Рішення

від 25.12.2023 по справі 910/15669/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2023 м. КиївСправа № 910/15669/23

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛАБАУ УКРАЇНА";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ БУД ГРУП";

про: стягнення 802.179,25 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛАБАУ УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ БУД ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 802.179,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за договором поставки, укладеного між сторонами спору у спрощений спосіб, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 802.179,25 грн., з яких: 772.777,64 грн. - основна заборгованість, 16.387,12 грн. - 3 % річних та 13.014,49 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду від 10.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15669/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, в розумінні ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 840.527,53 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідченої копій, а саме:

- від 16.01.2023 № 1 на суму 301.979,50 грн.;

- від 16.01.2023 № 2 на суму 232.093,90 грн.;

- від 16.01.2023 № 3 на суму 86.090,71 грн.;

- від 16.01.2023 № 4 на суму 220.363,42 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за вказаними вище видатковими накладними свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 ЦК України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Проте, вартість отриманого товару відповідачем на користь позивача не сплачена, що призвело до звернення останнього до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 772.777,64 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 16.387,12 грн. та інфляційних втрат в сумі 13.014,49 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписами частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Жодного підтвердження факту оплати відповідачем на користь позивача товару на суму 772.777,64 грн. сторонами спору до суду не подано.

Розмір вказаної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами, скріплений відбитками їх печаток та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 772.777,64 грн. грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Письмового правочину в якому сторонами визначений строк виконання відповідачем грошового зобов`язання матеріали справи не містять.

При цьому, положеннями частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так позивачем направлена на адресу відповідача направлена вимога від 11.09.2023 № б/н про сплату заборгованості, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення.

Вказана вимога направлена відповідно до штрих кодового ідентифікатора 0813100800110 та отримана 11.10.2023.

У вимозі зазначено про сплату заборгованості в семиденний строк з дня отримання вимоги.

Відтак останнім днем виконання відповідачем грошового зобов`язання є 18.10.2023, а першим днем прострочення - 19.10.2023.

Проте, подані до суду розрахунки 3 % річних та інфляційних здійснені в період, до виникнення у відповідача прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме: 3 % річних - з 18.01.2023 по 02.10.2023, інфляційні втрати - з 02.2023 по 08.2023.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 16.387,12 грн. та інфляційних втрат в сумі 13.014,49 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Виходячи зі ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокати не можуть займатися підприємницькою діяльністю. Їх діяльність відповідно віднесена до незалежної діяльності.

До матеріалів справи позивачем додано договір про надання правової допомоги від 05.09.2023 № б/н, укладений між позивачем та адвокатом Носовим К.В.

Так, об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 № 922/445/19 містяться наступні висновки: "Так, господарські суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.".

Проте, позивачем не подано до суду жодних доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт, що виключає розподіл витрат позивача на правову допомогу між сторонами спору.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ БУД ГРУП" (Україна, 02094, місто Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, ідентифікаційний код: 41067124) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛАБАУ УКРАЇНА" (Україна, 03151, місто Київ, вулиця Смілянська, будинок 7, ідентифікаційний код: 37313398) основну заборгованість в сумі 772.777 (сімсот сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 64 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 11.591 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто одна) грн. 66 коп.

3. У задоволенні решти вимог - відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац