Рішення

від 26.12.2023 по справі 904/5207/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5207/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа" (49040, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, офіс 706А, ідентифікаційний код 43268537) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 1Д, ідентифікаційний код 38300039) про стягнення 199 641,00 грн. заборгованості за виконані роботи, 9 344,40 грн. інфляційних втрат, 4 742,16 грн. 3% річних, 77 526,34 грн. пені

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 27.09.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" заборгованості на загальну суму 291 253,90 грн., з яких:

- 199 641,00 грн. заборгованість за виконані роботи;

- 9 344,40 грн. інфляційні втрати за період з грудня 2022 року по липень 2023 року;

- 4 742,16 грн. 3% річних за період з 27.11.2022 по 11.09.2023;

- 77 526,34 грн. пеня за період з 27.11.2022 по 11.09.2023.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 4 368,81 грн. витрат по сплату судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №0710 від 22.10.2021 в частині своєчасної та повної оплати за роботи виконані на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000055 від 23.06.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5207/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 20.10.2023 надійшов відзив відповідача яким останній просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що позивачем не було виконано роботи з налагодження обладнання та забезпечення його працездатності ані у встановлений договором строк, ані після його спливу. Відповідач зазначає, що твердження позивача, що ним у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року було проведено усі роботи з монтажу та налагодження обладнання за договором не відповідають дійсності.

Відповідач стверджує, що у зв`язку з невиконанням умов договору позивачем, що виразилось у невиконанні робіт з налаштування обладнання, яке взагалі не працювало, відповідач був вимушений звернутися до іншої юридичної особи - ТОВ "Брілліон Україна" та уклав з підрядником договір підряду від 18.02.2022 №220218. У травні 2022 року підрядником було завершено роботи з монтажу та 20.05.2022 сторонами складено та підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-3104/27. Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Брілліон Україна", замість позивача, було завершено роботи щодо ремонту, налаштування придбаної у позивача припливно-витяжної установки VTS VVS120-R-FRHV та її запуску в експлуатацію.

Отже, відповідач стверджує, що позивач намагається ввести суд в оману, заявляючи про виконання ним умов договору, що в свою чергу спростовується аргументами, викладеними у відзиві на позовну заяву та доказами, які додаються до відзиву. Позивачем всупереч умовам договору та положенням ЦК України, роботу у повному обсязі не було виконано ані у встановлений договором строк, ані після спливу цього строку, що, в свою чергу, означає, що у відповідача не виникло обов`язку з оплати робіт.

Щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені відповідач зазначає, що фінансова відповідальність у вигляді сплати пені за прострочку повинна бути передбачена договором. У даному випадку така відповідальність договором не передбачена, тож, для стягнення пені з відповідача відсутні правові підстави.

Крім того, відповідачем заявлено, що докази розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та до відзиву надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у сумі 14 400,00 грн.

До суду 03.11.2023 позивачем надана відповідь на відзив якою останній просить суд поновити строк подачі відповіді на відзив, визнавши причини пропуску такого строку поважними, стягнути з відповідача 199 641,00 грн. заборгованості за договором, 91 612,90 грн. штрафних санкцій та судові витрати, пов`язані із звернення до суду з позовом.

Позивач стверджує, що строк подання відповіді на відзив пропущений з поважних причин і підлягає поновленню оскільки відзив на позов був отриманий позивачем 23.10.2023 та договір про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом Чуприною Євгеном Андрійовичем був укладений 30.10.2023. Проте робоче місце адвоката розташоване у м. Нікополі, тому отримати підготувати документи у встановлені судом строки було фізично неможливо.

Відповідно до ч.2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зважаючи на пояснення, викладені позивачем у відповіді на відзив, суд вважає за можливе продовжити строк для подання відповіді на відзив та прийняти його до розгляду.

Позивач зазначає, що відповідач протягом трьох робочих днів з дня одержання Акту здачі-прийняття виконаних робіт не направив позивачу мотивовану вимогу від прийняття робіт, чим порушив п. 5.2 договору та своїми діяв привів п. 5.3 договору до виконання, у разі не надання відповідачем мотивованої відмови роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті. Відповідач не міг відмовитись від договору на підставі п.9.1 розділу 9, оскільки відповідь була надіслала 14.12.2022, а Акт здачі-прийняття робіт був отриманий ним 23.11.2023. Також, необхідно виокремити той факт, що відповідь на лист щодо підписання акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000055 від 23.06.2022, була надана 14.12.2022, тоді як відповідач отримав Акт 23.11.2022 і крайнім строк для надання мотивованої відмови було 27.11.2022, що як наслідок відповідно до умов п. 5.1. п.5.2 та п.5.3 договору, є фактом прийняття робіт.

Щодо посилання відповідача на договір підряду №220218 від 18.02.2022, який був вимушено укладений між ним та ТОВ "Брілліон Україна" у зв`язку з невиконанням робіт з налаштування обладнання позивачем, позивач зазначає, що ним було виконано всі необхідні дії та приливно-витяжна установка працювала, тобто, незрозуміло, які ремонтні та налагоджувальні роботи мав виконати ТОВ "Брілліон Україна" на приливно-витяжній установки якщо остання працювала. Позивач стверджує, що так само, як у Графіку, так і в Акті №ОУ-3104/27 до договору підряду №220218 від 18.02.2022 конкретно не розкрито, який же саме ремонт та запуск приливно-витяжної установки в комплекті з автоматикою виробничого цеху було здійснено ТОВ "Брілліон Україна". Укладений між відповідачем та ТОВ "Брілліон Україна" договір підряду №220218 від 18.02.2022 може свідчити лише, про бажання відповідача уникнути фактичної сплати за договором, який був укладений з позивачем.

Також позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі, що не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що прямо передбачено чинним законодавством України.

До суду 10.11.2023 відповідачем подані заперечення на відповідь позивача якими просить суд відповідь позивача на відзив повернути останньому, як такий, що поданий з порушенням строків, та у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі оскільки:

- позивачем не доведено факту виконання ним робіт з налаштування обладнання , в той час як відповідачем надано докази того, що роботи були завершені іншим підприємством;

- проект акту здачі-приймання робіт, який позивач надсилав відповідачу, був складений "заднім числом" та містив недостовірні відомості;

- відповідач не мав змоги вчасно надати відмову від підписання акту здачі-приймання робіт через об`єктивні обставини;

- відповідачем було надано обґрунтовану відмову у підписанні акту здачі-приймання робіт.

Відповідач стверджує, що граничний строк виконання відповідачем монтажу та налаштування обладнання припадав на 05.01.2022. В свою чергу, позивачем у встановлений договором строк не було виконано роботи з налаштування обладнання, дані обставини підтверджуються самим же актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000055, який датований 23.06.2022, тобто, на шість місяців пізніше, ніж позивач повинен був виконати роботи, більше того, цей акт був надісланий відповідачу 15.11.2022 - більш ніж через 11 місяців з часу коли позивач повинен був виконати роботи. Також відповідно до законодавства України, відповідач не мав права підписувати первинний документ (акт здачі-приймання робіт), який був складений несвоєчасно та відображав недостовірні дані.

Крім того, відповідач зазначає, що через відсутність електричної енергії відповідач не мав змоги вчасно сформувати належну відповідь (обґрунтовану відмову у підписанні акту здачі-приймання робіт) та направити її позивачу. Відповідно до відповіді АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" від 30.08.2023 вих. №8/4/1001 23.11.2022 в результаті ракетного обстрілу з боку російської федерації енергооб`єктів України у 14:16 годин відбулося повне знеструмлення енергосистеми України ("Блекаут"), виникла системна аварія з повним знеструмленням споживачів та втратою живлення електроенергією для власних потреб станцій, ВЛ35кВ Л-337 була відключена на ПС "КЛ" з 14:16 годин 23.11.2022 до 13:00 годин 08.12.2022 у зв`язку з дефіцитом генерацій в енергосистемі України. Таким чином, відповідач не мав змоги вчасно надати вмотивовану відмову через відсутність електричної енергії.

До суду 15.11.2023 відповідачем подана заява про розподіл судових витрат, а саме відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 800,00 грн.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" (далі - відповідач, замовник) укладено договір №07/10 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити (передати у власність) покупцю обладнання та матеріали передбачені договором (далі - товар) та виконати послуги з монтажу та налаштування обладнання (далі - послуги), а покупець зобов`язався прийняти товар та виконані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах договору.

Об`єкт (адреса проведення робіт): м. Дніпро, вул. Курсантська, 1Д (п.1.2 договору).

Згідно з п.2.1 договору загальна вартість договору складає 946 120,00 грн. з ПДВ та відображена у Додатках №1, 2, які є невід`ємною частиною договору.

Строк виконання робіт (строк закінчення робіт) 8-10 тижнів з моменту оплати (п.3.1 договору).

Згідно з п.4.1 договору попередня оплата на закупівлю обладнання та витратних матеріалів становить 746 479, 00 грн. з ПДВ згідно Додатку №1.

Фактична оплата після завершення монтажних робіт становить 199 641,00 грн. з ПДВ. Сплачується протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунку (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору здавання послуг виконавцем та приймання їх замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами після фактичного надання послуг.

Підписання Акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п.4.4 договору).

