанова КГС ВС від 10.06.2019 у справі № 903/581/18) Разом з тим, зазначає, що зазначене рішення виконкому № 260 предметом інших судових розглядів не виступало та в судовому порядку не скасоване, відтак, є чинним на даний час.
3.10. Також, на думку скаржника, хибним є твердження суду про наявність у Ківерцівської міської ради права власності на спірне нерухоме майно з підстав його розміщення на земельній ділянці розташованій на території Ківерцівської міської територіальної громади, оскільки чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. Позивач - Ківерцівська міська рада - у відзиві на апеляційну скаргу наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу Луцької РДА залишити без задоволення. а рішення Господарського суду Волинської області від 13.09.2023 у даній справі - без змін.
4.2. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України у пояснення погоджується із доводами викладеними в апеляційній скарзі. Просить задовольнити апеляційну скаргу Луцької районної військової адміністрації Волинської області в повному обсязі. Рішення Господарського суду Волинської області від 13.09.2023 у справі №903/561/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Ківерцівської міської ради відмовити повністю.
4.3. Треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Луцька районна рада Волинської області, Державний реєстратор Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області Олімпіюк Сергій Володимирович, Державний реєстратор Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області Маціюк Катерина Сергіївна не скористалися правом подачі відзиву чи пояснень на апеляційну скаргу відповідача.
4.4. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Луцької районної військової адміністрації Волинської області на рішення Господарського суду Волинської області від 13.09.2023 у справі №903/561/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.11.2023 о 15:30 год.
4.5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду 13.11.2023 у справі №903/561/23 задоволено клопотання представника Ківерцівської міської ради - А.В. Кушнірука про участь в судовому засіданні 15.11.2023 о 15:30 год в режимі відеоконференції.
4.6. В подальшому ухвалою апеляційного суду від 15.11.2023 оголошено перерву судовому засіданні у справі №903/561/23 на 06.12.2023 об 14:30 год., з урахуванням раніше поданого представником Ківерцівської міської ради - клопотання/заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
4.7. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
4.8. Уповноважені представники третіх осіб 2, 3, 4 у судове засідання 06.12.2023 не з`явилися, причини не явки суду не повідомили.
4.9. В судовому засіданні 06.12.2023 представник позивача (в режимі відеоконференції), представники відповідача (апелянта) та ФДМУ надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Луцької районної військової адміністрації Волинської області на рішення Господарського суду Волинської області від 13.09.2023 у справі №903/561/23 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
6.1.1. Норми матеріального права:
Конституція України
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Земельний кодекс України
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
Закон України "Про управління об`єктами державної власності"
Закон України "Про Фонд державного майна України"
Закон України "Про власність" від 07.02.1991 (який діяв до 20.06.2007, та втратив чинність на підставі Закону України №997-V від 27.04.2007)
Закон України "Про судовий збір"
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, врахувавши пояснення по справі, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників відповідача (апелянта) та представника ФДМУ, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Як вбачається з матеріалів справи, нерухоме майно, яке предметом спору в даній справі адміністративне приміщення площею 1202,7 кв.м та гаражі площею 442,5 кв.м по вул. Незалежності, 20, у місті Ківерці, побудовані 1979 році, що підтверджене Технічними паспортами на об`єкти нерухомого майна реєстрові номери 799-2015, 800-2015, 801-2015 виготовленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт Буд Проект" 07.12.2015 (т.1, а.с. 62-93).
7.3. Власником/фондоутримувачем у свідоцтвах визначено Ківерцівську районну державну адміністрацію. Державна реєстрація власності/свідоцтво про право власності на той час не вчинена.
7.4. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" затверджено перелік державного майна України, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), і установлено, що загальнодержавною власністю є державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності. Зобов`язано міністерства та відомства України, а також органи, які уповноважені управляти державним майном, здійснити передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно з переліком.
7.5. У пункті 3 постанови від 05.11.1991 №311 установлено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів.
7.6. Так, на виконання постанови №311 рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів № 260 від 24.12.1991 "Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності" з огляду на пропозиції міськрайвиконкомів, було затверджено переліки майна, яке передається у власність області, районів та міст обласного підпорядкування (т.1. а.с. 14-15).
7.7. Відповідно до пунктів 3.1.-3.3 зазначеного рішення державне майно, крім майна, яке належить до обласної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Розмежування майна між власністю районів та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних рад народних депутатів з участю виконкомів міських (районного підпорядкування), селищних і сільських рад народних депутатів. Передача державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, інших органів, уповноважених управляти державним майном, до складу комунальної власності, а також від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно відповідно до порядку, передбаченого постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 р. № 385 "Про порядок передачі підприємств, об`єднань, організацій, установ, будинків і споруд".
7.8. Вказаним, рішенням Волинського облвиконкому від 24.12.1991 № 260 затверджено переліки майна, що передається у власність області, районів та міст обласного підпорядкування.
7.9. Із наявного у справі переліку майна вбачається, що у власність міст обласного підпорядкування було передано майнові комплекси виконкомів районних рад народних депутатів у Волинській області, їх відділів та управлінь, районні бюджети (том 1 а.с. 16-22). Відповідно до переліку майна, що передається у власність районів включено майно і фінанси виконкомів місцевих Рад народних депутатів. Зміст перших і других аркушів зазначених переліків в тому форматі, як вони надані суду, є очевидно суперечливим, зокрема, щодо передачі містам обласного підпорядкування районних бюджетів та майнових комплексів виконкомів районних рад народних депутатів і навпаки передачі бюджетів міст обласного підпорядкування у власність районів, що може свідчити про помилку у форматуванні переліків, які вже передані до Державного архіву.
7.10. Разом з тим, зміст переліків, затверджених рішенням Волинського облвиконкому від 24.12.1991 р. №260, підтверджує, що майновий комплекс виконкому районної Ради народних депутатів не належить до загальнодержавної (республіканської) власності.
7.11. В подальшому, 23 січня 1992 року Виконавчий комітет Ківерцівської районної ради народних депутатів Волинської області на виконання постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" та рішення виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 24.12.1991 №260 "Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності" прийняв рішення № 5 "Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності". Відповідно до цього рішення затверджені переліки майна, яке передається у власність району, міської, селищних та сільських Рад народних депутатів (т.1, а.с. 23-24).
7.11.1. З вказаного рішення виконавчого комітету від 23.01.1992 №5 "Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності" та переліку майна, що передається у власність району, вбачається, що майно виконкому Ківерцівської районної ради народних депутатів, його відділів та управління, районний бюджет передано у власність району.
7.12. Таким чином, внаслідок розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю на підставі рішення уряду об`єкти нерухомого майна передані до комунальної власності - власності адміністративно-територіальних одиниць.
7.13. Як вбачається з матеріалів справи, згідно розпорядження представника Президента України від 04.05.1992 №12 у зв`язку із утворенням Ківерцівської районної державної адміністрації припинено діяльність виконавчого комітету Ківерцівської районної ради народних депутатів. Визначено, що Ківерцівська районна державна адміністрація є правонаступником виконавчого комітету Ківерцівської районної ради народних депутатів щодо прийнятих ним рішень, взятих зобов`язань та покладених на нього законодавством обов`язків. При цьому, майно виконавчого комітету Ківерцівської районної Ради народних депутатів, а також майно, що належить до комунальної власності району, передано в управління Ківерцівської районної державної адміністрації, яке перебувало в неї на балансі до припинення діяльності (т.1, а.с. 25).
7.13.1. Внаслідок такої передачі майна виконавчого комітету Ківерцівської районної Ради народних депутатів, а також майна, що належить до комунальної власності району, передача спірного приміщення з комунальної до загальнодержавної (республіканської) власності не відбулась.
7.13.2. Так майно передане в управління і без конкретного переліку, тоді як на передачу власності має бути рішення власника або уповноваженого ним органу.
7.14. В подальшому, Ківерцівська РДА Волинської області була реорганізована шляхом приєднання до Луцької РДА Волинської області на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" та постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321 "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також право наступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються".
7.15. Згідно передавальних актів, затверджених розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 02.04.2021 №3161 правонаступникові майна, прав та обов`язків Ківерцівської районної державної адміністрації Луцькій районній державній адміністрації передано до сфери управління державне майно.
7.16. Матеріалами справи підтверджено, що Луцька районна державна адміністрація звернулась до Фонду державного майна України листом від 23.03.2021 № 563/19/2-21 щодо надання витягу про майно з Єдиного реєстру об`єктів державної власності про нерухоме майно, зокрема, щодо майна за адресою вул. Незалежності, 20, м. Ківерці Луцький район, Волинська область.
7.17. Фонд державного майна України на вказаний запит Луцької районна державна адміністрація листом від 29.06.2021 № 10-15-145 повідомив, що витяг за встановленою формою по окремому об`єкту відповідно до п.9 Порядку та умов користування Єдиним реєстром об`єктів державної власності, затвердженого наказом №622 від 23.03.2005 надав зауваження, зазначивши, зокрема, що суб`єктом управління до Фонду надані не в повному обсязі відомості стосовно майна, відомості щодо інвентарного номера, площі забудови майна, які зазначені у запиті, не збігаються з даними, що надані суб`єктом управління до Реєстру, не оновлювалися відомості щодо дати проведення інвентаризації/розрахунку первісної (переоціненої) і залишкової вартості основних засобів та їх вартісних показників та повідомлено Луцьку районну державну адміністрацію про необхідність вжиття заходів щодо усунення розбіжностей та надання до Фонду зазначених відомостей про майно з метою внесення їх до Реєстру в установленому порядку та відповідно до вимог нормативно-правових актів.
7.18. Луцька районна державна адміністрація звернулася з листом до Управління економічного розвитку та торгівлі Волинської обласної держаної адміністрації, у якому просила внести відомості про державне майно згідно форми 2б, затвердженої наказом ФДМУ від 03.02.2006 № 197, до АС "Юридичні особи" (т. 1, а.с.184). Додатком була форма 2б з відомостями, зокрема, про адміністративну будівлю площею1202, кв.м та гаражі площею 442,5 кв.м за адресою Волинська область м. Ківерці вул. Незалежності, 20.
7.19. В подальшому, листом від 13.07.2021 № 1624/22/2-21 Луцька районна державна адміністрація повторно звернулась до Фонду державного майна України з проханням надати витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, що знаходиться за адресою вул. Незалежності, 20, м. Ківерці Луцький район, Волинська область.
7.20. Матеріалами справи встановлено, що на вказаний запит Луцької районної державної адміністрації від 13.07.2021 № 1624/22/2-21 Фондом державного майна України листом від 27.09.2021 № 10-15-22474 були надані Витяги з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо окремого нерухомого державного майна, зокрема, що знаходиться за адресою вул. Незалежності, 20, м. Ківерці, Луцький район, Волинська область вже після вчинення державної реєстрації прав та їх обтяжень державним реєстратором.
7.21. Реєстраторами Городищенської та Боратинської ОТГ було зареєстровано право державної власності на вказані об`єкти за Луцькою районною державною адміністрацією, зокрема, адміністративне приміщення площею 1202,7 кв.м та гаражі площею 442,5 кв.м по вул. Незалежності, 20, у місті Ківерці.
7.22. Враховуючи наведені обставини, Ківерцівська міська рада звернулася до господарського суду з позовом до Луцької районної державної адміністрації Волинської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонду державного майна України, Луцької районної ради Волинської області, Державного реєстратора Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області Олімпіюка Сергія Володимировича, Державного реєстратора Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області Маціюк Катерини Сергіївни про витребування з чужого незаконного володіння Луцької районної державної адміністрації нерухомого майна - адміністративну будівлю /А-3/ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440222207218), загальною площею 1202,7 кв.м. та нерухомого майна гаражі /Б-1/ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2452047007218), загальною площею 442,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Незалежності, 20,
7.23. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що неодноразово звертався до Фонду державного майна України, Ківерцівської районної державної адміністрації та Луцької районної державної адміністрації, інших органів державної влади з вимогою повернути зазначене спірне майно, однак будь-яких конкретних дій з приводу повернення майна вчинено не було. Відсутність відповідного вирішення визначеного питання зумовило подальше звернення до суду.
7.23.1. Позивач зазначає, що реєстраторами Городищенської та Боратинської ОТГ було зареєстровано право державної власності на вказані об`єкти за Луцькою районною державною адміністрацією, зокрема, адміністративне приміщення площею 1202,7 кв.м та гаражі площею 442,5 кв.м по вул. Незалежності, 20, у місті Ківерці, що фактично є комунальною власністю Ківерцівської міської територіальної громади в силу приписів Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю", рішення виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 24.12.1991 №260 та рішення виконавчого комітету Ківерцівської районної Ради народних депутатів 23.01.1992 №5 незалежно від того в чиє управління воно було передане та в кого останнє перебувало на балансі.
7.24. У відзиві на позовну заяву відповідач позову не визнає та зазначає, що позивач у позовній заяві дійшов помилкового висновку щодо преюдиційності постанови Касаційного господарського суду від 25.01.2023 у справі №903/933/21 у зв`язку з чим у нього відсутні преюдиційні підстави на звільнення від доказування обставин справи, а в суду виникає необхідність дослідження доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи.
7.24.1. Щодо належного способу захисту зазначає, що віндикаційний позов - вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст. 387 ЦК України). Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання, позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц).
7.24.2. Відповідач вважає, що матеріали позовної заяви не містять документальних доказів на підтвердження права власності саме міської територіальної громади (Ківерцівської міської ради) на спірні об`єкти нерухомого майна за адресою вул. Незалежності, 20 м. Ківерці Луцького району, тобто позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача. Позивач помилково ототожнює правовий режим об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст району (власність району) із правовим режимом об`єктів комунальної власності певної територіальної громади (власність Ківерцівської міської ради).
7.24.3. Серед іншого, у відзиві на позов, відповідач посилається на рішення Луцької районної ради Волинської області від 15.12.2020 №1/9 "Про початок реорганізації Горохівської, Ківерцівської, Рожищенської, Маневицької районних рад Волинської області шляхом приєднання до Луцької районної ради Волинської області". Відповідно до пункту 2 якого, Луцька районна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Горохівської, Ківерцівської, Рожищенської районних рад.
7.24.4. Спірне нерухоме майно не було включено до жодного із переліків майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Ківерцівського району, що затверджувались Ківерцівською районною радою і як наслідок, до переліку майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Луцького району (після ліквідації районів). Будь-яких підтверджень того, що рішення виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 24.12.1991 №260 Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності» та рішення виконавчого комітету Ківерцівської районної ради народних депутатів від 23.01.1992 №5 «Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності» були реалізовані позивачем не надано.
7.24.5. Датовані 1991-1992 роками документи, на які посилається позивач в обґрунтування належності йому спірного майна, містять загальний характер та не стосуються конкретно майна, яке на даний час перебуває у власності держави в особі відповідача. Позивач не надав документів, які б підтверджували приналежність спірних об`єктів нерухомого майна до комунальної власності міської територіальної громади, а саме: рішення ради відповідного рівня про його будівництво, інформації про те, з якого бюджету здійснювалось фінансування та акту введення його в експлуатацію, а у випадку передачі такого майна з державної в комунальну власність - відповідного акту прийому-передачі, як того вимагає Закон України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності". Відповідач, вважає, що набув спірне майно правомірно, що підтверджується наступними аргументами (відповідними документами) та фактом державної реєстрації відповідного речового права.
7.24.6. Ківерцівська районна державна адміністрація Волинської області була реорганізована шляхом приєднання до Луцької районної державної адміністрації Волинської області. Передавальний акт Ківерцівської районної державної адміністрації до правонаступника Луцької районної державної адміністрації затверджений розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 02.04.2021 №161 "Про затвердження передавальних актів".
7.24.7. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає те, що під час реорганізації Ківерцівська районна державна адміністрація протиправно не повернула Ківерцівській районній раді вказане спірне приміщення, що в подальшому призвело до неправомірного його включення Фондом державного майна України до складу державної власності та незаконної реєстрації права власності за Луцькою райдержадміністрацією.
7.24.8. Відповідач - Луцька районна державна адміністрація діяла в правовому полі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто розпочала вчиняти дії щодо державної реєстрації майна лише після затвердження передавальних актів та на підставі відомостей Фонду державного майна України за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності, що були сформовані на підставі даних поданих Ківерцівською районною державною адміністрацією суб`єкту управління майном Волинській обласній державній адміністрації свідчать вказана вище хронологія листування. Додатковим доказом того, що спірне майно належить до державної власності, слугує і договір оренди від 20.08.2004, що був укладений між Ківерцівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Ківерцівською районною радою (орендар) та рахунки про сплату орендарем комунальних послуг та послуг по утриманню адмінприміщення (додаються).
7.24.9. Отже, відповідач вважає, що Луцька районна державна адміністрація набула право власності на адміністративне приміщення в установленому законом порядку. В свою чергу Ківерцівська районна державна адміністрація, відкрито володіла і користувалася цим майном з 1992 року і до моменту реорганізації (приєднання до Луцької райдержадміністрацїї) і позивач за вказаний період не заявляв будь-яких вимог щодо неправомірного володіння і користування цим майном. Відтак, відповідач просить в задоволенні позовних вимог Ківерцівської міської ради до Луцької районної державної адміністрації відмовити повністю.
7.25. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України у поясненнях на позовну заяву зазначає, що дії Фонду щодо внесення даних до Єдиного реєстру об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004р. №467, залежать виключно від дій суб`єктів управління та ґрунтуються на поданій суб`єктом управління до Фонду інформації про об`єкти державної власності. На даний час в Реєстрі обліковується нерухоме державне майно, зокрема, адміністративна будівля площею 1202,7 кв.м. та гаражі площею 442,5 кв.м. у м. Ківерці Волинської області по вул. Незалежності, 20, яке перебуває на балансі Луцької районної державної адміністрації. Третя особа просить суд в задоволенні позовних вимог Ківерцівської міської ради відмовити повністю.
7.26. За результатами розгляду даного спору 13.09.2023, Господарським судом Волинської області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1.-1.4. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1. 2.4. даної постанови.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 13.09.2023 - без змін, виходячи з наступного.
8.2. . Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
8.3. Статтею15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).
8.4. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
8.5. Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8.6. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (стаття 142 Конституції України).
8.7. Відповідно до статті 2 ЦК України територіальні громади є учасниками цивільних відносин, та можуть виступати суб`єктами права власності.
8.8. Згідно частини 318 ЦК України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.
8.9. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим законно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом (стаття 328 ЦК України).
8.10. Частиною 2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
8.11. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
8.12. Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, с комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
8.13. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи.
8.14. Як уже зазначалося, нерухоме майно, яке є предметом спору в даній справі адміністративне приміщення площею 1202,7 кв.м та гаражі площею 442,5 кв.м по вул. Незалежності, 20, у місті Ківерці, побудовані 1979 році, що підтверджене Технічними паспортами на об`єкти нерухомого майна реєстрові номери 799-2015, 800-2015, 801-2015 виготовленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт Буд Проект" 07.12.2015 (т. 1, а.с. 62-93). Власником/фондоутримувачем у свідоцтвах визначено Ківерцівську районну державну адміністрацію. Державна реєстрація власності/свідоцтво про право власності на той час не вчинена.
8.15. Разом з тим, у серпні 2021 року реєстраторами Городищенської та Боратинської ОТГ було зареєстровано право державної власності на вказані об`єкти за Луцькою районною державною адміністрацією, зокрема, адміністративне приміщення площею 1202,7 кв.м та гаражі площею 442,5 кв.м по вул. Незалежності, 20, у місті Ківерці.
8.16. Статтею 87-1 Цивільного кодексу УРСР (на час побудови спірного приміщення) передбачалось, що майно, закріплене за державними організаціями, перебуває в оперативному управлінні цих організацій, які здійснюють у межах, встановлених законом, відповідно до цілей їх діяльності, планових завдань і призначення майна, права володіння, користування і розпорядження майном.
8.17. Згідно норм чинного законодавства, Фонд державного майна України (далі по тексту - Фонд) відповідно до п.7 статті 5 Закону України Про Фонд державного майна України забезпечує відповідно до Закону України Про управління об`єктами державної власності формування і ведення Єдиного реєстру об`єктів державної власності, є його розпорядником, згідно з наданою суб`єктами управління інформацією щодо об`єктів державної власності.
8.18. Відповідно до пункту 1 Положення про Єдиний реєстр об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 № 467 (далі - Положення № 467), Єдиний реєстр об`єктів державної власності (далі - Реєстр) є автоматизованою системою збирання, обліку, 5 накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно.
8.19. Так, вказаними вище Законами України, та постановами Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 №467 "Про затвердження Положення про Єдиний реєстр об`єктів державної власності" та від 30.11.2005 №1121 "Про затвердження Методики проведення інвентаризації об`єктів державної власності" визначено, що Єдиний реєстр об`єктів державної власності формується та ведеться Фондом державного майна України згідно наданою суб`єктами управління інформацією щодо об`єктів державної власності. Інформаційна частина Реєстру формується Фондом на підставі даних органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності, Держкомстату, Державної податкової адміністрації, НКЦПФР, Держпідприємництва, Держгеокадастру, Антимонопольного комітету.
8.20. Отже, дії Фонду щодо внесення даних до Реєстру залежать виключно від дій суб`єктів управління та ґрунтуються на поданій суб`єктом управління до Фонду інформації.
8.20.1. Суб`єкти управління об`єктами державної власності :
- несуть відповідальність за проведення інвентаризації державного майна, яка проводиться раз на рік (станом на 31 грудня) та позапланово;
- ведуть облік об`єктів державної власності, які належать до сфери їх управління та підлягають внесенню до Реєстру;
- здійснюють контроль за повнотою даних Реєстру та їх відповідністю встановленим вимогам;
- передають щокварталу до Фонду інформацію для внесення змін до Реєстру в паперовому вигляді за формами, затвердженими наказом Фонду від 03.02.2006 р. № 197 Про затвердження форм надання відомостей про об`єкти державної власності (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2006 року за № 380/12254) та в електронному вигляді засобами автоматизованої системи Юридичні особи.
8.21. Згідно пункту 4 Положення № 467 органи, уповноважені управляти об`єктами державної власності, здійснюють контроль за повнотою даних Реєстру та їх відповідністю встановленим вимогам. Зміна інформації в Реєстрі, розміщеної та/або наданої органами, уповноваженими управляти об`єктами державної власності, здійснюється шляхом надання такими органами до Фонду актуальної інформації щодо об`єктів державної власності.
8.22. Матеріалами справи встановлено що, третя особа Фонд державного майна України у своїх поясненнях суду першої інстанції з приводу надання Луцькій районній державній адміністрації витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо окремого нерухомого державного майна за адресою вул. Незалежності, 20, м. Ківерці, Луцький район, Волинська область, зазначив, що дії Фонду щодо внесення даних до Реєстру залежать виключно від дій суб`єктів управління та ґрунтуються на поданій суб`єктом управління до Фонду інформації та послався на практику Верховного Суду. Так, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №440/3716/18: "Фонд держмайна уповноважений на ведення та зберігання даних у Єдиному реєстрі об`єктів державної власності, однак відомості, на підставі яких наповнюється Реєстр, подаються органами, що набули речових прав на об`єкти нерухомого майна державної власності".
8.22.1. Також Фонд у своїх поясненнях посилається на п. 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №553), де визначено процедуру державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 01 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт.
8.23. Судом апеляційної інстанції встановлено, що необхідні відомості до Єдиного реєстру об`єктів державної власності відносно спірних приміщень як державного майна не вносились; в установленому порядку будь які відомості щодо проведення інвентаризації державного майна (раз на рік (станом на 31 грудня) та позапланово) та інформація щокварталу для внесення змін до Реєстру в паперовому вигляді за формами, затвердженими наказом Фонду від 03.02.2006 № 197, до Фонду не надавались. Витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності був сформований після вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
8.24. Крім того, під час розгляду даного спору відповідачем та третьою особою не надано до суду першої інстанції первинних доказів, які стали підставою для реєстрації реєстраторами Городищенської та Боратинської ОТГ права державної власності за Луцькою районною державною адміністрацією, зокрема, щодо адміністративного приміщення площею 1202,7 кв.м та гаражів площею 442,5 кв.м по вул. Незалежності, 20, у місті Ківерці.
8.25. Відповідно до пункту 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 01 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта.
8.26. Відповідно до п.2 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
8.27. Пунктами 3-4 ч.1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, рішення про відмову в державній реєстрації прав приймається якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
8.28. Колегія суддів зауважує, що як вбачається із пояснень відповідача та третьої особи, для державної реєстрації права державної власності на спірне нерухоме майно представником Луцької районної державної адміністрації державному реєстратору було подано відомості за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності №10-15-14594 від 29.06.2021, видані Фондом державного майна України (т.1, а.с. 50).
8.29. Так, у листі від 29.06.2021 №10-15-14594 Фонд державного майна України повідомив, що в Реєстрі обліковується нерухоме державне майно за місцезнаходженням: Волинська обл., м. Ківерці, вул. Незалежності, 20, однак відомості стосовно майна, зазначеного у запиті, до Фонду надані не в повному обсязі (т. 1, а.с. 51).
8.30. Відтак вказаний лист №10-15-14594 не був витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта, як це передбачено 44 Порядку державної реєстрації речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень.
8.31. Проте, як вбачається з матеріалів справи, витяги з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо окремого нерухомого державного майна, зокрема, що знаходиться за адресою вул. Незалежності, 20, м. Ківерці, Луцький район, Волинська область на запит Луцької районної державної адміністрації від 13.07.2021 р. №1624/22/2-21 були надані Фондом державного майна України листом від 27.09.2021 р. №10-15-22474 після вчинення державної реєстрації прав та їх обтяжень (Том 1 а.с. 142-143).
8.32. Слід звернути увагу, що на підтвердження набуття права державної або комунальної власності на об`єкт Луцькою районною державною адміністрацією було подано розпорядження Волинської обласної державної адміністрації "Про утворення комісії з реорганізації Горохівської, Ківерцівської та Рожищенської державних адміністрацій" № 5 від 15.01.2021 та розпорядження Волинської обласної державної адміністрації "Про затвердження передавальних актів" № 161 від 02.04.2021.
8.33. За наведеного, на переконання суду апеляційної інстанції, розпорядження Волинської обласної державної адміністрації не могли бути оцінені як набуття права державної власності на нерухоме майно з урахуванням вищенаведених норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" без з`ясування належності приміщення до спільної власності територіальних громад району та прийняття відповідних рішень, зокрема, безпосередньо територіальною громадою міста, на території територіальної громади якого знаходяться приміщення.
8.34. Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що на підставі перелічених документів дії державного реєстратора стосовно прийняття рішення та вчинення реєстрації права державної власності на спірне приміщення за Луцькою районною державною адміністрацією суперечать нормам ст.10, п.п. 3-4 ч. 1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п.44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, чим порушено права комунальної власності Ківерцівської районної ради.
8.35. Суд апеляційної інстанції, погоджується з місцевим господарським судом, що рішення Ківерцівської міської ради від 05.02.2021 5/2 та від 21.07.2023 №28/20, яким надано згоду на безоплатне прийняття нерухомого майна у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади згідно додатків №1 до рішень, зокрема, адміністративного приміщення площею 1202,7 кв.м та гаражів площею 442,5 кв.м по вул. Незалежності, 20, у місті Ківерці є правомірним та таким, що відповідає вимогам п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
8.36. Згідно частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
8.37. За нормами статі 86 ЦК УРСР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, що пов`язується із постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" право власності це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
8.38. Так, відповідно до статті 31 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 (який діяв до 20.06.2007, та втратив чинність на підставі Закону України №997-V від 27.04.2007) до державної власності в Українській РСР належали загально-державна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).
8.39. Нормами статей 32, 33 вказаного Закону було визначено, що суб`єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради Української РСР, і суб`єктом права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада Української РСР і місцеві Ради народних депутатів Української РСР, а також уповноважені ними державні органи.
8.40. Статтею 35 Закону даного визначалося, що об`єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об`єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров`я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв`язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.
8.40.1. При цьому, у комунальній власності перебувало також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб`єктами права власності, як це передбачалося частиною 2 статі 35 Закону України "Про власність".
8.41. Як уже зазначалося, 23.01.1992 на виконання постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" та рішення виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 24.12.1991 № 260 "Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності" виконавчим комітетом Ківерцівської районної ради народних депутатів Волинської області було прийняте рішення № 5 "Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності" та було затверджено переліки майна, яке передається у власність району, міської, селищних та сільських Рад народних депутатів. Перелік майна, що передається у власність району, містить майно виконкому районної ради народних депутатів, його відділів та управління, районний бюджет.
8.42. Враховуючи вище викладені обставини, встановивши фактичні обставини справи, з урахуванням наведених норм законодавства, господарськими судами встановлено, що внаслідок розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю на підставі рішення уряду та органів місцевого самоврядування спірні приміщення виконкому районної ради передані у комунальну власність - власність району.
8.43. При цьому, слід зазначити, що майновий комплекс виконавчого комітету Ківерцівської районної ради народних депутатів, його відділів і управлінь, включав, зокрема, і адміністративне приміщення (будівля) загальною площею 1202,7 кв.м. та гаражі площею 442,5 кв.м, що розташовані по вул. Незалежності, 20, у м. Ківерці, що не заперечується та визнається сторонами. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
8.44. Частиною 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
8.44.1. Абзацами 1-5 пункту 10 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
8.44.2. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
8.44.3. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.
8.44.5. Правовий режим майна спільної власності територіальних громад визначається законом.
8.44.6. Правонаступник районної ради ліквідованого Верховною Радою України району, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов`язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.
8.45. Таким чином, Луцька районна рада, після припинення Ківерцівської районної ради як юридичної особи, але не пізніше 01 липня 2021 року, була зобов`язана передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, зокрема, і адміністративне приміщення площею 1202,7 кв.м. та гаражі площею 442,5 кв.м по вул. Незалежності, 20, у м. Ківерці, власником яких була ліквідована Ківерцівська районна рада та які були передані в управління Ківерцівської районної державної адміністрації.
