Рішення

від 14.12.2023 по справі 908/3270/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/279/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 Справа № 908/3270/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі Азізбекян Тетяна Анатоліївна, за участі секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю.,

розглянувши матеріали справи №908/3270/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТЕ" (вул. Шевченко, буд. 10, с. Басань, Пологівський район, Запорізька область, 70640, код ЄДРПОУ 31522861)

до відповідача Держава Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, буд. 14, будівля, 1, електронна пошта: info@minjust.gov.ru)

про стягнення 8 1420 995, 59 грн.

за участі представників сторін

від позивача: Корсік Я.І., адвокат, посвідчення ЗП 002110 від 09.04.2019

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

25.10.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №3582/08-08/23 від 25.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТЕ" до Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення з держави РФ на користь ТОВ «АВАНТЕ» в рахунок відшкодування збитків, заподіяних збройною агресією та окупацією, грошові кошти у розмірі 81 420 995,59 грн., що еквівалентно 2 671 165,15 доларам США та витрати, пов`язані із розглядом справи у розмірі 45500,00 грн, що еквівалентно 1246,38 доларам США.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3270/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.10.2023 суддею Азізбекян Т.А. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3270/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.11.2023.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, для спорів про відшкодування шкоди, заподіяної майну, встановлено альтернативну підсудність (підсудність за вибором позивача), а саме наведеною нормою процесуального закону встановлено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

Згідно правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року по справі № 428/11673/19, загальновідомо (тобто таке, що не потребує доказування), що Російська Федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях в Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду Російської Федерації.

За таких умов, наведений спір підсудний господарському суду за місцем заподіяння шкоди, а саме Господарському суду Запорізької області.

Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992.

У зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану", з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

Відтак, у зв`язку з війною, суд не здійснює повідомлення відповідача про розгляд даної справи засобами поштового зв`язку та не звертається до суду держави відповідача з судовим дорученням про вручення документів.

За наведених обставин, відповідача про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що розміщено 01.11.2023.

Ухвалою суду від 27.11.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/3270/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2023.

Відповідач про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, розміщеного 05.12.2023.

Відомості про судовий розгляд справи та зазначені процесуальні рішення своєчасно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є загальнодоступними, та у мережі Інтернет на офіційному сайті Судова влада України.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання 14.12.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судове засідання 14.12.2023 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Причини неявки представника відповідача суду невідомі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача, учасникам справи судом були створені належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні 14.12.2023, в порядку ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

ТОВ «АВАНТЕ» з 07.09.2001 зареєстроване за адресою: 70618, Запорізька область, Пологівський район, с. Басань, вул. Шевченка, буд. 10.

Основний вид діяльності ТОВ «АВАНТЕ» - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Допоміжними видами діяльності ТОВ «АВАНТЕ» є, зокрема:

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві

10.41 Виробництво олії та тваринних жирів

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

52.10 Складське господарство

49.41 Вантажний автомобільний транспорт

ТОВ «АВАНТЕ» є платником єдиного податку четвертої групи.

Основна та допоміжна господарська діяльність з 07.09.2001 по 03.03.2023 здійснювалась ТОВ «АВАНТЕ» на території Пологівського району Запорізької області.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «АВАНТЕ» використовувались земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної та приватної власності. Загальна площа земель, що перебували у користуванні ТОВ «АВАНТЕ», складає 1983,91 га, з яких рілля - 1572.09 га, сіножаті - 371,42 га, пасовища - 40,01 га, багаторічні насадження - 0,38 га що підтверджується відомостями Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. з

До переліку включається тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

У переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією.

Статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (стаття 2 Закону).

Частиною 1 статті 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Згідно з ч. 1 ст. З Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік).

Розділом II Переліку визначено тимчасово окуповані Російською Федерацією території України.

Згідно з Пунктом 4 Розділу II Переліку територія Пологівської міської територіальної громади Запорізької області належить до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, дата початку окупації - 03.03.2022, дата звершення тимчасової окупації -не зазначена.