Згідно з п.5.1 договору Акти здачі-приймання виконаних робіт надаються виконавцем уповноваженому представникові замовника після закінчення робіт. Уповноважений представник замовника протягом трьох робочих днів перевіряє реальність та достовірність Акту здачі-приймання виконаних робіт й підписує його в частині реально виконаних обсягів роботи.

Замовник протягом трьох робочих днів з дня одержання Акту здачі-приймання виконаних робіт зобов`язаний направити виконавцю підписаний Акт здачі-приймання виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання робіт (п.5.2 договору).

Відповідно до п.5.3 договору у разі не надання замовником мотивованої відмови роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п.10.1 договору).

27 жовтня 2021 року відповідачем внесено попередню оплату для придбання обладнання у сумі 746 479,00 грн. з ПДВ за платіжним дорученням №200118836 від 27.10.2021.

Позивач стверджує, що у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року ним проведено усі роботи з монтажу та налагодження обладнання за договором. Внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України та територіального розташування позивача у м. Дніпрі, який у перші місяці воєнних дій зазнавав регулярних ракетних обстрілів, з 24.02.2022 до середини червня 2022 року діяльність позивача була частково призупинена.

Також позивач зазначає, що у червні 2022 року, з моменту поновлення роботи, передавав особисто до бухгалтерії Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" акт здачі-прийняття виконаних робіт для підписання та рахунок на оплату виконаних за договором робіт, відповідач погоджувався із необхідністю оплати та просив зачекати з оплатою, так як через воєнні дії доходи підприємства впали. Розуміючи такі обставини, позивач ішов назустріч, проте восени 2022 року відповідач перестав відповідати на дзвінки та повідомлення і всіляко ігнорував вимоги позивача.

15 листопада 2022 року позивач направив відповідачу лист (накладна Укрпошти №4912610822979) з Актом здачі-приймання робіт від 23.06.2022 за договором, рахунком №СФ-0000075 від 23.06.2022 за договором для проведення остаточного розрахунку, який відповідач отримав 23.11.2022 (а.с. 26-28 том1).

14 грудня 2022 року відповідачем надана відповідь в якій зазначалось, що після відправлення відповідачем вимоги від 09.02.2022 про усунення недоліків, жодних дій з налагодження роботи систем позивачем вчинено не було. З дня, коли роботи мали бути завершені (05.01.2022) позивачем, минуло більше 11 місяців, а роботи виконані не були. На підставі цього у відповідача відсутні підстави для підписання надісланого Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000055 від 23.06.2023.

Також відповідач повідомив, враховуючи порушення строків та фактичне невиконання позивачем робіт за договором, керуючись ст. 849 Цивільного кодексу України та п.9.1 договору, про часткову відмову від договору в частині виконання робіт з монтажу та налаштування обладнання (припливно-витяжної установки). Крім того, відповідач просив вважати договір розірваним у частині виконання робіт з монтажу та налаштування обладнання (припливно-витяжної установки) на одинадцятий календарний день з дня отримання позивачем листа.

Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що ним виконані всі зобов`язання за договором у повному обсязі: придбав, встановив та налагодив обладнання, та неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором в частині оплати повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 199 641,00 грн. заборгованості за виконані роботи, 9 344,40 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2022 року по липень 2023 року, 4 742,16 грн. 3% річних за період з 27.11.2022 по 11.09.2023 та 77 526,34 грн. пені за період з 27.11.2022 по 11.09.2023.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору №07/10 від 22.10.2021, факт виконання робіт, строк оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати, наявність /відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 вказаної статті).

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно з ч. ч. 2, 3, ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст. ст. 207, 640 Цивільного кодексу України та уклали договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись, що свідчить як про реалізацію сторонами свободи договору, так і недопущення порушення умов цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, реалізуючи свою свободу договору сторони вільно, самостійно, на власний розсуд, тобто за волевиявленням обох сторін, у п. 3.1 договору погодили, що строк виконання робіт (строк закінчення робіт) 8-10 тижнів з моменту оплати.

Таким чином, сторони домовились, з урахуванням оплати 27.10.2021, що строк виконання робіт (строк закінчення робіт) - 06.01.2022.

Перегляд строків виконання робіт може здійснюватися у випадку виникнення незалежних від виконавця обставин, якщо він без затримки письмово сповістить замовника про їх появу (п.3.6 договору). При виникненні обставин непереборної сили, та/або інших непередбачених обставин, що перешкоджають виконанню робіт, виконавець зобов`язаний письмово повідомивши про це замовника, прийняти всі необхідні заходи для їхнього усунення і, як тільки вони зникнуть, приступити до виконання своїх зобов`язань (п.3.7 договору).

В матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення виконавцем змовника про виникнення обставин для перегляду строків виконання робіт. Отже, доказів виконання позивачем робіт з налаштування обладнання у встановлений договором строк не надано.

