Рішення

від 05.12.2023 по справі 908/2732/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/163/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2023 Справа № 908/2732/23

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 10)

до відповідача 1 Фермерського господарства «КОРСАК», (72424, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Володимирівка, Приазовська ТГ, вул. Зарічна, буд. 2)

до відповідача 2 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 403788,18 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача Маркова В.Є., на підставі довіреності № б/н від 13.01.2021 та посадової інструкції (в режимі відеоконференції);

від відповідача 1 не з`явився;

від відповідача 2 не з`явився;

29.08.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № КНО-61.1.3.2/227 від 23.08.2023 (вх. № 2969/08-07/23 від 29.08.2023) Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», м. Київ до Фермерського господарства «КОРСАК», с. Володимирівка Мелітопольського району Запорізької області і до ОСОБА_1 , с. Володимирівка Мелітопольського району Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 403788,18 грн. заборгованості за кредитним договором № МБ-К-ZAP-1433 від 01.03.2018, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 359469,42 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 44318,76 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 справу № 908/2732/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2732/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/163/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.09.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2732/23 до 04.12.2023, підготовче засідання відкладалося на 01.11.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.11.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/2732/23, справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 05.12.2023.

В судове засідання 05.12.2023 з`явився представник позивача, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 05.12.2023 приєднався представник позивача.

В судовому засіданні 05.12.2023 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.

Представники відповідачів 1 і 2, так само як і відповідач 2 особисто, в судове засідання 05.12.2023 не з`явилися, про поважність причин неявки суд завчасно не повідомили.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 14.02.2024 включно.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно вказаного Переліку (з урахуванням наступних змін і доповнень) с. Володимирівка Мелітопольського району Запорізької області Приазовської селищної територіальної громади входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 24.02.2022 по теперішній час).

Враховуючи територіальне перебування відповідачів 1 і 2 на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» всі ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/2732/23 опубліковані на офіційному веб-сайті судової влади України 17.04.2023.

За приписами зазначеної норми Закону якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів 1 і 2 про відкриття провадження у справі № 908/2732/23 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 05.12.2023 за відсутністю відповідачів 1 і 2, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 193, 218 ГК України, ст., ст. 15, 16, 525, 526, 530, 554, 610, 611, 614, 626, 629, 1048, 1054 ЦК України. Позов пред`явлений позивачем з підстав невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № МБ-К-ZAP-1433 від 01.03.2018, укладеним між позивачем та Фермерським господарством «КОРСАК», щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. В забезпечення зобов`язань за кредитним договором позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки № МБ-К-ZAP-1433/2 від 01.03.2018, за умовами якого відповідач 2 зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем 1 його боргових зобов`язань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі таких зобов`язань. Станом на 15.08.2023 заборгованість за кредитним договором № МБ-К-ZAP-1433 від 01.03.2018становить 403788,18 грн., в тому числі заборгованість за основною сумою кредиту становить 359469,42 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом становить 44318,76 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідачів 1 і 2 солідарно заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 359469,42 грн. та заборгованість за процентами в розмірі 44318,76 грн., а також покласти на відповідачів 1 і 2 витрати зі сплати судового збору в сумі 6056,82грн.

Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідач 1 і відповідач 2 суду не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із не поданням відповідачами відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ

01.03.2018Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» (Банк, Кредитор, позивач у справі) та Фермерським господарством «КОРСАК» (Позичальник, Боржник, відповідач1 у справі) укладено Кредитний договір № МБ-К-ZAP-1433 (далі Договір).

Відповідно до Статуту Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», затвердженого рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів (протокол № 87 від 25.11.2021) АТ «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк».

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Банк зобов`язується надати Позичальнику кредит у розмірі 1 800 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується прийняти кредит, використовувати його за цільовим призначенням, оплатити плату за кредит та повернути кредит Банку в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.

Відповідно до умов п. 1.2 Договору кредит надається Позичальнику одноразово в сумі, що зазначена в п. 1.1 цього Договору. Повернення кредиту здійснюється Позичальником протягом дії цього Договору у відповідну дату до відповідного розміру, в порядку та на умовах, визначених в п. 6.1 Договору.

Сторони домовилися, що надання кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим Договором. (п. 4.1 Договору)

Позичальник зобов`язується використати кредит на наступні цілі: для оплати частини вартості сільськогосподарської техніки, виробленої в Республіці Білорусь відповідно до переліку, наведеного в пп. 2.1.1 Договору. (п.2.1Договору)

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що надання кредиту відбувається на підставі заявки на отримання кредитних коштів шляхом оплати з позичкового рахунку за реквізитами, вказаними Позичальником в заяві на отримання кредитних коштів, з наданням Банку відповідних документів, що підтверджують зобов`язання Позичальника щодо такої оплати за договорами/контрактами/угодами, розрахунковими документами, рахунками-фактурами, тощо. Кредит надається в строк не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання Банком відповідної заяви на отримання кредитних коштів або в інший більший термін, вказаний у відповідній заяві на отримання кредитних коштів.

За умовами п. 6.1 Договору Позичальник зобов`язаний повернути кредит в повному обсязі в строк не пізніше 25.12.2022. В межах зазначеного строку кредитування Позичальник зобов`язаний повернути кредит частинами в розмірах та строки, зазначені в наступному графіку:

- 25.09.2018 - 120000,00 грн.;

- 25.11.2018 - 120000,00 грн.;

- 25.12.2018 - 120000,00 грн.;

- 25.09.2019 - 120000,00 грн.;

- 25.11.2019 - 120000,00 грн.;

- 25.12.2019 - 120000,00 грн.;

- 25.09.2020 - 120000,00 грн.;

- 25.11.2020 - 120000,00 грн.;

- 25.12.2020 - 120000,00 грн.;

- 25.09.2021 - 120000,00 грн.;

- 25.11.2021- 120000,00 грн.;

- 25.12.2021 - 120000,00 грн.;

- 25.09.2022 - 120000,00 грн.;

- 25.11.2022 - 120000,00 грн.;

- 25.12.2022 - 120000,00 грн.

Пунктом 7.1 Договору обумовлено, що за користування кредитом Позичальник зобов`язаний оплатити Банку відповідну плату в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Процентна ставка за користування кредитом є змінюваною. На адату укладення Договору процентна ставка за користування кредитом, яка застосовується протягом першого періоду застосування процентної ставки за цим Договором становить 10,7 % річних.

Процентна ставка за користування кредитом, яка застосовуватиметься протягом наступних періодів застосування процентної ставки (протягом будь-якого періоду застосування процентної ставки, окрім першого), змінюється в перший день кожного наступного періоду застосування процентної ставки та розраховується Банком за наступною формулою:

Ставка за кредитом = UIRD + Маржа + 1,5 % річних К,

де UIRD визначається відповідно до умов цього Договору;

розмір Маржі становить 2,2 % річних;

К (розмір ставки компенсації) становить 8,0 % річних. (пп. 7.2.1 Договору)

У випадку дострокового розірвання Договору з Республікою Білорусь процентна ставка за користування кредитом збільшується на розмір Ставки компенсації (К) та визначається за формулою:

Ставка за кредитом = UIRD + Маржа + 1,5 % річних.

Для розрахунку процентної ставки використовується значення UIRD, що визначається в гривні на строк 12 місяців, що діє на 15 число місяця, який передує першому дню кожного наступного періоду застосування процентної ставки.

У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов`язань/умов, встановлених в пп. 10.3.6.1 та/або пп. 10.3.6.4 Договору, процентна ставка збільшується на 1 % річних.

Суд зазначає, що індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору процентна ставка за користування кредитом, визначена відповідно до умов п. 7.2.1. або п. 7.2.2 цього Договору, не може бути вище ніж 23,91 % річних (максимальний розмір змінюваної процентної ставки).

Процентна ставка за користування кредитом,визначена відповідно до умов п. 7.2.1. або п. 7.2.2 цього Договору, не може бути нижче ніж 4,91 % річних (мінімальний розмір змінюваної процентної ставки).

Згідно з п. 7.2.5 Договору період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 24 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком дата надання кредиту та/або перший банківський день після 24 числа (з його урахуванням).

Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (із розрахунку 365 днів на рік). Нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 (одного) банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця. Закінчення строку кредитування, встановленого цим Договором, не звільняє Позичальника від обов`язку сплачувати відповідно до умов цього Договору на користь Банку проценти за користування кредитом за весь час прострочення Позичальником погашення заборгованості за основною сумою кредиту. (п., п. 7.2.7 7.2.9 Договору)

За умовами п. 14.6Договір набуває чинності з моменту його підписання, скріплення печатками Банку, Позичальника та дії до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно цього Договору в повному обсязі.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п.1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 параграфу 2 глави 71 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст.1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч., ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як свідчать матеріали справи Банк виконав зобов`язання, передбачені Договором, та надав Позичальнику кредитні кошти в загальному розмірі 1 800 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 02.03.2018 з призначенням платежу: «Згідно договору купівлі-продажу № 55/02 від 14.02.2018».

Відповідачами 1 і 2 зазначений факт, належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.

До матеріалів справи позивачем надана Виписка по рахунку № НОМЕР_1 ІВАN № НОМЕР_2 за період з 01.03.2018 по15.08.2023, яка свідчить про отримання відповідачем 1 кредитних коштів за умовами Договору.

Згідно з наданою позивачем Випискою по рахунку № НОМЕР_1 ІВАN № НОМЕР_2 за період з 01.03.2018 по 15.08.2023 погашення кредиту відповідно до графіка, встановленого в п. 6.1 Договору, Позичальником здійснювалося належним чином до 25.12.2021. Починаючи з 27.09.2022 кредит винесено на прострочку в розмірі 119469,42 грн. і остаточно 26.12.2022 кредит винесено на прострочку в розмірі 359469,42 грн.

Отже, Позичальником порушені порядок і строк повернення кредиту, визначені умовами Договору.

Таким чином, станом на 15.08.2022 розмір простроченої заборгованості відповідача 1 за основною сумою кредиту склав 359469,42 грн.

Відповідачем 1 доказів внесення платежів в рахунок погашення кредиту в повному розмірі заборгованості суду не надано.

За умовами п. 8.1 Кредитного договору забезпеченням боргових зобов`язань Позичальника за цим Договором є, зокрема, договір поруки між Банком та гр. ОСОБА_1 .

Так, з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед позивачем за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 (відповідач 2, Поручитель) був укладений Договір поруки № МБ-ZАР-П-1433/2 від 01.03.2018 (Договір поруки).

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язань, визначених в п. 2 цього Договору, що випливають з Кредитного договору № МБ-ZАР-П-1433від 01.03.2018, укладеного між Кредитором і Боржником.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань Боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісійних винагород, неустойки, витрат Кредитора, тощо. У разі порушення Боржником зобов`язання Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом. Так і від кожного з них окремо. (п., п. 1.2, 1.3 Договору поруки)

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 553 ЦК України Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов`язання Боржником.

Пунктами3.1, 3.2 Договору поруки передбачено, що в разі порушення зобов`язання Боржником Кредитор направляє Поручителю письмову вимогу виконати зобов`язання (або певну його частину). Кредитор не зобов`язаний підтверджувати будь-якими чином факт невиконання зобов`язання Боржником. Вимога Кредитора буде достатньою для Поручителя підставою виконати зобов`язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів. Поручитель зобов`язаний виконати пред`явлену вимогу Кредитора в валюті зобов`язання в повному обсязі в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання такої вимоги.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачі 1 і 2 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором № МБ-ZАР-П-1433/2 від 01.03.2018в повному обсязі суду не надали.

З наданих позивачем до матеріалів справи банківських виписок та розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 15.08.2023 за відповідачем 1 рахується заборгованість по нарахованим процентам в розмірі 44318,76 грн. Нарахування процентів здійснено починаючи з 29.04.2022 по 15.08.2023 включно. Проценти, нараховані до 28.02.2022, відповідачем 1 погашені в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки № МБ-ZАР-П-1433/2 від 01.03.2018, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

З огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручитель заборгованість перед Кредитором не сплатили.

Так само ні відповідач 1, ні відповідач 2 не надали свого контррозрахунку суми заборгованості по Кредитному договору № МБ-ZАР-П-1433 від 01.03.2018, заявленої до стягнення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів 1 і 2 заборгованості за основною сумою кредиту станом на 15.08.2022 (включно) в сумі 359469,42 грн., у зв`язку із чим позовні вимоги в цій часині підлягають задоволенню судом.

При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне врахувати, що згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 викладений такий правовий висновок: «Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання».

Відповідно до п., п. 7.2.7 7.2.9 Кредитного договору проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (із розрахунку 365 днів на рік). Нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 (одного) банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця. Закінчення строку кредитування, встановленого цим Договором, не звільняє Позичальника від обов`язку сплачувати відповідно до умов цього Договору на користь Банку проценти за користування кредитом за весь час прострочення Позичальником погашення заборгованості за основною сумою кредиту.

За період з 29.04.202 по 15.08.2023 позивачем відповідачам 1 і 2 нараховані відсотки, за якими на час вирішення спору судом рахується заборгованість, в розмірі 44318,76 грн.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок, судом встановлено, що нарахування відсотків позивачем здійснено правильно.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 1 і 2 заборгованості за відсотками в розмірі 44318,76грн. заявлені до стягнення обґрунтовано і підлягають задоволенню судом.

Також вирішуючи спір у даній справі судом приймається до уваги, що згідно умов п. 3.1 Договору поруки в разі порушення зобов`язання Боржником Кредитор направляє Поручителю письмову вимогу виконати зобов`язання (або певну його частину). Кредитор не зобов`язаний підтверджувати будь-якими чином факт невиконання зобов`язання Боржником. Вимога Кредитора буде достатньою для Поручителя підставою виконати зобов`язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів.

При цьому, п. 7.3 Договору поруки встановлено, що будь-які повідомлення та/або документи, що направляються сторонами одна одній у зв`язку з цим Договором, повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу сторін.

У зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 та перебуванням у тимчасовій окупації Російською Федерацією території Приазовської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області у позивача відсутня можливість направлення вимоги про виконання зобов`язань за Кредитним договором № МБ-К-ZAP-1433 від 01.03.2018 засобами поштового зв`язку відповідачам 1 і 2,так само відсутня можливість вручення їм такої вимоги особисто.

Проте, згідно усталеної судової практики пред`явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред`явлення до нього позову.

За таких обставин, в даному випадку позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором і Договором поруки, що є рівнозначним пред`явленню вимог.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1 і 2 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1 і 2 порівну, оскільки спір доведено до суду з їх вини.

При цьому суд враховує, що згідно усталеної судової практики у разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», м. Київ до Фермерського господарства «КОРСАК», с. Володимирівка Мелітопольського району Запорізької області і до ОСОБА_1 , с. Володимирівка Мелітопольського району Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 403788,18 грн. заборгованості за кредитним договором № МБ-К-ZAP-1433 від 01.03.2018 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «КОРСАК», (72424, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Володимирівка, Приазовська ТГ, вул. Зарічна, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 20481243) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) 359 469 (триста п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн. 42 коп. заборгованості за основною сумою кредиту та 44 318 (сорок чотири тисячі триста вісімнадцять) грн. 76 коп. заборгованості за відсотками солідарно з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) 359 469 (триста п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн. 42 коп. заборгованості за основною сумою кредиту та 44 318 (сорок чотири тисячі триста вісімнадцять) грн. 76 коп. заборгованості за відсотками солідарно з Фермерським господарством «КОРСАК», (72424, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Володимирівка, Приазовська ТГ, вул. Зарічна, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 20481243). Видати наказ.

4. Стягнути з Фермерського господарства «КОРСАК», (72424, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Володимирівка, Приазовська ТГ, вул. Зарічна, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 20481243) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 41 коп. судового збору. Видати наказ.

5. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 41 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 26» грудня 2023 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.