Таким чином з 03.03.2022 по цей час територія Пологівської міської територіальної громади Запорізької області належить до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

ТОВ «АВАНТЕ» на праві приватної власності належать об`єкти нерухомості, необхідні для здійснення господарської діяльності, які знаходяться на тимчасово окупованій відповідачем території, а саме: нежитлові будівлі, польовий стан, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 21971067, розташований за адресою: Запорізька область, Пологівський район, с. Басань, вул. Шевченко, буд. 10; комплекс будівель та споруд загальною площею 827,2 кв. м. (ремонтна майстерня Б, Б1, Б2, оглядова яма під Б2, навіс для зберігання балонів, В, замощення І) розташований за адресою: Запорізька область, Пологівський район, с. Басань, вул. Шевченка, буд. 11, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2093552523242.

Відповідно до Висновку про оцінку нерухомого майна ринкова вартість зазначених об`єктів нерухомого майна станом на 24.02.2022 складає 10 664 605,45 грн., що еквівалентно 365 540,83 доларам США за офіційним курсом НБУ.

Крім того, ТОВ «АВАНТЕ» на праві приватної власності належать наступні транспортні засоби: VOLKSWAGEN E-GOLF 2016 року випуску ДНЗ НОМЕР_1 , RENAULT DUSTER 2021 року випуску ДНЗ НОМЕР_2 , RENAULT DОККЕR 2015 року випуску ДНЗ НОМЕР_3 , АUDI Q05 2015 року випуску ДНЗ НОМЕР_4 , VOLKSWAGEN CRAFTER 2006 року випуску ДНЗ НОМЕР_5 , МАЗ 8926 1988 року випуску ДНЗ НОМЕР_6 , ЗАЗ 110207 2004 року випуску ДНЗ НОМЕР_7 , ВАЗ 21213 2002 року випуску ДНЗ НОМЕР_8 , які залишились на окупованій території та були розкрадені збройними силами відповідача.

Факт належності зазначених транспортних засобів ТОВ «АВАНТЕ» підтверджується довідкою Територіального сервісного центру МВС № 2343 від 22.03.2023 № 31/8-2343-351.

Згідно з інформацією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) від 28.03.2023 № 29-19/7330 за ТОВ «АВАНТЕ» зареєстрована наступна сільськогосподарська техніка: причіп-ємність ВР-3,0 1999 року випуску номерний знак - НОМЕР_9 , трактор колісний БЕЛАРУС-82.1 2010 року випуску номерний знак - НОМЕР_10 , трактор колісний ЮМЗ-8040.2 2004 року випуску номерний знак - НОМЕР_11 , комбайн зернозбиральний JOHN DEERE W650 2011 року випуску номерний знак - НОМЕР_12 трактор колісний МТЗ-82 1994 року випуску номерний знак - НОМЕР_13 , трактор колісний JOHN DEERE 8335R 2016 року випуску номерний знак НОМЕР_14 , комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND СХ6090 2017 року випуску номерний знак - НОМЕР_15 в комплектації з жниварка зернова NEW HOLLAND 8Р25VВ 2018 року випуску, трактор колісний БЕЛАРУС-82.1 2018 року випуску номерний знак - НОМЕР_16 , трактор колісний БЕЛАРУС-82.1 2018 року випуску номерний знак - НОМЕР_17 , трактор JOHN DEERE 6110В 2021 року випуску номерний знак - НОМЕР_18 , трактор JOHN DEERE 6110В 2021 року випуску номерний знак - НОМЕР_19 , навантажувач телескопічний МАNITOU МLТ1035 LТ LSU 2013 року випуску номерний знак - НОМЕР_20 , які залишились на окупованій території та були розкрадені збройними силами dідповідача.