Також матеріали справи містять докази того, що 09.02.2022 відповідачем було вручено особисто під підпис директору ТОВ "Тріон Альфа" Лабенку Р.Є. вимогу про усунення порушень умов договору, а саме позивачем не було виконано роботи з налагодження обладнання та забезпечення його працездатності ані у встановлений договором строк, ані після його спливу.

У зв`язку з невиконанням умов договору позивачем, що виразилось у невиконанні робіт з налаштування обладнання, відповідачем був вимушений звернутися до іншої юридичної особи - ТОВ "Брілліон Україна" для укладення підряду від 18.02.2022 №220218 відповідно до предмету укладеного договору підряду, ТОВ "Брілліон Україна" зобов`язалось виконати своїми та/або залученими силами з використанням своїх матеріальних ресурсів і обладнання роботи з монтажу систем часткового кондиціювання та припливно-витяжної установки в комплекті з автоматикою виробничого цеху "НОВІС".

Так, з додатку №1 до договору підряду вбачається, що ТОВ "Брілліон Україна" зобов`язується, зокрема, виконати ремонтні, налагоджувальні роботи та запуск припливно-витяжної установки в комплекті з автоматикою VTS VVS120-R-FRHV.

У травні 2022 року ТОВ "Брілліон Україна" завершені роботи з монтажу та 20.05.2022 сторонами складено та підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-3104/27.

Таким чином, ТОВ "Брілліон Україна" завершені роботи щодо ремонту, налаштування придбаної у позивача припливно-витяжної установки VTS VVS120-R-FRHV та її запуску в експлуатацію.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 199 641,00 грн. заборгованості за виконані роботи не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 9 344,40 грн. інфляційних втрат, 4 742,16 грн. 3% річних та 77 526,34 грн. пені суд відмовляє у задоволенню оскільки ці вимоги є похідними від основної суми боргу у задоволенні якої суд відмовляє.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих відповідачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Крім того, відповідачем заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 16 800,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У пунктах 130 -131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 міститься висновок, що з аналізу зазначеної норми (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

У пункті 6.5 постанови від 03.03.2019 у справі №922/445/19 об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу на суму 16 800,00 грн. відповідач надав:

- договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 12.04.2023 укладений між Адвокатським об`єднанням "Борисенко і партнери" (далі - адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" (далі - клієнт) за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язалось надавати клієнту за його усними чи письмовими зверненнями правову (правничу) допомогу протягом усього строку дії договору (п.1.1 договору); вартість послуг (гонорар) за договором визнається згідно з погодинними ставками, вказаними у Додатку до договору (п.4.1 договору);

- акт №10/02 надання послуг (професійної правничої допомоги) від 31.10.2023 відповідно до якого виконавцем були надані замовнику у встановлений термін, у повному обсязі наступні послуги: складено та подано до Господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву ТОВ "Тріон Альфа" у справі №904/5207/23 за позовом ТОВ "Тріон Альфа" до ТОВ "ТБ "Новіс" про стягнення заборгованості за виконані роботи за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 - 4 години на суму 9 600,00 грн.;

- акт №11/01 надання послуг (професійної правничої допомоги) від 10.11.2023 відповідно до якого виконавцем були надані замовнику у встановлений термін, у повному обсязі наступні послуги: складено та подано до Господарського суду Дніпропетровської області заперечення ТОВ "ТБ "Новіс" у справі №904/5207/23 за позовом ТОВ "Тріон Альфа" до ТОВ "ТБ "Новіс" про стягнення заборгованості за виконані роботи за період з 01.11.2023 по 10.11.2023 - 3 години на суму 7 200,00 грн.;

- платіжна інструкція №0000007310 від 14.11.2023 на суму 9 600,00 грн.;

- платіжна інструкція №0000007320 від 14.11.2023 на суму 7 200,00 грн.;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2476 від 16.04.2012 на ім`я Борисенко В.А.;

- ордер серії АЕ №1086572 від 20.10.2023, виданий адвокату Борисенко В.А. для представлення інтересів відповідача у Господарському суді Дніпропетровської області.

Суд, врахувавши надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді, дослідивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг відповідачу, врахувавши результат розгляду справи, керуючись статтями 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача 5 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.

Суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000, 00 грн. є співрозмірні з наданими відповідачу послугами у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності адвокатських витрат - встановлення їхньої дійсності та необхідності та критерію розумності їхнього розміру.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" про стягнення 199 641,00 грн. заборгованості за виконані роботи, 9 344,40 грн. інфляційних втрат, 4 742,16 грн. 3% річних, 77 526,34 грн. пені відмовити у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа" (49040, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, офіс 706А, ідентифікаційний код 43268537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Новіс" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 1Д, ідентифікаційний код 38300039) 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв