Рішення

від 26.12.2023 по справі 908/3266/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 908/129/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2023 Справа № 908/3266/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7, (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 05478717)

до відповідача: Шевченківської районної організації Товариства сприяння обороні України (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 56, кімн. 57-А ідентифікаційний код юридичної особи 20506598)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 37573068)

про розірвання договору та виселення

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.10.2023 до Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла позовна заява (вх. № 3578/08-07/23 від 25.10.2023) Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 до Шевченківської районної організації Товариства сприяння обороні України про:

- розірвання Договору оренди від 01.12.2000 № 86 нежитлового приміщення по пр. Моторобудівників, буд. 64, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 та Шевченківською районною організацією Товариства сприяння обороні України;

- звільнення нежитлового приміщення підвалу (літ. А-5) загальною площею 73,75 кв.м., а саме: сходи VI, частини приміщення XXXVI у складі: кабінет № 8, учбовий клас № 9, 1/2 місць загального користування №№ 6,7, в будинку № 64 по пр. Моторобудівників у м. Запоріжжя шляхом виселення Шевченківської районної організації Товариства сприяння обороні України з нежитлового приміщення підвалу (літ. А-5) загальною площею 73,75 кв.м., а саме: сходи VI, частини приміщення XXXVI у складі: кабінет № 8, учбовий клас № 9, 1/2 місць загального користування №№ 6,7, в будинку № 64 по пр. Моторобудівників у м. Запоріжжя на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтне-експлуатаційне житлове об`єднання № 7.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за Договором оренди в частині оплати орендної плати, що, на думку позивача, є підставою для розірвання Договору та звільнення з нежитлового приміщення шляхом виселення відповідача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.10.2023, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3266/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 27.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3266/23; присвоєно справі номер провадження 19/129/23, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.

Ухвала суду від 27.10.2023 про відкриття провадження у справі № 908/3266/23, що надсилалась на адресу місцезнаходження відповідача, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 64, повернуто до суду 08.11.2023 з відміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3266/23.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал, згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій сплив. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 27.10.2023 у справі № 908/3266/23 процесуальний строк не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/3266/23 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 26.12.2023.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним комунальним підприємством «Виробниче ремонтно -експлуатаційне житлове об`єднання №10» (далі Орендодавець) та Шевченківською районною організацією Товариства сприяння обороні України (далі Орендар) було укладено Договір № 86 оренди нежитлового приміщення (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець, на підставі рішення міськвиконкому від 30.11.2000 року № 443/24 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 34,50 кв.м. за адресою: вул. 8 Березня, буд. 64, яке знаходиться на балансі Державного комунального підприємства « 10», вартість якого для розрахунку орендної плати за станом на 31 грудня 2000 року становить 10356,00 грн. згідно з експертним висновком.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що приміщення використовується орендарем на правах оренди під учбовий клас, з виконанням робіт по благоустрою прилеглої території в обсягах, визначених договором оренди.

Згідно з п. 2.1 Договору визначено, що Орендар вступає у володіння та користування нежитловим приміщенням одночасно із підписанням сторонами Акту прийому передачі на протязі 10 днів із дня підписання цього договору.

Згідно п. 10.1. Договір діє до 01.12.2005 року, строком на 5 років.

01.10.2002 року Додатковою угодою до Договору, сторони змінили Орендодавця на Управління житлового господарства міської ради та доповнили сторону Договору - Балансоутримувача - КП «ВРЕЖО №10».

Додатковою угодою від 04.12.2002 року замінено назву Орендаря у Договорі на Об`єднання громадян Шевченківської районної організації Товариства сприяння обороні України.

Додатковою угодою від 01.07.2005 року змінено площу орендованого приміщення на 73,75 кв.м. Додатковою угодою від 01.02.2006 року до Договору продовжено строк дії Договору на 5 років до 26.01.2011 р.

У зв`язку з перейменуванням частини вулиці 8 Березня в проспект Моторобудівників додатковою угодою від 01.06.2010 року до Договору внесено зміни до назви вулиці орендованого приміщення.

Додатковою угодою від 25.03.2011 року термін дії Договору оренди продовжено до 24.03.2014 року. Додатковою угодою від 25.03.2011 року термін дії Договору оренди продовжено до 24.03.2014 року.

Додатковою угодою від 01.06.2011 року до Договору змінено Орендодавця на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Додатковою угодою від 21.07.2014 року строк дії Договору продовжено до 24.02.2017 року.

Додатковою угодою від 10.05.2017 р. до Договору термін його дії продовжено на 6 місяців. Договір викладено у новій редакції, у тому числі, п. 1.1. Договору викладено у новій редакції: «Орендодавець, Балансоутримувач, на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.11.2000 №443/24 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - нежитлове приміщення підвалу (літ.А-5) загальною площею 73,75 кв.м., а саме: сходи VI, частини приміщення XXXVI у складі: кабінет № 8, учбовий клас №9, 1/2 місць загального користування №№6,7, в будинку № 64 по пр. Моторобудівників, яке перебуває на балансі комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради, вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить за висновком про його вартість 113 237,00 грн. станом на 15.03.2014. Майно використовується орендарем на правах оренди для розміщення учбових класів (п. 1.2).

Додатковою угодою від 28.09.2017 р. до Договору змінено Балансоутримувача на КП «Наше місто» Запорізької міської ради.

Додатковою угодою від 08.06.2018 р. до Договору термін його дії продовжено на 2 роки 6 місяців (до 24.02.2020), Договір викладено у новій редакції.

Пункт 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і складає 23 196,00 грн. на рік згідно з розрахунком.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018, за серпень місяць 2017 року орендна плата складає 1931,07 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Додатковою угодою від 01.10.2018 р. до Договору змінено Балансоутримувача на КП «ВРЕЖО № 7».

Пункт 3.4 викладений в новій редакції, про що обумовлено сторонами в Додатковій угоді від 01.10.2019 до Договору, а саме з 01.10.2019 орендна плата розраховується та спрямовується орендарем:

- 70 відсотків від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць до місцевого бюджету на його розрахунковий рахунок

Розрахунок орендної плати на 70 відсотків, здійснюється орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

-30 відсотків розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.

Розрахунок орендної плати на 30 відсотків, у тому числі нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється орендарем самостійно та сплачується щомісячне не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.»

Позивач посилався на те, що відповідач орендну плату за період з липня 2018 по червень 2023 на користь місцевого бюджету та на користь Балансоутримувача за період з травня 2019 по червень 2023 сплатив лише частково.

02.12.2020 на адресу позивача надійшов гарантійний лист відповідача, який останній зобов`язувався сплатити балансоутримувачу заборгованість з орендної плати у строк до 01.03.2021.

30.03.2021 від відвідача на адресу КП «ВРЕЖО № 7» надійшов гарантійний лист (вх. № 867 від 30.03.2021), яким останній зобов`язався сплатити балансоутримувачу заборгованість з орендної плати у строк до 31.08.2021.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача станом на 01.07.2023 на користь місцевого бюджету складає в сумі 108 563,23 грн., а на користь Балансоутримувача складає в розмірі 44 102,50 грн.

Невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо своєчасної оплати орендної плати, стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про розірвання Договору та звільнення з приміщення шляхом виселення відповідача.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Додатковою угодою від 08.06.2018 р. до Договору термін його дії продовжено на 2 роки 6 місяців (до 24.02.2020).

Згідно ч.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України « Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019, який набрав чинності 01.02.2020, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України чи рішення представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону або 1 липня 2020.

Таким чином, дія Договору оренди була продовжена на 2 роки 6 місяців до 24.08.2022.

Відповідно до положень пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 № 634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану, договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується в період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфері управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

З огляду на вищевикладене, після закінчення строку дії Договору був продовжений на підставі п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022 р. №634, відповідно до якого Договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом 4 місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Таким чином, на момент подання позовної заяви спірний Договір є продовженим, доказів припинення Договору в установленному порядку матеріали справи не містять.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Умовами п. 5.2 Договору встановлений обов`язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно п. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 3 ст. ст. 285 ГК України, Орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вже було встановлено вище, відповідно до приписів п. 3.4 Договору в редакції Додаткової угоди від 01.10.2019 до Договору, орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем:

- 70 відсотків від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць до місцевого бюджету на його розрахунковий рахунок

Розрахунок орендної плати на 70 відсотків, здійснюється орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

-30 відсотків розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.

Розрахунок орендної плати на 30 відсотків, у тому числі нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється орендарем самостійно та сплачується щомісячне не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зобов`язання по своєчасному внесенню орендної плати за період з липня 2018 по червень 2023 належним чином не виконується, тим самим Орендар порушує умови Договору.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.4 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018, Балансоутримувач має право: вимагати від Орендаря виконання обов`язків, які передбачені цим Договором, в тому числі шляхом звернення до суду (виступаючи позивачем). Вимагати дострокового розірвання цього Договору оренди у випадку порушення Орендарем обов`язків передбачених цим Договором.

Пунктами 9.8, 9.9 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018встановлено, що Балансоутримувач зобов`язаний здійснювати стягнення з Орендаря заборгованості за платежами, які передбачені цим Договором. Здійснювати контроль за виконанням Орендарем умов цього Договору.

Згідно з п. 11.4 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018 сторонами погоджено, що цей Договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін цей Договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав,передбачених законодавчими актами України. Одностороння відмова від цього Договору не допускається.

Дія цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду, невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд (п. 11.9 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна, договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Положеннями ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати Договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов`язком наймодавця.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, норми чинного законодавства України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору, а відтак право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання стороною договору відповідно до пункту 2 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Оскільки, законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні відповідного договору оренди об`єкта комунальної форми власності.

З огляду на викладене, істотне порушення орендарем такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку. У разі звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди у зв`язку з несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців позивачу необхідно довести факт такої несплати та її триваючий характер (протягом трьох місяців).

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 21.01.2020 у справі №914/252/19 та від 13.11.2019 у справі №908/1399/17.

Факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором є доведеним. Нездійснення відповідачем сплати орендних платежів є істотним порушенням Договору в розумінні ст. 651 ЦК України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимога позивача про розірвання Договору оренди від 01.12.2000 № 86 нежитлового приміщення по пр. Моторобудівників, буд. 64, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 та Шевченківською районною організацією Товариства сприяння обороні Україниє обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору Цивільним кодексом України.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», правовим наслідком припинення договору оренди є обов`язок орендаря протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 5.12 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018 сторонами узгоджено, що в разі припинення, дострокового розірвання цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю, Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час його передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцю, Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.

Згідно з п. 2.4 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018 визначено, що в разі закінчення строку дії Договору або його дострокового розірвання, Орендар передає комунальне майно Орендодавцю, Балансоутримувачу одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку передбаченому чинними нормативно правовими актами з цього питання.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині звільнення нежитлового приміщення підвалу (літ. А-5) загальною площею 73,75 кв.м., а саме: сходи VI, частини приміщення XXXVI у складі: кабінет № 8, учбовий клас № 9, 1/2 місць загального користування №№ 6,7, в будинку № 64 по пр. Моторобудівників у м. Запоріжжя шляхом виселення Шевченківської районної організації Товариства сприяння обороні України з нежитлового приміщення підвалу (літ. А-5) загальною площею 73,75 кв.м., а саме: сходи VI, частини приміщення XXXVI у складі: кабінет № 8, учбовий клас № 9, 1/2 місць загального користування №№ 6,7, в будинку № 64 по пр. Моторобудівників у м. Запоріжжя на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтне-експлуатаційне житлове об`єднання № 7є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди від 01.12.2000 № 86 нежитлового приміщення по пр. Моторобудівників, буд. 64, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 та Шевченківською районною організацією Товариства сприяння обороні України.

3. Звільнити нежитлове приміщення підвалу (літ. А-5) загальною площею 73,75 кв.м., а саме: сходи VI, частини приміщення XXXVI у складі: кабінет № 8, учбовий клас № 9, 1/2 місць загального користування №№ 6,7, в будинку № 64 по пр. Моторобудівників у м. Запоріжжя шляхом виселення Шевченківської районної організації Товариства сприяння обороні України (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 56, кімн. 57-А ідентифікаційний код юридичної особи 20506598) з нежитлового приміщення підвалу (літ. А-5) загальною площею 73,75 кв.м., а саме: сходи VI, частини приміщення XXXVI у складі: кабінет № 8, учбовий клас № 9, 1/2 місць загального користування №№ 6,7, в будинку № 64 по пр. Моторобудівників у м. Запоріжжя на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтне-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 05478717).

4. Стягнути з Шевченківської районної організації Товариства сприяння обороні України (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 56, кімн. 57-А ідентифікаційний код юридичної особи 20506598) на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 05478717) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 26.12.2023.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.