Також у власності ТОВ «АВАНТЕ» перебувала наступна придбана сільськогосподарська техніка: сівалка з сигналізацією УПС-8А 2016 року випуску, дискова борона UFО ТZ 60SР ТР АL RS МС 2020 року випуску, подвійний коток D400 UFО ТZ 600 2020 року випуску, коток польовий ККШ-9,2Е-02 (20/23, 2020) 2020 року випуску, свілка зернова СЗ-6 без транспортного пристрою 2021 року у кількості 2 шт., УОЗШ 02.240 транспортний пристрій 2021 року випуску у кількості 2 шт., культиватор НОRSСН Тіger 4МТ з катком ТорRing 2015 року випуску, метальник зерна самопересувний МЗС-170 «Голіаф» 2021 року випуску, оприскувач причіпний тракторний Тrасkеr 3200DРА 2012 року випуску, які залишились на окупованій території та були розкрадені збройними силами відповідача.

Придбання ТОВ «АВАНТЕ» зазначеної сільськогосподарської техніки підтверджується видатковими накладними № 1659 від 08.11.2012, № 1407 від 19.02.2018, № 583396 від 17.12.2021, № 583398 від 17.12.2021, № 281143 від 12.04.2016, № 1688 від 20.07.2020, № 138 від 18.02.2021, № 1011 від 06.05.2021, № 101 від 22.03.2021.

Відповідно до довідки від 03.07.2023 № 193, виконаної спеціалістом-автотоварознавцем Завгороднім Р.О. вартість зазначених транспортних засобів та сільськогосподарської техніки станом на 03.03.2022 становить 29 404 874,81 грн., що еквівалентно 1 005 126,49 доларам США за офіційним курсом НБУ.

Крім того, на складах ТОВ «АВАНТЕ» зберігалась вирощена, але не реалізована, сільськогосподарська продукція врожаю 2021 року, насіннєвий матеріал, засоби захисту рослин та добрива, паливно-мастильні матеріали тощо.

Так, на складах ТОВ «АВАНТЕ» станом на 24.02.2022 зберігалась сільськогосподарська продукція врожаю 2021 року, зокрема: пшениця - 839,3 тонн, соняшник - 464,5 тонн.

Зазначена продукція була викрадена збройними силами відповідача та втрачена в результаті неналежного зберігання з огляду на наступне.

Наявність зазначеної сільськогосподарської продукції підтверджується, зокрема, Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року № 4-сг (річна), Звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду № 29-сг (річна), Звітом про реалізацію продукції сільського господарства за 2021 рік № 21-сг (річна).

Так, відповідно до Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року № 4-сг ТОВ «АВАНТЕ» посівна площа під урожай 2021 року склала: пшениця озима - 945,08 га, соняшник - 565 га, культури зернобобові (сочевиця) - 62,01 га.

Відповідно до Звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду № 29-сг ТОВ «АВАНТЕ» обсяг виробництва сільськогосподарських культур склав: пшениця озима - 34620,10 ц або 3462 тонни, соняшник - 16147,50 ц або 1614 тонн, сочевиця - 617,10 ц або 61,7 тонн.

Відповідно до Звіту про реалізацію продукції сільського господарства за 2021 рік № 21-сг ТОВ «АВАНТЕ» реалізовано продукції: пшениця озима - 26227 ц або 2622,7 тонн, соняшник - 11495 ц або 1149,5 тонн.

Так, викрадення, псування та знищення майна на окупованих територіях військовими відповідача носили масовий характер, що висвітлено зокрема у непоодиноких публікаціях в засобах масової інформації в мережі Інтернет за посиланнями: https://www.bloomberg.com/graphics/2022-russian-stolen-grains, https://www.bbc.com/russian/ news-61763999, https://www.bbc.com/news/61790625, https://www.pbs.org/wgbh/frontline/article/ russia-smuggling-ukraine-grain-putin-war , https://edition.cnn.com/2022/05/23/politics/satellite-images-graincrimea/index.html?utm_medium =socialutm_term=linkutm_source=twCNNi utm content=2022-05-23T23%3A15%3A07. https://suspilne.media/259216-okupanti-stvorili- specialnu-kompaniu-dla-kradizok-zerna-na-timcasovo-okupovanii-teritorii-zaporizkoi-oblasti /, https://suspilne.media/246196-rf-vivezla-do-sirii-vkradene-ukrainske-zerno, https://www.slovoidilo.ua/2022/05/26/novvna/suspilstvo/rosiyanv-prodovzhuvut-vvvozytv-ukravinske-zerno-ombudsmen, https://tsn.ua/svit/yak-rf-tayemno-vivozit-i-prodaye-ukrayinske-zerno-rozsliduvannya-financial-times-2190910.html, https://www.unian.net/economics/agro/krazha -ukrainskogo-zerna-zhurnalisty-nashli-novye-dokazatelstva-novosti-11881593.html, https://www.unian.net/war/kak-rfosushchestvlyala-eksport-zerna-iz-kryma-vo-vremya-voyny-rassledovanie-bellingcat-12253083.html.

Крім того, внаслідок тимчасової окупації території, де знаходилися склади, ТОВ «АВАНТЕ» не мало можливості забезпечити належні технологічні умови зберігання вирощеної сільськогосподарської продукції, в результаті чого така продукція є непридатною для використання та втраченою.

При цьому, факт викрадення окупаційними військами зернових та позбавлення доступу ТОВ «АВАНТЕ» до складських приміщень внаслідок військової агресії відповідача та окупації окремих територій України перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з втратою ТОВ «АВАНТЕ» можливості здійснювати реалізацію свого права власності та завдання збитків.

Відповідно до висновку експерта № 3/10 за результатами проведення товарознавчого дослідження, виконаного судовим експертом Давидовою О.В. ринкова вартість сільськогосподарської продукції, яка зберігалась на складах ТОВ «АВАНТЕ» станом на 03.03.2022 складає: пшениці врожаю 2021 року у кількості 839,3 тонн - 7 392 831,37 грн., що еквівалентно 252 704,04 доларам США за офіційним курсом НБУ; соняшника врожаю 2021 року у кількості 464,5 тонн - 10 869 300,00 грн., що еквівалентно 371 537,76 доларам США за офіційним курсом НБУ.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією відповідача та тимчасовою окупацією території Пологівської міської територіальної громади ТОВ «АВАНТЕ» втрачено урожай озимої пшениці 2022 року.

Як вже було зазначено, у користуванні ТОВ «АВАНТЕ» перебували земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної, державної та комунальної власності площею 1983,91 га, з яких рілля - 1572,09 га.

Відповідно до Звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду № 29-СГ (річна) за 2021 рік посів озимих культур під урожай наступного року складається, зокрема, з озимої пшениці посівною площею 931 га.

Відповідно до інформації Головного управління статистики у Запорізькій області - https://www.zp.ukrstat.gov.ua/index.php/statystychna-informatsiia урожайність з 1 га площі зібраної пшениці на території Запорізької області складає 29,1 ц або 2,91 тонн.

З урахуванням посівної площі озимої пшениці 931,09 га, ТОВ «АВАНТЕ» втрачено урожай пшениці 2022 року у кількості 2709,5 тонн (931.09*2,91).

Урожай пшениці 2022 року за умови відсутності збройної агресії з боку відповідача та тимчасової окупації території Пологівської міської територіальної громади мав бути зібраний ТОВ «АВАНТЕ» у липні-серпні 2022 року.

Відповідно до висновку експерта № 3/10 за результатами проведення товарознавчого дослідження, виконаного судовим експертом Давидовою О.В. ринкова вартість 2709,5 тонн пшениці врожаю 2022 року станом на 01.09.2022 складає 16 527 950,00 грн. що еквівалентно 451 971,09 доларам США за офіційним курсом НБУ.

Крім того, на складах ТОВ «АВАНТЕ» зберігались товарно-матеріальні цінності -насіннєвий матеріал, засоби захисту рослин та добрива, придбані у ТОВ «АГРОРЕСУРС-А» (код ЄДРПОУ 39374096), ТОВ «ХІМАГРОСТЕП» (код ЄДРПОУ 39291937) протягом вересня 2021 - лютого 2022 року.

Так, між ТОВ «АГРОРЕСУРС-А» у якості Постачальника та ТОВ «АВАНТЕ» у якості Покупця укладено Договір поставки № 84/22/П/ЗПБІ від 05.10.2021, відповідно до п. 1.1 якого даний Договір спрямований на забезпечення продавцем Покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону, а також на надання супутніх послуг, пов`язаних з вирощуванням врожаю, і є змішаним договором, що об`єднує договори поставки та надання послуг.

Відповідно до умов Договору, Продавець зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість сільськогосподарських товарів та супутніх послуг - п. 1.2 Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору кількість, одиниці виміру, асортимент, упаковка Товару визначаються Специфікаціями та/або накладними та/або рахунками-фактурами, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 4.5 Договору право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання товаросупровідних документів (видаткова накладна / акт приймання-передачі), або у момент передачі товару перевізнику для доставки Покупцю.

У подальшому ТОФ «АГРОРЕСУРС-А» поставлено, а ТОВ «АВАНТЕ» оплачено та отримано: Кросбі, СЕ у кількості 25 літрів, Полігард Максі у кількості 75 літрів на загальну суму 48611,40 грн. згідно видаткової накладної № /10/00522 від 11.10.2021, селітра аміачна у кількості 44,4 тонни на суму 865800,00 грн. згідно видаткової накладної № /10/00941 від 25.10.2021, Еколайн Бор Органічний у кількості 40 літрів на суму 3419,04 грн. згідно видаткової накладної № /10/00768 від 25.10.2021, Гренадер Максі ВГ у кількості 4,5 кг та Еколайн Бор Органічний у кількості 20 літрів на загальну суму 8453,76 грн. згідно видаткової накладної № 10/00841 від 27.10.2021, селітра аміачна у кількості 22,2 тонн на суму 432900,00 грн. згідно видаткової накладної № /10/00862 від 27.10.2021, селітра аміачна у кількості 22,2 тонни на суму 432900,00 грн. згідно видаткової накладної № /11/00113 від 06.11.2021, селітра аміачна у кількості 44,4 тонни на суму 865800,00 грн. згідно видаткової накладної № /11/00172 від 08.11.2021.

Крім того, між ТОВ «ХІМАГРОСТЕП» у якості Постачальника та ТОВ «АВАНТЕ» у якості Покупця укладено Договір поставки № 180202 від 18.02.2021, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов`язується передати і поставити) Покупцеві у його власність Товар, асортимент, кількість та ціна якого визначені у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар.

У подальшому ТОВ «ХІМАГРОСТЕП» поставлено, а ТОВ «АВАНТЕ» отримано та оплачено: КАС-32 у кількості 73,5 тонн на суму 1719900,00 грн. згідно видаткової накладної № 2012002 від 16.11.2021, Тіосульфат амонію (АТS) N12:S26 STЕRСОSUL, у кількості 24,52 тонни на суму 554156,90 грн. згідно видаткової накладної № 2012001 від 22.11.2021, КАС-32 у кількості 25 тонн на суму 585000,00 грн. згідно видаткової накладної № 2012003 від 24.11.2021.

Загальна вартість придбаних ТОВ «АВАНТЕ» насіннєвого матеріалу, засобів захисту рослин та добрив складає 5 516 941,1 грн., що еквівалентно 188 581,77 доларам США за офіційним курсом НБУ станом на 03.03.2022.

Зазначені насіння, засоби захисту рослин та добрива викрадені збройними силами відповідача, у зв`язку з чим ТОВ «АВАНТЕ» заподіяно збитків на суму 5 516 941,1 грн., що еквівалентно 188 581,77 доларам США за офіційним курсом НБУ.

Крім того, між ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» у якості Продавця та ТОВ «АВАНТЕ» у якості Покупця укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 999/09/19 від 30.09.2019, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язаний передати у власність Покупцю нафтопродукти (надалі - Товар), а покупець зобов`язується своєчасно прийняти Товар і оплатити його на умовах цього Договору.

