Постанова

від 18.12.2023 по справі 439/1205/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 439/1205/23 Головуючий у 1 інстанції: Петейчука Б.М.

Провадження № 22-ц/811/2216/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Суди В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою ТзОВ«Західна агровиробничакомпанія» наухвалу Бродівськогорайонного Львівськоїобласті від30червня 2023року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, які є набутими без достатньої правової підстави.

Разом із поданням позовної заяви позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на банківський рахунок ОСОБА_1 , а саме: на рахунок за номером: НОМЕР_1 , найменування банку: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», адреса банку: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 30. Також просить суд накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , у межах грошової суми: сто п`ятдесят вісім тисяч тринадцять гривень та двадцять копійок, а саме: на земельну ділянку, площа: 3.3768 гектара, кадастровий номер: 4620387000:10:007:0004; на земельну ділянку, площа: 0.5511 гектарів, кадастровий номер: 4620387000:09:005:0012.

Необхідність задоволення заявлених вимог мотивовано тим, що позивач помилково надіслав відповідачу грошові кошти у розмірі сто п`ятдесят вісім тисяч тринадцять гривень та двадцять копійок. На вимогу повернути грошові кошти у добровільному порядку відповідач відмовився. Від будь-яких дій щодо повернення грошових коштів законному володільцю, відповідач ухиляється, звернення позивача ігнорує.

Позивач стверджував, що відповідач почав користуватися такими грошовими коштами без жодної правової підстави. Грошові кошти набуті ним у результаті розрахункової помилки позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія».

Позивач мотивував, що станом на момент звернення зі заявою про забезпечення позову відповідач має намір, усупереч закону, відчужити такі грошові кошти. У разі відчуження відповідачем таких грошових коштів, які є власністю позивача, виконання судового рішення у справі буде об`єктивно неможливим. Позаяк відчуження оспорюваних грошових коштів, а також можливе приховання слідів транзакцій за таке відчуження, змусить позивача використовувати новий спосіб захисту та відповідно повторно звертатися до суду. Як наслідок позивач не зможе ефективно захистити своє порушене право.

Ухвалою Бродівськогорайонного Львівськоїобласті від30червня 2023року в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалу суду оскаржило ТзОВ «Західна агровиробнича компанія», подавши апеляційну скаргу.

Вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що оскільки відповідач отримав від ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» грошові кошти в розмірі 158013,20грн., не повернув їх законному власнику і продовжує користуватись ними або вже використав у власних цілях, то невжиття дієвих заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду у майбутньому.

На думку апелянта, у зв`язку з тим, що відповідач добровільно коштів не повернув, то цілком обґрунтованим є припущення позивача, що з урахуванням часу до моменту набранням рішення законної сили та його виконанням, відповідач зможе безперешкодно розпорядитись коштами позивача, і позивач позбавиться можливості стягнути належні йому кошти.

Просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд вважав, що застосування таких заходів забезпечення позову призведе до невиправдного обмеження прав відповідача. Тому заявлені позивачем вимоги про забезпечення позову є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Встановлено, що ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, які є набутими без достатньої правової підстави.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» також подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просило суд накласти арешт на банківський рахунок ОСОБА_1 за номером: НОМЕР_1 , найменування банку: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», адреса банку: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 30.

Також накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , у межах грошової суми: сто п`ятдесят вісім тисяч тринадцять гривень та двадцять копійок, а саме: на земельну ділянку, площа: 3.3768 гектара, кадастровий номер: 4620387000:10:007:0004; на земельну ділянку, площа: 0.5511 гектарів, кадастровий номер: 4620387000:09:005:0012.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Згідно ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 р. (справа № 826/9263/17, адміністративне провадження № К/9901/44796/18)

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що "…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу".

Також під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Однак, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено ризики утруднення виконання можливого рішення суду або неможливості його виконання, без вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12ЦПК України).

Докази, долучені ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» до заяви про забезпечення позову, не підтверджують необхідність вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач.

На думку колегії суддів, такі заходи забезпечення позову не є співмірними до позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до ст.. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно дост. 129 Конституції України основнимизасадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно дост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» залишити без задоволення.

Ухвалу Бродівського районного Львівської області від 30 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2023 року .

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.