Рішення

від 23.10.2023 по справі 758/16511/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/16511/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Бублик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Зазначав, що з 14.09.2009 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про прокуратуру».

02.12.2016 постановою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/37645/16-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017, задоволено його позов до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Управління) та визнано протиправними дії Управління щодо відмови у перерахунку йому пенсії за вислугою років відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 08.04.2016 №18-587зп, згідно з якою заробітна плата за відповідною посадою начальника управління, яку він обіймав, складає 29729,99 грн. Своєю постановою суд зобов`язав Центральне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 08.04.2016 перерахунок та виплатити йому пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на час призначення ОСОБА_1 пенсії) в розмірі 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-587зн від 38.04.2016 року.

При постановленні рішення суд виходив з того, що його вимоги в частині проведення перерахунку пенсії без обмеження суми пенсійної виплати задоволенню не підлягають, оскільки на момент звернення з позовом його права в цій частині Управлінням не порушувались.

У подальшому, усупереч вимогам законодавства, після перерахунку йому пенсії, який було проведено відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2016, Управлінням незаконно було обмежено її розмір сумою в 10 740 грн., про що свідчить лист Управління від 21.11.2017 №65785/07.

Посилаючись на незаконність дій управління при перерахунку пенсії, просив визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо встановлення йому граничного розміру виплачуваної пенсії в сумі 10 740 гривень. Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснювати виплату йому пенсії відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2016, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на час призначення йому пенсії), довідки Генеральної прокуратури України №18-587зн від 08.04.2016 року виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її граничного розміру починаючи з 08.04.2016 року та виплатити різницю між фактично отриманою пенсією і належною до сплати сумою пенсії з вищевказаної дати.

У відзиві на позов, відповідач вказав на те, що відповідно до ст. 2 розділу І Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-УІ зазначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, межи за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, призначених (перерахованих) відповідно Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу". "Про службу в органах місцевого самоврядування". "Про судову експертизу". "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів". "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання із урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, призначених (перерахованих) відповідно зо Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування, "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів". Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 грн., а тому дії управління щодо обмеження максимального розміру пенсії є законними.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив, позивач підтримав свої вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 23.01.20 до участі у справі залучено правонаступника відповідача Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

У судове засідання представники позивача та відповідача не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що позивач з 14.09.2009 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (далі - Закону №1789-ХІІ) (а.с. 98 т. 1).

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 20.03.2017, (а.с. 7-14 т. 1) позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково, визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-587зн від 08.04.2016, зобов`язано Центральне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Києві здійснити з 08.04.2016 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-587зн від 08.04.2016.

Згідно з листом Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду в м. Києві від 21.11.17 № 65785/17 ОСОБА_1 повідомлено про те, що з 08.04.2016 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України від 08.04.2016 № 18-587зп. При здійсненні перерахунку пенсії відповідно до рішення суду, її розмір становить 10 740 грн. (а.с. 20, 165 т. 1).

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справах щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказує на те, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).

22.05.2008 Конституційний Суд України в рішенні №10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005, згідно з яким «…конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод - є їх обмеження. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.

Правовідносини в цій справі склались щодо перерахунку вже призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України визначено і на теперішній час регулюється статтею 86 зазначеного Закону.

Згідно положень абзацу 6 пункту 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 02 березня 2015 р. N 213-VIII і Закону України № 911-VIII від 24 грудня 2015 р.), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Однак, згідно пункту 2 Прикінцевих Положень Закону України від 02 березня 2015 р. N 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) встановлений цим Законом стосується саме працюючих пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

Згідно із п.п. 1 та 2 Прикінцевих Положень Закону України № 911-VIII від 24 грудня 2015 цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Такий висновок суду відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 04.032021 у справі № 589/3997/16-а, адміністративне провадження № К/9901/17290/18.

З огляду на ту обставину, що позивач є непрацюючим пенсіонером, і пенсія призначена йому до 01.01.2016, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п`ятнадцятої ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014.

Частинами 1, 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В пунктах 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31).

Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, № 44277/98, рішення від 24.04.2003).

Отже, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі постанови Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2016 суперечить вимогам законодавства, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення ОСОБА_1 граничного розміру виплачуваної пенсії в сумі 10 740 грн. та зобов`язання відповідача з 08.04.2016 здійснити перерахунок та виплату пенсію відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2016 без обмеження її максимальним розміром.

Відповідно до ст. 139 КАС України з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 640 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 6-10, 72-79, 132, 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 42098368) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягали у встановленні ОСОБА_1 граничного розміру виплачуваної пенсії в сумі 10 740 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити з 08.04.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2016 без обмеження її максимальним розміром.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.С. Захарчук