Товар поставляється Покупцю партіями, в кількості і по ціні, відповідно до погоджених заявок та виставлених рахунків-фактур, на умовах ЕХW (нафтобаза Продавця), СРТ (пункт призначення Покупця), FСА або ін. - пункт 3.1 Договору.

У подальшому ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» поставлено, а ТОВ «АВАНТЕ» отримано та оплачено паливо дизельне ДТ-3-К5 сорт F у кількості 36035 літрів на загальну суму 1044492,86 грн. згідно накладних на відпуск ПММ № ЦБ-1102 від 17.01.2022 та № ЦБ-2221 від 27.01.2022.

Право ТОВ «АВАНТЕ» на зберігання пального підтверджується Ліцензією Головного Управління ДПС у Запорізькій області на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 07.02.2020 реєстраційний номер - 08150414202000047.

Зазначене дизельне паливо зберігалось на складах ТОВ «АВАНТЕ» та було вкрадено збройними силами відповідача, у зв`язку з чим заподіяно збитки у розмірі 1044492,86 грн., що еквівалентно 35703,17 доларам США за офіційним курсом НБУ станом на 03.03.2022.

За фактом розкрадання майна ТОВ «АВАНТЕ» військовослужбовцями збройних сил відповідача Пологівською окружною прокуратурою Запорізької області 30.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 42022082080000059 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України та розпочате досудове розслідування, яке здійснюється СВ УСБУ в Запорізькій області. Досудове розслідування зазначеного кримінального провадження триває.

Загальний розмір збитків, заподіяних відповідачем ТОВ «АВАНТЕ» складає 81 420 995,59 грн., що еквівалентно 2 671 165,15 доларам США.

Предметом позову у даній справі є стягнення з держави РФ на користь ТОВ «АВАНТЕ» в рахунок відшкодування збитків, заподіяних збройною агресією та окупацією, грошові кошти у розмірі 81 420 995,59 грн., що еквівалентно 2 671 165,15 доларам США та витрати, пов`язані із розглядом справи у розмірі 45500,00 грн, що еквівалентно 1246,38 доларам США.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 49 Закону України "Про міжнародне приватне право", права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Відповідно ч. 1 ст. 42 Конвенції про правову допомогу, зобов`язання про відшкодування шкоди, крім тих, що випливають із договорів та інших правомірних дій, визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Відповідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

За приписами ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.ч. 1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України).

Як слідує зі ст. 1166 Цивільного кодексу України, відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними. 3) причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду. При цьому діє презумпція (припущення) вини порушника: якщо потерпілий довів наявність шкоди, то боржник має довести відсутність своєї вини. Для виникнення обов`язку відшкодування шкоди ступінь вини порушника значення не має.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Таким чином, відповідно до наведених положень Цивільного кодексу України та наведеної Конвенції, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава вцілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

У пункті 4 частини першої статті 2 Статуту ООН закріплено принцип, згідно з яким всі члени Організації Об`єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Відповідно до ст. 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року, як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 01.03.2022 № A/ES-11/L.1 визнано акт агресії Російської Федерації проти України в порушення пункту 2 4) статуту ООН та звернено до Росії вимогу негайно припинити застосування сили по відношенню до України та вивести збройні формування Російської Федерації з України.

Постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року "Про Заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 30 січня 2020 року у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 серпня 2017 року у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини третьої статті 75 ГПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України, в розумінні частини третьої статті 75 ГПК України, є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Агресивна війна проти України є консолідованою політикою Російської Федерації та реалізується через увесь відповідний апарат, до якого належать різнорідні органи, установи, організації, у тому числі і юридичні особи, які формально хоч і є відокремленими суб`єктами господарювання, але фактично повністю контролюються державою Росія та використовуються нею у тому числі для реалізації чисто державних функцій.

Відповідно до ст. 17 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217A(III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року), кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст. 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 № ETS N 009 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч. 3 ст. 386 ЦК України).

За таких умов, знищення та пошкодження належного позивачу на праві власності майна порушує відповідне право власності позивача, який у зв`язку з цим набуває право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Згідно поданих позивачем доказів, суд приходить до висновку, що належне позивачу майно було пошкоджено саме внаслідок протиправних дій військових формувань Російської Федерації та в результаті військової агресії останньої.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах. Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 648/2035/17, постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 686/10520/15-ц.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що цей Порядок встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі -шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.

Визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за такими напрямами, зокрема, економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються:

вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна державних підприємств, у тому числі господарських товариств, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв);

вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності;

вартість втрачених фінансових активів державних підприємств, у тому числі господарських товариств, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв);

вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності;

упущена вигода державних підприємств, у тому числі господарських товариств, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв);

упущена вигода підприємств недержавної форми власності;

втрати державних підприємств, у тому числі господарських товариств, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях;

втрати підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях (підпункт 18 пункту 2).

Пунктом 2 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації передбачено, що збитки - вартість втраченого, пошкодженого та (або) знищеного майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів в ході збройної агресії Російської Федерації, а також розмір витрат, необхідний для відновлення порушеного права (реальні збитки); та/або розмір доходу, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації (упущена вигода);

Військовою агресією відповідача та окупацією території Пологівської міської територіальної громади ТОВ «АВАНТЕ» заподіяно збитки внаслідок порушення права власності на об`єкти нерухомого майна, транспортні засоби та сільськогосподарську техніку, сільськогосподарську продукцію, насіннєвий матеріал, засоби захисту рослин та добрива, паливно-мастильні матеріали, незавершене виробництво, а також збитки у вигляді упущеної вигоди.

Відповідач своїми діями порушив право власності ТОВ «АВАНТЕ» на майно, яке розташоване на тимчасово окупованій території Пологівської міської територіальної громади, оскільки у власника - ТОВ «АВАНТЕ» не має доступу до свого майна, що позбавляє його можливості володіння та користування, неможливості ним розпорядитися, оскільки відсутня можливість передачі майна в натурі та безпосередньо за місцем його знаходження.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач завдав позивачу збитки в розмірі 81420995,59 грн., розмір яких документально підтверджено.

Таким чином, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, з урахуванням ціни позову у цій справі розмір судового збору за його подання становить 939400,00 грн

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З огляду на те, що позивач від сплати судового збору за розгляд даного спору звільнений, тому судовий збір у розмірі 939400,00 грн., за розгляд даної справи, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

За приписами п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ч.ч. 4-7 ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідачем клопотання щодо зменшення витрат не заявлено.

Враховуючи надані позивачем докази, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 45500,00 грн. витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням робіт з оцінки.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з держави Російська Федерація (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТЕ» (70640, Запорізька область, Пологівський район, с. Басань, вул. Шевченко, буд. 10 код ЄДРПОУ 31522861) в рахунок відшкодування збитків, заподіяних збройною агресією та окупацією, грошові кошти у розмірі 81 420 995,59 (вісімдесят один мільйон чотириста двадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 59 копійок) грн., що еквівалентно 2 671 165,15 (два мільйони шістсот сімдесят одна тисяча сто шістдесят п`ять доларів США 15 центів) доларам США та витрати, пов`язані із розглядом справи у розмірі 45500,00 (сорок п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), що еквівалентно 1246,38 (одна тисяча двісті сорок шість доларів США 38 центів) доларам США, у тому числі за рахунок:

- майна та активів Російської Федерації, які використовуються або призначені для використання в цілях, відмінних від державних некомерційних цілей;

- майна та активів державних підприємств, створених Російською Федерацією, які використовуються не у державних некомерційних цілях;

- майна та активів пов`язаних із Російською Федерацією юридичних і фізичних осіб, стосовно яких введено обмежувальні заходи (накладено міжнародні санкції), як на території України так і на території інших країн.

Видати наказ.

Стягнути з держави Російська Федерація (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля на користь Державного бюджету України - 939400 (дев`ятсот тридцять девять тисяч чотириста) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.12.2023.

Суддя Т.А. Азізбекян