8.46. Згідно пункту 2 рішення Луцької районної ради Волинської області від 15.12.2020 № 1/9 "Про початок реорганізації Горохівської, Ківерцівської, Рожищенської, Маневицької районних рад Волинської області шляхом приєднання до Луцької районної ради Волинської області", Луцька районна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Горохівської, Ківерцівської, Рожищенської районних рад та Маневицької районної ради з урахуванням приписів п.п. 13-14 п. 6-2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
8.47. Так, за загальним правилом, передбаченим частиною 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", об`єкти права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та області, управління якими здійснюють районні та обласні ради, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо зазначених територіальних громад або відповідних рішень рад чи уповноважених ними органів, за винятком випадків, передбачених законом.
8.48. Відповідно, визначати правову долю об`єктів комунальної власності, в тому числі тих, що перебувають у спільній власності сіл, селищ, міст та знаходяться в управлінні районної або обласної ради, шляхом прийняття відповідних рішень, мають право безпосередньо територіальні громади сіл, селищ, міст або їх представницькі органи - відповідні місцеві ради.
8.49. Отже, приміщення (будівля) загальною площею 1202,7 кв.м. та гаражі площею 442,5 кв.м знаходяться на території Ківерцівської міської територіальної громади, і територіальна громада заявила шляхом прийняття рішення про їх передачу територіальній громаді міста.
8.50. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що будь-яка інша територіальна громада, що входить до складу колишнього Ківерцівського району, крім Ківерцівської міської територіальної громади з урахуванням розмежування видатків між бюджетами, претендує на спірне майно та надала згоду на його прийняття.
8.51. Як уже зазначалося, Ківерцівською міською радою було прийнято рішення від 05.02.2021 № 5/2 та від 21.07.2023 №28/20 якими надано згоду на безоплатне прийняття нерухомого майна у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади.
8.52. Крім того, листом від 22.02.2021 № 270/02-02/2-21 Ківерцівська міська рада зверталася до голови Луцької районної державної адміністрації, у якому просила посприяти у безоплатній передачі нерухомого майна Ківерцівського району, що було в управлінні Ківерцівської РДА відповідно до розпорядження представника Президента України від 04.05.1992 №12, у комунальну власність Ківерцівської міської територіальної громади. Зазначено при цьому, що вказане майно розміщене на території Ківерцівської міської територіальної громади та потрібно для міської громади для розміщення Ківерцівської міської ради та її структурних підрозділів.
8.53. В подальшому 11.08.2021 Ківерцівською міською радою прийнято рішення №11/99, яким схвалено текст звернення депутатів Ківерцівської міської ради Волинської області до Президента України щодо сприяння у безоплатній передачі нерухомого майна комунальної власності Ківерцівського району в межах реформи децентралізації з метою формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації.
8.54. Однак, Луцькою районною державною адміністрацією вчинені дії щодо внесення відомостей про спірне майно до Єдиного реєстру об`єктів державної власності та державної реєстрації права власності на спірне майно.
8.55. В даному випадку, державна реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за Ківерцівською районною радою не була вчинена, оскільки на час набуття власності діяло законодавство, зокрема норми ЦК УРСР, що не передбачали обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Так, відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
8.56. Із листа Луцької районної державної адміністрації №1436/17/2-21, який адресований Управлінню економічного розвитку та торгівлі Волинської обласної державної адміністрації 29.06.2021, вбачається, що будь-які правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності Ківерцівської РДА, як попереднього власника спірного майна, відсутні, що підтверджує обставину, за котрої спірне майно не перебувало у власності Ківерцівської РДА, як попередника прав Луцької РДА, а перебувало лише на його балансі.
8.57. Отже, спірне майно згідно пункту 2 розпорядження представника Президента України від 04.05.1992 №12 було передано в управління Ківерцівської районної державної адміністрації, однак, право управління майном, надане Ківерцівській районній державній адміністрації не давало останній повноважень передавати його у державну власність чи на баланс Луцької районної державної адміністрації, оскільки майно є комунальною власністю і розпоряджатись останнім могла лише Ківерцівська районна рада.
8.58. Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
8.59. Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
8.60. Право комунальної власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, що належать територіальній громаді.
8.61. Отже, оскільки приміщення (будівля) загальною площею 1202,7 кв.м. та гаражі площею 442,5 кв.м знаходяться на земельній ділянці розташованій на території Ківерцівської міської територіальної громади то територіальна громада має право володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою, що належать територіальній громаді, а відтак і нерухомим майном, що розташоване на ній.
8.62. За змістом статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
8.63. В даному випадку, господарськими судами враховується правова позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-, згідно якої, концепція книжкового володіння, побудована на тому, що факт володіння нерухомим майном підтверджується державною реєстрацією права власності на таке майно.
8.64. Водночас, власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість, ця особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем останнього, але не набуває право володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчує державна реєстрація права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц; від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.
8.65. Ця логіка виходить з презумпції, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17).
8.66. При цьому, ні Луцькою районною державною адміністрацією, ні Фондом державного майна України, під час розгляду даного спору не надано доказів правомірного набуття спірного нерухомого майна, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Ківерцівської міської ради про витребування з незаконного володіння Луцької районної державної адміністрації нерухомого майна - адміністративну будівлю /А-3/ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440222207218), загальною площею 1202,7 кв.м. та нерухомого майна гаражі /Б-1/ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2452047007218), загальною площею 442,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Незалежності, 20, підлягають задоволенню.
8.67. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.
8.68. Судове рішення про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно виключно у разі, якщо право власності на це майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
8.69. Оскільки, Ківерцівська міська територіальна громада не може реалізувати своє право володіння, користування та розпорядження спірним нерухомим майном, через реєстрацію права власності на нього за іншою особою - Луцькою районною державною адміністрацією, то відтак витребування спірного нерухомого майна з незаконного володіння такої особи поновить порушене право позивача та ефективно його захистить.
8.70. Судом першої інстанції, правомірно відхилено доводи відповідача про те, що вимога позивача про витребування спірного нерухомого майна не є належним способом захисту права власника у цих правовідносинах, оскільки останні є безпідставними, з урахуванням вищенаведених обставин.
8.71. Крім того, під час розгляду даного спору враховується, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2023 у справі №903/933/21 за позовом Ківерцівської міської ради до відповідача: Луцької районної військової державної адміністрації (Луцької районної державної адміністрації Волинської області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області Олімпіюк Сергій Володимирович, Фонд державного майна України, Луцька районна рада про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права державної власності на об`єкт нерухомого майна із одночасним припиненням іншого речового права (права власності) на об`єкт нерухомого майна та одночасним встановленням іншого речового права - визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, для вирішення спору належним способом захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна, що є обов`язковим для суду в даній справі в силу статті 316 ГПК України.
8.72. Щодо доводів скаржника про правомірність набуття Луцькою РДА права власності на спірне майно з огляду на включення об`єкта нерухомості до передавального акту Ківерцівської РДА до правонаступника Луцької РДА, затвердженого розпорядженням голови Волинської ОДА від 02.04.2021 №161 "Про затвердження передавальних актів" слід зазначити наступне.
8.73. Частиною 2 статті 107 ЦК України встановлено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.
8.74. А тому, факт включення спірного майна в передавальний акт не є доказом того, що дане майно набуто правомірно та на нього не може бути заявлено вимогу. У передавальному акті від Ківерцівської РДА до Луцької РДА не зазначено, що нерухоме майно передається у власність. Сам факт перебування майна у користуванні не надає такому суб`єкту права власності.
8.75. Зважаючи на те, що рішення виконавчого комітету Ківерцівської районної ради народних депутатів Волинської області №5 від 23.01.1992 "Про розмежування майна між суб`єктами комунальної власності" не скасоване і є чинним, спірні приміщення, на момент припинення Ківерцівської районної ради перебували у комунальній власності відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст колишнього Ківерцівського району і повинні бути переданим правонаступнику відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
8.76. Таким чином , встановлені обставини справи в силу вимог законодавства свідчать про те, що спірне майно не вибувало із комунальної власності, а було в подальшому протиправно набуто у власність Луцькою районною державною адміністрацією, що, в свою чергу, спростовує твердження скаржника про правомірність реєстрації спірного майна за останнім на праві державної власності.
8.77. Враховуючи вищевикладене, встановлені господарськими судами обставини даного спору, позовні вимоги Ківерцівської міської ради про витребування з незаконного володіння Луцької районної державної адміністрації нерухомого майна - адміністративну будівлю /А-3/ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440222207218), загальною площею 1202,7 кв.м. та нерухомого майна гаражі /Б-1/ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2452047007218), загальною площею 442,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Незалежності, 20 є законними.
8.78. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.79. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8.80. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.81. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
8.82. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
8.83. Скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
8.84. Господарським судом Волинської області правомірно прийнято рішення про витребування з незаконного володіння Луцької районної державної адміністрації нерухомого майна, яке належить Ківерцівській міській територіальній громаді в особі Ківерцівської міської ради. Вказане рішення суду є обґрунтованим та правомірним.
8.85. Доводи апеляційної скарги Луцької районної державної адміністрації Волинської області не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
8.86. Інших доказів в обґрунтування доводів апеляційних скарг апелянтами не подано.
8.87. За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.87.1. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
8.87.2. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
8.87.3. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
8.87.4. Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.88. За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області у справі №903/561/23 від 13.09.2023 - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, апелянт за подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Волинської області у справі №903/561/2 від 13.09.2023 сплатив судовий збір у розмірі 71590,88 гривень, згідно платіжного доручення №38 від 02.10.2023.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України питання розподілу судових витрат не вирішувалося.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Луцької районної військової адміністрації Волинської області від 13.10.23р. залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Волинської області від 13 вересня 2023 року у справі №903/561/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №903/561/23 повернути Господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "22" грудня 2023 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Крейбух О.Г.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2023 |
Оприлюднено | 28.12.2023 |
Номер документу | 115934181 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Дем'як Валентина Миколаївна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Дем'як Валентина Миколаївна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Дем'як Валентина Миколаївна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Дем'як Валентина Миколаївна
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Юрчук М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні